Справа № 203/6669/25
Провадження № 2/0203/2750/2025
05 листопада 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Сердягіної О.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2025 року позивач, ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, м. Київ), з підстав прострочення зобов'язання за кредитним договором пред'явив через суд вимоги на предмет стягнення з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованості станом на 10 січня 2025 року на загальну суму 23800 грн., в обґрунтування якого зазначається, що 24 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 24.08.2024-100000235, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 8 000 грн. строком на 140 днів з фіксованою процентною ставкою 1 % за один день користування кредитом. Дата повернення (виплати) кредиту 10 січня 2025 року. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплачує щомісячні платежі за кредитом та проценти за користування кредитом, внаслідок чого у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10 січня 2025 року має заборгованість в розмірі 23 800 грн., що складається із основної заборгованості по кредиту в розмірі 7 000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 11 200 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 600 грн. та заборгованості по неустойці в розмірі 4 000 грн.
З відкриттям загального позовного провадження за ухвалою суду від 22 вересня 2025 року з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності у судовому засіданні проведена її підготовка без вжиття заходів забезпечення позову і без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, представник позивача в судове засідання не з'явився, в наданому позові просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр».
Відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, та, будучи належним чином неодноразово повідомленим про час і місце розгляду справи, про розгляд справи в його відсутність не клопотав та про причини неявки не повідомив, на підставі чого з урахуванням письмової згоди представника позивача за правилами ст. ст. 280, 287, 288 ЦПК України справа підлягає розглядові судом в заочному порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами з частковим задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 24 серпня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24.08.2024-100000235, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 8 000 грн., що підтверджується листом №15-2908 від 29 серпня 2025 року виданим ТОВ «Універсальні платіжні рішення». Відповідно до умов кредитного договору та заявки позичальнику надано кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 140 днів. Відповідно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума Кредиту: 8 000 грн.; ставка фіксована незмінна процентна ставка «Економ» у розмiрi 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Денна процентна ставка за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0,87% (денна процентна ставка) = (9781.92/8000)/140х100%. Комісія пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1600 грн. Неустойка - 80 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку) (а.с. 23-29 зворот, 22).
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19 (провадження №61-1602св20), від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі №234/8084/20 (провадження №61-2303св21), від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20 (провадження №61-16059св21), від 08.08.2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).
Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, відповідач уклав із ТОВ «Споживчий центр» електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого згідно наданої довідки-розрахунку станом на 10 січня 2025 року утворилась заборгованість в сумі 23 800 грн., що складається із основного боргу в розмірі 7 000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 11 200 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 600 грн. та заборгованості по неустойці в розмірі 4 000 грн. (а.с. 20).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 549, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», а тому позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованість в загальному розмірі 19 800 грн., що складається із основного боргу в розмірі 7 000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 11 200 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 600 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4 000 грн., то такі вимоги позивача задоволенню не підлягають, як такі що суперечать вимогам закону.
Так, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, в силу прямої норми закону, фінансова установа (банк) зобов'язаний був списати боржнику заборгованість за неустойкою в сумі 4 000 грн., адже вона нарахована за кредитним договором укладеним у період дії воєнного стану, що нині триває. Однак кредитор списання неустойки не здійснив, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, що включає неустойку.
Вказане суперечить вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення неустойки є такими, що не підлягають задоволенню. В цій частині в задоволені позову суд вважає за необхідне відмовити.
Таким чином, на підставі наведеного, виходячи із принципів законності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 19 800 грн. (7 000 грн. + 11 200 грн. + 1 600 грн.). В іншій частині позову відмовити.
З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2 0215,27 грн. (19 800*2 422,40/23 800 = 2 015,27 грн.).
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 141, 209, 258, 263-265, 268, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 24.08.2024-100000235 від 24 серпня 2024 року, яка станом на 10 січня 2025 року становить 19 800 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот гривень), що складається із основного боргу в розмірі 7 000 грн., заборгованості по процентам в розмірі 11 200 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1 600 грн.
Стягнути на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 015,27 грн. (дві тисячі п'ятнадцять гривень 27 коп.).
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення підписане 05 листопада 2025 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко