Справа № 199/13839/25
(3/199/6974/25)
іменем України
05 листопада 2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
- за участі: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
ОСОБА_1 , 28.09.2025 о 21:50 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Івана Нечуя-Левицького, 131м, керував транспортним засобом «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом та будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори співробітників поліції № 471410, № 471438, № 472279, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками патрульної поліції за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав та пояснив, що у 2006 році він отримав посвідчення водія, які у 2024 році згоріли в зоні бойових дій. 28.09.2025 у вечірній час, він сів за кермо автомобіля аби доїхати до вокзалу, щоб зустріти дружину. Так, рухаючись по вул. Івана Нечуя-Левицького, 131м, м. Дніпро, він був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування повідомили, що він є такою особою, котра не має права керувати транспортними засобами. Чому в базі даних у поліцейських вказані такі дані, він не знає. Він нікуди не звертався для того, аби з'ясувати причину зникнення його водійського посвідчення з бази даних. Він вважає, що вини в цьому його нема.
ОСОБА_1 вказує, що у зв'язку з тим, що він буде перебувати в зоні бойових дій, просить суд подальший розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 467865 від 28.09.2025,який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення.Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ) роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 06.06.2025, ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він керував; транспортним засобом, не маючи права на керування транспортними засобами;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5191278 від 11.07.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування таким транспортним засобом;
- карткою обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої постановою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.07.2025, ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП за те, що він керував; транспортним засобом, не маючи права на керування транспортними засобами;
- довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області від 01.10.2025 згідно з якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував;
- переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів працівників патрульної поліції, з якого убачається, що ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним 28.09.2025 у нічний час транспортним засобом «ВАЗ 210990», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Івана Нечуя-Левицького, 131м, м. Дніпро. Під час спілкування з ОСОБА_1 , працівник поліції вказує, що останній не має право керувати транспортними засобами, оскільки відсутнє посвідчення водія. В свою чергу ОСОБА_1 повідомляє, що він це знає, рух вулицями міста здійснював у зв'язку з тим, що потрібно зустріти дружину на вокзалі. Надалі у поліцейських виникла обґрунтована підозра про те, що ОСОБА_1 має ознаки наркотичного сп'яніння. На питання працівника поліції, ОСОБА_1 зазначив, що він вживав «канабіс», у зв'язку з чим працівниками поліції висловлювалась ОСОБА_1 вимога пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в умовах медичного закладу, на що останній надав працівникам поліції чітку відмову від проходження огляду на встановлення стану наркотичного сп'яніння в умовах медичної установи, з підстав того, що він має захворювання на туберкульоз, а тому приймає певні ліки. Після чого працівником поліції було повідомлено водію, що відносно нього буде складено протоколи за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст.130 КУпАП.
Суд констатує, що вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію".
Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом, будучі особою, яка не має посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
За таких обставин, суд визнає даний відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.
Відповідно до п. 2.1а Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті: керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами.
Суд зауважує, що на момент розгляду справи в суду, а саме станом на 05.11.2025 ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції після його зупинки та матеріали справи дійсно не містять таких доказів оскарження у встановленому законом порядку дій працівників поліції під час складання останніми протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та відповідно проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати факт керування транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, а тому твердження ОСОБА_1 про те, що він має посвідчення водія спростовується вищенаведеним.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, виходжу з того, що ОСОБА_1 відповідно до довідки старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області від 01.10.2025, не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 24 КУпАП позбавлення спеціального права (зокрема, права керування транспортними засобами) може бути застосоване лише до осіб, які таким правом наділені, що узгоджується з роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Таким чином, у відношенні ОСОБА_1 неможливо застосувати такий вид стягнення, визначений ч. 5 ст. 126 КУпАП, як позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки ОСОБА_1 взагалі його не має.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не отримував посвідчення водія, ступінь його вини, приймаючи до уваги систематичність скоєння останнім адміністративних правопорушень в сфері дорожнього руху, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами строком табез оплатного вилучення транспортного засобу.
Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
В той же час, відповідно до п. 12) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: військовослужбовці під час виконання службових обов'язків.
Однак, суд зауважує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак суду не були надані відомості, що вказане правопорушення ОСОБА_1 вчинено під час виконання службових обов'язків, тому, на підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не суперечить п. 12) ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами строком табез оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко
05.11.2025