ЄУН № 201/10071/25
Провадження № 2/201/4606/2025
Іменем України
06 листопада 2025 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Покопцева Д.О., ознайомившись із матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
15.08.2025р. до суду надійшла вищевказана позовна заява.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Покопцева Д.О.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На запит суду, 28.10.2025р. надійшла відповідь Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 25-3804-25.2 від 28.10.2025р., в якій зазначена, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та знятий з реєстрації 28.01.2022р. у зв'язку зі смертю (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
28.10.2025р. судом направлено запит до Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо наявності актового запису про смерть ОСОБА_2
06.11.2025р. до суду надійшла відповідь Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до якої вбачається, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складена актова запис про смерть № 124 від 15.01.2022р.
За змістом ч.1 ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Виходячи з вищевикладеного, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.
Відповідно до ст.55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
З наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.
Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України, шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов'язки на нового боржника.
Загальні правила пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців визначається, зокрема статтею 1281 ЦК України, що не підлягають зміні нормами процесуального законодавства.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 1282 ЦК України вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Наведене дає підстави для висновку, що у Кодексі визнається право кредитора на вимогу до спадкоємців.
Отже, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку ст. 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача, однак лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Дана позиція підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №310/10284/15-ц (провадження №61-2717св18), у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 381/3844/15-ц (провадження № 61-9568св18), у постанові від 26 червня 2019 року у справі №161/13138/15-ц, у постанові від 26 червня 2019 року по справі №234/7927/16-ц, у постанові від 16 травня 2018 року по справі №183/4229/14-ц.
Також, Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року у справі №161/13138/15-ц дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на час пред'явлення до суду позову позивачем, відповідач помер. Верховний суд вказав, що обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам цивільного процесуального закону є висновок суддів про закриття справи, оскільки відповідно до статті 37 (на цей час 55) ЦПК України правонаступництво можливе шляхом залучення правонаступника, а не заміни відповідача у справі, за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі. Доводи касаційної скарги, що суд повинен був вирішити питання про процесуальне правонаступництво є безпідставними, оскільки цивільний процесуальний закон не передбачає пред'явлення позову до фізичної особи, яка померла, яка не є правоздатною у зв'язку зі смертю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Отже, беручи до уваги те, що відповідач помер до відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим, його процесуальна правоздатність припинилась, а процесуальне правонаступництво не допускається, дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з чим, у відкритті провадження необхідно відмовити.
При цьому позивачу слід роз'яснити його право звернутись із позовом до суду безпосередньо до спадкоємців відповідача.
За таких обставин, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186, 261, 353, 354 ЦПК України, суддя,
У відкритті провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Д.О. Покопцева