05 листопада 2025 року справа № 580/8352/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Коробкова Г.О. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 232730027394 від 21.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на Відкритому акціонерному товаристві “Черкаське хімволокно» з 10.08.1995 по 30.07.1996, з 30.07.1996 по 23.05.2001 та здійснити перерахунок, виплату пенсійного забезпечення з 17.03.2025 з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 17.03.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи за Списком №1 на Відкритому акціонерному товаристві «Черкаське хімволокно», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №232730027394 від 21.03.2025 йому відмовлено у проведенні перерахунку пенсії. Позивач з таким рішенням не погоджується, та зазначає, що йому безпідставно не зараховано до пільгового стажу роботи періоди з 10.08.1995 до 30.07.1996, з 30.07.1996 до 23.05.2001, оскільки, вони підтверджені даними трудової книжки, довідкою про особливий характер роботи чи умов праці необхідних для призначення цільової пенсії, виписками з наказів та довідкою форми ОК-5, а посади, на яких працював позивач на Відкритому акціонерному товаристві «Черкаське хімволокно» відносяться до професій Списку №1.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, позовні вимоги не визнало, надавши відзив на позовну заяву, в якому просило у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначено, що під час розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та документів долучених до заяви ОСОБА_1 було встановлено, що довідка від 12.05.2006 № 417, видана ВАТ «Черкаське хімволокно» не відповідає вимогам пункту 20 Постанови № 637 та відсутні списки атестації робочих місць. Отже, підстави для проведення перерахунку пенсії за заявою від 17.03.2025 № 5318 відсутні, оскільки довідка про пільговий характер не відповідає додатку № 5 Порядку № 637.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також подало до суду відзив, в якому просило відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Крім того, представник відповідача зазначив, що під час розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та документів долучених до заяви ОСОБА_1 було встановлено, що довідка від 12.05.2006 № 417, видана ВАТ «Черкаське хімволокно» не відповідає вимогам пункту 20 Постанови № 637. Додатково звернуло увагу, що згідно зазначеної довідки період роботи позивача в якості електрогазозварника на дільниці вузлового ремонту з 10.08.1995 по 30.07.1996 не підлягає зарахуванню до пільгового стажу по Списку №1, що також підтверджується випискою з наказу № 187 від 29.02.1996 та № 994 від 31.10.2001. Враховуючи вищевикладене, підстави для проведення перерахунку пенсії за заявою від 17.03.2025 № 5318 відсутні, оскільки довідка про пільговий характер не відповідає додатку № 5 Порядку № 637.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 11.03.2025.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 в період з 10.08.1995 до 30.07.1996 останній працював на ВАТ “Черкаське хімволокно» на посаді електрогазозварювальника дільниці вузлового ремонту 4 розряду РМЦ-2, з 30.07.1996 до 23.05.2001 на посаді електрогазозварювальника дільниці хімічного цеху №2 5 розряду ремонтно-механічного цеху №2.
Згідно з довідкою ВАТ “Черкаське хімволокно» про особливий характер роботи чи умови праці необхідних для призначення пільгової пенсії від 12.05.2006 №417 підтверджено, що період роботи позивача:
- з 10.08.1995 до 30.07.1996 електрозварювальником дільниці вузлового ремонту відноситься до виробництва віскозного волокна, що передбачено розділом XХХІІІ, код 33 Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Підстава: архівна особова картка з обліку кадрів, ф.Т-2: пер.№193 від 11.08.1995, нак.№326 від 22.08.1996.;
- з 30.07.1996 до 23.05.2001 на посаді електрогазозварювальника дільниці хімічного цеху №2 відноситься до виробництва віскозного волокна в РМЦ-2, що передбачено розділом XVІ, код 16-2а Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Підстава: архівна особова картка з обліку кадрів, ф.Т-2: нак.№326 від 22.08.1996, звільн.№283 від 24.05.2001.
Згідно виписки з наказу №187 від 29.02.1996 та 994 від 31.10.2001 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визнання права працівника на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право позивача на пенсію за Списком №2 за посадою електрогазозварника дільниці вузлового ремонту ремонтро-механічного цеху №2.
Згідно виписки з наказу №187 від 29.02.1996 та 248 від 14.03.2001 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визнання права працівника на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право позивача на пенсію за Списком №1 за посадою електрогазозварника дільниці хімічного цеху №2 ремонту ремонтро-механічного цеху №2.
17.03.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про перерахунок пенсії, з урахуванням стажу роботи за Списком №1 на ВАТ «Черкаське хімволокно».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.03.2025 №232730027394, що прийнято в порядку екстериторіальності, позивачу відмовлено у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що за результатами розгляду документів в електронній пенсійній справі встановлено, що надана довідка не відповідає вимогам Постанови №637 та відсутні списки атестації робочих місць. Враховуючи вищевикладене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в зарахуванні стажу згідно Списку 1 відповідно статті 114 Закону № 1058.
Листом від 25.03.2025 №2300-0204-8/24411 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача про результати розгляду його заяви від 17.03.2025 щодо перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до форми РС-право періоди роботи позивача на Відкритому акціонерному товаристві “Черкаське хімволокно» з 10.08.1995 до 30.07.1996, з 30.07.1996 до 23.05.2001 зараховано до страхового стажу позивача, проте не зараховано до пільгового стажу.
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.03.2025 №232730027394, про відмову у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 року № 383 (далі-Порядок № 383), встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 23 Порядку №637, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).
Відповідно до пункту 24 Порядку №637, для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а, від 31.10.2019 у справі № 688/4170/16-а, від 18.05.2021 у справі №229/2330/17, від 24.06.2021 у справі № 758/15648/15-а та від 20.09.2022 у справі №291/1321/17.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
Слід зазначити, що відповідно до Розділу XVI «Виробництво штучного і синтетичного волокна» постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, працівники відділу технічного контролю, зайняті повний робочий день у хімічних, прядильних, обробних цехах, на дільницях і у відділеннях (код 11600000-1754а) відноситься до посад, з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 в період з 30.07.1996 до 23.05.2001 на посаді електрогазозварювальника дільниці хімічного цеху №2 5 розряду ремонтно-механічного цеху №2.
Отже, професія (посада) позивача, за якою він працював у спірний період, відносяться до Списку №1 чинного на період його роботи.
У трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумнівів у їх достовірності.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці позивачу необхідно було подати лише трудову книжку.
Отже, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в зарахуванні позивачу стажу за Списком №1, оскільки надана довідка не відповідає додатку 5 до Порядку № 637 є протиправною.
При цьому, суд зазначає, що пенсійним органом в оскаржуваному рішенні, не конкретизовано та ніяким чином не обгрунтовано у чому саме полягає така невідповідність.
Також суд вважає необгрунтованим посилання на відсутність списків атестації робочих місць, адже згідно виписки з наказу №187 від 29.02.1996 та 248 від 14.03.2001 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визнання права працівника на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджено право позивача на пенсію за Списком №1 за посадою електрогазозварника дільниці хімічного цеху №2 ремонту ремонтро-механічного цеху №2.
Крім того, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16 від 19.02.2020, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Отже, відсутність проведення атестації робочого місця позивача не може бути підставою для відмови в зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.
За таких обставин, оскаржуване рішення не відповідає вимогам обґрунтованості, прийняте без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не враховано період роботи позивача з 30.07.1996 до 23.05.2001 до його пільгового стажу роботи за Списком №1, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.
Щодо зарахування періоду роботи з 10.08.1995 до 30.07.1996 до пільгового стажу за Списком №1, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у період з 10.08.1995 до 30.07.1996 позивач працював на посаді електрогазозварювальника дільниці вузлового ремонту 4 розряду РМЦ-2.
Водночас, довідка ВАТ “Черкаське хімволокно» про особливий характер роботи чи умови праці необхідних для призначення пільгової пенсії від 12.05.2006 №417 та виписка з наказу №187 від 29.02.1996 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці для визнання права працівника на пільгове пенсійне забезпечення» підтверджують право позивача на пенсію за Списком №2, тобто вказаний період роботи не відноситься до пільгового стажу за Списком №1.
Відтак суд дійшов до висновку, про відмову у задоволенні позову в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи на Відкритому акціонерному товаристві “Черкаське хімволокно» з 10.08.1995 по 30.07.1996.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти Пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення та перерахунку пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про перерахунок пенсії.
Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень дійшов висновку зобов'язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, як територіального органу ПФУ, який у порядку екстериторіальності розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача від 17.03.2025 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 232730027394 від 21.03.2025 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи на Відкритому акціонерному товаристві “Черкаське хімволокно» з 30.07.1996 до 23.05.2001.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР