Справа № 204/5013/25
Провадження № 2/204/4264/25
05 листопада 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на їх користь загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1337-2911 від 25.01.2024 року в розмірі 100 000,00 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 000,00 гривень. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 25.01.2024 року між ТОК «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1337-2911. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор С4749, для підписання Кредитного договору №1337-2911 від 25.01.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору, Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 20 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день. Позивач зазначає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «Укр кредит Фінанс». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач (через партнера АТ КБ «Приватбанк» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Окрім цього, позивач звертає увагу, що Відповідач в загальній кількості 4 рази оформлював кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність Відповідача з процедурою оформлення та виконання Кредитного договору. В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 04.04.2025 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 112 160,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 89 160,00 гривень, прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 3 000,00 гривень. Разом з тим повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 12 160,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 100 000,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, Кредитодавець просив стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 000,00 гривень, що разом становить 100 000,00 гривень. Таким чином, з боку Відповідача по відношенню до Позивача має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в Кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені Кредитним договором або законом, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року прийнято справу до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 28.08.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
13 жовтня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання в якому остання просить суд витребувати у ТОВ «Укр Кредит Фінанс» наступний перелік доказів (оригінал для огляду та засвідчена копія до матеріалів справи): оферта; акцепт; ліцензія на зайняття відповідним видом господарської діяльності; платіжне доручення про перерахування коштів на її рахунок; договір відкриття кредитної лінії №1337-2911; розроблений порядок створення та накладання електронного підпису; довідку №1, яка містить інформацію про споживче кредитування. В обґрунтування клопотання зазначено, що до матеріалів справи не надано первинні бухгалтерські документи, що підтверджують виконання позивачем умов кредитного договору; матеріали справи не містять акцепту; позивач не надав повної інформації стосовно умов кредитування до укладення договору (відсутній паспорт споживчого кредиту); матеріали справи не містять ліцензії; відсутній розроблений порядок створення та накладання електронного підпису.
Ознайомившись із клопотанням відповідача про витребування доказів, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.
При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.
Беручи до уваги предмет спору, наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.
Окрім того, 13 жовтня 2025 року на адресу суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначено, що між сторонами відсутні кредитні правовідносини, оскільки відповідач не укладала спірний кредитний договір, а доводи наведені у позові є надуманими та не підтверджуються належними доказами. З метою доведення безпідставності позовних вимог, постає необхідність у наданні пояснень з боку позивача та роз'яснень з приводу суті спору та складених документів, у зв'язку із чим, відповідач просила суд проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ознайомившись із клопотанням відповідача щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд приходить до наступного.
Так, суд за заявою сторони або за власною ініціативою може перейти від спрощеного до загального позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Відповідно до частини п'ятої статті 274 ЦПК України суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача належним чином подано зустрічний позов або позов третьої особи із самостійними вимогами, або за первинним позовом відбулося збільшення розміру позовних вимог або зміна предмета позову, і відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за кредитним договором №1337-2911 від 25 січня 2024 року, що у загальному розмірі складає 100 000 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 3 028 грн. Отже, на момент відкриття провадження у справі ціна позову не перевищувала п'ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Інших підстав, передбачених ст. 274 ЦПК України, для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження судом не встановлено, як не встановлено підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому, клопотання відповідача не підлягає задоволенню.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву, у визначений законом строк, на позовну заяву, не скористалась, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що 25.01.2024 року о 03 год. 15 хв. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1337-2911 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С4749 (а.с.12-19).
За умовами п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 20 000 грн. Дата надання/видачі кредиту: 25.01.2024 року (п. 4.1., 4.2. договору).
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні Кредиту (п. 4.6. Договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.7. Договору).
Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (п. 4.4. Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою) (п. 4.6. договору).
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 19.11.2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника (п. 4.9. договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.9. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 Договору).
У розділі 12 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, контактний номер телефону та електронна пошта та номер особистого електронного платіжного засобу - НОМЕР_2 .
Окрім того, 25.01.2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С4749 підписала: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №01-П від 04.01.2024 року (а.с.23-30) та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1337-2911 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України (а.с. на звороті 32-35).
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов обґрунтованого висновку, який не спростовано стороною відповідача, що договір про відкриття кредитної лінії №1337-2911 продукту «НА ВСЕ» від 25.01.2024 року разом із додатками до нього було укладено сторонами в електронній формі за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто, належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами такого кредитного договору.
Суд враховує, що згідно з роздруківками договору з офіційного веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», договір про відкриття кредитної лінії №1337-2911 містять всі ідентифікуючі дані щодо позичальника, а отже, 25.01.2024 року ОСОБА_1 оформила кредитний договір та додатки до нього шляхом заповнення всіх полів заявки, які відмічені як обов'язкові для заповнення, та підписала всі документи особистим підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора С4749.
Отже, без отримання смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Посилання відповідача у відзиві, що кредитний договір вона не підписувала і не брала кредитні зобов'язання на себе, висновків суду не спростовують.
Суд звертає увагу, що при укладенні договору про відкриття кредитної лінії №1337-2911 відповідачем було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», та відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача у відзиві на те, що договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.
Інші заперечення відповідача не ґрунтуються на доказах та законі, та судом не приймаються до уваги, а заперечення відповідача суд оцінює як такі, що зводяться до ухилення від виконання зобов'язання і не спростовують висновків суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1337-2911 був підписаний 25.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , а сама ОСОБА_1 є належним відповідачем у цивільній справі.
Доводи відповідача у поданих клопотаннях про те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, що надані документи не можуть бути первинними документами, які можуть підтверджувати наявність заборгованості відповідача, та не доведення факту належності вказаного рахунку саме відповідачу, то такі доводи не заслуговують на увагу з врахуванням наступного.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку, встановленого законом (стаття 78 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що обов'язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, факт перерахування коштів саме відповідачу на зазначений у договорі розрахунок, у розмірі 20 000 грн підтверджується випискою з клієнтських рахунків АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 2580 від 15.03.2017 року на карту № НОМЕР_2 (а.с.20-22).
Заперечення відповідача про те, що наявні у матеріалах справи розрахунок заборгованості, довідка про перерахування суми кредиту та довідка АТ «Приватбанк» не є первинно-обліковими документами та не можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості у відповідача, - є необґрунтованими, виходячи з наступного.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту, про що вказано у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2017 року № 75.
В даному випадку, судом установлений факт виконання ТОВ «Укр Кредит Фінанс» своїх обов'язків за договором про відкриття кредитної лінії №1337-2911 від 25.01.2024 року та переказ на рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у визначеному договором розмірі.
Одночасно із цим, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та наданого позивачем до матеріалів справи, заборгованість ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії №1337-2911 від 25.01.2024 року станом на 04.04.2025 року становить 112 160 грн., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 89 160 грн., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту 3 000 грн. (а.с.37-39).
Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 12 160,00 гривень, тому Кредитодавець просив стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 000,00 гривень, що разом становить 100 000,00 гривень.
Відповідачем, наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований, власних розрахунків останньою суду надано не було, а тому розрахунок позивача судом приймається, як достовірний.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження факту укладання кредитного договору між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а також підтвердження факту перерахування коштів на рахунок відповідача, вказаний при укладенні договору, а також для обґрунтування розміру заборгованості за договором.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима відповідачем матеріали справи не містять.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник (клієнт) ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №1337-2911 від 25.01.2024 року не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитними коштами не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача у примусовому порядку суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1337-2911 від 25.01.2024 року в загальному розмірі 100 000 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 000,00 гривень
Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач поніс судові витрати, що складаються з суми сплаченого судового збору - 2 422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №68684 від 28.04.2025 року (а.с.11).
Враховуючи, що позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено в повному обсязі, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 028 грн.
На підставі ст.ст. 42, 61 Конституції України, ст. ст.2, 15, 207, 526, 530, 536, 546, 610-612, 625, 633-634, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1337-2911 від 25.01.2024 року в загальному розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 20 000 (двадцять тисяч) грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 80 000 (вісімдесят тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ - 38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407),
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя Н.В. Токар