Справа № 177/1040/25
Провадження № 1-кп/177/175/25
Іменем України
06.11.2025 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об'єднаному кримінальному провадженні № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України та № 12025040000000346 від 07.04.2025 за ч. 3 ст. 135 КК України щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої,
адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_6 ,
Криворізьким районним судом Дніпропетровської області здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_2 .
Судовий розгляд кримінального провадження триває відповідно до визначеного судом порядку. Допитано потерпілу, частину свідків. Письмові матеріали кримінального провадження не досліджувалися, не допитано обвинуваченого. Отже, станом на 06.11.2025 заперши розгляд справи з об'єктивних причин, не вдалося.
Прокурором 04.11.2025 подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , яке обґрунтовано тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Оскільки строк запобіжного заходу спливає, прокурор просив його продовжити ще на 60 днів, вважаючи обвинувачення щодо ОСОБА_2 обґрунтованим, а ризики такими, що не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про продовження запобіжного заходу підтримав та просив його задовольнити з підстав та мотивів, що наведені в ньому.
Представник потерпілої ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_5 наполягав на задоволенні клопотання прокурора та просив продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_6 , просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт або ж визначити розмір застави. Вказувала, що обвинувачений має постійне місце проживання, сім'ю, позитивно характеризується за місцем проживання, має бажання працювати, оскільки йому необхідно утримувати сім'ю.
Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у нічний період доби, щоб він мав можливість працювати, із метою утримання сім'ї та відшкодовувати шкоду потерпілій.
Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 09.09.2025
Судовий розгляд кримінального провадження триває та з об'єктивних причин завершений бути не може, а строк запобіжного заходу спливає 07.11.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише права обвинувачених, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Розглядаючи клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 , суд приймає до уваги, що останній обвинувачується у вчиненні двох тяжких злочинів, санкцією статті яких передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі, максимально до 8 років. Вказана обставина свідчить про можливість переховування обвинуваченого від суду, із метою уникнення відповідальності, усвідомлюючи можливість покарання, що в свою чергу не сприятиме розгляду справи у розумний строк та суперечитиме інтересам суспільства.
Ризик можливого переховування від суду, на переконання суду, є реальним та таким, що не зменшився, враховуючу існуючу в країні обстановку, наявність тимчасово непідконтрольних територій та триваючу збройну агресію росії проти України, а також дані характеризуючи обвинуваченого.
Про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить також і те, що після вчинення ДТП обвинувачений залишив місце події, на виклики до слідчого не з'являвся та тривалий час перебував у розшуку до його затримання, знищив шляхом підпалу автомобіль, що є речовим доказом в справі.
Дані про особу обвинуваченого також засвідчують той факт, що останній раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих тяжких злочинів, що може свідчить про антисоціальну направленість його поведінки та небажання вести законослухняний спосіб життя.
На даний час не допитані всі свідки, не досліджені письмові матеріали справи, а отже, наявний ризик впливу ОСОБА_2 на свідків.
Із урахуванням наведених обставин, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 інкримінованих кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, передбаченого за їх скоєння, застосування запобіжних заходів не пов'язаних з утриманням обвинуваченого під вартою не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної процесуальної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вправі при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд вважає за недоцільне визначати обвинуваченим заставу.
Із огляду на викладене, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м'який, задоволенню не підлягає. Стороною захисту не спростовано обставин, які зазначені в клопотанні прокурора та на даний час не є такими, що можуть обґрунтувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183, 187, 194, 199, 331, 392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора пропродовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у об'єднаному кримінальному провадженні № 12022040000000448 від 03.09.2022 за ч. 2 ст. 286 КК України та № 12025040000000346 від 07.04.2025 за ч. 3 ст. 135 КК України , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.01.2026 включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1