Справа № 932/7212/21
Провадження № 2/932/311/25
31 жовтня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі судді Куцевола В.В., розглянувши заяву представника відповідача про відвід судді у цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, про визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, про визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності.
29.10.2025 року представник відповідача - Прокоф'євої Ю.О. подала до канцелярії суду заяву про відвід судді Куцевола В.В. Зазначена заява обґрунтована наступним чином.
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, про визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності. Рішенням судді Куцевола В.В. у цивільній справі № 200/15455/17, було задоволено позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушевська Інна Романівна про визнання недійсним правочину та скасування державної реєстрації права власності. Зазначене рішення свідчить про те, що суддя Куцевол В.В. вже висловив свою правову позицію та думку щодо спірних правовідносин між тими самими сторонами та одного і того ж нерухомого майна. Наведене ставить під сумнів об'єктивність судді Куцевола В.В. при розгляді даної справи, у зв'язку із чим відповідач висловлює недовіру судді та заявляє йому відвід.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки заява позивача про відвід судді надійшла поза межами судового засідання, її вирішення здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Ознайомившись з матеріалами цивільної справи, вивчивши заяву про відвід, суд приходить до висновку про її необґрунтованість з наступних підстав.
Згідно вимог ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь - які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
В п.105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що «між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача ( об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Згідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, суд вважає, що наведені представником відповідача у заяві про відвід обставини не можуть свідчити про упередженість судді Куцевола В.В. при розгляді даної цивільної справи.
Внаслідок того, що наведені вище обставини вказують на необґрунтованість заявленого відводу судді і заява про такий відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, справу належить передати до канцелярії суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу та яким буде вирішено питання про відвід головуючого.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 39-40, 44, 258, 259, 260, 261, 352-355 ЦПК України, -
Цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Мошковська Наталія Миколаївна, про визнання недійсним правочину, припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності - передати до відповідної канцелярії Шевченківського районного суду міста Дніпра для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до цього складу суду, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куцевол