06 листопада 2025 р. Справа № 573/1243/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білопільського районного суду Сумської області (суддя Черкашина М. С.) від 29.07.2025 (повний текст складений 30.07.2025) по справі № 573/1243/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до Білопільського районного суду Сумської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії Х 06/25-08 від 11.06.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 29.07.2025 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що факт його затримання був незаконним, адже він не отримував повістку. Крім того, вказує, що відмовився від проходження ВЛК з поважних причин, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 16.06.2025, в якій чітко зазначено, що 01.06.2025, в день складання протоколу № Х06/25-08 від 01.06.2025 він хворів, про що вказував і в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідач своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
За правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, з урахуванням особливостей, визначених ст. 268 КАС України.
Позивач повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення на поштову адресу, яка вказувалася ним в апеляційній скарзі, але поштове відправленнядо не вручене з підстави: "одержувач відсутній за вказаною адресою".
Також, позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, У зв'язку з неявкою позивача по повістці, сформованої в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів в порядку визначеному ст. 259 КУпАП було сформоване електронне звернення до органів Національної поліції № Е667654 про доставку ОСОБА_1 , як особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку, для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 2101 КУпАП. Зазначене вище стало підставою для доставки ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зв'язку з неприбуттям у визначені дату, час та місце за повісткою.
01.06.2025 ОСОБА_1 , на виконання положень ст. 259 КУпАП, за зверненням від 06.12.2024 № Е 667654, було доставлено представниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність в облікових даних військовозобов'язаного ОСОБА_1 визначеного ступеню придатності, службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 01.06.2025 було здійснено спробу вручення останньому повістки для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
01.06.2025 за № 3721611 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було видане направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 на 01.06.2025 (а.с. 51).
ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, про що військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено Акт про відмову від отримання повістки у присутності свідків (а.с. 49 зв.сторона).
У письмовій заяві від 01.06.2025 ОСОБА_1 зазначив, що відмовляється від проходження ВЛК у зв'язку із поганим самопочуттям та необхідністю звернення до лікаря (а.с. 51 зв. сторона).
01.06.2025 уповноваженим на складання протоколів стрільцем другого відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом ОСОБА_4 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № Х 06/25-08 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис (а.с. 11).
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11.06.2025 о 14:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102.
11.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову серії Х 06/25-08 від 11.06.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. (а.с. 10).
Зі змісту зазначеної постанови встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_1 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 01.06.2025 року № 3721611, чим своїми діями порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 і Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Судом досліджено надану представником відповідача виписку із карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , із якої встановлено, що останній звернувся до лікаря амбулаторно 02.06.2025, захворів гостро 01.06.2025, з температурою та кашлем, хворів із 01.06.2025 по 05.06.2025, виписаний із одужанням. Вказану довідку сторона позивача надавала 11.06.2025 при розгляді протоколу відносно ОСОБА_1 (а.с. 19).
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову від 11.06.2025 № Х 06/25-08, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500,00 грн. (а.с. 10).
Позивач не погодившись з даною постановою звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доведеності вчинення позивачем правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 дотримано порядок притягнення до відповідальності, рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії)
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Так, спірні правовідносини у даній справі склались з приводу правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, 17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.
Відповідно до ст. 1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Так, за даними оскаржуваної постанови ОСОБА_1 01.06.2025 відмовився від отримання направлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.06.2025 № 3721611 для проходження ВЛК.
На підтвердження наведених обставин відповідачем надано копію картки обстеження та медичного огляду, в якій в а. 11 зазначено "відмовляючь 01.06.2025 ОСОБА_1 " та міститься підпис./а.с. 50/
Крім того, в матеріалах адміністративної справи, яка надана відповідачем міститься копія заяви ОСОБА_1 , про відмову 01.06.2025 від проходження комісії ВЛК у зв'язку з поганим самопочуттям та необхідністю звернення до сімейного лікаря.Вказав, що з адміністративною відповідальністю ознайомлений.
Також надано акт відмови від проходження медичного огляду військово-лікарською комісією від 01.06.2025, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від отримання направлення та проходження медичного огляду. /а.с.49 зворотній бік/
01.06.2025 уповноваженим на складання протоколів стрільцем другого відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом ОСОБА_4 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № Х 06/25-08 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під підпис /а.с. 11/.
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11.06.2025 о 14:00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет 102.
11.06.2025 представником ОСОБА_1 Шкриль Л.Г. подано письмові заперечення на протокол, в яких остання просила закрити справу про притягнення його до адміністративної відповідальності.
11.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову серії Х 06/25-08 від 11.06.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. /.с. 10/
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений у Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.
Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Згідно з підп. 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Порядку № 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3 Додатку 2 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У свою чергу, частиною 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено, що особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Так, згідно з пп. 3.1., 3.2 гл. 3 розд. ІІ наказу Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військоволікарську експертизу в Збройних Силах України» медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до п.6.2 розд. VI Положення № 402 на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК, подаються: направлення із зазначенням військового звання, прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місяця та року призову (прийняття) на військову службу, ТЦК та СП, яким призваний у Збройні Сили України (колишнього СРСР), попереднього діагнозу та мети огляду (направлення на огляд може бути підписане начальником штабу (від начальника штабу полку та вище) або начальником кадрового органу (від начальника управління роботи з особовим складом об'єднання та вище) із посиланням на рішення відповідного командира (начальника).
Направлення на медичний огляд ВЛК, видане військовослужбовцю, обов'язкове до виконання.
Обов'язок проходити медичний огляд підтверджений абз. 4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни, у тому числі, зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Таким чином, передбачено обов'язок призовників, військовозобов'язаних та резервістів у разі отримання ними направлення на проходження військово-лікарської комісії, пройти медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Щодо доводів позивача про те, що судом не прийнято до уваги його медичні документи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до виписки із карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , із якої встановлено, що останній звернувся до лікаря амбулаторно 02.06.2025, захворів гостро 01.06.2025, з температурою та кашлем, хворів із 01.06.2025 по 05.06.2025, виписаний із одужанням. Вказану довідку сторона позивача надавала 11.06.2025 при розгляді протоколу відносно ОСОБА_1 (а.с. 19).
Водночас, звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_6 з запереченнями на протокол, вищевказана довідка долучена до матеріалів адміністративної справи не була.
В направленні № 3721611 від 01.06.2025 стосовно строків проведення медичного огляду зазначено, що за необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан її здоров'я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Дана інформація зазначена в Направлені № 3721611 від 01.06.2025, крім того датою початку медичного огляду є 01.06.2025 .
Отже, колегія суддів вважає, що 01.06.2025 є датою початку медичного огляду, а не кінцевою датою коли потрібно пройти медичний огляд та отримати постанову ВЛК про проходження медичного огляду.
Згідно абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відтак, у лікарів, які включені до складу ВЛК наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного, а необхідність надання військовозобов'язаним додаткових документів про стан його здоров'я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.
При цьому, у разі незгоди з рішенням ВЛК, таке рішення може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку.
Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 заявляв клопотання щодо перенесення проходження ВЛК на іншу дату та наявності у нього медичних документів про стан його здоров'я не надано, натомість він відмовився від проходження ВЛК з підстав, зазначених ним же у заяві.
Крім того, відповідно до даних наданих ОСОБА_1 з приводу його хвороби, останній одужав 05.06.2025, однак до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду не з'явився, в той час як постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесена лише 11.06.2025.
Враховуючи викладене, проходження ВЛК є не правом, а встановлений законом обов'язок військовозобов'язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність. Тобто, відмова від проходження ВЛК суперечить чинному законодавству, адже Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України чітко регламентований прямий обов'язок громадянина проходити ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 дотримано порядок притягнення до відповідальності, рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Білопільського районного суду Сумської області від 29.07.2025 року по справі № 573/1243/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 29.07.2025 по справі № 573/1243/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко
Повний текст постанови складений 06.11.2025 року