Справа № 932/7445/24
Провадження № 1-кп/932/512/24
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра під головуванням судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12024041640001071 від 17.08.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, неодружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, офіційно непрацевлаштований, з середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, ч. 1, 3 ст. 357 КК України.
16.08.2024 приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_5 знаходячись поблизу будинку 22 по вул. Михайла Максимовича у Шевченківському районі у місті Дніпрі, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 у якого з зовнішньої передньої кишені сорочки, яка була одягнена на ньому, виглядали грошові кошти в сумі 11 400 гривень та мобільний телефон «Motorolа» XT2331-2 moto g, 4*128GB, COLOR: Matte Charcoal, TYRE MC3FA, вартістю 3 483,33 гривні, належні потерпілому, та у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння вказаним чужим майном.
Перебуваючи у вказаному місці у вказані дату та час, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними та відкритими для потерпілого, вчиняючи злочин в умовах воєнного стану, підійшов спереду до ОСОБА_6 та своєю рукою шляхом ривка вихопив із зовнішньої передньої кишені сорочки, яка була одягнена на ньому, грошові кошти в сумі 11 400 гривень та мобільний телефон «Motorolа» XT2331-2 moto g, 4*128GB, COLOR: Matte Charcoal, TYRE MC3FA, вартістю 3 483,33 гривні, після чого утримуючи при собі вказане викрадене чуже майно побіг з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 14 883,33 гривні.
При цьому, ОСОБА_5 на час вчинення вказаного злочину було відомо, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, який офіційно оприлюднено у встановленому законом порядку, на всій території України введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, у тому числі такий воєнний стан діяв у день вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Також, 16.08.2024 приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_5 знаходячись поблизу будинку 22 по вул. Михайла Максимовича в Шевченківському районі у місті Дніпрі, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , та вчиняючи щодо ОСОБА_6 відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке зазначено вище, діючи умисно, з особистих мотивів, шляхом ривка також вихопив з зовнішньої передньої кишені сорочки, яка була одягнена на ОСОБА_6 , належний потерпілому паспорт громадянина України у формі книжечки на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , виданий 22.12.1999 Бабушкінським РВ ГУ ДМС в Дніпропетровській області, та утримуючи такий паспорт при собі побіг з місця вчинення злочину, тим самим у відкритий спосіб незаконно заволодів важливим особистим документом - паспортом громадянина України у формі книжечки.
Також, 16.08.2024 приблизно о 16 год 00 хв ОСОБА_5 знаходячись поблизу будинку 22 по вул. Михайла Максимовича в Шевченківському районі у місті Дніпрі, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , та вчиняючи щодо ОСОБА_6 відкрите викрадення чужого майна (грабіж), яке зазначено вище, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом ривка вихопив з зовнішньої передньої кишені сорочки, яка була одягнена на ОСОБА_6 , належний потерпілому офіційний документ - платіжну банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», та утримуючи такий офіційний документ при собі побіг з місця вчинення злочину, тим самим у відкритий спосіб викрав офіційний документ - платіжну банківську картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк».
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), в умовах воєнного стану; за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння важливим особистим документом - паспортом; за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.
Обвинувачений свою вину в інкримінованих правопорушеннях визнав у повному обсязі та відмовився давати покази суду на підставі ст. 63 Конституції України.
Допитаний 05.12.2024 у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що 16.08.2024 був світлий час доби приблизно третя година він отримав пенсію та йшов з 12 кварталу додому по АДРЕСА_2 , зайшов в магазин скупився та пішов додому. На зустріч йому йшли 2 хлопці, один з яких був обвинувачений, зупинились хлопці перед ним та обвинувачений із-за спини витягнув у нього з кишені паспорт, інн, гроші в розмірі 11 400 грн, банківську картку Приватбанк, мобільний телефон Моторола та побіг з місця події. Він почав кричати, а другий хлопець спитав, що трапилось. На його думку, хлопці діяли узгоджено за спільною змовою. Речі та гроші не повернули.
Допитаний 30.04.2025 у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 16.08.2024 він сидів з товаришем ОСОБА_8 та відпочивав у дворі по АДРЕСА_3 , почули крики дідуся і підійшли до нього та той сказав, що його пограбували. Він нічого не бачив, оскільки сидів спиною до цієї події, а його товариш бачив як хлопець у білій футболці, чорних джинсах, червоній кофті кудись побіг. Потім до них підійшов чоловік та спитав куди побіг хлопець у білій футболці. Згодом підійшов дідусь і попросив викликати поліцію, дідусь сказав, що витягнули з його нагрудного карману гроші, паспорт та телефон.
Так, перед допитом потерпілий та свідок були ознайомленні із обсягом прав та обов'язків у кримінальному судочинстві, попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, наявності підстав казати їм неправду, судовим розглядом не встановлено. Їх показання є логічними, послідовими, узгоджуються та не суперечать як один одному, так і іншим доказам у справі.
Суд уважає доведеним викладене обвинувачення, винуватість останнього у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях за наведених вище обставин, підтверджується показаннями потерпілого, свідка, які були допитані під час судового розгляду, а також сукупністю інших досліджених доказів у кримінальному провадженні, а саме:
?витяг з ЄРДР, відповідно до якого 16.08.2024 до ЧЧ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_6 про те, що 16.08.2024 близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Мануільського, поблизу буд. 22, відкрито, шляхом ривку, в умовах воєнного стану, заволодів грошима, мобільним телефоном, паспортом громадянина України та банківською карткою Приват Банк за даним фактом були внесені відомості до ЄРДР за ч. 4 ст. 186, ч. 1, 3 ст. 357 КК України (арк. 1-3 т. 2);
?протокол огляду місця події від 16.08.2024 разом з фототаблицею, де зафіксований огляд ділянки місцевості, яка знаходиться напроти супермаркету «Сільпо» за адресою: м.Дніпро, вул. Тополина, буд. 1. За вказаною адресою знаходиться зупинка громадського транспорту, на якій знаходиться смітник. Серед сміття виявлено банківську картку в зігнутому стані з маркуванням на поверхні НОМЕР_2 та обкладинка на паспорт. При обробці дактилоскопічним порошком був виявлений слід папілярного візерунку, який відкопійовано на одну липку стрічку та поміщено до паперового конверту (арк. 18-20 т. 2);
?протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 17.08.2024, де свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого за широкою формою носа, глибокою посадкою очей та необережною зачіскою та вказав, що разом з ОСОБА_5 16.08.2024 близько 15 години проходили повз буд. 6 по вулиці Квартальна у місті Дніпрі, та ОСОБА_5 у подальшому втік у невідомому напрямку з невідомх причин (арк. 28-30 т. 2);
?протокол зняття показань технічніх засобів, що мають функції відеозапису від 17.08.2024, які перебувають у володінні ТОВ «Сільпо ФУД», що знаходиться за адресою: вул. Тополина, 1 (арк. 33 т. 2);
?протокол перегляду відеозапису від 17.08.2024, де свідок ОСОБА_10 на відеофайлі впізнав свого знайомого ОСОБА_5 , з яким вони разом виросли у дитячому будинку (арк. 39-40 т. 2);
?протокол пред'явлення для впізнання за фотознімками від 17.08.2024, де потерпілий ОСОБА_6 впізнав обвинуваченого як особу, яка вихопила у нього з кишені сорочки грошові кошти, мобільний телефон та документ, та побіг у напрямку Богдана Хмельницького, за зовнішніми ознаками: зачіскою, бородою та середньою статурою (арк. 48-50 т. 2). Також потерпілий надав коробку з-під мобільного телефону, який у нього вихопили, де на етикетці зазначена інфоомація про телефон «Motorolla» як індивідуально визначеної речі з imei 1: НОМЕР_3 , imei 2: НОМЕР_4 (арк. 47 т. 2);
?протокол затримання підозрюваної особи від 17.08.2024 у присутності понятих та захисника, під час якого, був здійснений поверхневий обшук затриманої особи ОСОБА_5 під час якого було виявлено та вилучено грошові кошті в сумі 10500 гривень (купюрами 500 грн), упаковано до спец пакету RIC2224382, мобільний телефон «Хіаоmі», model: M1806E7TG, екран телефону зламаний та находиться у неробочому стані, мобільний телефон «Samsung», imei: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 model: M1806E7TG, мобільний телефон «Motorolla» imei: НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , сім карта мобільного оператора «Водафон» з написом НОМЕР_7 , з номером телефону НОМЕР_8 , сім карта мобільного оператору «Київстар», з написом НОМЕР_9 , з номером телефону НОМЕР_10 (арк. 53-59 т. 2);
?висновок експерта від 23.08.2024 за змістом якого, ринкова вартість викраденого майна станом на 16.08.2024, а саме:мобільного телефону «Motorola» XT2331-2 moto g, 4*128GB, COLOR: Matte Charcoal, TYRE МСЗКА в кількості 1 шт., становила 3483,33 грн (три тисячі чотириста вісімдесят три грн 33 коп.) арк. 113-116 т. 2);
?довідка ПриватБанк про видачу готівки з картки ОСОБА_6 16.08.2024 у розмірі 8 400 грн у відділенні АТ КБ «ПриватБанк» просп. Богдана Хмельницького, 123, м. Дніпро (арк. 141 т. 2);
?протокол огляду від 28.08.2024, відповідно до якого предметом огляду був спецпакет, в якому знаходились банківська картка АТ КБ «ПриватБанк», яка зігнута навпіл, та обкладинка від паспорта громадянина України чорного кольору. На зовнішній частині обкладинки мається напис «Паспорт» та герб України, а на внутрішній частині обкладинки мається наклейка білого кольору розміром 1 на 2 см. За вищевказаною наклейкою потерпілий впізнав свою обкладинку від паспорта. За останніми цифрами банківської картки, потерпілий впізав картку, як свою (арк. 142-145 т. 2);
?протокол слідчого експерименту від 28.08.2024 за участю потерпілого, відповідно до якого потерпілий показав як 16.08.2024 близько 16 год 00 хв проходив повз буд. 22 по вул. Мануільського, та до нього наблизився невідомий та шляхом ривка з кишені сорочки вихопив мобільний телефоном «Motorola», паспорт громадянина України, грошові кошти у сумі 11 400 грн після чого побіг по вул. Мануільського (арк. 149-153 т.2).
З огляду на принципи диспозитивності та змагальності, закріплені в ст. 22, 26 КПК України, суд розглянув кримінальне провадження на підставі наведених вище доказів, належність, допустимість та достовірність яких у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого.
Істотних порушень вимог КПК України, які б були наслідком недопустимості досліджених доказів, судовим розглядом не встановлено.
Клопотань про визнання доказів недопустимими стороною захисту також не заявлялось.
Щодо посилань потерпілого ОСОБА_6 , що, на його переконання, разом з обвинуваченим інший хлопець також приймав участь у викраденні його майна, то необхідно зазначити, що за змістом ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Обвинувальним актом, що є предметом цього судового розгляду, обвинувачення іншій особі не висувалось, як і обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення з такою кваліфікуючою ознакою як вчинення злочину «за попередньою змовою групою осіб».
З огляду на викладене, суд позбавлений процесуальної можливості надати правову оцінку наведеним показанням потерпілого.
Щодо складу кримінального правопорушення, то необхідно зазначити, що суб'єктивна сторона грабежу характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. Водночас винний ігнорує цю обставину.
Для встановлення наявності у діях обвинуваченого корисливого мотиву не має значення момент виникнення такого мотиву, а також факт отримання тієї вигоди, яку обвинувачений мав намір отримати.
Про наявність корисливого мотиву у діях винної особи, яка у відкритий спосіб незаконно заволоділа мобільним телефоном, грошима та банківською карткою потерпілого, свідчить той факт, що при реальній можливість повернути потерпілому викрадене майно, він розпорядився ним на власний розсуд.
Провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, проаналізувавши усі докази, за своїм внутрішнім переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України; незаконному заволодінні важливим особистим документом - паспортом, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України; викраденні офіційного документу з корисливих мотивів, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України.
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він в силу 89 КК України не має судимості, неодружений, дітей та інших непрацездатних осіб на утриманні не має, працездатний, але не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
У своїй постанові від 01.02.2024 у справі № 643/2955/23 Верховний Суд звертав увагу на послідовну практику, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним Верховний Суд зробив висновок, що щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (Постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 07 жовтня 2020 року, справа №347/1360/17).
Надаючи оцінку поведінці обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, судом не встановлено підстав для визнання обставинами, що пом'якшують покарання, щирого каяття обвинуваченого та його активного сприяння у розкритті злочину. Крім того, хоча обвинувачений формально заявив про визнання своєї вини, під час судового розгляду вибачення у потерпілого не попросив. Також судом враховується відсутність будь-якої критичної оцінки своїх дій з боку обвинуваченого.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання в обвинувальному акті не зазначено, визнання судом самостійно обставин, що обтяжують покарання не узгоджуватиметься з положеннями ст. 337 КПК України.
Призначаючи ОСОБА_5 покарання, суд виходить із положень ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самими обвинуваченими, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, два з яких є кримінальним проступком, а одне - умисними корисливими тяжкими злочином; їх стадії - закінчені кримінальні правопорушення; форму вини - прямий умисел; загальну кількість кримінальних правопорушень - три; їх конкретні обставини; особу обвинуваченого, його відношення до скоєного; відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання.
При цьому суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченого в цілому неможливе без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
У частині застосування ст. 69 КК України, суд зазначає, що частина 1 цього положення надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Обставини чи сукупність обставин, які надають суду право застосувати положення ст. 69 КК України, мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця; суд, посилаючись при призначенні покарання на статтю 69 КК, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України суд не знаходить, враховуючи, що покарання за ч. 4 ст. 186 КК України передбачено від семи років позбавлення волі.
Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову дактилоскопічну експертизу №СE-19/113-24/4751-Д від 28.08.2024 та судову товарознавчу експертизу № Д19/113-24/4744-ТВ від 23.08.2024. Витрати, пов'язані з проведенням експертного дослідження на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без зміни.
Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст.174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 124, 128, 174, 368, 370, 373, 374 КПК України суд,
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.1, 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення, починаючи з 17 серпня 2024 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили раніше обраний до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати на залучення експерта для проведення
-судової дактилоскопічної експертизи №СE-19/113-24/4751-Д від 28.08.2024 у розмірі 1 893 грн 20 коп.;
-судової товарознавчої експертизи № Д19/113-24/4744-ТВ від 23.08.2024 у розмірі 1 514 грн 56 коп.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 19.08.2024 у справі №932/6995/24 на грошові кошти у розмірі 10 500 грн, мобільний телефон «Хіаоmі», model: M1806E7TG, екран телефону зламаний та находиться у неробочому стані, мобільний телефон «Samsung», imei: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 model: M1806E7TG, мобільний телефон «Motorolla» imei: НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 , сім карта мобільного оператора «Водафон» з написом НОМЕР_7 , з номером телефону НОМЕР_8 , сім карта мобільного оператору «Київстар», з написом НОМЕР_9 , з номером телефону НОМЕР_11 .
Речові докази:
- 1 слід пальця руки та дактокартку обвинуваченого - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- грошові кошті в сумі 10 500 гривень (купюрами 500 грн), банківську картку № НОМЕР_2 , мобільний телефон «Motorolla» imei: НОМЕР_3 , imei: НОМЕР_4 та обкладинку на паспорт - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- диск з відеоматеріалами з технічних засобів для відеофіксації, стосовно обставин подій, що мали місце 16.08.2024 у період часу з 15 год 57 хв до 16 год 00 хв, за адресою: м. Дніпро, вул. Тополина, буд. 1 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- мобільний телефон «Хіаоmі», model: M1806E7TG, екран телефону зламаний та находиться у неробочому стані, мобільний телефон «Samsung», imei: НОМЕР_5 imei: НОМЕР_6 model: M1806E7TG, сім карта мобільного оператора «Водафон» з написом НОМЕР_7 , з номером телефону НОМЕР_8 , сім карта мобільного оператору «Київстар», з написом НОМЕР_9 , з номером телефону НОМЕР_11 - повернути обвинуваченому ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуюча суддя ОСОБА_1