06 листопада 2025 р. Справа № 520/25054/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 13.05.25 по справі № 520/25054/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області які полягають у відмові ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри реально виплачених надбавки за особливості проходження служби відповідно до п.п.1 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та премії відповідно до п.п.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 за відповідною посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023;
- стягнути на користь позивача сплачений судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначив про протиправність відмови відповідача у складанні та направленні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 були скасовані внесені зміни, у тому числі до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі за текстом - Постанова № 704), і відновлено попередню редакцію.
З огляду на відновлення з 29.01.2020 дії редакції пункту 4 Постанови № 704 та збільшення розміру прожиткового мінімуму з 01.01.2023 зазначив про наявність у позивача правомірних підстав для перерахунку пенсії, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі №520/25054/24 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 року у справі № 520/25054/24 та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що колишні працівники податкової міліції по рівню гарантій дійсно прирівняні до поліцейських, водночас, їх грошове забезпечення обраховується не за приписами постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988, а саме за положеннями Постанови № 704, що свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції щодо неможливості її застосування до спірних правовідносин.
З посиланням на частину 3 статті 63 Закону 2262-ХІІ наполягав, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, однак, враховуючи, що Постанова № 988 не містить в собі схем тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції, до спірних правовідносин слід застосувати приписи Постанови № 704.
З огляду на те, що у колишніх працівників податкової міліції виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для військовослужбовців та деяких інших осіб на підставі Постанови № 704, обрахованих з використанням величини прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня календарного року, стверджував про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
В іншій частині зміст апеляційної скарги є аналогічним змісту позовної заяви.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером ДФС України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, пенсія призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ " (далі - Закон № 2262-ХІІ), що не заперечується учасниками справи.
Позивач звернувся до відповідача для виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за його або прирівняною посадою у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням змінених відомостей про розміри фактично виплачених щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за посадою, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Відповідач відмовив у виготовленні довідки.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії з 01.02.2023 з урахуванням приписів Постанови № 704, оскільки на позивача, як колишнього працівника податкової міліції з 25.11.2021 поширюються приписи Постанови № 988.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України № 2262-ХІІ, яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Так, правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію на умовах Закону № 2262-ХІІ, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 цього Закону міститься в розділі V “Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку (частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ).
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII “Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII, згідно із частинами першою та другою статті 63 якого перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина четверта статті 63 Закону № 2262-ХІІ).
Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
За приписами статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердив Порядок № 45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Так, 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704 (набрала чинності 1 березня 2018 року), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додаток 1 до Постанови № 704 визначає розміри тарифного коефіцієнту посадових окладів всіх військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу незалежно від виду військового формування, створеного відповідно до законодавства України, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
У свою чергу, у додатку 2 до Постанови № 704 визначено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб, як елемент тарифної сітки, саме для офіцерського складу військовослужбовців.
З наведеного вбачається, що Постанова № 704 визначає порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, до яких ОСОБА_1 , як пенсіонер ДФС (колишній працівник податкової міліції). не відносився.
З цього приводу слід зазначити, що правове регулювання діяльності підрозділів податкової міліції здійснювалося розділом XVІІІ-2 Податкового кодексу України, який виключено з 25.09.2021 на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".
25 березня 2021 року набув чинності Закон України "Про Бюро економічної безпеки України" від 28.01.2021 № 1150-ІХ, пунктом 4 "Прикінцевих та Перехідних положень" якого визначено, що за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб, встановлені Законом України "Про Національну поліцію". Особам рядового і начальницького складу податкової міліції, звільненим із служби за віком, через хворобу, гарантується безоплатне медичне обслуговування у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 5 "Прикінцевих та Перехідних положень" Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" № 1150-ІХ внесені зміни, відповідно до яких у частині третій статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова "(міліції), слова "(міліції), які" замінено словами "(міліції та податкової міліції), які".
Таким чином, відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
02.12.2015 набрала чинності Постанова № 988, якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3 - 10.
З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських» (далі - Порядок № 260).
Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Крім того, Порядком № 260, установлені додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п. 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п. 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п. 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п. 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (п. 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п. 9); доплата за вчене звання (п. 10); доплата за службу в нічний час (п. 11).
Враховуючи, що позивач є пенсіонером органів ДФС України, види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії та їх розмір, які враховуються під час перерахунку пенсії та вказуються у довідці про грошове забезпечення, визначаються Постановою № 988, як для колишнього працівника податкової міліції.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.08.2022 у справі № 580/493/20, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
При цьому, після 2019 року Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення, якими б вносилися зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій поліцейських або видів їх грошового забезпечення.
Посилання позивача на застосовність до спірних правовідносин приписів Постанови №704, колегія суддів вважає помилковими виходячи з наступного.
Так, пунктом 1 Постанови № 704 затверджені, зокрема, схема тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції апарату Державної фіскальної служби згідно з додатком 9; схема тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції головних управлінь в областях, м. Києві та органу з обслуговування великих платників податків Державної фіскальної служби згідно з додатком 10; схема тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу податкової міліції державних податкових інспекцій Державної фіскальної служби згідно з додатком 11.
Тобто, тарифні розряди працівників податкової міліції, встановлені додатками 9, 10, 11 до Постанови № 704.
У свою чергу, пунктом 4 Постанови № 704 у первинній редакції встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менш 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Тобто під дію пункту 4 Постанови № 704 не підпадають тарифні коефіцієнти відповідно до додатків 9, 10, 11 пункту 1 Постанови № 704, а отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки під час розгляду справи судом не встановлено правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень Постанови № 704, на які вказує позивач.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в даному випадку порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 та, як наслідок, підстав для задоволення апеляційної скарги.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з вищезазначених підстав не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2025 по справі № 520/25054/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко