ЄУН 932/14461/25
Провадження №2-а/932/261/25
про повернення позовної заяви
06.11.2025 місто Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Салькова В.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та інспектора з паркування Астапенка Миколи Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Ухвалою від 07.10.2025 позовна заява ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та інспектора з паркування Астапенка Миколи Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення була залишена без руху через виявлені недоліки.
Так, за положеннями ч.1, п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві позивач має викласти свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позов пред'явлений до двох відповідачів - Інспекції з питань контролю за паркуванням та інспектора Астапенка М.В. та йменується як позовна заява про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, частиною третьою статті 219 КпАП України передбачено, що від імені виконавчих комітетів міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом міської ради посадові особи виконавчих органів - інспектори з паркування.
Пунктом четвертим частини першої статті 288 КпАП України, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, визначене, що постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3 ст.122 КпАП України, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені міської ради.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема, положеннями статті 219 КпАП України покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.121 КпАП України.
Таким чином, позивачеві було запропоновано визначитися з відповідачем у даній справі та подати суду виправлену позовну заяву, і в разі, якщо він вважає обох відповідачів належними - сформулювати свої вимоги окремо щодо кожного з них.
Крім того всупереч п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві позивачем не зазначене поштового індексу за місцем свого проживання, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін у справі.
В порушення п.3 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не вказано ціну позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
В разі, якщо інспектора з паркування позивач вважає належним відповідачем, він мав зазначити відомості про відповідача, визначені п.2 ч.5 ст.160 КАС України.
Також в позовній заяві не зазначено передбаченого п.11 ч.5 ст.160 КАС України підтвердження позивача про неподання позивачем іншого аналогічного позову.
Всупереч вимогам ч.1 ст.161 КАС України позивачем не долучено до позовної заяви її копія для другого відповідача, а також копій доданих до позовної заяви документів для обох відповідачів.
Крім того за положеннями частини третьої ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання адміністративної позовної заяви до суду.
Згідно зі ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00 грн.
За вимогами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Не зважаючи на назву позову - про скасування постанови, позивачем в прохальній частині не заявлено такої вимоги.
ОСОБА_1 фактично заявлено одну немайнову вимогу - про визнання протиправним та незаконним тимчасового затримання та евакуації його автомобіля згідно з постановою ІД01551575; та дві майнові вимоги: стягнення витрат, пов'язаних з оплатою послуг евакуатора, зберігання автомобіля та послуг таксі, та відшкодування моральної шкоди в сумі 2000,00 грн.
Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»). Враховуючи майнової вимоги позивача, він має сплатити судовий збір за них - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн.
За вказівкою п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином за немайнову вимогу він також має сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн.
У разі наявності визначених у ст.5 Закону України «Про судовий збір» пільг зі сплати судового збору позивач мав надати суду належним чином засвідчені копії відповідних документів, що підтверджують підставу його звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою від 07.10.2025 позивачеві був наданий строк на виправлення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 08.10.2025 о 22:22:05.
Станом на 06.11.2025 недоліки ОСОБА_1 не усунуті.
За змістом ч.4 ст.169 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.122,123,159,160,161,169,242,256, 286,294,295,378 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради та інспектора з паркування Астапенка Миколи Івановича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачеві як неподану.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 06.11.2025 та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: В.С. Салькова