Справа № 204/11209/25
Провадження № 2/204/5112/25 р.
про залишення позовної заяви без руху
29 жовтня 2025 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Самсонова В.В., ознайомившись з позовною заявою Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича, треті особи, які не заявляють предмет спору: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, П'ята дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійним договору купівлі-продажу та визнання спадщини відумерлою,-
23 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича, треті особи, які не заявляють предмет спору: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, П'ята дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійним договору купівлі-продажу та визнання спадщини відумерлою.
Позовна заява передана мені, судді Самсоновій В.В., 26 вересня 2025 року цивільною канцелярією суду.
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Так, відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до пунктів 5), 6), 8), частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
За правилами частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 332/3299/13-ц вказано, що відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача).
Згідно частини 1 статті 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Разом з цим, за нормою п. 6) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Так, у позовній заяві зазначено, що відповідні заходи досудового врегулювання спору не вживались.
Отже, позовна заява не містить відомостей про те, чи звертався позивач до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з приводу внесення змін до актового запису про смерть.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Згідно із частинами 1, 3 статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.
Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 року.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
За змістом пункту 2.13.1 вказаних Правил, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до абз. 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» № 12 від 07.07.1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану, як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).
Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 9 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта або коли органами реєстрації актів громадянського стану відмовлено у зміні запису, який провадився відповідно до положень про порядок зміни записів актів громадянського стану (наприклад, при зміні прізвища, імені, по-батькові, місця і дати народження).
Пунктом 11 даної Постанови визначено, що суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у позовній заяві позивачу необхідно зазначити, чи звертався він до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану з приводу внесення змін до актового запису про смерть. Якщо так, то позивачу необхідно надати суду висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису про смерть.
Аналізуючи вищезазначене, приходжу до висновку, що зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Царейкіна Михайла Самуіловича, треті особи, які не заявляють предмет спору: Центрально-міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, П'ята дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання недійним договору купівлі-продажу та визнання спадщини відумерлою - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання нею даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься не поданою і буде повернута.
Ухвала суду не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.В. Самсонова