05 листопада 2025 року справа 280/122/25
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 (суддя Семененко М.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про призначення пенсії
ОСОБА_1 03.01.2025 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Волинській області №084250003832 від 14.10.2024 про призначення пенсії за віком та зобов'язати призначити пенсію за віком за заявою від 07.10.2024; зобов'язати ГУ ПФУ в Запорізькій області нарахувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 12.03.2024.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області №084250003832 від 14.10.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в колгоспі ім. Енгельса з 06.10.1984 по 26.06.1985 та з 27.06.1988 по 19.06.1991; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 07.10.2024, подану ОСОБА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Волинській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що трудова книжка заповнена з порушенням Інструкції №58 від 29.07.1993, оскільки відсутній запис про звільнення. Також не прийнята до уваги довідка ТОВ «Барвіновка» №29 від 01.10.2024, оскільки відсутня назва підприємства на якому працювала позивачка, також відсутня дата видачі наказу про звільнення.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 07.10.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області № 084250003832 від 14.10.2024, прийнятим за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано період роботи з 06.10.1984 по 31.12.1998 згідно записів трудової книжки серія НОМЕР_1 , оскільки відсутній запис про звільнення. Довідка №29 від 01.10.2024 про підтвердження вищезазначеного періоду роботи не взята до уваги, оскільки відсутня назва підприємства, на якому працювала заявниця, а також відсутня дата видачі наказу про звільнення.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №310 від 21.04.1975.
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Основних Положень, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Згідно пункту 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 “Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі №120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі №560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі №580/4012/19.
З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивачку права на включення спірного періоду роботи до страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.
Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до запису у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 05.09.1981 позивачку 15.09.1984 прийнято у члени колгоспу ім. Енгельса на посаду вихователя дитячого садка (ріш. прав. протокол №9 від 20.08.1984), проте запис про припинення членства в колгоспі (про звільнення) в трудовій книжці колгоспника відсутній.
Згідно довідки ТОВ «Барвіновка» №29 від 01.10.2024 позивачка у період з 15.09.1984 по 30.03.2001 проводила виплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, а також інформацію про прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві та відомості про його виконання, які відповідають даним, вказаним у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 05.09.1981. Зазначена довідка містить інформацію про підтвердження періоду роботи та про сплату в зазначений період страхових внесків, довідка видана на підставі книги обліку трудового стажу за 1985 - 2000 роки, яка знаходиться за адресою: вул.Шкільна, б.15, с.Барвінівка, Запорізький район, Запорізька область.
Крім того, ГУ ПФУ в Запорізькій області перевіряло довідку ТОВ «Барвіновка» №6 від 02.04.2024 про заробіток для обчислення пенсії, за період роботи в колгоспі ім. Енгельса 1996 - 2000 роки. ГУ ПФУ в Запорізькій області визнало що суми заробітної плати у цій довідці за період з січня 1996 року по червень 2000 року відповідають даним, зазначеним у особових рахунках по оплаті праці, наданих підприємством для перевірки, але при заповнення довідки невірно розподілено допомогу по тимчасовій втраті працездатності (акт від 29.05.2024 №0800-1103-1/2700).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ у Волинській області протиправно не зараховано до страхового стажу позивачки період її трудової діяльності в колгоспі ім. Енгельса, а саме періоди роботи з 06.10.1984 по 26.06.1985 та з 27.06.1988 по 19.06.1991.
Крім того, згідно частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Тобто пенсійний орган, у випадку виявлення помилок або неточностей у документах, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема:
- отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України;
- проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати;
- вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядок їх використання;
- порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- у разі виявлення порушень порядку, використання коштів Пенсійного фонду звертатися в установленому законом порядку до контролюючих та правоохоронних органів.
Враховуючи вищевикладене, маючи цілу низку повноважень, не вчинило жодних дій спрямованих на дотримання конституційного права позивача на пенсію, поклавши весь тягар відповідальності на останню.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 05.11.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді О.В. Головко
судді Т.І. Ясенова