Справа № 178/1989/25
05 листопада 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.07.2025 року о 01:45 год., траса М30 916 км 817м, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мерседес ML270, н.з. НОМЕР_1 Кам'янського району Дніпропетровської області з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоровя КП ДБКЛПД ДОР у встановленому законодавством порядку відмовився.
За клопотанням захисника адвоката Каракой Т.В. розгляд адміністративного матеріалу відкладався 10.09.2025, 25.09.2025, 14.10.2025 року. Захисник ОСОБА_1 адвокат Каракой Т.В. про час та місце розгляду справи сповіщена в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явилась.
Вивчивши матеріали адміністративного провадження, заяви захисника Каракой Т.В., вважаю, що в діях гр. ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП має два склади адміністративного правопорушення: 1) керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Гр. ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Причетність ОСОБА_1 до скоєного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161. Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 393923 від 17.07.2025 року, який складений у відповідності до вимог ст.ст.256, 266 КУпАП і де викладено обставини скоєння адміністративного правопорушення, доданим рапортом, згідно якого у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння останній відмовився, ОСОБА_1 був відсторонений від керування транспортним засобом відповідно до ст.266 КУпАП та попереджено про заборону подальшого керування транспортним засобом, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом, доданим до матеріалу адміністративного правопорушення, згідно якого зафіксовано, як водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду в установленому порядку, чекає на прибуття слідчо-оперативної групи.
Також, крім того, суд зазначає, що 17.07.2025 року був складений адміністративний протокол серії ЕПР 1 № 393925 відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, провадження у справі було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Враховуючи вище викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ті обставини, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами мінімальним терміном.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, ч.1 ст. 130 ст. 284 КУпАП суддя,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на ОДИН рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк