Справа № 199/10949/25
(1-кп/199/1156/25)
іменем України
06.11.2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052230000737 від 24.07.2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Старокостянтинів Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 на посаді оператора безпілотних літальних апаратів, у військовому званні солдат, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_2 , раніше судимого:
- 28.03.2018 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч.ч. 1, 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
- 13.05.2019 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області за ч. ч.1, 2 ст. 309 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 01.09.2022 року по відбуттю строку покарання, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи її на посаді оператора безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів піхотного батальйону військової частини НОМЕР_3 , всупереч вимог ст.ст. З, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 13, 14, 16, 28, 29, 31, 32, 49, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який раніше вчиняв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став вчинив кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту за наступних обставин.
23 липня 2025 року, приблизно о 21 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , побачив, що біля першого під'їзду вказаного домоволодіння знаходиться автомобіль марки ВАЗ моделі 21063 з державним номерним знаком НОМЕР_4 , 1984 року випуску, який зареєстрований на ОСОБА_5 та фактично належить ОСОБА_6 , де у нього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Далі, солдат ОСОБА_4 , в зазначений день та час, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи з корисливих мотивів, таємно, повторно, шляхом підбору ключа відкрив водійські двері, сів до салону автомобіля, розібравши замок запалювання, запустив двигун автомобіля шляхом прокручування контактної групи та почав рух по вул. Травнева в м. Добропілля Покровського району Донецької області у бік заправки «Авіас», тим самим встановив контроль над ним і перемістив його у просторі, тобто незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ моделі 21063 з державним номерним знаком НОМЕР_5 ДО, 1984 року випуску, який зареєстрований на ОСОБА_5 та фактично належить ОСОБА_6 , чим спричинив останньому матеріальні збитки на суму 19482 гривень 47 копійок.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав. Пояснив, що в зазначені обвинувальному акті дату та час, він повертався з військової служби, прямував до місця свого тимчасового проживання. Проходячи по центру м.Добропілля, почалася повітряна тривога та атака дронів. Він дуже злякався за своє життя, тому коли побачив на узбіччі припаркований автомобіль ВАЗ, помаранчевого кольору, вирішив поїхати на ньому в безпечне місце. При ньому було декілька ключів, шляхом підбору яких він відчинив дівері автомобіля та потрапив в середину. Ключів від замку запалювання в нього не було, тому він розібрав його, запустив двигун автомобіля шляхом прокручування контактної групи та поїхав. Прибувши до місця відпочинку, він заснув прямо в автомобілі. Наступного ранку він пошкодував про вчинене, збирався повернути автомобіль власнику, у зв'язку з чим поїхав на АЗС, де був зупинений працівниками поліції. Автомобіль був повернутий власнику. Також, він відшкодував потерпілому грошима витрати на ремонт замку запалення. Щиро каявся у вчиненому.
В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і суд немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому згідно положень ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_4 в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами статей 65-67 КК України і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Так, при призначені обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненного кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжкого злочину, характеризуються прямим умислом, заподіяна потерпілому матеріальна шкода відшкодована, що підтверджується його відповідною заявою.
Розглядаючи питання про особу винного, суд враховує, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий, не одружений, з 2023 року є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період, на теперішній час проходить військову службу на посаді оператора безпілотних літальних апаратів військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому - судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства, тому при призначенні покарання у виді позбавлення волі, міру якого слід визначити в мінімальній межі санкції ч.2 ст. 289 КК України, його можливо звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75, 76 КК України, що буде повною мірою відповідати меті призначення покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, скасуваши арешт майна відповідно до ст. 174 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Керуючись ст.ст. 371, 373-374, ч.15 ст. 615 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль «ВАЗ» моделі «21063», державний номерний знак НОМЕР_4 - залишити потерпілому ОСОБА_6 ; камуфльовану куртку, камуфльовані штани у кількості двох штук, рюкзак камуфльований з особистими речами - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 , скасувавши арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра (справа № 199/10316/25) від 30.07.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_4 на корить держави витрати на залучення експертів для проведення експертизи № СЕ-19/105-25/10809-АВ від 25.07.2025 в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1