Справа № 204/6236/25
Провадження № 2/204/3274/25
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
8 жовтня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючої судді Дубіжанської Т.О.
за участю секретаря Єфімової А.О.
розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання банківських послуг «MONOBANK» від 05.10.2019 року в розмірі 178 325 грн. 99 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що АТ «Універсал Банк» запустило проєкт monobank, в рамках якого фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 05.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до банку з відповідною анкетою - заявою, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідачу видано кредит у гривнях у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 60 000 грн. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку із чим станом на 08.04.2025 року має заборгованість в розмірі 178 325 грн. 99 коп., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) в розмірі 178 325 грн. 99 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 4 липня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 04.07.2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Відповідач у встановлений судом строк не надав суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами 05.10.2019 року було укладено кредитний договір, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредитним договором, на думку позивача, є сукупність документів, що містять умови надання кредиту, а саме: анкета - заява позичальника від 05.10.2019 року, Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту.
Відповідно до Анкети заяви до Договору про надання банківських послуг проставленням власноруч свого підпису під цією заявою ОСОБА_1 підтверджує, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу, вона погоджується з тим, що Анкета заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладанням якого підтверджує і зобов'язується виконувати його умови, підтверджує, що ознайомлений з Умовами і Правилами надання банківських послуг, (згідно вимог діючого законодавства ) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджуючись з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлення у мобільний додаток.(а.с.19).
Зазначена вище анкета-заява містить текст про погодження споживача з Умовами та правилами надання банківських послуг, але не конкретизовано яка саме редакція Умов та Правил надання банківських послуг погоджена споживачем.
Згідно довідки АТ «Універсал Банк» встановлено, що відповідач згідно договору б/н отримав кредитну картку: № НОМЕР_1 , термін дії 02/30 (а.с. 17).
Копія довідки про розмір встановленого кредитного ліміту АТ «Універсал Банк» від 08.04.2025 року підтверджує розмір встановленого кредитного ліміту ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.10.2019 за карткою № НОМЕР_1 станом на 08.04.2025 року, зокрема: 24.10.2019 - 4000 грн., 25.10.2019 - 6 000 грн., 25.10.2019 - 10 000 грн., 26.11.2019 - 20 000 грн., 26.11.2019 - 30 000 грн., 28.12.2019 - 50 000 грн., 28.12.2019 - 70 000 грн., 28.12.2019 - 60 00 грн. ( а.с. 18).
На підтвердження свого позову банком представлено розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.10.2019 року, згідно якого станом на 08.04.2025 року банком нарахована заборгованість в розмірі 178 325 грн. 99 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту (а.с. 6-11).
Правовідносини, щодо одержання кредитних коштів, які мали місце між банком та ОСОБА_1 , врегульовуються таким чином.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 05.10.2019 року розмір процентів за користування кредитом не зазначений (а. с. 19).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.10.2019 року, посилався на Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг, затверджених рішенням правління банку № 46 від 24.11.2021 року, як невід'ємну частину кредитного договору.
Витягом з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг, затверджених рішенням правління банку № 46 від 24.11.2021 року, що наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: порядок нарахування відсотків та їх розміри, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати пені та комісії, та, зокрема саме у зазначеному у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (05.10.2019 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (13.06.2025 року), тобто кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Більше того, позивачем наданий витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг, затверджених рішенням правління банку № 46 від 24.11.2021 року, тобто у редакція після укладення кредитного договору від 05.10.2019 року.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату комісії та пені, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.
При цьому згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п'ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).
Суд зазначає, що наявність в зазначених справах неоднакових редакцій та положень Умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Необхідно також зауважити, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 05.10.2019 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).
Із наданих позивачем доказів, зокрема виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 , вбачається, що остання користувалася кредитними коштами шляхом отримання готівки, розраховувалася ними за товари та послуги, а також здійснювала повернення кредитних коштів позивачу. Всі ці дії свідчать про те, що відповідач отримала кредитні кошти та користувалася ними з частковим поверненням (а.с. 13-16).
Однак, враховуючи що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - суд прийшов до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Судом установлено, що відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, до суми заборгованості за тілом кредиту 178 325 грн. 99 коп. частково зараховано відсотки за користування кредитом у сумі 25 734 грн. 15 коп.
Детально дослідивши зміст наданого банком розрахунку заборгованості, враховуючи, що Умови і правили обслуговування в АТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг відповідачем не підписані, а анкета-заява не містить умови про фінансування за рахунок кредитних коштів (зарахування до тіла кредиту) заборгованості за відсотками, - суд дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту в сумі 178 325 грн. 99 коп., відсутні.
Будь-яких допустимих доказів отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у більшому розмірі понад 152 591 грн. 84 коп., суду не надано.
Таким чином, враховуючи наданий банком розрахунок заборгованості, у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 05.10.2019 року у розмірі 152 591 грн. 84 коп., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 626, 628, 634, 638, 1046, 1047-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ: 21133352, юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 152 591 грн. 84 коп., судові витрати у розмірі 3028 грн., а всього суму у розмірі 155 619 грн. 84 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Дубіжанська