06 листопада 2025 року справа №200/4044/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі №200/4044/25 (головуючий І інстанції Крилова М.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати з 01.05.2025 року до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають у відмові провести перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно звернення ОСОБА_1 № ВЕБ-05001-Ф-С-25-069592 від 16.04.2025, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. № 9626/П-0500-25 від 13.05.2025).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № ВЕБ-05001-Ф-С-25-069592 від 16.04.2025, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. №9626/П-0500-25 від 13.05.2025), з урахуванням висновків суду та врахуванням до страхового та пільгового стажу періоду роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року.
В іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування зазначено, що з 01.04.2024 в автоматичному режимі позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 з урахуванням страхового стажу за який сплачено внески до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.08.2019 по 31.03.2021. Страховий стаж складає 36 років 4 дні, в тому числі додаткові роки за список № 1 - 13 років.
В подальшому до органів Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії з урахуванням пільгового стажу, отриманого після призначення пенсії ОСОБА_1 не звертався, заяву встановленої форми та довідки, що уточнюють пільговий характер роботи, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 не надавав.
Враховуючи вищезазначене відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 1 травня 2025 року:
- з зарахуванням до страхового стажу періоду з 01.07.2021 по 14.08.2024 (сплата страхових внесків в Пенсійний фонд України відсутня, право на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 виникає з 01.04.2026);
- з зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи з 01.07.2021 по 14.08.2024 на ВП «Шахта 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля» (право на перерахунок виникне після проведеного автоматизованим способом перерахунку відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058 з 01.04.2026, з зарахуванням періодів роботи за які буде сплачено страхові внески в Пенсійний фонд України та за умови надання заяви встановленої форми та довідки, що уточнює пільговий характер роботи, відповідно до пункту 20 Порядку № 637).
Також, позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.03.2019 як отримувач пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
16 квітня 2025 року позивач, через вебпортал ПФУ, звернувся до Пенсійного фонду із заявою в якій просив зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року на шахті 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Листом відповідача від 13.05.2025 за № 11970-9626/П-02/8-0500/25 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та вказано, що з 01.04.2024 в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу за який сплачено внески до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.08.2019 по 31.03.2021. Страховий стаж складає 36 років 4 дні, в тому числі додаткові роки за список №1 - 13 років. Враховуючи зазначене, через 24 місяці після попереднього перерахунку та за умови наявності сплати єдиного соціального внеску підприємством, на якому працювали, позивач з 01.04.2026 набудете право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058.
Відповідно до довідки форми РС-право позивачу зараховано до страхового стажу період роботи з 01.09.2019 по 31.03.2021.
Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 27.07.1990, позивача з 05.12.2013 переведено електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті (запис № 25), з 14.08.2024 звільнено за власним бажанням (запис № 28).
Згідно довідки ОК-5, наданої відповідачем та сформованої станом на 23.10.2024, професія, яку обіймав позивач облікована кодом спецстажу ЗП3014А1.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підстави проведення індексації та перерахунку пенсії визначені статтею 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Так, частиною 4 статті 42 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
З наведеного вбачається, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку).
Щодо відсутності сплати страхових внесків за період з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом, і за який сплачено страхові внески.
Згідно зі статтею 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
За приписами статті 113 Закону №1058 держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-IV) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-IV платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно статті 26 Закону №2464-IV посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, на якому працювала позивач.
Крім того, положеннями п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка {Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 1058 від 27.09.2022}.
Аналіз наведених вище норм законодавства зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також необхідно зазначити, що системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а.
Отже, пенсійним органом протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача та пільгового стажу роботи, які підтверджуються відомостями трудової книжки, а також відомостями у довідці ок-5.
Щодо доводів апелянта, що позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок № 22-1).
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до абзацу шостого пункту 1.9 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв'язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Згідно з пунктом 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абзацами другим, третім, четвертим, шостим пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Підставою для повідомлення заявника про перерахунок/відмову перерахувати пенсію може бути виключно рішення, прийняте територіальним органом ПФУ з цього питання.
Як встановлено матеріалами справи, позивач 16 квітня 2025 року звернувся через вебпортал ПФУ, до Пенсійного фонду із заявою в якій просив зарахувати до пільгового стажу період роботи з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року на шахті 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля».
Проте, з листа відповідача від 13.05.2025 за № 11970-9626/П-02/8-0500/25 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії та вказано, що з 01.04.2024 в автоматичному режимі проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу за який сплачено внески до Пенсійного фонду України за період роботи з 01.08.2019 по 31.03.2021. Страховий стаж складає 36 років 4 дні, в тому числі додаткові роки за список №1 - 13 років. Враховуючи зазначене, через 24 місяці після попереднього перерахунку та за умови наявності сплати єдиного соціального внеску підприємством, на якому працювали, позивач з 01.04.2026 набудете право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058.
При цьому, відповідачем відповідного рішення про відмову в перерахунку пенсії із викладенням вичерпних підстав його прийняття за заявою позивача від 16 квітня 2025 року не прийнято.
Верховним Судом в постанові від 21 грудня 2020 року в справі №229/4165/17 викладено правовий висновок, що у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії та надання необхідних документів, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти мотивоване рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.
Однак, відповідач ухилився від прийняття рішення за заявою позивача від 16 квітня 2025 року, що свідчить про недотримання ГУПФУ в Донецькій області встановленого законодавством порядку вирішення питання про перерахунок пенсії, а саме порушення положень частини п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV та пункту 4.3 Порядку № 22-1.
Доводи апелянта, що позивач не звертався до відповідача із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, колегія суддів не приймає, оскільки зі змісту даної заяви вбачається прохання позивача щодо зарахування до пільгового стажу період роботи з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року на шахті 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля». Також, суд зазначає, що неналежна форма заяви не була підставою для відмови у перерахунку пенсії відповідно до листа відповідача від 13.05.2025 за № 11970-9626/П-02/8-0500/25.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача з заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не прийняв вмотивованого рішення за заявою позивача від 16 квітня 2025 року, чим допустив протиправну бездіяльність.
Також є безпідставними доводи відповідача, що право на перерахунок виникне після проведеного автоматизованим способом перерахунку відповідно до частини 4 статті 42 Закону №1058 з 01.04.2026, оскільки відповідно до записів трудової книжки позивача з 14 серпня 2024 року звільнено з роботи у шахті 1/3 «Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», тому саме з 14 серпня 2024 року він набув право на перерахунок пенсії з урахуванням отриманої заробітної плати, що не залежить від дати попереднього перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 № ВЕБ-05001-Ф-С-25-069592 від 16.04.2025, що надійшло через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (вх. № 9626/П-0500-25 від 13.05.2025), з урахуванням висновків суду та врахуванням до страхового та пільгового стажу періоду роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 року по 14.08.2024 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі №200/4044/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 р. у справі №200/4044/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко