Рішення від 06.11.2025 по справі 520/23281/25

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

06 листопада 2025 р. справа № 520/23281/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.08.2025 № 1092 “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» у частині застосування до начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області 25.08.2025 № 486 о/с у частині звільнення начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- поновити майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області з 25.08.2025;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 /0087735/ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.08.2025 року по день ухвалення рішення суду;

- рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на посаді начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області з 25.08.2025 та стягнення середнього грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.08.2025 № 1092 до начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказом Головного управління Національної поліції в Харківської області від 25.08.2025 № 486 о/с звільнено згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України:

майора поліції ОСОБА_1 /0087735. Позивач зазначає, що вищезазначені Накази відповідача є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо вчинення дисциплінарного поступку, пов'язаного з корупційними порушення, повивач зазначив наступне.

В Наказі від 16.08.2025 № 1092 зазначено, що 20.01.2025, перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: вул. Зброярська, буд. 5-А, м. Харків, майор поліції ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025 з метою обговорення вищезазначеного питання, чим порушив частину першу ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині заборони використання державного майна - службового кабінету ВП № 2 ХРУП № 3 в приватних інтересах.

Позивач у позові стверджує, що службове приміщення не використовував в приватних інтересах та зазначає, що як службова особа органу Національної поліції України 20.01.2025 надав відповідну консультацію фізичній особі, яка звернулася з питання діяльності Національної поліції України, про що прямо зазначено у Наказі від 16.08.2025 № 1092.

Позивач у позові стверджує, що в Наказі від 16.08.2025 № 1092 містяться відомості про зміст розмови між позивачем та фізичною особою, проте з самого Наказу неможливо встановити походження цих відомостей, а саме в якому порядку вони були отримані. Неможливо встановити походження відомостей і про зміст розмов між позивачем та фізичною особою, які відбулися 24.03.2025 та 01.04.2025.

Відповідно, за відсутності інформації про походження (легалізацію) відомостей про зазначений у Наказі зміст розмови між позивачем та фізичною особою, Наказ від 16.08.2025 № 1092 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, пов'язаного з корупційним правопорушенням, є безпідставним, таким, що не підтверджується жодним допустимим, належним та достатнім доказом.

Щодо вчинення дисциплінарного проступку, пов'язаного з дотриманням службової дисциплін, позивач зазначив таке.

Позивач зазначає, що не є службовою особою, яка несе матеріальну чи будь-яку іншу особисту відповідальність за визначення кількості портативних відеореєстраторів, необхідних для забезпечення службових осіб ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області відповідними технічними засобами, а також за їх належний (справний) технічний стан.

Жодним наказом керівника ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області позивача не було призначено відповідальною особою за зазначені завдання.

Також наголошує, що в період з 14.07.2025 по 23.07.2025 позивач перебував у відпустці, через що фактично не міг контролювати належне використання портативних відеореєстраторів зазначеними поліцейськими під час складання зазначених адміністративних матеріалів.

Стосовно нібито порушення лейтенантом поліції ОСОБА_3 вимог п. 12 розділу IV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах НПУ, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 № 930 у частині ненадання керівнику проєкту відповіді заявнику за результатами розгляду звернення позивач зазначив наступне.

Відповідно до зазначеного пункту за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення. До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

Позивач зазначає, що по вказаним у Наказі від 16.08.2025 № 1092 зверненням не потребувалося проведення перевірки, а, отже, довідки по ним не складалися.

З урахуванням вищенаведеного позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що 30.07.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 30.07.2025 № 74917-2025, в якій містяться відомості щодо можливих порушень службової дисципліни з боку поліцейських ГУНП в Харківській області.

Згідно з відомостями, викладеними у вказаній доповідній записці, 30.07.2025 працівниками ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, в рамках кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025 проведено обшуки у службових кабінетах дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та начальника сектора превенції цього ж підрозділу майора поліції ОСОБА_1 . Також останньому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою ст. 369-2 КК України.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 31.07.2025 № 2122 було призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом.

Під час проведення службового розслідування здійснено пошук та аналіз інформації в Єдиному державному реєстрі судових рішень стосовно кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025, в рамках якого майору поліції ОСОБА_1 повідомлено про підозру.

Так, у зазначеному реєстрі виявлено ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 31.07.2025 (справа № 643/12567/25, провадження № 1- кс/643/4244/25), яка винесена за результатами розгляду клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, підполковника Державного бюро розслідувань Наталії Авдєєвої, погоджене заступником начальника другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань обласної прокуратури Дмитром Мусієнком, про відсторонення від посади майора поліції ОСОБА_1 .

Дисциплінарною комісією було проаналізовано ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 31.07.2025 (справа № 643/12567/25, провадження № 1- кс/643/4244/25) встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 20.01.2025, 24.03.2025, 01.04.2025 зустрічався з ОСОБА_2 у приміщенні адміністративної будівлі ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків. Крім цього, 01.04.2025 у зазначеній адмінбудівлі отримав грошові кошти у сумі 2000 доларів США.

Відповідач вказує, що зазначена подія викликала значний суспільний резонанс, спричинила активне обговорення та супроводжувалася численними негативними коментарями на адресу Національної поліції України, що могло негативно вплинути на авторитет та імідж поліції.

Відповідач зазначає, що під час службового розслідування перевірено службову діяльність сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.

Встановлено, що поліцейські сектору превенції зазначеного підрозділу під час розгляду звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», систематично в порушення цього Закону не надають відповіді заявникам.

Відповідач зазначає, що в ході службового розслідування встановлено, що під час складання адміністративних матеріалів поліцейськими СП ВП №2 ХРУП №3 портативні відеореєстратори не використовувалися.

Також відповідач вказує, що під час службового розслідування до УКЗ ГУНП в Харківській області направлено запит від 04.08.2025 № 77926-2025 з проханням надати інформацію про результати проходження освітнього порталу поліцейськими сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 за період з березня по липень 2025 року.

Відповідач зазначає, що до обов'язків майора поліції ОСОБА_1 входило, зокрема, здійснення моніторингу відвідування підлеглими поліцейськими Освітнього порталу, аналіз їх успішності, а також забезпечення належного рівня підготовки особового складу в межах навчальної групи.

Відповідач вказує, що вищевикладене свідчить про відсутність належного контролю з боку майора ОСОБА_1 за успішністю проходження тестування на Освітньому порталі серед підлеглих поліцейських, що, у свою чергу, свідчить про незадовільний рівень службової підготовки особового складу.

Відповідач вказує, що під час службового розслідування здійснено пошуковий запит в ІП «Особа» ІКС ІПНП відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого встановлено, що станом на 21.03.2025 в ІКС ІПНП ВП № 2 ХРУП № 3 матеріали відносно ОСОБА_4 не реєструвалися.

Також, відповідно до довідки відділу запобігання корупції ГУНП в Харківській області від 11.08.2025 № 84336-2025 проаналізувавши зміст ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова у справі № 643/12346/25 від 28.07.2025 було встановлено те, що ОСОБА_1 порушив вимоги: частини першої статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині порушення встановлених законом обмежень щодо використання службових повноважень та становища в особистих інтересах, що виразилось у прийнятті грошових коштів за вплив на прийняття рішення службовими особами інших державних органів; частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» в частині недодержання вимог закону та етичних норм поведінки.

Відповідач вказує, що причиною порушень вимог частини першої статті 22 та частини першої статті 38 Закону України «Про запобігання корупції» є особисте недбале ставлення майора поліції ОСОБА_1 до дотримання службової дисципліни, невиконання вимог Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту та Закону України «Про запобігання корупції».

З огляду на тяжкість кожного з вчинених майором поліції ОСОБА_1 порушень службової дисципліни в умовах воєнного стану, а також враховуючи те, що його дії не лише не сприяли обороноздатності держави, а й безпосередньо були спрямовані на підрив зусиль, спрямованих на підтримку і захист держави, слід констатувати, що він вчинив ганебний вчинок, який повністю суперечить основним принципам служби в Національній поліції України.

Щодо посилання позивача у позовній заяві, що він не є службовою особою, яка несе матеріальну та будь-яку іншу особисту відповідальність за визначення кількості портативних відеореєстраторів, необхідних для здійснення службовими особами ВП № 2 ХРУП № З ГУНП у Харківській області своїх обов'язків, а також за їх належний (справний) технічний стан, відповідач зазначив наступне.

Відповідач вказує, що в діях позивача встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 7 частини першої ст. 3 Дисциплінарного статуту в частині нездійснення контролю за дотримання підлеглими службової дисципліни та запобігання вчиненню ними правопорушень.

В ході службового розслідування було встановлено, що підлеглі позивача в окремі періоди отримували службові відеореєстратори, що підтверджується Журналом обліку, видачі, повернення портативного відеореєстратора та карток пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП №2 ХРУП №3 від 19.0.2025 № 2637, однак в порушення вимог наказу МВС від 18.12.2018 № 1026 не здійснювалась безперервна відеозйомка, під час складання адміністративних матеріалів.

Відповідач зазначає, що позивач, як начальник сектору превенції ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області відповідно до пп.8 п.1 функціональних обов'язків, несе персональну відповідальність за виконавську та службову дисципліну у секторі превенції.

Відповідач вказує, що порушення службової дисципліни з боку позивача відбулось не як службової особи, яка несе матеріальну та будь-яку іншу особисту відповідальність, визначеної нормами наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026, а як керівника сектору превенції, який, згідно з функціональних обов'язків несе персональну відповідальність за виконавську та службову дисципліну у секторі превенції.

Щодо тверджень позивача, що станом на 2025 рік, включно по липень 2025 року, у ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП у Харківській області має місце постійна нестача портативних відеореєстраторів відповідно до кількості поліцейських, які мають їх використовувати при виконанні своїх службових обов'язків, відповідач зазначив наступне.

У ході службового розслідування встановлено систематичне невикористання відеореєстраторів поліцейськими сектору превенції, що свідчить про неналежне виконання позивачем обов'язків керівника підрозділу щодо організації, забезпечення та контролю за службовою діяльністю підлеглих.

Позивач, відповідно до своїх функціональних обов'язків, мав виявляти і усувати такі порушення, однак доказів вжиття ним заходів для їх недопущення не надано. Саме по собі ознайомлення особового складу з порядком застосування відеореєстраторів не підтверджує належне виконання ним обов'язків з контролю та організації роботи підлеглих.

Таким чином, наявні порушення стали можливими внаслідок неналежного контролю з боку позивача.

Щодо тверджень позивача, що в період з 14.07.2025 по 23.07.2025 він перебував у відпустці, через що фактично не міг контролювати належне використання портативних відеореєстраторів підпорядкованими поліцейськими під час складання адміністративних матеріалів, відповідач зазначив таке.

Перебування у відпустці не звільняє керівника підрозділу від загальної організаційно-розпорядчої відповідальності за дії підлеглих. Позивач був зобов'язаний до відпустки забезпечити належну організацію роботи та контроль за виконанням службових обов'язків. Невжиття таких заходів свідчить про неналежне виконання ним керівних функцій.

Твердження позивача про відсутність його відповідальності за дії підлеглих 26.07.2025 є безпідставним. Перебування у відпустці чи призначення відповідальних за оперативне керівництво не звільняє його від обов'язку контролю за службовою дисципліною та дотриманням вимог законодавства підлеглими поліцейськими.

Відповідно до функціональних обов'язків і наказів ГУНП в Харківській області № 1048 від 10.04.2025 та МВС України № 1026 від 18.12.2018, позивач зобов'язаний здійснювати постійний контроль за якістю складання адміністративних матеріалів і дотриманням правил відеофіксації.

Відсутність належного контролю з боку позивача призвела до виявлених порушень, що свідчить про неналежне виконання ним керівних обов'язків.

Твердження позивача про те, що за зверненнями, зазначеними у наказі ГУНП від 16.08.2025 № 1092, не потребувалося проведення перевірки, є безпідставним. Наказ МВС України від 15.11.2017 № 930 не містить розмежування звернень громадян за критерієм необхідності проведення перевірки. Відповідальна службова особа не наділена правом самостійно визначати, чи проводити перевірку, чи ні.

У ході службового розслідування встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_3 допустив порушення вимог п. 12 розділу IV Порядку, затвердженого наказом № 930, шляхом ненадання керівнику проєктів відповідей заявникам за результатами розгляду звернень.

Відповідач зазначив, що за всіма зазначеними матеріалами повинні були бути складені довідки про результати перевірки та підготовлені проєкти відповідей громадянам, чого здійснено не було, що свідчить про порушення встановленого порядку службової діяльності.

Твердження позивача про неправомірність притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі відомостей із кримінального провадження є безпідставним.

Відповідач вказує, що проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення не залежить від результатів кримінального провадження. Позивача звільнено не за вчинення кримінального правопорушення, а за порушення службової дисципліни, вина в якому встановлена у визначеному законом порядку.

Таким чином, при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності права останнього порушені не були.

З урахуванням викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній заперечив проти доводів, викладених відповідачем. У відповіді зазначено, що посилання відповідача на кримінальне провадження № 62025000000000129 та ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 31.07.2025 є безпідставними, оскільки ці процесуальні акти не підтверджують доведеності вини позивача та не можуть бути підставою для дисциплінарного звільнення.

Представник позивача наголосив, що відповідно до статей 19 та 62 Конституції України, а також положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності можливе лише за доведений дисциплінарний проступок, встановлений у результаті службового розслідування, а не за фактом повідомлення про підозру.

Представник у відповіді на відзив зазначив, що ухвала про відсторонення від посади є тимчасовим запобіжним заходом у кримінальному провадженні та не містить висновку щодо вини позивача.

Також зазначено, що відповідач не надав жодних належних доказів існування публікацій у ЗМІ чи соціальних мережах, які б підтверджували суспільний резонанс.

Представник вказав, що твердження про неналежний контроль за використанням відеореєстраторів є необґрунтованим, оскільки позивач не був визначений відповідальною особою за їх облік, а нестача технічних засобів підтверджена самим відповідачем.

Представник позивача у відповіді на відзив звернув увагу суду, що відповідачем порушено принцип пропорційності при застосуванні дисциплінарного стягнення, оскільки звільнення є найсуворішим видом покарання і не відповідає тяжкості інкримінованих дій, попередній бездоганній службі позивача та наявним позитивним характеристикам.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що доводи позивача не спростовують викладених у відзиві обставин, а дисциплінарне стягнення застосовано правомірно та обґрунтовано. Відповідач наголосив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали встановлені під час службового розслідування порушення службової дисципліни, а не факт повідомлення про підозру. Додатково зазначено, що застосоване дисциплінарне стягнення відповідає ступеню тяжкості проступку та не порушує принципу пропорційності.

Представником позивача подано відповідь на заперечення на відповідь на відзив, у якій останній, ознайомившись зі змістом заперечень відповідача, навів детальні доводи та міркування щодо недопустимості використання скріншотів, долучених відповідачем до матеріалів службового розслідування, як доказів у справі. Представник зазначив, що такі скріншоти не можуть вважатися належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні вимог глави 5 КАС України, оскільки вони не містять інформації щодо предмета доказування, одержані з порушенням порядку та не підтверджують фактів, на які посилається відповідач. Також представник позивача звернув увагу, що відповідач не зазначив про наявність оригіналів електронних доказів та не надав посилання на відповідний Інтернет-ресурс, що унеможливлює їх перевірку судом.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 30.07.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 30.07.2025 № 74917-2025, в якій містяться відомості щодо можливих порушень службової дисципліни з боку поліцейських ГУНП в Харківській області.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 31.07.2025 № 2122 призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом.

Так, в ході проведення службового розслідування з метою повного, всебічного проведення службового розслідування, керуючись пп. 2 п. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту, 05.08.2025 за вих. № 143700-2025 старшому слідчому в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві підполковнику ДБР ОСОБА_5 направлено запит з проханням надати наступну інформацію: чи обирався відносно майора поліції ОСОБА_1 запобіжний захід? Якщо так, який саме? який статус в рамках кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025 має старший лейтенант поліції ОСОБА_3 .? чи повідомлялося старшому лейтенанту поліції ОСОБА_3 про підозру? Якщо так, чи обирався відносно останнього запобіжний захід?

Також у запиті зазначено прохання надати копії документів, а саме: витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62025000000000129 від 31.01.2025 копію повідомлення про підозру ОСОБА_1 .

На момент закінчення службового розслідування відповідь на вказаний запит не надійшла.

Відповідно до змісту ухвали встановлено, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 62025000000000129 від 31.01.2025 за частиною другою ст. 369-2, частиною третьою ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі наказу ГУНП в Харківській області від 10.04.2024 № 156о/с призначений на посаду начальника сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2025 до ОСОБА_1 звернувся раніше йому знайомий ОСОБА_2 , що діяв в інтересах ОСОБА_4 , з питанням щодо з'ясування обставин перебування останнього в розшуку у базах Національної поліції та РТЦК та СП як особи, якою було порушено законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, домовившись про зустріч на 20.01.2025.

20.01.2025, перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_2 про те, що він має налагоджені зв'язки серед посадових осіб з числа ІНФОРМАЦІЯ_3 та, за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, він допоможе у вирішенні питання щодо зняття ОСОБА_4 з розшуку з баз даних ІКС ІПНП та «Оберіг» за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправність наведених вище ОСОБА_1 вимог, з метою викриття та припинення злочинної діяльності вказаних осіб, звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.

В подальшому, 24.03.2025 приблизно о 14:40 перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: м. Харків, вул. Зброярська, 5-А, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на невстановлених службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , повідомив ОСОБА_2 , що для зняття з розшуку з бази ІКС ІПНП за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_4 , який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , останньому необхідно прибути у супроводі дільничного офіцера поліції ВП № 2 ХРУП № 3 ОСОБА_3 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де ОСОБА_4 буде взято на облік до зазначеного ТЦК у зв'язку зі зміною місця проживання, оновлено дані та видано направлення на проходження ВЛК, після чого його буде знято з розшуку. При цьому ОСОБА_1 у завуальованій формі повторно висунув вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США за вчинення зазначених дій. 01.04.2025 приблизно о 12:20 ОСОБА_1 , будучи працівником правоохоронного органу, обіймаючи посаду начальника сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3, заздалегідь домовившись про зустріч, перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на особисте протиправне збагачення, шляхом одержання неправомірної вигоди у вигляді коштів для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, зустрівся та одержав для себе від Іванова Є.В., який діє в інтересах ОСОБА_4 , заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США (еквівалентних 82 845,6 гривень за курсом НБ України), за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 за зняття з розшуку з бази даних «Оберіг» за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_6 , що стане підставою для виключення останнього з розшуку у базі даних ІКС ІПНП. Після цього, 03.04.2025 ОСОБА_4 у супроводі дільничного офіцера поліції ВП № 2 ХРУП № 3 ОСОБА_3 прослідував до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 взято на облік до зазначеного ТЦК у зв'язку зі зміною місця проживання, складено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за фактом порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оновлено дані, видано направлення на проходження ВЛК та знято з розшуку у базі даних «Оберіг», що в подальшому стало підставою для виключення останнього з розшуку у базі даних ІКС ІПНП. 30.07.2025 ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 7, 131, 132, 154-158, 309, 372 КПК України, слідчий суддя задовольнив зазначене клопотання та відсторонив ОСОБА_1 від займаної посади начальника сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 строком на два місяці, тобто до 30.09.2025.

Також, 11.08.2025 до дисциплінарної комісії надійшло подання Харківської обласної прокуратури за вх. від 11.08.2025 № 56292-2025 з проханням про призначення та проведення службового розслідування відповідно до ст. 1 та 651 Закону України «Про запобігання корупції» з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України «Про запобігання корупції» майором поліції ОСОБА_1 .

Під час моніторингу соціальної мережі 31.07.2025 за вказаним фактом на офіційній сторінці «FACEBOOK» Державного бюро розслідувань виявлено публікацію зі змістом: «За даними слідства, мешканець Харкова отримав повістку та почав шукат шляхи ухилення від призову. Через своїх знайомих він вийшов на місцевого правоохоронця, який перевірив спеціалізовані бази даних та підтвердив, що його розшукує ТЦК.

Фігурант запевнив, що має необхідні зв'язки та зможе владнати питання за 2 тис. доларів США.

Після отримання грошей правоохоронець організував переведення чоловіка до іншого територіального центру комплектування.

Через те, що розшукувана особа боялася виходити на вулицю, аби не потрапити на очі працівникам ТЦК, правоохоронець наказав підлеглому супроводжувати його та буквально за руку водити по кабінетах».

Зазначена інформація викликала значний суспільний резонанс, спричинила активне обговорення серед користувачів мережі та супроводжувалася численними негативними коментарями на адресу Національної поліції України, що могло негативно вплинути на авторитет та імідж поліції.

Також під час службового розслідування перевірено службову діяльність сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області.

До ВП № 2 ХРУП № 3 від 04.08.2025 за вих. № 77924-2025 направлено запит з проханням надати копії відеозаписів з портативних відеореєстраторів (у разі, якщо портативні відеореєстратори отримували декілька поліцейських СП підрозділу, то зі всіх портативних відеореєстраторів) поліцейських щодо виявлення, документування та розгляду наступних адміністративних правопорушень:

серії ВАД № 697940, серії ВАД № 697939, серії ВАД № 697938, серії ВАД № 699534, серії ВАД № 697937, серії ВАД № 699532, серії ВАД № 699531, серії ВАД № 699533, винесених 01.07.2025 капітаном поліції ОСОБА_7 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за частиною першою ст. 184 КУпАП, ОСОБА_10 за ст. 173 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_11 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_12 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 23.07.2025 відносно ОСОБА_13 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 29.07.2025 відносно ОСОБА_14 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 30.07.2025 відносно ОСОБА_15 за частиною першою ст. 184 КУпАП відповідно; серії ВАД № 699522, серії ВАД № 699523, серії ВАД № 699544, серії ВАД № 699546, серії ЕГА № 1812751, винесених 01.07.2025 старшим лейтенантом поліції Гуртовим А.В. відносно ОСОБА_16 за ст. 152 КУпАП, 02.07.2025 відносно ОСОБА_17 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 18.07.2025 відносно ОСОБА_18 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 27.07.2025 відносно ОСОБА_19 за частиною першою ст. 173-2 КУпАП, 04.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частиною першою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

серії ВАД № 697932, серії ВАД № 697933, серії ВАД № 699528, серії ВАД № 699527, серії ГБВ № 692608, серії ГБВ № 692618, серії ГБВ № 692619, винесених майором поліції ОСОБА_21 . 02.07.2025 відносно ОСОБА_22 за частинами першою та другою ст. 187 ст. 187 КУпАП, 05.07.2025 відносно ОСОБА_23 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 09.07.2025 відносно ОСОБА_24 за частиною першою ст. 154 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_25 за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, 19.07.2025 відносно ОСОБА_26 за частиною першою ст. 178 КУпАП, 22.07.2025 відносно ОСОБА_26 за частинами першою та другою ст. 178 КУпАП, частиною першою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

серії ВАД № 696792, серії ЕГА № 1831959, винесених старшим лейтенантом поліції Посталюком О.С. 02.07.2025 відносно ОСОБА_27 за ст. 152 КУпАП, 26.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частиною першою ст. 178 КУпАП відповідно; серії ВАД № 699526, серії ВАД № 699525, серії ВАД № 697935, серії ВАД № 699524, серії ЕГА № 1817783, серії ЕГА № 1831944 винесених старшим лейтенантом поліції Обезюком В.В. 08.07.2025 відносно ОСОБА_28 за частиною першою ст. 160КУпАП, 09.07.2025 відносно ОСОБА_29 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_30 за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, 21.07.2025 відносно ОСОБА_31 за частинами першою та другою ст. 187 КУпАП, 10.07.2025 відносно ОСОБА_32 за ст. 183 КУпАП, 26.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частинами першою та другою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

серії ВАД № 699535, винесеного старшим лейтенантом поліції Бєлашовим В.І. 13.07.2025 відносно ОСОБА_33 за частиною першою ст. 160 КУпАП; серії ВАД № 699529, серії ВАД № 696791, серії ВАД № 699545, серії ВАД № 699552, винесених лейтенантом поліції Асєєвим І.Е. 09.07.2025 відносно ОСОБА_34 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 19.07.2025 відносно ОСОБА_35 за частиною другою ст. 51 КУпАП, відносно ОСОБА_36 за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_37 за частиною першою ст. 160 КУпАП;

серії ГБВ № 692614, серії ГБВ № 692615, серії ГБВ № 692616, серії ГБВ № 692617, винесених майором поліції Задорожнім Р.В. 11.07.2025 відносно ОСОБА_38 за частиною першою ст. 178 та частиною першою ст. 178-1 КУпАП, відносно ОСОБА_39 за частиною першою ст. 175-1 та частиною першою ст. 178 КУпАП;

- копії журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за період з 01.07.2025 по 31.07.2025.

- дата та вид наряду, в яких були задіяні начальник СП ВП № 2 ХРУП № 3 майор поліції ОСОБА_1 та ДОП СП цього ж підрозділу старший лейтенант поліції ОСОБА_3 за період з 01.01.2025 по 05.04.2025 з одночасним наданням копій підтверджуючих документів (графіки чергувань, журнал інструктажів, книга нарядів тощо).

Відповідно до листа ВП № 2 ХРУП № 3 від 05.08.2025 № 79915-2025 встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 заступав на чергування в якості відповідального від керівництва 16.01.2025, 23.01.2025, 07.02.2025, 21.02.2025, 10.03.2025, 24.03.2025, 05.04.2025, що підтверджується книгою нарядів ВП № 2 ХРУП № 3 від 01.01.2025 № 2441, графіками чергування ВП № 2 ХРУП № 3, затвердженими керівником підрозділу 31.01.2025, 14.02.2025, 07.03.2025, 21.03.2025, 30.03.2025, журналом реєстрації інструктажів про міри безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю від 01.01.2025 № 2450.

Старший лейтенант ОСОБА_3 заступав на чергування: патрулювання - 02.01.2025, 06.01.2025, 18.01.2025, 23.01.2025, 25.01.2025, 12.02.2025, 22.02.2025, 05.03.2025, 11.03.2025, 19.03.2025, 22.03.2025, 24.03.2025, 26.03.2025, 27.03.2025, 28.03.2025, 03.04.2025;

резерв - 03.01.2025, 07.01.2025, 08.01.2025, 09.01.2025;

блокпост - 17.02.2025;

1 пост ВП - 21.02.2025, що підтверджується книгою нарядів ВП № 2 ХРУП № 3 від 01.01.2025 № 2441, журналом реєстрації інструктажів про міри безпеки при поводженні з табельною вогнепальною зброєю від 01.01.2025 № 2450.

До ВП № 2 ХРУП № 3 від 04.08.2025 за № 77924-2025 направлено запит з проханням копії відеозаписів з портативних відеореєстраторів (у разі, якщо портативні відеореєстратори отримували декілька поліцейських СП підрозділу, то зі всіх портативних відеореєстраторів) поліцейських щодо виявлення, документування та розгляду наступних адміністративних правопорушень:

1. серії ВАД № 697940, серії ВАД № 697939, серії ВАД № 697938, серії ВАД № 699534, серії ВАД № 697937, серії ВАД № 699532, серії ВАД № 699531, серії ВАД № 699533, винесених 01.07.2025 капітаном поліції ОСОБА_7 відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за частиною першою ст. 184 КУпАП, ОСОБА_10 за ст. 173 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_11 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_12 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 23.07.2025 відносно ОСОБА_13 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 29.07.2025 відносно ОСОБА_14 за частиною першою ст. 184 КУпАП, 30.07.2025 відносно ОСОБА_15 за частиною першою ст. 184 КУпАП відповідно;

2. серії ВАД № 699522, серії ВАД № 699523, серії ВАД № 699544, серії ВАД № 699546, серії ЕГА № 1812751, винесених 01.07.2025 старшим лейтенантом поліції Гуртовим А.В. відносно ОСОБА_16 за ст. 152 КУпАП, 02.07.2025 відносно ОСОБА_17 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 18.07.2025 відносно ОСОБА_18 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 27.07.2025 відносно ОСОБА_19 за частиною першою ст. 173-2 КУпАП, 04.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частиною першою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

3. серії ВАД № 697932, серії ВАД № 697933, серії ВАД № 699528, серії ВАД № 699527, серії ГБВ № 692608, серії ГБВ № 692618, серії ГБВ № 692619, винесених майором поліції Ткаченком М.С. 02.07.2025 відносно ОСОБА_22 за частинами першою та другою ст. 187 ст. 187 КУпАП, 05.07.2025 відносно ОСОБА_23 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 09.07.2025 відносно ОСОБА_24 за частиною першою ст. 154 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_25 за частиною третьою ст. 173- 2 КУпАП, 19.07.2025 відносно ОСОБА_26 за частиною першою ст. 178 КУпАП, 22.07.2025 відносно ОСОБА_26 за частинами першою та другою ст. 178 КУпАП, частиною першою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

4. серії ВАД № 696792, серії ЕГА № 1831959, винесених старшим лейтенантом поліції Посталюком О.С. 02.07.2025 відносно ОСОБА_27 за ст. 152 КУпАП, 26.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частиною першою ст. 178 КУпАП відповідно;

5. серії ВАД № 699526, серії ВАД № 699525, серії ВАД № 697935, серії ВАД № 699524, серії ЕГА № 1817783, серії ЕГА № 1831944 винесених старшим лейтенантом поліції Обезюком В.В. 08.07.2025 відносно ОСОБА_28 за частиною першою ст. 160КУпАП, 09.07.2025 відносно ОСОБА_29 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 14.07.2025 відносно ОСОБА_30 за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, 21.07.2025 відносно ОСОБА_31 за частинами першою та другою ст. 187 КУпАП, 10.07.2025 відносно ОСОБА_32 за ст. 183 КУпАП, 26.07.2025 відносно ОСОБА_20 за частинами першою та другою ст. 175-1 КУпАП відповідно;

6. серії ВАД № 699535, винесеного старшим лейтенантом поліції Бєлашовим В.І. 13.07.2025 відносно ОСОБА_33 за частиною першою ст. 160 КУпАП;

7. серії ВАД № 699529, серії ВАД № 696791, серії ВАД № 699545, серії ВАД №699552, винесених лейтенантом поліції Асєєвим І.Е. 09.07.2025 відносно ОСОБА_34 за частиною першою ст. 160 КУпАП, 19.07.2025 відносно ОСОБА_35 за частиною другою ст. 51 КУпАП, відносно ОСОБА_36 за частиною третьою ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_37 за частиною першою ст. 160 КУпАП;

8. серії ГБВ № 692614, серії ГБВ № 692615, серії ГБВ № 692616, серії ГБВ № 692617, винесених майором поліції Задорожнім Р.В. 11.07.2025 відносно ОСОБА_38 за частиною першою ст. 178 та частиною першою ст. 178-1 КУпАП, відносно ОСОБА_39 за частиною першою ст. 175-1 та частиною першою ст. 178 КУпАП.

Крім цього зроблено запит щодо наступної інформації та копій документів:

- характеристики та функціональні обов'язки поліцейських СП ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області: старшого лейтенанта поліції ОСОБА_40 , майора поліції ОСОБА_21 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_41 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_42 , лейтенанта поліції ОСОБА_43 , майора поліції ОСОБА_44 ;

- копію журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до ВП № 2 ХРУП № 3 за 20.01.2025, 24.03.2025, 01.04.2025, 02.04.2025, 03.04.2025;

- копію журналу обліку проведення особистого прийому громадян керівництвом підрозділу за період з 16.01.2025 по 03.04.2025;

- копію наказу керівника ВП № 2 ХРУП № 2 про призначення відповідальної особи, на яку покладається відповідальність за зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів, карт пам'яті, зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах, облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів, належне ведення відповідної документації;

- скільки портативних відеореєстраторів закріплено за сектором превенції ВП № 2 ХРУП № 3?

- чи відноситься адміністративна будівля за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків, до ВП № 2 ХРУП № 3? Якщо так, надати копії відповідних документів;

- чи ведеться окремий журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до адмінбудівлі за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків? Якщо так, надати його копію за 20.01.2025, 24.03.2025, 01.04.2025, 02.04.2025, 03.04.2025;

- яким чином організовано та забезпечено пропускний режим до адміністративної будівлі за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків?

- на кого покладений обов'язок контролю за здійсненням пропускного режиму та охорони адміністративної будівлі за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків?

- копію відомості про ознайомлення майора поліції ОСОБА_1 з основними положеннями Закону України «Про запобігання корупції», зокрема з нормами етичної поведінки та з заборонами і обмеженнями, встановленими Законом України «Про запобігання корупції»;

- інформацію про навчання в системі службової підготовки та самопідготовки, які проводить майор поліції ОСОБА_1 для підтримання професійного рівня дільничних офіцерів поліції.

Відповідно до наданої відповіді ВП № 2 ХРУП № 3 від 12.08.2025 № 84977-2025 встановлено, що під час складання вказаних у запиті адміністративних матеріалів поліцейськими СП ВП № 2 ХРУП № 3 портативні відеореєстратори не використовувалися.

У приміщенні приймальні громадян ВП № 2 ХРУП № 3 відсутнє укриття, куди під час проведення особистого прийому могли б пройти громадяни при оголошенні сигналу «Повітряна тривога», у зв'язку з чим особистий прийом громадян на даний час не проводиться.

Адміністративна будівля за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків, є власністю ГУНП в Харківській області. Вона має декілька окремих входів та необмежену парканом територію, що унеможливлює повноцінну організацію та забезпечення пропускного режиму до адміністративної будівлі. Також за вказаною адресою прийом громадян не здійснюється. Окремий журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до адмінбудівлі за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків не ведеться.

У зв'язку з обмеженою кількістю портативних відеореєстраторів у підрозділі закріпити певну їх кількість за сектором превенції немає можливості.

Згідно з журналом обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карток пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 ХРУП № 3 від 19.03.2025 № 2637, встановлено факт отримання портативного відеореєстратора наступними поліцейськими сектору превенції:

- 04.07.2025 о 18:00 старший лейтенант поліції ОСОБА_45 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карток пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 ХРУП № 3 від 19.03.2025 № 2637 отримав портативний відеореєстратор № 888008 та здав 05.07.2025 о 01:00.

Відповідно до інформації з ІКС «Адмінпрактика» ІПНП 04.07.2025 о 21:25 на зупинці громадського транспорту за адресою: вул. Полтавський шлях, 140, ним був виявлений ОСОБА_20 , 1980 р.н., який курив тютюнові вироби, чим порушив ст. 175-1 КУпАП. 04.07.2025 о 21:43 старшим лейтенантом поліції Гуртовим А.В. відносно ОСОБА_20 було складено адміністративну постанову серії ЕГА № 1812751, однак в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_46 не здійснено безперервну відеозйомку на портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов'язків, тобто під час складання зазначених адміністративних матеріалів;

- 26.07.2025 о 18:00 старший лейтенант поліції ОСОБА_3 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карток пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 ХРУП № 3 від 19.03.2025 № 2637,отримав портативний відеореєстратор № 888008 та здав 27.07.2025 о 00:43. Відповідно до інформації з ІКС «Адмінпрактика» ІПНП 26.07.2025 о 19:45 на зупинці громадського транспорту за адресою: вул. Євгена Котляра, 3-А, ним був виявлений ОСОБА_20 , 1980 р.н., який палив тютюнові вироби, чим повторно протягом року порушив ст. 175-1 КУпАП. 26.07.2025 о 19:55 старшим лейтенантом поліції Обезюком В.В. відносно ОСОБА_20 було складено адміністративну постанову серії ЕГА № 1831944, однак в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 не здійснено безперервну відеозйомку на портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов'язків, тобто під час складання зазначених адміністративних матеріалів.

- 26.07.2025 о 18:00 старший лейтенант поліції ОСОБА_47 відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карток пам'яті, копіювання цифрової інформації ВП № 2 ХРУП № 3 від 19.03.2025 № 2637, отримав портативний відеореєстратор № 840013 та здав 27.07.2025 о 00:40. Відповідно до інформації з ІКС «Адмінпрактика» ІПНП 26.07.2025 приблизно о 19:50 на зупинці громадського транспорту за адресою: вул. Євгена Котляра, 3-А, ним був виявлений ОСОБА_20 , 1980 р.н., який розпивав алкогольні напої, чим порушив ст. 178 КУпАП. 26.07.2025 о 20:12 старшим лейтенантом поліції Посталюком О.С. відносно ОСОБА_20 було складено адміністративну постанову серії ЕГА № 1831959, однак в порушення п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_48 не здійснено безперервну відеозйомку на портативний відеореєстратор з моменту початку виконання службових обов'язків, тобто під час складання зазначених адміністративних матеріалів.

Листом ВП № 2 ХРУП № 3 від 13.08.2025 № 85710-2025 надано копію розпорядчих документів, на підставі яких у підрозділі проводяться заняття в системі службової підготовки у 2025 навчальному році, а також характеристики та функціональні обов'язки поліцейських ВП № 2 ХРУП № 3. Відповідно до наказу ВП № 2 ХРУП № 3 від 10.01.2025 № 21 «Про організацію службової підготовки в 2025 навчальному році у ВП № 2 ХРУП № 3», керівником навчальної групи № 5 у секторі превенції визначено майора поліції ОСОБА_49 , заступника керівника навчальної групи № 5 - майора поліції ОСОБА_1 .

Також під час службового розслідування перевірено якість розгляду матеріалів старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 .

Так, під час перевірки матеріалів, зареєстрованих в ІКС ІПНП ВП № 2 ХРУП № 3, а саме: від 31.06.2025 № 9975, від 18.03.2025 № 8666, від 16.03.2025 № 8546, від 30.03.2025 № 9891, від 09.04.2025 № 10808, від 12.04.2025 № 11113, від 26.04.2025 № 12469, від 24.06.2025 № 17739, від 10.06.2025 № 16399, від 15.06.2025 № 17017, від 04.06.2025 № 15873, від 31.05.2025 № 15540, від 15.06.2025 № 17019, від 02.07.2025 № 18302, від 20.06.2025 № 17504, від 02.07.2025 № 18355, від 03.07.2025 № 18378, від 03.07.2025 № 18448, від 04.07.2025 № 18490, від 05.07.2025 № 18585, від 05.07.2025 № 18554, від 05.07.2025 № 18580, від 06.07.2025 № 18664, від 07.07.2025 № 18839, від 08.07.2025 № 18982, від 09.07.2025 № 19038, від 04.07.2025 № 18494, від 09.06.2025 № 16335 вбачається, що у зазначених матеріалах відсутні відповіді заявникам.

Під час службового розслідування було отримано пояснення працівників сектору превенції, а також службових осіб ВП № 2 ХРУП № 3, зокрема ОСОБА_40 , ОСОБА_3 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_50 , ОСОБА_7 , а також майора поліції ОСОБА_49 та підполковника поліції ОСОБА_51 . З пояснень низки дільничних офіцерів встановлено, що у липні 2025 року ними складались постанови та протоколи про адміністративні правопорушення без застосування портативних відеореєстраторів, мотивуючи це їх відсутністю у наявності або неможливістю своєчасного отримання у черговій частині.

Під час службового розслідування до УКЗ ГУНП в Харківській області направлено запит від 04.08.2025 № 77926-2025 з проханням надати інформацію про результати проходження освітнього порталу поліцейськими сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 за період з березня по липень 2025 року.

Дисциплінарній комісії за листом від 09.08.2025 № 83256-2025 надано запитувану інформацію, під час проведення аналізу якої встановлено, що протягом 2025 навчального року незадовільно пройшли щомісячне тестування на Освітньому порталі та отримали оцінку « 2» такі поліцейські: ОСОБА_52 - березень; ОСОБА_47 - січень, травень, червень; ОСОБА_3 - січень, лютий, березень, липень; ОСОБА_53 - березень; ОСОБА_45 - січень, лютий, березень, квітень; ОСОБА_54 - січень, лютий, березень, квітень, червень, липень; ОСОБА_55 - червень.

Дослідженням довідки ВЗК ГУНП в Харківській області від 11.08.2025 № 84336-2025 встановлено, що вказаним підрозділом до УІАП ГУНП було направлено запит від 31.07.2025 № 75732-2025 з метою виявлення фактів здійснення запитів поліцейськими ГУНП в Харківській області до ІКС ІПНП щодо громадянина ОСОБА_4 . Згідно із наданою відповіддю від 01.08.2025 № 77178-2025 встановлено, що 21.03.2025 майор поліції ОСОБА_56 здійснював запит до ІКС ІПНП щодо особи ОСОБА_4 .

Опитаний в ході службового розслідування ДОП ВП № 2 ХРУП № 3 майор поліції ОСОБА_57 , у власному письмовому поясненні повідомив, що на питання, на підставі чого 21.03.2025 о 16:25 з використанням його логіну було здійснено запит в ІКС ІПНП відносно ОСОБА_4 , оскільки він до зазначеної бази вносить та перевіряє за допомогою неї велику кількість осіб. Хто міг здійснити перевірку ОСОБА_4 з використанням його логіну він не знає. На початку робочого дня він заходить в ІКС ІПНП з використанням свого логіну та паролю і протягом дня, тобто до закінчення робочого дня із системи не виходить. Припустив, що це міг зробити інший поліцейський, оскільки на службовому ноутбуці відсутній пароль. Під час службового розслідування здійснено пошуковий запит в ІП «Особа» ІКС ІПНП відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого встановлено, що станом на 21.03.2025 в ІКС ІПНП ВП № 2 ХРУП № 3 матеріали відносно ОСОБА_4 не реєструвалися.

Відповідно до відомостей про ознайомлення поліцейських СП ВП № 2 ХРУП № 3 встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 ознайомлений з положеннями:

31.01.2025 - Положення з організації службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.01.2016 № 50;

31.01.2025 - інформацію про неприпустимість вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією та наголошення на безальтернативному звільненні зі служби в поліції у разі вчинення вказаних порушень;

28.03.2025 - Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 № 875;

23.05.2025 - наказ НП України від 19.07.2022 № 507 Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції та попередження про безумовне дотримання дисципліни і законності, Присяги поліцейського та наказів керівника;

30.05.2025 - Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016.

За сукупністю вчинених дисциплінарних проступків майор поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

14.08.2025 начальником ГУНП в Харківській області полковником поліції ОСОБА_58 затверджено висновок службового розслідування.

Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 16.08.2025 № 1092 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої ст. 22, п. 4 частини першої ст. 24, частини першої ст. 38 Закону України «Про запобігання корупції», п. 2, абзацу другого п. 3, абзацу третього п. 4 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 1, 3, 6, 13 частини третьої ст. 1, п. 7 частини першої ст. 3 Дисциплінарного статуту, п. 1, 2 частини першої ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 7 розділу ІІ Положення про розподіл службового часу для поліцейських ГУНП в Харківській області та організацію службової діяльності, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 24.03.2025 № 875, пп. 8 п. 1, пп. 7.3 п. 3 функціональних обов'язків, затверджених т.в.о. начальника ВП № 2 ХРУП № 3 підполковником поліції Антоном Федоровим, на підставі п. 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

25.08.2025 наказом ГУНП в Харківській області № 486 о/с майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Також судом із матеріалів справи встановлено, що 04.07.2025 позивачу надано щорічну відпустку, що підтверджується витягом з наказу ГУНП від 04.07.2025 № 392 о/с.

Під час розгляду справи судом, з метою належного та повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, ухвалою витребувано у відповідача документи: копію відомості про ознайомлення особового складу з порядком застосування портативних відеореєстраторів; копію доручення від 28 квітня 2025 року № 66; витяг з наказу про відпустку від 4 липня 2025 року № 392 о/с; матеріали службового розслідування, у тому числі функціональні обов'язки позивача та накази щодо організації роботи підрозділу.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправні дії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Статтею 60 Закону № 580-VIII визначено, що відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Частиною першою статті 64 Закону № 580-VІІІ визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

При цьому, порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводи до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції зі статтею 18 Закону № 580-VІІІ інститут Присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону № 580-VІІІ).

Так, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачає, що дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (частини друга - четверта статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п. 2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п.4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Відповідно до ст. 16 Дисциплінарного статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Як встановлено судом, підставою для проведення службового розслідування стала доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 30.07.2025 № 74917-2025, в якій містяться відомості щодо можливих порушень службової дисципліни з боку поліцейських ГУНП в Харківській області.

У ході проведення службового розслідування відповідачем установлено факти порушення позивачем вимог службової дисципліни, що відображено у відповідних матеріалах розслідування.

Щодо організації та контролю за використанням портативних відеореєстраторів, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 31, статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», з метою забезпечення організації застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджено «Інструкцію із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» від 18.12.2018 № 1026 (Далі- Інструкція №1026).

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції №1026 ця Інструкція регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів.

Відповідно до абзацу 6 пункту 3 розділу І Інструкції портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського.

Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції №1026 передбачено, що наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за: 1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів; 2) зберігання, видачу та приймання карт пам'яті; 3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах; 4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів; 5) належне ведення відповідної документації.

Згідно з пункту 4 ІІ Розділу Інструкції №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Разом з тим, із зазначеної Інструкції не вбачається, що порушення порядку користування технічним засобом автоматично утворює дисциплінарний проступок керівника підрозділу без встановлення причинного зв'язку, форми вини та конкретного обсягу обов'язків контролю.

Суд установив, що наказом ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області від 28.04.2025 № 66 «Про призначення осіб, відповідальних за функціонування, зберігання та видачу портативних відеореєстраторів» визначено конкретних працівників, на яких покладено обов'язки з обліку, видачі, приймання та належного забезпечення функціонування портативних відеореєстраторів. Вказаний наказ наданий суду відповідачем у відповідь на ухвалу про витребування доказів.

Крім того, на виконання ухвали суду відповідачем надано копію відомості про ознайомлення особового складу ВП № 2 ХРУП № 3 з порядком застосування портативних відеореєстраторів та карт пам'яті до них, їх обліком, зберіганням та видачею відеозаписів. Відомість містить підпис ОСОБА_1 , що підтверджує ознайомлення позивача із зазначеним нормативним порядком.

Разом з тим матеріали службового розслідування, долучені відповідачем, свідчать про те, що поліцейські сектору превенції у переважній більшості випадків не застосовували портативні відеореєстратори під час фіксації адміністративних правопорушень у липні 2025 року. У письмових поясненнях дільничні офіцери поліції ( ОСОБА_3 , ОСОБА_45 , ОСОБА_47 , ОСОБА_54 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 ) послідовно зазначають, що: відеореєстратори у підрозділі були відсутні або не отримувалися ними через їх обмежену кількість; отримання відеореєстратора в конкретний момент було неможливим через службове навантаження; в окремих випадках правопорушення були виявлені поза робочим часом або під час виїзду без обладнання; в одному випадку відеореєстратор був виданий, але технічно несправний ( ОСОБА_7 ).

Заступник начальника СП ОСОБА_61 у письмових поясненнях підтвердив, що портативні відеореєстратори перебувають у черговій частині підрозділу та окремо за сектором превенції не закріплені. Він також вказав, що під час патрулювання з приданими силами поліцейським видаються відеореєстратори, проте чому вони не видавалися в інші робочі дні, йому невідомо.

Сам позивач у письмових поясненнях пояснив, що на службових нарадах систематично наголошував підлеглим щодо необхідності отримання відеореєстраторів у черговій частині та їх обов'язкового застосування. Крім того, протокол оперативної наради СП ВП № 2 ХРУП № 3 від 03.04.2025 № 1886-2025, на якій був присутній ОСОБА_1 , містить пряму вказівку щодо необхідності контролю за дотриманням вимог Інструкції МВС № 1026 від 18.12.2018, проведення інструктажів та доведення поліцейським обов'язку забезпечувати безперервну відеофіксацію.

Матеріали службового розслідування не містять доказів того, що позивач надавав заборони або будь-яким чином перешкоджав отриманню підлеглими портативних відеореєстраторів. Також не надано доказів того, що позивач був відповідальним за технічне забезпечення, розподіл або зберігання відеореєстраторів, або мав змогу самостійно організувати їх закріплення за сектором превенції.

Суд враховує, що функція позивача як начальника сектору превенції полягала у контролі за дотриманням особовим складом вимог нормативних актів, що підтверджується посадовою інструкцією та витягом із наказу ГУНП від 02.01.2025 № 1. При цьому відповідач не надав доказів створення для позивача реальних умов забезпечення такого контролю за умов фактичної технічної обмеженості підрозділу у засобах відеофіксації.

Матеріали справи свідчать, що відсутність відеофіксації мала системний характер і була обумовлена об'єктивними факторами - обмеженим технічним забезпеченням підрозділу, що прямо визнається посадовими особами відповідача (зокрема, у відповіді від 12.08.2025 № 84977-2025). Тому покладення відповідальності за такі обставини виключно на позивача без встановлення факту його умисної бездіяльності або недбалості є необґрунтованим.

Відповідач не надав жодних доказів, що позивач мав можливість усунути технічний дефіцит засобів відеофіксації чи впливати на їх розподіл, а також доказів належного бюджетного забезпечення забезпечення сектора превенції відповідною технікою.

Таким чином, надані докази не підтверджують висновків дисциплінарної комісії про неналежне виконання позивачем обов'язків щодо організації та контролю за використанням портативних відеореєстраторів.

Щодо неналежної організація позивачем роботи зі зверненнями громадян та матеріалами, зареєстрованими в ІКС ІПНП у секторі превенції, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон України «Про звернення громадян») органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Стаття 19 Закону України «Про звернення громадян» визначає обов'язок органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Наказом МВС України №930 від 15.11.2017 затверджений Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України (далі - Порядок №930), який установлює єдиний для апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи (підрозділи) поліції), порядок приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації проведення особистого прийому громадян і ведення діловодства за зверненнями громадян.

За змістом пунктів 1-4 розділу IV (Розгляд звернень громадян, оформлення результатів розгляду звернень та надання відповідей заявникам) Порядку №930 керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.

Безпосередні виконавці під час здійснення перевірок за зверненнями громадян у разі необхідності та за наявності можливості спілкуються з їхніми авторами, з'ясовують усі порушені питання, уживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах компетенції відповідно до законодавства України.

До розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських і до перевірки інформації про неналежне виконання покладених на них обов'язків відповідно до законодавства України можуть залучати представників громадськості.

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на законодавстві України. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне виконання прийнятого рішення відповідно до законодавства України, у разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів щодо поновлення порушених прав громадян.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян».

У свою чергу, згідно зі ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, зокрема має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку №930 звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Згідно з п. 6 розділу IV Порядку №930 звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник органу або підрозділу поліції або його заступники встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляють особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на вихідний, святковий день, останнім днем терміну вважається перший після нього робочий день.

Щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень:

1) прийняти до розгляду;

2) передати на вирішення до підпорядкованого органу (підрозділу) поліції;

3) надіслати за належністю до іншого державного органу або посадовій особі, якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції поліції, про що одночасно необхідно повідомити автора звернення;

4) залишити без розгляду за наявності підстав, визначених статтею 8 Закону України «Про звернення громадян» (п. 7 розділу IV Порядку №930).

При цьому, стаття 8 Закону України «Про звернення громадян» визначає виключні випадки залишення без розгляду звернень громадян, зокрема, письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону.

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Згідно з п. 12, 13, 14 розділу IV Порядку №930 за результатами розгляду звернення громадянина виконавцем готується довідка про результати проведення перевірки інформації, викладеної у зверненні, яка доповідається керівнику органу (підрозділу) поліції разом з проектом відповіді заявнику. Керівник органу (підрозділу) проставляє свій підпис на довідці про ознайомлення із вжитими заходами під час здійснення перевірки інформації, викладеної у зверненні, або вчиняє резолюцію (доручення) про необхідність ужиття додаткових заходів з метою об'єктивного, усебічного та повного розгляду звернення.

До звернень, які не потребують проведення перевірки, довідки не складаються.

Відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку надає орган (підрозділ) поліції, який його отримав або до компетенції якого належить вирішення порушених у зверненні питань, та підписує керівництво цього органу.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що звернення громадян розглядаються та вирішуються органами поліції у строки, визначені статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» та п. 6 Розділу IV Порядку №930, при цьому звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Відповідно до матеріалів справи, дисциплінарною комісією було проаналізовано значну кількість матеріалів, зареєстрованих у ІКС ІПНП протягом березня-липня 2025 року. Комісія вказала на відсутність відповідей заявникам за низкою реєстраційних номерів. Також у рамках службового розслідування було опитано дільничних офіцерів поліції сектору превенції, які здійснювали розгляд відповідних матеріалів.

У письмових поясненнях дільничних офіцерів (зокрема ОСОБА_3 ) зазначено, що відсутність письмових відповідей могла бути зумовлена тим, що: заявники повідомляли про відсутність потреби у письмовій відповіді; заява носила інформативний характер, або не містила даних для надання відповіді; у ряді випадків заяви були усні та реєструвалися через лінію « 102» без подання письмового звернення.

Заступник начальника СП ОСОБА_61 підтвердив, що відповіді надавалися за всіма письмовими зверненнями, тоді як за повідомленнями, що надійшли у телефонному режимі на лінію « 102» і не містили письмового звернення, відповіді не готувалися з огляду на їх інформативний та первинний характер.

Позивач у власних поясненнях повідомив, що контроль за розглядом матеріалів здійснювався шляхом надання підлеглими матеріалів на погодження, а після перевірки їх повноти він ставив підпис або надавав вказівки щодо доопрацювання. Вказане кореспондує зі змістом пояснень ОСОБА_62 та підтверджується записами службових нарад.

Суд бере до уваги, що вимоги Закону України «Про звернення громадян» та наказу МВС України від 15.11.2017 № 930 передбачають обов'язкове надання відповіді у разі отримання саме звернення, а не будь-якого службового повідомлення на лінію « 102», яке не містить заяви або клопотання у розумінні закону. Отже, твердження дисциплінарної комісії про порушення порядку розгляду звернень не підтверджене належними доказами, які б вказували на фактичне ігнорування заяв громадян, отриманих у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що окремі недоліки, допущені окремими дільничними офіцерами поліції під час розгляду матеріалів (відсутність письмової відповіді у окремих випадках), не можуть автоматично бути покладені на керівника сектору без доведення факту його особистої недбалості або бездіяльності, яка призвела до таких порушень. Законодавство не передбачає абсолютної відповідальності керівника за кожну дію або бездіяльність підлеглого, якщо не встановлено, що таке порушення стало наслідком протиправного невиконання ним контрольних функцій.

Матеріали службового розслідування не містять доказів того, що позивач свідомо ігнорував або перешкоджав належному розгляду звернень громадян чи вимагав від підлеглих порушення законодавства у цій сфері. Дисциплінарний орган не навів конкретних прикладів звернень, де саме дії або бездіяльність позивача призвели до порушення прав заявника.

Також суд враховує, що: накази про розподіл обов'язків вказують на багатоланковий механізм контролю за зверненнями (черговий - дільничний - заступник начальника сектора - начальник сектора - сектор моніторингу); організаційні функції позивача були спрямовані на координацію та контроль процесу, але не передбачали одноособового здійснення всіх стадій перевірки та відповіді заявникам; відповідач не надав доказів системного порушення прав громадян саме з вини позивача або будь-яких обґрунтованих скарг громадян щодо ненадання відповіді.

Дисциплінарна комісія у висновку обмежилась зазначенням певної кількості матеріалів, де відсутні відповіді, однак: не встановила персональний зв'язок між цими випадками та діями позивача; не встановила умислу або грубої недбалості з його боку; не врахувала об'єктивний режим роботи підрозділу у воєнний час та навантаження на персонал.

Суд також бере до уваги, що жоден з дільничних офіцерів поліції у своїх поясненнях не підтвердив факту надання позивачем незаконних вказівок або умисного невиконання ним обов'язків щодо організації розгляду звернень громадян.

Отже, доводи дисциплінарної комісії про неналежну організацію позивачем роботи зі зверненням громадян не знайшли свого підтвердження. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог Закону України «Про звернення громадян» чи Порядку №930.

Щодо неналежного виконання позивачем обов'язків з організації службової підготовки та контролю за навчанням підлеглих, що, на думку дисциплінарної комісії, призвело до низьких результатів проходження тестування окремими працівниками сектору превенції на Освітньому порталі МВС України у 2025 навчальному році, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 02.01.2025 № 1 «Про організацію навчання поліцейських ГУНП в Харківській області в системі службової підготовки у 2025 навчальному році», у підрозділах була організована службова підготовка особового складу з 15.01.2025 по 01.09.2025.

Наказом ВП № 2 ХРУП № 3 від 10.01.2025 № 21 «Про організацію службової підготовки у навчальному 2025 році» було визначено відповідальних за навчальні групи. Майора поліції ОСОБА_1 призначено заступником керівника навчальної групи № 4 (сектор превенції). До його функцій входили, зокрема, моніторинг відвідування занять, аналіз успішності підлеглих та забезпечення належного рівня підготовки особового складу.

Підставою для висновків дисциплінарної комісії стали дані довідки відділу запобігання корупції ГУНП в Харківській області від 11.08.2025 № 84336-2025, де зазначено, що окремі працівники сектору превенції у різні місяці отримали оцінку « 2» за результатами тестування: ОСОБА_52 , ОСОБА_47 , ОСОБА_3 , ОСОБА_53 , ОСОБА_45 , ОСОБА_54 , ОСОБА_63 .

Разом із тим, суд бере до уваги, що сам факт отримання окремими поліцейськими низьких оцінок під час тестування не є автоматичним свідченням неналежного виконання обов'язків їх керівником. Не доведено, що ОСОБА_1 ухилявся від організації службової підготовки або не проводив інструктажів та занять. Навпаки, з наданих документів (зокрема витребуваних судом журналів службової підготовки, протоколів нарад, характеристик підлеглих, пояснень заступника начальника СП майора поліції ОСОБА_49 ) убачається, що робота з організації підготовки дійсно проводилася, навчальні заходи проводилися регулярно, а керівництво підрозділу системно інформувало особовий склад про необхідність самопідготовки та належного проходження тестування.

Крім того, визначення рівня знань поліцейського та його здатності опрацьовувати навчальний матеріал є персональним обов'язком такого співробітника. Законодавство не покладає на керівника персональної відповідальності за результат конкретного тестування кожного підлеглого, якщо не встановлена його протиправна бездіяльність, яка унеможливила належне засвоєння навчальної програми. Жодних доказів того, що ОСОБА_1 ігнорував проведення занять, не здійснював контролю або умисно не забезпечував виконання програми навчання, у матеріалах дисциплінарної справи немає.

Відповідач не навів конкретних фактів, які б свідчили про порушення позивачем вимог нормативних актів у частині організації службової підготовки. В матеріалах дисциплінарного провадження відсутні належні докази недбалого ставлення позивача до виконання своїх обов'язків, що безпосередньо спричинило негативні наслідки, передбачені Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

Ураховуючи наведене, дисциплінарний орган не довів, що позивач неналежно організував службову підготовку або не забезпечив належний контроль її проходження. Окремі випадки низьких результатів тестування підлеглих, за відсутності доведених фактів неправомірної бездіяльності або недбалості зі сторони позивача, не можуть слугувати достатньою підставою для дисциплінарного стягнення.

Щодо обставин кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025 щодо позивач, суд зазначає наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено, що 30.07.2025 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 30.07.2025 № 74917-2025, в якій містяться відомості щодо можливих порушень службової дисципліни з боку поліцейських ГУНП в Харківській області.

Під час службового розслідування встановлено:

16.01.2025 до начальника сектору превенції ВП № 2 ХРУП № 3 майора поліції ОСОБА_1 звернувся раніше йому знайомий Іванов Є.В., що діяв в інтересах ОСОБА_4 , з питанням щодо з'ясування обставин перебування останнього в розшуку у базах Національної поліції України і ІНФОРМАЦІЯ_3 як особи, якою було порушено законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, домовившись про зустріч на 20.01.2025.

20.01.2025, перебуваючи в приміщенні відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Зброярська, буд. 5-А, м. Харків, майор поліції ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження 62025000000000129 від 31.01.2025, з метою обговорення вищезазначеного питання, чим порушив частину першу ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання державного майна - службового кабінету ВП № 2 ХРУП № 3 в приватних інтересах. Майор поліції ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про те, що він має налагоджені зв'язки серед посадових осіб з числа ІНФОРМАЦІЯ_3 та, за умови надання йому неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США, він допоможе у вирішенні питання щодо зняття ОСОБА_4 з розшуку з баз даних Національної поліції України (ІКС ІПНП) за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

24.03.2025 приблизно о 14:40, тобто у службовий час, перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків, майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи в добовому чергуванні у якості відповідального від керівництва, зустрівся з ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025, з метою обговорення домовленостей відносно ОСОБА_4 , чим порушив частину першу ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання державного майна - службового кабінету ВП № 2 ХРУП № 3 в приватних інтересах. Майор поліції ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що для зняття з розшуку ОСОБА_4 за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , останньому необхідно прибути у супроводі дільничного офіцера поліції СП ВП № 2 ХРУП № 3 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де його буде взято на облік у зв'язку зі зміною місця проживання, оновлено дані та видано направлення на проходження ВЛК, після чого ОСОБА_4 буде знято з розшуку. При цьому майор поліції ОСОБА_1 у завуальованій формі повторно висунув вимогу щодо передачі йому неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США за вчинення зазначених дій.

01.04.2025 приблизно о 12:20, тобто у робочий час, майор поліції ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ВП № 2 ХРУП № 3 за адресою: вул. Зброярська, 5-А, м. Харків, зустрівся з ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 62025000000000129 від 31.01.2025, з метою обговорення домовленостей відносно ОСОБА_4 , чим порушив частину першу ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» в частині використання державного майна - службового кабінету ВП № 2 ХРУП № 3 в приватних інтересах. Майор поліції ОСОБА_1 одержав для себе від Іванова Є.В., який діяв в інтересах ОСОБА_4 , заздалегідь обумовлену суму неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США (еквівалентних 82 845,6 гривень за курсом Національного банку України), за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , за зняття з розшуку з бази даних «Оберіг» за порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_4 , чим порушив п. 4 частини першої ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» в частині письмового неповідомлення про пропозицію безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, п. 2 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила № 1179) в частині невжиття заходів щодо припинення виявленого корупційного правопорушення та негайного письмового повідомлення про його вчинення спеціально уповноваженого органу у сфері протидії корупції, абзацу третього п. 4 розділу V Правил № 1179 у частині використання службового становища в особистих інтересах.

Після цього, 03.04.2025 ОСОБА_4 у супроводі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 прослідував до ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_3 , де ОСОБА_4 було взято на облік до зазначеного ТЦК у зв'язку зі зміною місця проживання, складено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення за фактом порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оновлено дані, видано направлення на проходження ВЛК та знято з розшуку у базі даних «Оберіг», що в подальшому стало підставою для виключення останнього з розшуку у базі даних ІКС ІПНП.

30.07.2025 майору поліції ОСОБА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою ст. 369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Цього ж дня слідчим суддею Салтівського районного суду м. Харкова відносно майора поліції ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Обрання запобіжного заходу свідчить про те, що слідчим суддею під час розгляду клопотання про його застосування встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення відповідно до п. 1 частини першої ст. 194 КПК України.

Таким чином майор поліції ОСОБА_64 порушив вимоги частини першої ст. 22, п. 4 частини першої ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції», п. 2, абзацу третього п. 4 розділу V Правил № 1179. Вказані діяння є грубим порушенням службової дисципліни, особливо в умовах воєнного стану. Такі дії підривають авторитет Національної поліції України та є несумісними з подальшим проходження служби в поліції. За вчинення вказаного дисциплінарного проступку майор поліції ОСОБА_1 підлягає застосуванню дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

При цьому суд зазначає, що відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування повинно проводитися з метою всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин порушення службової дисципліни. Висновок службового розслідування має ґрунтуватися на достовірних, належних і допустимих доказах, що підтверджують факт дисциплінарного проступку.

Суд зазначає, що підставою для звільнення позивача із служби в поліції стали матеріали службового розслідування, відповідно до яких останній нібито вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні статей 22, частини першої статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» та положень Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України №1179 від 09.11.2016.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що висновок службового розслідування фактично ґрунтується на відомостях, отриманих із матеріалів кримінального провадження, у межах якого позивачу було відсторонено позивача від посади.

При цьому обвинувального вироку суду щодо позивача на момент проведення службового розслідування не було і станом на час розгляду цієї справи відсутній, що свідчить про недоведеність вини позивача у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу, що сам факт наявності кримінального провадження не може бути правовою підставою для проведення службового розслідування чи притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності.

Використання у висновку службового розслідування даних із кримінального провадження без самостійного дослідження обставин і доказів порушує вимоги щодо об'єктивності, повноти та неупередженості дисциплінарного провадження.

Крім того, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відсутності обвинувального вироку суду суперечить закріпленому в статті 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості. Такий підхід порушує також принцип пропорційності - зокрема, баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямовані заходи дисциплінарного впливу.

Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за відсутності беззаперечних доказів причетності позивача до вимагання чи отримання неправомірної вигоди свідчить про передчасність і необґрунтованість висновків службового розслідування та прийнятого на його підставі наказу про звільнення.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що висновок службового розслідування є необґрунтованим, а наказ про звільнення позивача зі служби в поліції - прийнятий без належного фактичного та правового підґрунтя, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправний.

Відповідно до частин 1-2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України, статей 17, 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

З урахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також в силу покладеного на нього обов'язку ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірність свого рішення, у зв'язку з порушенням процедури його прийняття.

Ураховуючи висновок щодо протиправності звільнення позивача зі служби та наявність підстав для скасування наказу про його звільнення і необхідність поновлення позивача на посаді, суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на корить позивача середнього заробітку (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст.235 КЗпП).

Відповідно до частин першої та другої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Вирішуючи питання про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, апеляційний суд погоджується з доводами сторони позивача щодо порядку підрахування розміру середнього заробітку для позивача у спірному періоді, приводячи з наступного.

Так, згідно частини п'ятої статті 70 Закону №580-VIII за особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (надалі - Порядок №260).

За положеннями пункту 5 розділу ІІІ цього Порядку №260 за поліцейським, відстороненим від виконання службових обов'язків (посади) у зв'язку з проведенням щодо нього службового розслідування в порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України, прийняттям відповідною місцевою радою резолюції недовіри, здійсненням щодо нього кримінального провадження, зберігаються всі види грошового забезпечення, які були йому встановлені до відсторонення, крім премії.

Пунктом 6 розділу ІІІ цього Порядку №260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Відповідно до пункту 9 розділу І вказаного Порядку №260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

Таким чином, зі змісту Порядку № 260 вбачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

У свою чергу, пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Оскільки відсутній чітко визначений порядок для підрахунку середнього грошового забезпечення для поліцейських, у випадку їх звільнення, колегія суддів зазначає, що можливо застосувати, як положення Порядку №100, так і норми Порядку №260.

Отже, застосовуючи правила підрахунку середньої заробітної плати за Порядком №100, суд враховує вимоги Порядку №260 щодо особливостей обрахунку грошового забезпечення поліцейських з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

Як вбачається із довідки про доходи від 12.09.2025 №1264 позивачу у червні 2025 року нараховано заробітну плату у розмірі 29417,63 грн за 30 робочих днів, а у липні 2025 року 28704,25 грн за 31 робочий день.

У відповідності до абзацу 4 пункту 2 Розділу ІІ Порядку №100, якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Отже, згідно даних про заробітну плату позивача за червень-липень 2025 року, розмір заробітної плати за дані місці становив 58121,88 гривень.

Враховуючи, що загальна кількість робочих днів за червень-липень 2025 року становила 61 робочих днів, то середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складав 952,82 гривень (58121,88 грн/61 днів = 952,82 грн/день). Період вимушеного прогулу позивача з 26 серпня 2025 року (день наступний за днем звільнення) по 06 листопада 2025 (день ухвалення рішення про поновлення) складає 73 календарних днів.

Відтак, грошове забезпечення позивача за час вимушеного прогулу з 26 серпня 2025 року по 06 листопада 2025 складає 69555,86 грн (952,82 грн х 73 календарних днів= 69555,86).

Приведені висновки суду щодо питань підрахунку середнього заробітку узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду викладеними у постановах від 04 серпня 2022 року у справі № 824/3161/14-а, від 24 жовтня 2019 року у справі № 821/1226/16 та від 28 квітня 2022 року у справі № 806/1914/17.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов, до висновку про стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.08.2025 року по 06.11.2025 у сумі 69555,86 грн.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 16.08.2025 № 1092 “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» у частині застосування до начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області 25.08.2025 № 486 о/с у частині звільнення начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 /0087735/.

Поновити майора поліції ОСОБА_1 /0087735/ на посаді начальника сектору превенції відділу поліції № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області з 25.08.2025.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, 13, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61002, код ЄДРПОУ 40108599) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.08.2025 року по 06.11.2025 у сумі 69555 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн 86 коп.

Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 06 листопада 2025 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ

Попередній документ

131586468

Наступний документ

131586470

Інформація про рішення:

№ рішення:	131586469
№ справи:	520/23281/25
Дата рішення:	06.11.2025
Дата публікації:	10.11.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (18.02.2026)
Дата надходження:	09.12.2025
Предмет позову:	визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії

Розклад засідань:

Минулі засідання (2)

11.02.2026 10:15	Другий апеляційний адміністративний суд
18.02.2026 12:30	Другий апеляційний адміністративний суд

Запланованих засідань немає