Справа № 203/1841/25
Провадження № 2/0203/1285/2025
05.11.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
18 березня 2025 року АТ «СЕНС БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 14 липня 2021 року між АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501338832, відповідно до умов якої банк зобов'язується надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачці кредит, однак остання своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, тому позивач в судовому порядку просить суд стягнути на свою користь з відповідачки заборгованість, яка станом на 27 листопада 2024 року становить 349 104,82 грн., а також стягнути судові витрати по справі. (а.с.1-4)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру та Міністерства соціальної політики України відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки-фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.а.с.55, 59-60), ухвалою судді від 10 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. (а.с.61)
В підготовче засідання 07 травня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти розгляд справи на 30 травня 2025 року - для повторного виклику сторін по справі. (а.с.66)
В підготовче засідання 30 травня 2025 року відповідачка не з'явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про проведення засідання за його відсутності та в якому він просив призначити справу до судового розгляду. (а.с.64) Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані 30 травня 2025 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2025 року. (а.с.а.с.71, 72)
В судове засідання 25 червня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22 серпня 2025 року. (а.с.76)
Судове засідання 22 серпня 2025 року не відбулося через зайнятість судді в іншому провадженні, у зв'язку з чим розгляд справи було перенесено на 18 вересня 2025 року. (а.с.81)
В судове засідання 18 вересня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10 жовтня 2025 року. (а.с.84)
В судове засідання 10 жовтня 2025 року сторони по справі не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 05 листопада 2025 року. (а.с.87)
В судовому засіданні 05 листопада 2025 року було проведено розгляд справи по суті.
Позивач у судові засідання не з'явився, представником позивача було подане клопотання в якому він просить суд розглянути справу за його відсутності, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує. (а.с.64)
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не находив. Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на її адресу судових повісток та СМС повідомлень. (а.с.а.с.62, 63, 67, 68, 73, 74, 77, 78, 82, 83, 85, 86, 88, 89) Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надала, про причини неявки не повідомила. Конверти, направлені на адресу відповідачки, повернулись до суду із позначкою - «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.а.с.69, 70, 75, 79, 80, 90)
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до підписаної відповідачкою оферти, акцептованої позивачем, між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування АТ «СЕНС БАНК») та відповідачкою 14 липня 2021 року було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501338832.
Відповідно до умов останньої банк зобов'язався надати відповідачці кредит в розмірі 200 000 грн. на 36 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 37%.
Вказане підтверджується наданими позивачем до позову копіями анкети-заяви, оферти та акцепту з додатком № 1 у вигляді графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, паспорту споживчого кредиту. (а.с.22-28)
На виконання умов договору банк видав відповідачці кредит в сумі 200 000 грн., що підтверджується долученим до позову меморіальним ордером № 398008018 від 14 липня 2021 року. (а.с.21)
Згідно поданою позивачем випискою по рахунку за період з 14.07.2021 по 27.11.2024 підтверджується отримання кредитних коштів відповідачкою та наявність заборгованості за кредитним договором. (а.с.30-50)
Дана виписка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, а також є належним доказом отримання та користування відповідачкою кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачкою не спростована, що підтверджується і змістом п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 27 листопада 2024 року заборгованість відповідачки перед позивачем становить 349 104,82 грн., з яких: 172 019,79 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 177 085,03 грн. - заборгованість по відсоткам. (а.с.51-52)
30 листопада 2022 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну найменування позивача з АТ «Альфа Банк» на АТ «СЕНС БАНК».
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачка одержала та використала за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить виписка по рахунку та розрахунок заборгованості.
Однак, ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредиту.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачкою за вказаним кредитним договором, суду не надано.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо доказів, які свідчать про взаємовідносини сторін та наявність заборгованості за договором № 501338832 від 14 липня 2021 року, та те, що відповідачка належним чином не виконала умови кредитного договору, допустила прострочення платежів та не подала суду жодних доказів, які би спростували позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума боргу по кредитному договору у розмірі 349 104,82 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 28 004,72 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 28 січня 2025 року уклав з адвокатським об'єднанням «СмартЛекс» договір про надання послуг № 1006, відповідно до п.3.1 якого за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у наступному розмірі: за підготовку і подання заяви до суду 375 грн., за отримання рішення суду - 225 грн., комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %. (а.с.7-10)
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 500 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 4 189,26 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 11-13, 81, 133, 137, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, заборгованість за кредитним договором № 501338832 від 14 липня 2021 року, яка станом на 27 листопада 2025 року становить 349 104 грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 189 грн. 26 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 500 грн., а разом 356 794 (триста п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто чотири) гривні 08 копійок.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Єдаменко