про відмову у відкритті апеляційного провадження
06 листопада 2025 року справа №200/236/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Сіваченко І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/236/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВДОРТЕХНОЛОГІЯ» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/236/25.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху встановлено апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних підстав його пропуску, якщо такі є, доказів сплати судового збору.
Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлено апелянту 18.10.2025 року.
24 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла заява в якому апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, зазначив, що первісна апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, однак через несплату судового збору, апеляційну скаргу було повернуто, відсутність фінансування сплати судового збору під час подання апеляційної скарги вперше, вжиття заходів для сплати судового збору та невідкладне подання апеляційної скарги повторно після сплати судового збору.
Зазначене клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З приводу вищезазначених підстав, на які посилається апелянт у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суддя-доповідач зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Суддя-доповідач вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Суддя-доповідач зазначає, що неналежне фінансування суб'єктів владних повноважень з Державного бюджету України не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбаченого для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16.
За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення місцевого суду від 03.04.2025 року направлена до апеляційного суду 30.09.2025 року, тобто скаргу подано із порушенням 30-денного строку.
Слід зазначити, що у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
Головне управління ДПС у Київській області має офіційну електрону адресу в ЄСІТС.
Відповідно до п. 5.8 розділу І Загальні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищою Ради Правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 року, офіційна електронна адреса це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України. Оскаржене рішення місцевого суду було доставлено в електронний кабінет учасника справи.
Ухвалою апеляційного суду від 27 травня 2025 року Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/236/25 - повернуто скаржнику.
З доданих до клопотання про поновлення строку доказів вбачається, що судовий збір сплачено, платіжною інструкцією від 14.10.2025 року №2423.
Натомість клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містить відомостей та доказів неможливості вжиття таких заходів упродовж всього часу з початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду.
Наведені відповідачем підстави для поновлення строку знаходяться поза межами обставин, з якими норма частини першої статті 121 КАС пов'язує можливість поновлення процесуального строку, оскільки доводи ГУ ДПС стосуються обставин щодо виконання відповідачем вимог процесуальних норм при зверненні з апеляційною скаргою, обставин, які не мають безпосереднього причинного зв'язку з пропуском відповідачем строку на апеляційне оскарження, або обставин, які відповідачем не доведені.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для реалізації права на оскарження судових рішень є суто суб'єктивною перешкодою, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 17 жовтня 2022 року (справа № 320/3537/19, № 640/14960/20), від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21), постанові від 27 вересня 2022 року (справа № 500/8835/21).
Суд вважає, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Щодо повернення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Київській області, у зв'язку із несплатою судового збору слід зазначити, що обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень. Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу, вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, що не було виконано у встановлений судом строк.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, що викладені у постановах від 15 травня 2019 року у справі № 825/1378/17, від 08 листопада 2019 року у справі № 813/258/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 804/3200/18, а також Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року справі № 640/3393/19 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України і частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення даного процесуального питання.
Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.
Суд зазначає, що обставини зазначені апелянтом як поважні, самі по собі, не можуть свідчить про вжиттям апелянтом всіх дій для виконання останнім вимог КАС України.
Судом враховано, що апелянтом сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, проте, станом на 06 листопада 2025 року, недоліки, зазначені в ухвалі апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті.
Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі № 200/236/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту її складення в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Судді Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін
І.В. Сіваченко