Справа № 226/690/24
Провадження № 1-кп/932/557/24
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду м. Дніпра клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , у зв'язку із наявністю раніше встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість злочину за яким обвинувачується ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, дані про його особу, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, розмір застави просив залишити без змін.
Обвинувачений зазначив, що ризики наведені прокурором не виправдані, а тому просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави до мінімального розміру.
Захисник ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачений з березня 2024 знаходиться під вартою, прокурором під час подачі клопотання заявляються одні й ті самі ризики, які непідтверджені та необґрунтовані, оскільки немає доказів, що обвинувачений має намір переховуватись від суду або не з'являтись у судове засіданні. Окрім цього, колишня дружина обвинуваченого не заперечує проти перебування останнього разом із нею в орендованій квартирі в місті Дніпрі.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_5 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день вони не допитані безпосередньо у судовому засіданні.
Разом з цим, враховуючи притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності вироком Димитровського міського суду Донецької області від 29.11.2023, яким ОСОБА_5 було засуджено за ст. 309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, суд дійшов висновку про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд звертає увагу сторони захисту, що судом неодноразово у попередніх ухвалах зазначались підстави, у зв'язку із якими суд доходив висновку про неможливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт за місцем мешкання колишньої дружини обвинуваченого, спираючись на доводи сторони захисту як вони були озвучені у судових засіданнях, крім іншого, у зв'язку із відсутністю підтвердження оренди квартири колишньої дружиною обвинуваченого, її згоду на визначення запобіжного заходу у виді домашнього арешту або будь-яких інших документів, які б підтверджували її волевиявлення з цього питання, а також те, що такий запобіжний захід зможе забезпечити дотримання процесуальних обов'язків обвинуваченим належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою суду від 29.04.2025 розмір застави був зменшений до 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З моменту постановлення попередньої ухвали стороною захисту не були надані беззаперечні доводи або нововиявлені обставини, які б передували необхідності зменшити розмір застави ОСОБА_5 , а тому розмір застави необхідно залишити без змін.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 січня 2026 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_5 під вартою є 04 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_5 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 151 400 грн (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень) 00 коп ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_5 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
У задоволенні клопотання сторони захисту, про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту або зменшення розміру застави останньому до мінімально можливого розміру - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1