06 листопада 2025 року справа №200/1897/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 р. у справі № 200/1897/25 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неправильного розрахунку пенсії за віком за заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 21.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити розрахунок пенсії за віком з 21.08.2024 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду з 01.01.2023 по 30.06.2024 та врахуванням заробітної плати за період з 01.01.2023 по 30.06.2024;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення з 01.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2025 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо неправильного розрахунку пенсії за віком за заявою про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 від 21.08.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити розрахунок пенсії за віком з 21.08.2024 відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду з 01.01.2023 по 30.06.2024 та врахуванням заробітної плати за період з 01.01.2023 по 30.06.2024.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення з 01.03.2025 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити з 01.03.2025 індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115.
Відповідачі не погодились з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів зазначають, що до розрахунку страхового стажу та заробітної плати не враховано період з 01.01.2023 по 30.06.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата внесків.
Згідно з Постановою 209 Позивачу з 01.03.2025 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», розмір середньої заробітної плати, збільшеної на коефіцієнт показника ЗП для розрахунку пенсії позивача становить 12658.88 грн - це середня заробітна плата з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки (13559.41 грн) з урахуванням коефіцієнта збільшення (1.023). Отже, розмір пенсії Позивача обчислено згідно діючого законодавства.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , громадянка України, паспорт НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058 з 21.08.2024.
При призначенні пенсії до розрахунків страхового стажу та заробітної плати відповідачем-1 не врахований період з 01.01.2023 по 30.06.2024, через відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про сплату внесків.
При призначенні пенсії застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії (13559,41 грн).
З 01.03.2025 позивачеві проведено перерахунок пенсії “Індексація заробітку» та встановлено надбавку до пенсії в розмірі 100,00 грн.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із частиною 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами четвертою-шостою, дев'ятою, десятою, дванадцятою статті 20 Закону № 1058-IV встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду; у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальником коштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківські рахунки органу Пенсійного фонду.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Щодо доводів апелянтів, що до розрахунку страхового стажу та заробітної плати не враховано період з 01.01.2023 по 30.06.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня сплата внесків, суд зазначає наступне.
Згідно виписки з індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 , форми ОК-5, за період з 01.01.2023 по 30.06.2024 підприємством-страхувальником страхові внески за позивача не сплачено.
Матеріалами справи встановлено, що період роботи позивача з 01.01.2023 по 30.06.2024 зараховано відповідачем при призначенні пенсії лише для визначення права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому, такий період не було зараховано до страхового стажу позивача, відповідно заробітну плату також не було враховано за вказаний період на момент призначення пенсії.
Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону № 1058-IV.
Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 ст. 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Ст.106 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Враховуючи зазначене, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні/перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була неоднаразово висловлена Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 242/65/17, від 22.11.2018 у справі № 242/4793/16-а, від 11.07.2019 у справі №242/1484/17, від 04.06.2019 у справі №235/900/17, від 27.02.2019 у справі №242/1871/17 та № 423/3544/16-а.
Отже, пенсійним органом протиправно при призначені пенсії позивача не зараховано до загального страхового стажу позивача період роботи з 01.01.2023 по 30.06.2024.
Згідно із абзацом першим частиною першою статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до статті 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:
1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;
2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;
3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону;
4) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із сплачених страхових внесків за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Випискою з індивідуальних відомостей про застраховану особу на ім'я позивача, форми ОК-5, яка сформована 22.08.2024, підтверджено, що за період з 01.01.2023 по 30.06.2024 підприємством-страхувальником страхові внески за позивача не сплачено.
Разом із тим, за період з 01.01.2023 по 30.06.2024 наявні суми заробітку для нарахування пенсії (грн), які виплачувались позивачу ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
Таким чином, в період з 01.01.2023 по 30.06.2024 заробітна плата підприємством-страхувальником виплачувалась позивачу в повному обсязі.
Оскільки позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо сплати страхових внесків, тому пенсійний орган при перерахунку пенсії позивача повинен був врахувати заробітну плату позивача за період роботи з 01.01.2023 по 30.06.2024.
Щодо доводів відповідача-2, що згідно з Постановою 209 позивачу з 01.03.2025 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», з урахуванням коефіцієнта збільшення (1.023), суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Пунктом 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що у 2025 році частина 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 6 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.02.2025 року № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (надалі постанова КМУ №209), якою зокрема постановив:
1. Установити, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
6) з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:
- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;
- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;
- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;
- для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії;
3. Установити, що:
- у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 і підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії;
- розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
7. Пенсійному фонду України забезпечити перерахунок пенсій і щомісячних страхових виплат, передбачений пунктами 1-3 цієї постанови, за матеріалами справ.
Суд зазначає, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Пенсія за віком розраховується за єдиною формулою для всіх, а розмір пенсії обчислюється індивідуально для кожної особи і залежить від тривалості набутого страхового стажу особи (коефіцієнта страхового стажу), від величини одержуваного заробітку (доходу), з якого було сплачено страхові внески (індивідуального коефіцієнта заробітку), та часу звернення за призначенням пенсії (показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії).
Пенсії є об'єктом індексації грошових доходів населення. Індексація пенсій проводиться шляхом осучаснення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який є складовою формули обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення, що визначається щороку Кабінетом Міністрів України. Індексації (перерахунку) підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться індексація.
Суд установив, що позивачу з 2024 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058-IV. З 2025 року позивач набула право на щорічну індексацію пенсії та її перерахунок відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV та Порядку №124. Такі перерахунки пенсії проводяться щороку з 1 березня, автоматично (без звернення особи), за матеріалами пенсійних справ. Індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №124 (з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії). Згідно з пунктом 7 Порядку №124 збільшений показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується під час проведення наступних перерахунків пенсій.
Як свідчать матеріали пенсійної справи позивачки, відповідач у 2025 році провів перерахунок пенсії позивача з метою індексації з 1 березня, втім в результаті індексації ні заробітна плата для обчислення пенсії, ні основний розмір пенсії позивача не підвищувалися.
За позицією відповідача, за правилами пункту 5 Порядку №124 індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 року (обчислений як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки в сумі 3764,40 грн.), на відповідні коефіцієнти: 1,17 з 01.03.2019 року, 1,11 з 01.05.2020 року, 1,11 з 01.03.2021 року, 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року, 1,115 - з 01.03.2025 року.
Тож за твердженнями відповідача, розрахований з метою індексації пенсії показник середньої заробітної плати становив у 2019 році 4404, 35 грн. (3764,40 грн. х 1,17), у 2020 році 4888,83 грн. (4404,35 грн. х 1,11), у 2021 році 5426,60 грн. (4888,83 х 1,11), у 2022 році 6186,32 грн. (5426,60 грн. х 1,17), у 2023 році 7405, 03 грн. (6186,32 грн. х 1,197), у 2024 році 7994, 47 грн. (7405, 03 грн. х 1,0796), у 2025 році 8913, 83 грн. (7994, 47 грн. х 1,115).
Відповідач доводить, що оскільки пенсію позивачу призначено у 2024 році із застосуванням показника середньої заробітної плати 2021, 2022, 2023 роки (13559.41 грн) з урахуванням коефіцієнта збільшення (1.023), що є більшим ніж зазначені показники середньої заробітної плати для цілей індексації у 2025 році, то основний розмір пенсії позивачки в результаті індексації, проведеної у 2025 році відповідно до постанови КМУ №209 не підвищувався. Натомість згідно з цією постановою позивачці встановлена щомісячна доплати до пенсії, а саме з 01.03.2025 року в розмірі 100 грн.
Позивач у цій справі висуває вимоги, аби відповідач здійснив належну індексацію її пенсії відповідно до постанови КМУ №209 з урахуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115.
Верховний Суд розглядав справу №160/28752/23 у подібних правовідносинах та у постанові від 13.01.2025 вказав, що положення Порядку №124 не узгоджуються із приписами частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону №1058-IV);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку №124).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124 є протиправним.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно із Законом №1058-IV, у зв'язку зі щорічною індексацією збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, зокрема постанови КМУ №118, №168, №185. Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV.
Суд вважає, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV, порушив механізм індексації пенсій, оскільки не застосував належний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачки при її призначенні.
Спірними є правовідносини, починаючи з 01.03.2025.
У спірний період пенсія позивачки підлягала індексації відповідно до постанови КМУ №209 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, який мав враховуватися для обчислення пенсії при її призначенні у 2024 році, на відповідний коефіцієнт 1,115 з 01.03.2025 року.
Не застосувавши такий показник, відповідач допустив протиправну бездіяльність, що призвело до неправильного обчислення (заниження) основному розміру пенсії позивачки.
Отже, права позивачки, які порушені протиправною бездіяльністю відповідача, мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату її пенсії з метою індексації відповідно до постанови КМУ №209 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 починаючи з 01.03.2025.
За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 р. у справі № 200/1897/25 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 р. у справі №200/1897/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко