Справа № 175/13313/25
Провадження № 3/175/6721/25
Іменем України
"01" жовтня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий,
за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
27.07.2025 року, об 21:04 хв., в м. Краматорську по вул. Мисливська біля буд. 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
27.07.2025 року, об 21:04 хв., в м. Краматорську по вул. Мисливська біля буд. 2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи особою, яка не має права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Враховуючи, що вказані вище справи про адміністративні правопорушення складені відносно однієї й тієї ж особи, ці справи розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою) - судом, тому суд приходить до висновку про необхідність об'єднання справ про адміністративні правопорушення № 175/13313/25 (провадження № 3/175/6721/25), № 175/13335/25 (провадження № 3/175/6735/25) в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 175/13313/25 (провадження № 3/175/6721/25) та розглядати вказані справи одночасно.
На розгляд справи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справ повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис у ньому, при цьому не вживала заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколу, її поведінка може свідчити про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази приходить до такого висновку.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення, відеозаписами, направленням, рапортами, матеріалами адміністративної практики, постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 14.04.2025 року у справі 175/3544/25.
Таким чином, встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, а так само керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо такі дії вчинені двічі протягом року.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення у цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних правопорушень, особистість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини вчинення правопорушень, обставини, які пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини у справі, суд вважає необхідним піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню, встановленому за більш суворе порушення з числа скоєних у виді штрафу, передбаченого санкцією статті з позбавленням права керування транспортними засобами, але без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не належить порушнику. Аналогічним видається окрема думка судді у справі 702/301/20, у якій зазначено про те, що ми не можемо позбавити права особу, якого вона немає на час вчинення правопорушення. Тобто правопорушник не має права власності на транспортний засіб, тому держава не має права його конфіскувати.
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, також підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 38, 40-1, ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення № 175/13313/25 (провадження № 3/175/6721/25), № 175/13335/25 (провадження № 3/175/6735/25) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 175/13313/25 (провадження № 3/175/6721/25).
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча ) гривень на користь держави (реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області/Дн-ка об/21081300; код за ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UА758999980313020149000004001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/ТГсмтСлобож/22030101; код за ЄДРПОУ: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA208999980313151206000004457; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. С. Краснокутська