Справа № 201/3631/25
Провадження № 2/201/2569/2025
Іменем України
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпро у складі:
головуючого - судді Покопцевої Д.О.,
при секретарі - Тоцькій Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26.03.2025р. до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог, позивач у позовній заяві посилався на те, що 18.09.2023р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 3989193 відповідно до умов якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 4000 грн., а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
24.05.2024р. між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 3989193.
Станом на дату звернення до суду, заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 4000 грн. - тіло кредиту та нараховані позивачем проценти за 111 календарних днів - 29 400 грн., всього 32 640 грн., у зв'язку з чим, просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідачки нам користь позивача, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у прохальній частині позовної заяви просив задовольнити позов у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, розгляд справи проводити без участі представника.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце слухання справи повідомлялася відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.
Отже, належним чином повідомлена про розгляд справи судом, відповідачка в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за його відсутності не надала, а також не скористалася правом подачі відзиву на позов.
Згідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що відповідачка, виходячи з положень ч.11 ст.128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, згідно до ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
18.09.2023р. між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 3989193 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 4000 грн.; згідно із п. 1.3. договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка 2,00% в день, яка застосовується в межах строку дії договору (п.1.4.1). Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Дата надання кредиту: 18.09.2023р. або 19.09.2023р. (п.2.2. договору). Даний договір підписаний за допомогою електронного підпису М141 (а.с. 20-28).
Також позичальником бу підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису, який містить аналогічні умови до вказаного договору (а.с. 30-31).
24.05.2024р. між ТОВ «Лінеура Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/24, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором (а.с. 48-52, 64-66).
Відповідно до додатку № 1 (витягу з реєстру боржників) до договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024р. до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3989193 у сумі 23 760 грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту та 19 760 грн. - нараховані проценти (а.с. 45).
Згідно з письмової відповіді АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250820/40772-БТ від 27.08.2025р., яка була витребувана судом за за клопотанням представника позивача, на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 18.09.2023р. здійснено переказ грошових коштів в розмірі 4000 грн. (а.с. 114).
Таким чином, картка № НОМЕР_1 , на яку були переведені грошові кошти позивачем, дійсно належить відповідачці ОСОБА_1 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 3989193 від 18.09.2023р. про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 24.05.2024р., який наданий первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» загальна сума заборгованості відповідачки становила 23 760 грн., з яких: 4000 грн. - тіло кредиту та 19 760 грн. - розмір відсотків за користування кредитом (а.с. 35-39).
Позивачем за договором № 3989193 від 18.09.2023р. за період з 25.05.2024 по 12.09.2024р.р. були нараховані проценти за користування грошовими коштами в сумі 8880 грн., тобто за 111 календарних днів, на підставі чого дає відповідний розрахунок (а.с. 40-41).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.
За статтями 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (строк).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що передбачено ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов'язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, розумно, передбачаючи наслідки; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист (ст.ст.3,12,13,20 ЦК України, ст.ст.12,13,44 ЦПК України).
При цьому право вимоги має бути дійсним та таким, що існує станом на момент такого відступлення.
Майбутня вимога (вимога, що може виникнути в майбутньому) не може бути предметом договору про відступлення права вимоги.
Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Як зазначила, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018р. у справі №444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також передбачений договором факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024р. обсяг прав нового кредитора, який обмежений виключно правом грошової вимоги у межах боргу ОСОБА_1 на загальну суму 23 760 грн., яка складається із: тіла кредиту - 4000 грн., нарахованих відсотків - 19 760 грн., що прямо передбачено у додатку №1 до договору факторингу, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с. 45), не має права здійснювати нарахування та вимагати стягнення процентів за користування кредитом поза межами договору.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальниця належним чином виконувала кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.
Отже, за відсутності доказів сплати заборгованості за кредитним договором як первісному, так і новому кредитору, заборгованість у сумі 23 760 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь нового кредитора (позивача), оскільки заміна кредитора не звільняє її від обов'язку погашення кредиту, у зв'язку з чим ,позов у цій частині підлягає задоволенню.
Разом із цим, оскільки право нараховування процентів за користування кредитом позивач як новий кредитор, за умовами договору факторингу 24/05/2024 від 24.05.2024р. не набув, позовні вимоги про стягнення 8880 грн. нарахованих відсотків за 111 календарних днів, які не входять до обсягу предмета договору факторингу, є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 23 760 грн., яка складається із: тіла кредиту - 4000 грн., нарахованих відсотків - 19 760 грн.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Крім того, позивач просив стягнути на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Суд звертає увагу, що визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.
Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору пропорційно задоволеної суми позов в розмірі 1 763,36 грн.(2422,40 х 23 760/32 640) (п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах»).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265,282-283,353 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 760 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
В решті іншої частини вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення заборгованості судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 763 грн. 36 коп., а також витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп., що в загальному розмірі становить 4763 (чотири тисячі сімсот шістдесят три) грн. 36 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: Д.О. Покопцева