Справа № 199/15105/25
(2-з/199/113/25)
06.11.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в особі судді Спаї В.В.,
ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення поданого ним позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,
Позивач звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; одночасно з позовом ним подано заяву про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Предмет позову становить вимога щодо майна подружжя, зокрема, з приводу нерухомого майна - гаража № НОМЕР_1 в ОК «Гаражний кооператив «Автомобіліст», який розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 15 (Індустріальний район міста Дніпра).
В окремо поданій суду заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити відчуження транспортного засобу Lexus ES 350 2008 р.в., до вирішення справи по суті.
Підсудність - це розмежування повноважень судів щодо розгляду справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Ухвалою від 06.11.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя передано за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Отже, дана справа не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду міста Дніпра.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Виходячи з вищенаведеного, для суду наявні підстави для направлення для розгляду цивільної справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Керуючись ч. 1 та ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, п. 1 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 260- 261 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення поданого ним позову ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя передати за підсудністю на розгляд до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складення.
Суддя В.В. Спаї