Справа № 560/13872/25
іменем України
06 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачі безпідставно не зарахували до страхового стажу періоди роботи, у зв'язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як другого відповідача по справі №560/13872/25.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало відзив на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву, про розгляд справи повідомлене належним чином.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подало відзив на позовну заяву, де вказує про те, що головним управлінням проведено розрахунок стажу позивачу згідно з вимогами чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж.
Дослідивши докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із досягненням пенсійного віку, звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.06.2025 №241670086173 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.
Відмова мотивована відсутністю необхідного страхового стажу. Позивача повідомлено, що до страхового стажу не зараховано, з поміж іншого:
- період роботи з 11.05.1984 по 25.08.1993 оскільки запис про звільнення скріплено нечітким відтиском печатки (неможливо ідентифікувати організацію);
- період роботи з 26.08.1993 по 15.09.1997, оскільки запис про прийняття внесено з порушенням п.2.3 Інструкції, а саме: дописано наказ та дату видачі.
Позивача повідомлено, що її страховий стаж становить 25 років 11 місяців 18 днів.
В подальшому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.07.2025 №241670086173 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Позивача повідомлено, що до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 11.05.1984 по 25.08.1993 оскільки запис про звільнення скріплено нечитабельною печаткою, а в архівній довідці не зазначено номер та дату наказу про звільнення;
- період роботи з 26.08.1993 по 15.09.1997, оскільки номер та дата наказу про звільнення дописано іншим чорнилом, архівна довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.
ОСОБА_1 повідомлено, що її страховий стаж становить 28 років 03 місяці 23 дні.
Позивач вважає, що рішення відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за віком є незаконними, протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм пенсійного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії за віком у період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 32 років.
Згідно з частинами 1, 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01.01.2004 року (дата набрання чинності Законом України № 1058-IV) порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон України № 1788-XII).
Згідно з статтею 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, для підтвердження трудового стажу до дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 01.01.2004 року, є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637. Для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи. Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
В рішеннях про відмову у призначенні позивачу пенсії відповідачі посилаються на неточності у заповненні трудової книжки позивача, а саме нечіткий відбиток печатки, як результат неможливість ідентифікувати організацію, здійснення записів чорнилами різних кольорів, тощо. Крім того у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області вказано на відсутність номеру та дату наказу про звільнення у архівній довідці, архівна довідка не підтверджена первинними документами.
Оскільки основним документом, для підтвердження трудового стажу до дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 01.01.2004 року є трудова книжка, періоди робити позивача з 11.05.1984 по 25.08.1993 та з 26.08.1993 по 15.09.1997, що підтверджені записами у трудовій книжці є такими, що не потребують додаткового підтвердження.
Суд зазначає, що довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у ній. При цьому значення трудової книжки як основного документа, що підтверджує стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відтак підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Щодо твердження відповідачів про нечіткий відбиток печатки та здійснення записів у трудовій книжці чорнилами різних кольорів суд зазначає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства - не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, зокрема, в даному випадку на призначення пенсії.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №304/877/17, у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, де вказано, що позивач не повинен був здійснювати контроль за посадовими особами підприємств щодо вірності записів у трудовій книжці та за своєчасним та повним нарахуванням податків та зборів.
Більше того, у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 Верховний Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Поряд з цим, у постанові від 21.02.2018 у справ №687/975/17 (адміністративне провадження №К/9901/110/17) Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції стосовно того, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.06.2025 №241670086173 та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.07.2025 №241670086173 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій.
Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 11.05.1984 по 25.08.1993 та з 26.08.1993 по 15.09.1997.
Оскільки, вказані вище періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до загального страхового стажу, відтак сукупний стаж роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком, складає понад 32 роки, тобто є достатнім для призначення пенсії позивачу за віком, передбаченої ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.07.2025.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.06.2025 №241670086173 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24.07.2025 №241670086173 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.05.1984 по 25.08.1993 та з 26.08.1993 по 15.09.1997 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 07.07.2025.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, 76018 , код ЄДРПОУ - 20551088)
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002,Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Центральна, 3 , код ЄДРПОУ - 40329345)
Головуючий суддя Я.В. Драновський