Справа № 203/1325/25
Провадження № 2/0203/1101/2025
05.11.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Пархоменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
27 лютого 2025 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 25 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено договір позики № 75951883, відповідно до умов якого останній було надано в позику грошові кошти в сумі 3 200 грн., строком на 14 днів, з процентною ставкою 1,99% в день. 25 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено додаткову угоду № 75951883 до договору позики № 75951883, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 1 800 грн. На виконання умов договору відповідачці було переховано кошти в сумі 5 000 грн. шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 . Відповідачка в порушення умов договору зобов'язання не виконує, в результаті чого має заборгованість у розмірі 14 336,69 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 9 336,69 грн. 21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 2112, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за укладеним із відповідачкою договором позики. 31 березня 2023 року на підставі договору факторингу № 310323-ФМ, право вимоги за договором позики ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було відступлено на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики № 75951883 від 25 липня 2021 року в розмірі 14 336,69 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 9 336,69 грн., а також понесені по справі судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 422, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн. (а.с.1-8)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру та Міністерства соціальної політики України відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки-фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.а.с.71, 80-81), ухвалою судді від 21 травня 2025 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, а також витребувано додаткові докази. (а.с.82-83)
Позивач у судові засідання не з'явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. (а.с.122)
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не находив. Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошень про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України у відповідності до ст.ст.128, 129 ЦПК України, а також шляхом направлення СМС повісток-повідомлень. (а.с.а.с.85, 86, 93, 94, 106, 107, 113, 114, 120, 121) Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надала, про причини неявки не повідомила.
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Частинами 1, 2 ст.642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 644 ЦК України встановлено, що якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
Згідно ч.ч.1, 3, 4, 6, 7, 8, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до правової позиції, сформованої Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи № 6-79цс14, відповідно до норм ст.ст.1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт утримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачкою, 25 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75951883, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореного шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису). (а.с.9)
Згідно умов п.2 вказаного договору відповідачці було надано у позику кошти в сумі 3 200 грн., строком на 14 днів, з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,99% на день. Також вказаним пунктом договору було визначено знижену процентну ставку в розмірі 1,99% на день та процентну ставку за понадстрокове користування позикою в розмірі 2,70% на день.
Кінцевою датою повернення позики в п.2 договору визначено 08 серпня 2021 року.
Згідно п.5.2 договору позичальник засвідчив, що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщених на сайті за відповідним посиланням, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору.
Також, 25 липня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою було укладено додаткову угоду № 75951883 до договору позики № 75951883, за умовами якої позичальник збільшує суму позики на 1 800 грн. (а.с.20)
Відповідно до платіжних інструкцій від 25.07.2021 вбачається, що на виконання умов договору та додаткової угоди в день їх укладення на картку відповідачки, зазначену в договорі, було перераховано кошти в сумі 5 000 грн. (а.с.а.с.35 на зв., 36)
Крім того, на виконання ухвали суду від 21.05.2025 р. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано інформацію, яка підтверджує: факт видачі картки № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); надано виписку, з якої вбачається зарахування на вказану картку 25.07.2021 грошових коштів у сумі 5 000 грн., а також користування відповідачкою вказаними коштами. (а.с.100-102)
Згідно долученого до позову розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором позики за період з 25.07.2021 по 24.02.2025, правильність якого відповідачкою також не спростована, утворилась заборгованість в розмірі 14 336,69 грн., що складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 9 336,69 грн. (а.с.9-13)
21 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було укладено договір факторингу № 2112, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за укладеним із відповідачкою договором позики. (а.с.37-47)
31 березня 2023 року на підставі договору факторингу № 310323-ФМ, право вимоги за договором позики ТОВ «Фінансова компанія управління активами» було відступлено на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». (а.с.47 на зв.-54)
Відповідно до Реєстру боржників від 31.03.2023 р. до договору факторингу № 310323-ФМ ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право вимоги до відповідачки в сумі 14 336,69 грн. (а.с.55-56)
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Зі змісту ст.1078 ЦК України випливає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
За вказаних обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою договору позики, виконання умов договору позикодавцем та надання відповідачці обумовленому договором позики суми 5 000 грн., набуття права вимоги за цим договором позивачем, а також не виконання відповідачкою своїх зобов'язань за договором щодо повернення позики та сплати процентів в порядку та строки, встановлені договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором позики № 75951883 від 25.07.2021 р., розмір якої на дату відступлення прав вимоги позивачу становить 14 336,69 грн., з яких: основна сума боргу 5 000 грн., відсотки 9 336,69 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до ст.ст. 134, 137, 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частина 2 ст.141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 року у справі № 904/1907/15).
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути з відповідачки понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 грн., на підтвердження чого надав договір № 01-11/24 від 01.11.2024 р. про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. (а.с.56 на зв.-59)
Згідно п.4.1 договору за надання правничої допомоги встановлено винагороду в розмірі 500 грн. за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви; 3 000 грн. за підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі).
Відповідно до Витягу з акту № 5-П від 18.01.2025 р. приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 1-11/24 від 01.11.2024 р. адвокатом було надано послуги позивачу стосовно боржника ОСОБА_1 на суму 3 500 грн., у тому числі: 500 грн. за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначних справах для формування позовної заяви; 3 000 грн. за підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі). (а.с.60 на зв.)
Суд враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судовому засіданні представник позивача не брала, а тому суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, до 3 000 грн. Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з виконаною адвокатом Ткаченко Ю.О. роботою у цій справі.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3-5, 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ - 43311346; адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-А, оф. 204; р/р НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ» МФО 334851) заборгованість за договором позики № 75951883 від 25 липня 2021 року в розмірі 14 336 (чотирнадцять тисяч триста тридцять шість) гривень 69 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5 000 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 9 336,69 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ - 43311346; адреса: 08200, м. Ірпінь, вул. Михайла Стельмаха, буд. 9-А, оф. 204; р/р НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ» МФО 334851) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а разом 5 422 (п'ять тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Єдаменко