06 листопада 2025 р.Справа № 583/3719/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.,
позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Дробчак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Плотникова Н.Б., м. Охтирка, повний текст складено 02.10.25 по справі № 583/3719/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа Охтирський відділ державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про скасування постанови про накладення штрафу,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), Охтирського відділу державної виконавчої служби (далі по тексту - Охтирський ВДВС, третя особа), в якому просила суд:
- скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.11.2024 № 2756/2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 68000 грн;
- зупинити виконавче провадження № 78822965 від 11.08.2025 до вирішення справи по суті.
В обґрунтування позовних вимог послалась на протиправність постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.11.2024 № 2756/2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 68000 грн, як такої, що винесена без урахування приписів статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII (далі по тексту - Закон № 389-VIII), за змістом якої забезпечення організації призову на військову службу під час дії воєнного стану покладено на військові адміністрації населених пунктів, а не на органи місцевого самоврядування.
З огляду на вказане вважала, що ОСОБА_1 , як голова селищної ради, не є належним суб'єктом відповідальності за порушення вимог абзацу 11 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту - Закон № 3543-XII), частини 2 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII) та абзацу 1 пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі по тексту - Порядок № 1487), а тому відсутні підстави для її притягнення до адміністративної відповідальності.
Звернула увагу, що всупереч вимог статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення № 2756/2024 від 18.11.2025 був складений за відсутності позивача, про що свідчить наявність у ньому розбіжностей (вказано сімейний стан - одружена, у той час, як ОСОБА_1 є розлученою, місце проживання - АДРЕСА_1 , а вірно - вул. Мирна, місце народження - Велика Писарівка, замість - с. Ямне).
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.10.2025 по справі № 583/3719/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови № 2756/2024 від 21.11.2024 р. про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції при прийнятті рішення обставин у справі, порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02 жовтня 2025 року у справі № 583/3719/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Охтирського районного відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21.11.2024 № 2756/2024 про накладення штрафу - задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про необґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що прийняте без належного дослідження та аналізу всіх дійсних обставин справи, що є визначальними для правильного вирішення спору, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Наголошувала, що відсутність у позивача повноважень на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.10.2024 № 147 виключає наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та можливість її притягнення до адміністративної відповідальності.
Пояснила, що з набранням чинності указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» органи місцевого самоврядування продовжують виконувати свої повноваження, надані їм Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі по тексту - Закон № 280/97-ВР), та іншими законами України, до виникнення передбачених законом підстав для їх передання відповідним військовим адміністраціям.
Відтак, оскільки станом на момент отримання Великописарівською селищною радою розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.10.2024 № 147, вже була утворена та функціонувала Великописарівська селищна військова адміністрація Охтирського району Сумської області, саме остання наділена повноваженнями щодо здійснення на території громади відповідних заходів, пов'язаних із мобілізацією.
У свою чергу, посилання суду першої інстанції на те, що Великописарівська селищна військова адміністрація Охтирського району Сумської області може набути повноважень щодо здійснення заходів, пов'язаних із мобілізаційною підготовкою та мобілізацією на відповідній території тільки у разі прийняття Верховною Радою України відповідного рішення, базується на неправильному тлумаченні положень Закону № 389-VIII.
Окремо звернула увагу суду апеляційної інстанції на лист Сумської обласної військової адміністрації вх. № 1791 від 07.10.2024, яким підтверджуються доводи апелянта щодо обмеження повноважень Великописарівської селищної ради з моменту утворення Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області.
Зауважила, що всупереч вимог статті 254 КУпАП протокол про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було складено з порушенням встановленого строку - 18.11.2024, у той час, як про обставини, покладені в основу спірного рішення, відповідачу стало відомо ще 28.10.2024.
Необґрунтованим, на переконання позивача, є і врахування судом першої інстанції показів свідка ОСОБА_2 , оскільки факт перебування такої особи 18.11.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 є недоведеним.
Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених у ній, просили її задовольнити.
Відповідач та третя особа у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені заздалегідь та належним чином шляхом направлення повістки за допомогою системи "Електронний суд". Про причини неявки у судове засідання не повідомили.
Відповідно до частини 3 статті 268 та частини 2 статті 313 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням від 28.10.2024 № 147 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , адресованим Великописарівському селищному голові, визначено завдання здійснити оповіщення військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживають на території Великописарівської ОТГ про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття 30.10.2024 о 08.00 год. за адресою: АДРЕСА_2 (згідно Додатку). Про результати виконання розпорядження поінформувати письмово до 30.10.2024 (а.с. 19, 20).
Вказане розпорядження отримано Великописарівською селищною радою 28.10.2024, що підтверджується підписом відповідальної особи ОСОБА_3 вх..№ 2028.
28.10.2024 за вих. № 04-07/1222 Великописарівською селищною радою листом «Про направлення розпорядження за належністю» за підписом селищного голови ОСОБА_1 лист ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виконання розпорядження № 147 разом з оригіналом розпорядження та 28 повістками було направлено за належністю начальнику Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 (а.с. 16).
Крім того, 28.10.2024 за вих. № 04-07/1223 Великописарівська селищна рада листом «Про виконання розпорядження № 147» за підписом селищного голови ОСОБА_1 повідомила ІНФОРМАЦІЯ_5 , що оригінал листа разом з оригіналом розпорядження № 147 та 28 повістками направлено за належністю до Великописарівської селищної військової адміністрації 28.10.2024.
У листі також зазначено, що указом Президента України № 510/2024 від 21.08.2024 р. створена Великописарівська селищна військова адміністрація, статтею 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України, тому в подальшому документи з питань забезпечення організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну (не військову) службу, а також із мобілізації і організації та участі у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом, інших питань, перелічених у статті 36 Закону України «Про місцеве самоврядування», просять направляти до Великописарівської селищної військової адміністрації (а. с. 18 зворот).
29.10.2024 начальником Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області Беспальком С. М. винесено розпорядження № 29-ОД «Про виконання розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 », яким зобов'язано голову Великописарівської селищної ради - Бірюкову Л. О. виконати розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 р. № 147 (а. с. 16 зворот).
Цього ж дня - 29.10.2024 за вих. № 92 дане розпорядження начальника Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 № 29-ОД від 29.10.2024 разом з розпорядженням ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 147, листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 2/1046 та 28 повістками були направлені Великописарівсьому селищному голові ОСОБА_1 та отримано Великописарівською селищною радою 29.10.2024 (а.с. 17).
30.10.2024 Великописарівською селищною радою листом за вих. № 04-07/1273 за підписом селищного голови Бірюкової Л. О. повернуто на адресу Великописарівської селищної військової адміністрації пакет документів, як помилково направлений, а саме: лист Великописарівської селищної військової адміністрації від 29.10.2024 № 92, розпорядження начальника Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 № 29-ОД від 29.10.2024, лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 2/1046, розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 147 та повістки у кількості 28 штук. Даний пакет документів отримано Великописарівською селищною військовою адміністрацією 01.11.2024 (а.с. 18).
18.11.2024 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 - інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 сержантом ОСОБА_5 у відповідності до вимог статті 235 КУпАП було складено відносно ОСОБА_1 протокол № 2756/2024 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. (а.с. 14-15).
Відповідно до протоколу 18.11.2024 р. о 09 год. 40 хв. встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог абзацу 11 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частини 2 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пункту 12 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, абзацу 1 пункту 47 Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, вчинене в особливий період. Перебуваючи на посаді селищного голови Великописарівської селищної ради громадянка України, ОСОБА_1 отримавши 28.10.2024 розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 147 про необхідність здійснення оповіщення військовозобов'язаних на підвідомчий території, не видала наказ (розпорядження) про оповіщення військовозобов'язаних, не довела його до відома таких осіб під особистий підпис, не направила повістки рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не забезпечила організацію на підвідомчій території вручення визначеним військовозобов'язаним повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; письмово не повідомила з наданням витягів з наказів (розпоряджень) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не забезпечила здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою № 2756/2024 від 21 листопада 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (а. с. 9).
Із змісту постанови вбачається, що 18.11.2024 о 09 год. 40 хв. встановлено факт порушення ОСОБА_1 вимог абзацу 11 статті 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», частини 2 статті 38 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», пункту 12 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації, оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов'язаних під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, абзацу 1 пункту 47 Порядку організації ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, вчинене в особливий період. Перебуваючи на посаді селищного голови Великописарівської селищної ради громадянка України ОСОБА_1 отримавши 28.10.2024 розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.10.2024 № 147 про необхідність здійснення оповіщення військовозобов'язаних на підвідомчий території, ОСОБА_7 не видала наказ (розпорядження) про оповіщення військовозобов'язаних, не довела його до відома таких осіб під особистий підпис, не направила повістки рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не забезпечила організацію на підвідомчій території вручення визначеним військовозобов'язаним повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; письмово не повідомила з наданням витягів з наказів (розпоряджень) ІНФОРМАЦІЯ_1 ; не забезпечила здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Не погодившись із винесеною суб'єктом владних повноважень постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не вбачав підстав для її скасування, оскільки позивачем допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з огляду на фактичне незабезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території Великописарівської селищної ради у кількості 28 осіб, що визначена у розпорядженні від 28.10.2024 № 147 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 . При цьому вказав, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення складена уповноваженою особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства, а розмір штрафу відповідає санкції частини 3 статті 210-3 КУпАП,
Судом відхилені доводи позивача про те, що відповідачем порушено процедуру розгляду справи в частині винесення протоколу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки допитані у судовому засіданні свідки підтвердили, що протокол № 2756/2024 про адміністративне правопорушення від 18.11.2024 був складений у присутності ОСОБА_1 , якій було роз'яснено зміст статті 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені статтею 268 КупАП, а також повідомлено про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_1 була незгодна з протоколом, відмовилась від його підписання та отримання другого примірника, та вийшла з кабінету. При цьому, у книзі запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_3 під номером 2706 від 18.11.2024 є запис про те, що ОСОБА_1 о 9 год. 31 хв. прибула у кабінет № 3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що позивачем не спростовуються викладені у постанові від 21.11.2024 № 2756/2024 обставини, проте, заперечується вина у порушенні ОСОБА_1 , як головою селищної ради, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, з посиланням на те, що вона не є суб'єктом відповідальності за порушення вимог частини 3 статті 210-1 КУпАП, позаяк повноваження із забезпечення проведення мобілізації людських ресурсів на території Великописарівської селищної ради покладено на військову адміністрацію, а не на селищну раду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного слідує, що для кваліфікації дій за частиною 3 статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення - вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, колегія суддів зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності (21.11.2024) діяв особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Так, згідно із статтею 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі оборонної роботи забезпечують: підготовку громадян до військової служби, а також загальне військове навчання у воєнний час; приписку громадян до призовних дільниць, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; призов громадян на строкову військову службу; направлення громадян на навчальні (або перевірочні) і спеціальні збори; організацію та участь у здійсненні на відповідній території заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою, територіальною обороною та цивільним захистом; бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; проведення мобілізації людських, транспортних та інших ресурсів в особливий період; здійснення контролю за використанням і охороною наданих у встановленому порядку для потреб оборони земельних, водних та інших природних ресурсів згідно із законодавством; вирішення згідно із законодавством питань, пов'язаних з наданням частинам, установам, навчальним закладам Збройних Сил України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, та правоохоронним органам службових приміщень і житлової площі, інших об'єктів, здійсненням контролю за їх використанням, наданням комунально-побутових та інших послуг; організацію виробництва і поставки військам підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, енергетичних та інших ресурсів; сприяння у підтриманні відповідного режиму в прикордонній смузі та у контрольованих прикордонних районах; проведення заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України; здійснення інших повноважень у галузі оборонної роботи, передбачених законами.
За приписами статті 17 Закону № 3543-XII місцеві органи виконавчої влади: беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану; розробляють мобілізаційні плани, довготермінові та річні програми мобілізаційної підготовки у відповідних регіонах; здійснюють методичне забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); планують, організовують і контролюють мобілізаційну підготовку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць та переведення їх економіки на функціонування в умовах особливого періоду; керують мобілізаційною підготовкою на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, контролюють стан мобілізаційної готовності підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); визначають можливості адміністративно-територіальних одиниць щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду; визначають потреби (обсяги) у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки; утворюють мобілізаційні підрозділи; здійснюють заходи щодо забезпечення виконання мобілізаційних планів, довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки; доводять (встановлюють) мобілізаційні завдання (замовлення) до органів місцевого самоврядування, а в разі потреби також до місцевих органів виконавчої влади нижчого рівня з передачею їм необхідних фінансових ресурсів; доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти); забезпечують виконання підприємствами, установами і організаціями, які знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, мобілізаційних завдань (замовлень); вносять у межах своїх повноважень до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо формування довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки; у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; організовують під час мобілізації здійснення комплексу заходів щодо переведення підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), на роботу в умовах особливого періоду; забезпечують разом з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням та/або регіональними органами Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, організовують, забезпечують бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, забезпечують надання звітності з питань бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій згідно із законодавством; сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період; організовують підвищення кваліфікації працівників мобілізаційних підрозділів та працівників з питань мобілізаційної роботи; організовують створення, розвиток, утримання, передачу, ліквідацію та реалізацію мобілізаційних потужностей на підприємствах, в установах і організаціях, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); організовують створення, формування і ведення страхового фонду документації на продукцію мобілізаційного та оборонного призначення; здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень); здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення, забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України; забезпечують виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки і мобілізації; подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, щорічну доповідь про стан мобілізаційної готовності на території області, міст Києва і Севастополя та про хід виконання довготермінових і річних програм мобілізаційної підготовки в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; одержують від центральних органів виконавчої влади необхідну інформацію з питань, що належать до їх компетенції, а також про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, що знаходяться на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час.
Також, статтею 18 Закону № 3543-XII визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад:
планують, організовують і забезпечують мобілізаційну підготовку та мобілізацію на території відповідних населених пунктів;
беруть участь у формуванні проектів основних показників мобілізаційного плану;
розробляють мобілізаційні плани, довготермінові і річні програми мобілізаційної підготовки;
забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, які залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень);
здійснюють під час оголошення мобілізації заходи щодо переведення підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, на роботу в умовах особливого періоду;
доводять розпорядження про виконання мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ і організацій, які знаходяться на території відповідних населених пунктів і залучаються до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), та укладають з ними договори (контракти);
керують та здійснюють контроль за мобілізаційною підготовкою підприємств, установ і організацій, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
здійснюють контроль за створенням, зберіганням та обслуговуванням мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень);
у разі ліквідації (реорганізації) підприємств, установ і організацій, що перебувають у комунальній власності і яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення) або які залучаються до їх виконання, здійснюють заходи щодо передачі таких завдань (замовлень) іншим підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
здійснюють під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та забезпечують прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів, а також виконання завдань, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України;
забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення персонально-первинного військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
забезпечують надання територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України відомостей про реєстрацію, банкрутство (ліквідацію) підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління, згідно із законодавством;
сприяють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідним підрозділам розвідувальних органів України у їхній роботі в мирний час та в особливий період;
одержують від місцевих органів виконавчої влади необхідну інформацію про характер мобілізаційних завдань (замовлень), встановлених підприємствам, установам і організаціям, які знаходяться на території відповідних населених пунктів, з метою планування раціонального використання людських і матеріальних ресурсів під час мобілізації та у воєнний час;
вирішують разом з місцевими органами виконавчої влади питання щодо виконання мобілізаційних завдань (замовлень) підприємствами, установами і організаціями, що перебувають у комунальній власності або залучаються ними до виконання цих завдань (замовлень), у разі втрати зв'язку із зазначеними підприємствами, установами і організаціями під час мобілізації та у воєнний час;
забезпечують на території відповідних населених пунктів виконання законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У розумінні частини 1 статті 38 Закону № 2232-XII центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов'язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 26 Закону № 3543-XII відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту та підприємств, установ і організацій покладається на відповідних керівників.
Посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Частиною 1 статті 12 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Відповідно до частини 5 статті 42 Закону № 280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Водночас, указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначено Законом № 389-VIII.
Статтею 4 Закону № 389-VIII передбачено, що на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
Найменування військових адміністрацій населених пунктів є похідними від назв відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Перейменування адміністративно-територіальної одиниці є підставою для зміни найменування відповідної військової адміністрації населеного пункту.
Рішення щодо зміни найменування військової адміністрації населеного пункту приймається начальником відповідної військової адміністрації населеного пункту.
У районі, області військові адміністрації утворюються у разі нескликання сесії відповідно районної, обласної ради у встановлені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" строки або припинення їх повноважень згідно із законом, або для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку. У разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військових адміністрацій їх статусу набувають відповідно районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу начальників відповідних військових адміністрацій.
Військові адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали трудовий договір з обласними військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або з Генеральним штабом Збройних Сил України (якщо у відповідній області не утворено обласну військову адміністрацію).
У разі набуття районною, обласною державною адміністрацією статусу відповідно районної, обласної військової адміністрації посади державних службовців у таких адміністраціях можуть заміщатися військовослужбовцями військових формувань, утворених відповідно до законів України, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу.
Перелік посад у військових адміністраціях населених пунктів, які підлягають заміщенню військовослужбовцями військових формувань, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів, а також перелік посад, що можуть бути заміщені військовослужбовцями військових формувань, особами рядового і начальницького складу правоохоронних органів у районній, обласній військовій адміністрації, затверджуються Президентом України за поданням Головнокомандувача Збройних Сил України.
Фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України.
Спрямування, координацію та контроль за діяльністю обласних військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів правового режиму воєнного стану здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, а з інших питань - Кабінет Міністрів України у межах своїх повноважень.
Спрямування, координацію та контроль за діяльністю районних військових адміністрацій з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, здійснення заходів правового режиму воєнного стану здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України, обласні військові адміністрації (у разі їх утворення), а з інших питань - Кабінет Міністрів України, обласні державні адміністрації у межах своїх повноважень.
Загальне керівництво діяльністю військових адміністрацій населених пунктів здійснюють керівники відповідних районних державних адміністрацій або начальники районних військових адміністрацій (у разі їх утворення).
Безпосереднє керівництво військовими адміністраціями здійснюють їхні начальники.
Структуру і штатний розпис обласних, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких не утворені обласні військові адміністрації, затверджує Головнокомандувач Збройних Сил України за поданням начальника відповідної військової адміністрації.
Структуру і штатний розпис районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких утворені обласні військові адміністрації, затверджують начальники відповідних обласних військових адміністрацій.
Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування.
У зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень.
У разі утворення районних, обласних військових адміністрацій у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення припиняються повноваження відповідних районних, обласних військово-цивільних адміністрацій.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме міський/селищний голова є посадовою особою територіальної громади, який очолює виконавчий комітет відповідної ради, а також і виконавчий апарат ради, організовує роботу ради та її виконавчого комітету, звітує про їх діяльність та несе персональну відповідальність за здійснення наданих повноважень.
У свою чергу, військові адміністрації здійснюють повноваження міських/селищних рад щодо мобілізаційних заходів у разі їх делегування відповідним рішенням Верховної Ради України.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування від 04.03.2025 № 5-165/15 «військові адміністрації не можуть здійснювати власні і делеговані повноваження органів місцевого самоврядування без рішення Верховної Ради України. Сам факт утворення військової адміністрації населеного пункту не впливає на здійснення власних і делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. У разі неправомірного втручання військової адміністрації у діяльність органів місцевого самоврядування необхідно оскаржувати таке втручання у судовому порядку з посиланням на частини 1 та 2 статті 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Також зазначено, що оскільки військові адміністрації створюються саме з метою забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони і мають відповідні повноваження, прямо визначені законом, саме вони повинні здійснювати мобілізаційні заходи, зокрема і щодо своєчасного оповіщення, забезпечення прибуття громадян.
У разі наявності спроб військових адміністрацій перекласти свої обов'язки на органи місцевого самоврядування, необхідно оскаржувати таку бездіяльність у судовому порядку».
Однак, матеріали справи не містять рішення Верховної Ради України, яким Великописарівську селищну військову адміністрацію уповноважено на здійснення повноважень Великописарівської селищної ради.
Колегією суддів встановлено, що розпорядженням ТВО начальника другого відділу Охтирського РТЦК № 147 від 28.10.2024, з метою забезпечення підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на рівні, що гарантує адекватне реагування на погрози національній безпеці держави Великописарівському селищному голові доручено здійснити оповіщення військовозобов'язаних, згідно з переліком, які перебувають на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечити їх прибуття 30.10.2024 о 8 год за адресою: АДРЕСА_2 .
Вказане розпорядження Великописарівською селищною радою було переадресовано до виконання Великописарівській селищній військовій адміністрації.
Розпорядженням Великописарівської селищної військової адміністрації від 29.10.2024 зобов'язано голову Великописарівської селищної ради ОСОБА_1 виконати розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.10.2024 № 147.
Будь-яких доказів, які б свідчили про оскарження позивачем розпорядження Великописарівської селищної військової адміністрації від 29.10.2024 та розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.10.2024 № 147 матеріали справи не містять, а сторони на такі обставини не покликаються.
Станом на момент апеляційного перегляду даної справи розпорядження Великописарівської селищної військової адміністрації від 29.10.2024 та розпорядження ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.10.2024 № 147 є чинними, у судовому порядку протиправними не визнавались та не скасовувались, а відтак, підлягали виконанню.
Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, отримане 28.10.2024 Великописарівською селищною радою розпорядження № 147 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 про здійснення оповіщення та забезпечення прибуття 30.10.2024 о 08.00 год. військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 та забезпечення їх прибуття 30.10.2024 о 8 год. за адресою: АДРЕСА_2 , виконано не було.
Натомість, 28.10.2024 за вих. № 04-07/1222 Великописарівською селищною радою листом «Про направлення розпорядження за належністю» за підписом селищного голови ОСОБА_1 лист ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо виконання розпорядження № 147 разом з оригіналом розпорядження та 28 повістками було направлено начальнику Великописарівської селищної військової адміністрації Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 ..
З огляду на вказане, виходячи із того, що спірні розпорядження є діючими, у судовому порядку не скасовувались, а тому підлягали виконанню, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності притягнення ОСОБА_1 , як посадової особи органу місцевого самоврядування, до адміністративної відповідальності та не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови від 21.11.2024 № 2756/2024.
Щодо допущення відповідачем процедурних порушень розгляду справи, колегія суддів виходить із такого.
Процедура складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) визначена Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція № 3).
Пунктом 1 розділу І Інструкції № 3 передбачено, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції № 3 протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно із пунктами 2-5 розділу ІІ Інструкції № 3 протокол складається українською мовою.
Не допускаються закреслення чи виправлення записів, що вносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, щодо якої він складений.
У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.
У протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз'яснюються права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати.
Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків.
Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у протоколі № 2756/2024 про адміністративне правопорушення від 18.11.2024, складеному відносно ОСОБА_1 інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 сержантом ОСОБА_5 , зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 21 листопада 2024 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 .
Також у протоколі № 2756/2024 інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_3 сержантом ОСОБА_5 , який склав протокол, було зроблено запис про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу відмовилась; запис засвідчено підписом вказаної особи із зазначенням дати - 18.11.2024. Відмова ОСОБА_1 від пояснення та підписання протоколу підтверджена підписом свідка ОСОБА_2 .
Колегія суддів зауважує, що присутність ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується записом у книзі запису відвідувачів під номером 2706, відповідно до якого ОСОБА_1 о 9 год. 31 хв. прибула у кабінет № ІНФОРМАЦІЯ_3 , що спростовує доводи апелянта про зворотне.
У свою чергу, зазначення у протоколі сімейного стану позивача «одружена» замість «розлучена», АДРЕСА_1 , замість АДРЕСА_4 (тобто до її перейменування), місця народження - Велика Писарівка, замість - с. Ямне, жодним чином не впливає на встановлені під час апеляційного перегляду обставини, оскільки за приписами Інструкції № 3 перелічені відомості не відносяться до обов'язкових, відсутність яких мала б наслідком нечинність такого протоколу.
Таким чином, виходячи із принципів змагальності та диспозитивності адміністративного процесу, суд апеляційної інстанції враховує, що доказів, які б спростовували дотримання суб'єктом владних повноважень процедури розгляду справи, позивачем на виконання вимог частини 1 статті 77 КАС України не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.10.2025 по справі № 583/3719/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню в силу ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій