Номер справи 171/3918/25
Номер провадження 1-кс/171/528/25
06.11.25 року м. Апостолове
Слідчий суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання за матеріалами досудового розслідування, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025043090000247 від 07.10.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хані, Ольокмінського району, республіки Саха (Якутія), рф, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, маючий на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого на ДТЕК «Криворізька ТЕС» машиністом-обхідником по котельному устаткуванню, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
21.07.2025 вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст.307 КК України, -
Слідчий СВ ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає, що відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» № 62/95-ВР від 15.02.1995, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів - це діяння з культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Так, ОСОБА_4 , діючи в порушення вказаних вимог закону, (точного часу та місця під час досудового розслідування не встановлено), переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обіг яких обмежено - канабіс, у невстановленому місці та час, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав та перевіз до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичний засіб, обіг яких обмежено, яку з метою збуту, зберігав при собі.
04.11.2025, в період часу з 12:10 до 12:45, співробітниками ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, для доказу злочинної діяльності ОСОБА_4 , пов'язаної з незаконним збутом наркотичного засобу, обіг яких обмежено - канабіс, на підставі постанови прокурора Криворізької східної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про проведення контролю за вчиненням злочину, передали для придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс у ОСОБА_4 , громадянці під вигаданим прізвищем ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 500 гривень.
04.11.2025, ОСОБА_4 , (точного часу та місця під час досудового розслідування не встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, без передбаченого законом дозволу переніс до належному йому домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , наркотичного засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
Далі, ОСОБА_4 , з метою особистого збагачення, 04.11.2025, приблизно з 12:10 по 12:20, перебуваючи на території квартири АДРЕСА_2 , в ході оперативної закупки, яку здійснювала в якості покупця ОСОБА_11 , незаконно збув останній, 1 (один) паперовий згорток з вмістом речовини рослинною походження з характерним запахом, та отримав від ОСОБА_11 , в якості оплати 500 гривень, які раніше були оглянуті та передані їй співробітниками поліції для проведення оперативної закупки.
Згідно висновку експерта № CE-19/104-25/43106-НЗПРАП від 05.11.2025, надана на експертизу речовина рослинного походження зеленого кольору масою 2,194 г яка міститься в 1 (одному) паперовому згортку з вмістом рослинної речовини з характерним запахом, вилученого в ході оперативної закупки 04.11.2025 на території м. Зеленодольськ, Криворізького р-н., Дніпропетровської області, у ОСОБА_11 - є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 1,978 г.
Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310 КК України.
05.11.2025 слідчим за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яка повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 08.10.2025; протоколом пред?явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_12 від 08.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 08.10.2025; протоколом пред?явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_13 від 08.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.11.2025; повідомлення про підозру ОСОБА_4 , висновками експерта № CE-19/104-25/43106-НЗПРАП від 05.11.2025.
Обставини встановлені під час досудового розслідування на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Підозрюваний та її захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, вказавши, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими та жодними доказами не підтверджені, просили застосувати до підозрюваного домашній арешт.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить наступних висновків.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У даному випадку слід брати до уваги те, що відповідно до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та який застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, встановив, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами.
Слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого їй стороною обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
В той же час, згідно з ч.4 ст. 194 КПК України у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваній запобіжного заходу слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень прокурора у клопотанні про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України. Разом з цим, доводи, які зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, не знайшли свого підтвердження, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Долучені до клопотання докази, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу» (аналогічні справи - «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).
Крім того, дане твердження кореспондується з рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп / 2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається як обов'язкова підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту.
У рішеннях ЕСПЛ «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, «Мамедова проти Росії» від 01 червня 2006 року, а також правових позицій, викладених у п. 80 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, та у рішенні у справі «Тодоров проти України» від 12 січня 2012 р., визначено принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, згідно з яким «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
Відповідно до правової позиції, викладеній у листі ВССУ, від 4 квітня 2013 року №511-550/0/4-13, тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою, тому судам, окрім кваліфікації, слід визначати ризики (ст. 177 КПК України), інакше судові рішення щодо застосування, продовження тримання під вартою не відповідають вимогам практики ЄСПЛ і нормам КПК України.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту з 24:00 до 05:00, із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, одночасно поклавши на підозрюваного обов'язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12025043090000247 від 07.10.2025, а саме до 07.12.2025.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
В клопотанні слідчого СВ ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати до підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хані, Ольокмінського району, республіки Саха (Якутія), рф, громадянина України, маючого вищу освіту, неодруженого, маючий на утриманні неповнолітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , працюючого на ДТЕК «Криворізька ТЕС» машиністом-обхідником по котельному устаткуванню, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 21.07.2025 вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік., запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з 24:00 до 05:00, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, а саме до 07.12.2025 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем реєстрації підозрюваної, тобто за місцем його перебування під домашнім арештом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною - в цей же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1