Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 листопада 2025 року № 520/13346/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок);
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок);
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017;
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо нарахування та виплати компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн., індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 та додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022.
Ухвалою суду від 30.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління національної поліції в Харківській області, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
07.11.2025 ОСОБА_1 прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Харківській області та проходив службу до 10.11.2022 та звільнений Наказом від 09.11.2022 № 546 о/c.
Відповідно до Наказу про звільнення від 09.11.2022 № 546 о/c зазначено, що звільнити підполковника поліції ОСОБА_1 начальника відділення № 2 слідчого відділу Богодухівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, з 10.11.2022, з виплатою компенсації за невикористану щорічну оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 10.11.2022 у кількості 38 діб.
За час проходження служби в ГУНП в Харківській області Позивачем не використанні 18 днів щорічної основної оплачуваної відпустки та 34 дні додаткової оплачуваної відпустки, а саме: у 2015 році - 03 доби основної, у 2017 році - 15 діб основної та 14 діб додаткової, у 2021 році - 10 діб додаткової, у 2022 році - 10 діб додаткової відпустки.
07.02.2025 направлено адвокатський запит від 07.02.2025 № 17/1-0078-25 до Відповідача, щодо надання інформації про причини відсутності у наказі ГУНП в Харківській області від 09.11.2022 № 546 о/с відомостей про кількість днів невикористаних відпусток, кількість фактично невикористаних днів відпусток та розмір нарахованої і виплаченої компенсації за не використані дні відпусток.
Відповідач, своїм листом від 04.03.2024 № 110аз/119/05/29-2025 зазначив, що за 2022 рік позивачу проведено виплату компенсації за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 10.11.2022 у кількості 38 діб. Також вказав, що відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Наказу МВС № 260-2016, які є специфічним законодавством, грошова компенсація за невикористані відпустки за попередні роки, на час його звільнення, не була передбачена.
Зокрема, Позивач звернувся до ГУНП в Харківській області із заявами щодо надання довідок та інформації, а саме: довідки з відображенням детального розрахунку виплат грошової компенсації за 38 діб невикористаної відпустки; інформації щодо розміру місячного грошового забезпечення, на день звільнення із служби станом на 10.11.2022 з урахуванням всіх доплат, у тому числі виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану; щодо середньоденного розміру грошового забезпечення; інформації про дату кінцевого розрахунку при звільненні; інформації щодо проведеного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 10.11.2022; надання розрахункових листів за період проходження служби з 07.11.2015 по 10.11.2022 з відображенням по місячно нарахування усіх складових грошового забезпечення; надання довідки про невикористанні дні щорічних відпусток за період проходження служби з 07.11.2015 по 10.11.2022 з підтверджуючими документами, а саме витягів з наказів; надання довідки щодо використання додаткових відпусток за 2021 та 2022 роки передбачених ст. 19 Закону України «Про відпустки».
Відповідач листом від 20.02.2025 №Д-42/119/05/29-2025 повідомив позивача про те, що грошове забезпечення поліцейських за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 у відповідності до законодавства не підлягало індексації, та надав: довідку про нарахування компенсації за невикористану відпустку; довідку про доходи №189 від 19.02.2025 відповідно до постанови №100 від 08.02.1995; довідку про нараховане та виплачене грошове забезпечення при звільнені; розрахункові листи з 07.11.2015 по день звільнення.
Так, відповідно до довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення при звільнені позивачу було нарахована та виплачена лише компенсація за невикористану щорічну чергову оплачувану відпустку за період з 01.01.2022 по 10.11.2022 у кількості 38 діб у сумі 20 462,81 грн.
Відповідно до отриманої довідки №180ВПС/119-2025 від 13.02.2025 Позивач під час проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 щорічну оплачувану відпустку за 2015 рік не використав у кількості 03 діб, за 2017 рік щорічну оплачувану відпустку не використав у кількості 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки. Додаткову оплачувану відпустку згідно ст. 19-1 Закону України «Про відпустки» за 2021 та 2022 роки ОСОБА_1 не використав.
Встановивши, що при звільненні не виплачені всі належні суми заробітної плати, не погоджуючись з такими діями Відповідача, Позивач звернувся до Головного управління Національної поліції в Харківській області із заявою від 03.03.2025 здійснити нарахування та виплати: компенсації за всі дні невикористаних відпусток; індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017; додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01 серпня 2020 року по 30 грудня 2020 року та з 01 березня 2021 року по 10 листопада 2022 року.
Відповідач листом №Д-117вс/119-12/01-2025 від 07.04.2025 відмовив у нарахуванні та виплаті, повідомивши, що станом на день звільнення з Національної поліції України 10.11.2022 діяв «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260.
Вважаючи протиправною невиплату компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн., індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 та додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 94 Закон України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" № 1282-XII від 03.07.1991 року (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За змістом ст. 2 Закону України № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ст. 4 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, законом визначено, що грошове забезпечення, як грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, підлягають індексації в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року № 782 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Змін до вказаного пункту ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" у спірному періоді не вносилося, ця норма закону була діючою.
В силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд вважає, що вказані відповідачем обставини (не включення поліцейських до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації) не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення, оскільки право позивача на індексацію його грошового забезпечення передбачено статтею 94 Закону України "Про Національну поліцію", тобто нормативно-правовим актом, що має вищу юридичну силу, що спростовує доводи відповідача.
При цьому, індексація має проводитися за наявності на це відповідних підстав, що визначені чинним законодавством.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 індексація грошових доходів громадян проводиться в разі, коли величина ІСЦ (індекс споживчих цін), обчисленого наростаючим підсумком, перевищить поріг індексації, який становить 103 %.
Для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін здійснюється за місяцем, у якому відбувається перевищення порога індексації. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін і на підставі якого відбувається перевищення порога індексації.
Таким чином, можливість проведення індексації грошових доходів залежить від порогу індексації - величини індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення. В свою чергу, якщо величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, індексація грошових доходів в такому місяці не проводиться.
Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр").
У місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соцстрахування, значення ІСЦ приймається за 1 або 100 %.
При цьому, з урахуванням змісту приписів Порядку № 1078 фактично місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (посадових окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення поліцейських Національної поліції України.
Так, Національна поліція України є новоствореним органом, для всіх її працівників вперше визначено посадові оклади з листопада 2015 року, отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем встановлення посадових окладів - грудень 2015.
За даними Держстату України індекс споживчих цін (%), на підставі яких здійснюється розрахунок індексів для проведення індексації за грудень 2015 становив 100,7 %, опублікований в січні 2016. За січень 2016 ІСЦ становив 100,9 %. За лютий 2016 - 99,6 %, за березень 2016 - 101,0 %, за квітень 2016 - 103,5 %,
Таким чином, поріг індексації 103 % було перевищено у квітні 2016.
В силу п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Оскільки, зазначений показник за квітень 2016 був опублікований у травні 2016, індексацію слід проводити з 01.06.2016, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Отже, саме з 1 червня 2016 у відповідача виник обов'язок провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача, а не з 07.11.2015 як зазначено позивачем.
Відповідачем не доведено виплати позивачу індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 року.
Таким чином, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області допущено протиправні дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення позову в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р., у зв'язку з чим у задоволенні частини позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.05.2016 року слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 р. за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211.
Вказаним рішенням з 12 березня на усій території України установлено карантин, який неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023 (постанова від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).
29.04.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Пунктом 1 постанови №342 установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, а саме:
- військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, працівники, службові і посадові особи, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
- працівники, службові і посадові особи, військовослужбовці, особи рядового та начальницького складу, поліцейські, які безпосередньо задіяні у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
За приписами пунктів 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29.04.2020 №375 встановлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Згідно із п.п. 2 - 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування їх отримувачів (вдома), здійснюється у граничному розмірі до 100 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» від 10.06.2020 №485 затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я.
У пункті 1 Порядку №485 використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485, вказано, що цей підзаконний нормативно-правовий акт визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: Здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.
Згідно із пунктом 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція.
Пунктом 4 Порядку №485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для:
- доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;
- доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є військовослужбовцем, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом здійснення заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказана доплата здійснюється не всім військовослужбовцям, а лише окремим категоріям, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ним.
Забезпечення життєдіяльності населення - комплекс організаційних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я, працездатності людей, які здійснюються з метою планування і підготовки до нормованого (у разі необхідності) забезпечення населення продовольчими та непродовольчими товарами, медичним обслуговуванням, послугами зв'язку, транспорту, комунальними та побутовими послугами в особливий період.
У загальному розумінні під громадським порядком розуміють урегульовану правовими та іншими соціальними нормами певну частину суспільних відносин, які складають режим життєдіяльності у відповідних сферах, забезпечують недоторканність життя, здоров'я та гідності громадян, власності та умов, що склалися для нормальної діяльності установ, підприємств, організацій, посадових осіб і громадян.
Громадський порядок у вузькому розумінні визначається як морально-правовий стан суспільства, при якому компетентні органи виконавчої влади забезпечують безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях (у тому числі на державному кордоні), вільне використання ними своїх прав і свобод, а також упорядження громадських місць, яке сприяє трудовій діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 займав посаду начальника сектору реагування патрульної поліції №2 Коломацького відділення поліції Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, згідно довідки, наявної в матеріалах справи.
Проте, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що він залучався до забезпечення життєдіяльності населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач забезпечував життєдіяльність населення та внаслідок виконання своїх обов'язків мав безпосередній контакт з населенням у період за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022.
Позивач в обґрунтування наявності у нього права на отримання доплати відповідно до постанови КМУ №375 у розмірі 50% грошового забезпечення щомісячно за період з за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022 посилається на те, що проходячи службу у відповідача, під час безпосереднього виконання своїх обов'язків забезпечував життєдіяльність населення у зв'язку з чим мав з населенням безпосередній контакт, що відносить його до тих поліцейських, які мають право на доплату за Постановою №375, на що також вказує факт часткових виплат.
Суд наголошує, що зайняття посади, яка передбачає потенційний контакт із населенням, недостатньо для підтвердження безпосереднього здійснення позивачем заходів із забезпечення життєдіяльності населення, а тому посилання позивача на виконання ним обов'язків за займаною посадою не є підтвердженням відповідності критеріям приналежності до поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, та відповідно не надає права на виплату додаткової доплати за особливості несення служби (в період карантину).
Наявність виплати позивачу такої доплати за інший період не є вирішальним для визначення права позивача на отримання відповідної доплати, оскільки обов'язковою умовою в спірних правовідносинах є залучення особи протягом спірного періоду до виконання таких обов'язків, що дають право на отримання доплати.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до пункту 1 Постанови №375 така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді.
Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі №600/341/23-а викладено висновок про те, що враховуючи, що спірна доплата була запроваджена Урядом лише на час дії карантину, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій із тим, що ця доплата є додатковою тимчасовою виплатою поліцейським, яка залежить від виконання ними обов'язків, за які держава визначає додаткову винагороду та виплачується пропорційно в розрахунку на місяць. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір є пропорційним з розрахунку на місяць, що визначається наказом командира (начальника).
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги про виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період з 01.08.2020 по 30.12.2020 та з 01.03.2021 по 10.11.2022 не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача у цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок) та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 31 511, 48 грн. (тридцять одна тисяча п'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок), суд зазначає наступне.
Закон України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої, десятої та одинадцятої статті 93 Закону № 580-VIII поліцейським, які захворіли під час чергової відпустки, після одужання відпустка продовжується на кількість невикористаних днів. Продовження відпустки здійснюється керівником, який надав її, на підставі відповідного документа, засвідченого у визначеному законом чи іншим нормативно-правовим актом порядку. Поліцейським у рік звільнення за власним бажанням, за віком, через хворобу чи скорочення штату в році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої обчислюється пропорційно з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення. При звільненні поліцейського проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону. Відкликання поліцейського із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання з чергової відпустки може бути дозволено керівнику територіального органу поліції. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.
Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Положення Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 р. № 260 (далі - Порядок№260) визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Згідно з абзацами сьомим і восьмим пункту 8 розділу ІІІ Порядку №260 за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Суд звертає увагу, що законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. Не передбачено позбавлення поліцейського права на відпустку, яке він уже отримав в попередньому календарному році. Водночас надано право працівнику використати право на відпустку за попередній рік одночасно з черговою відпусткою наступного року.
Таким чином, у наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки (основні і додаткові), що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, адже це суперечить суті та гарантіям як трудового, так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.
З огляду на відсутність правового врегулювання цього питання положеннями Закону №580-VIII і Порядку №260 питання компенсації невикористаної частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного спору підлягають застосуванню приписи КЗпП України і Закону №504/96-ВР.
Так, відповідно до частини першої статті 24 Закону №504/96-ВР і частини першої статті 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Отже, у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 820/5122/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 818/1276/17, від 31 березня 2020 року у справі № 808/2122/18, від 02 липня 2020 року у справі № 850/1038/16, суд зазначає, що у відповідності до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 30.01.2019 року по справі №755/10947/17, під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.
Щодо посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 25.05.2023 по справі № 620/3663/19 щодо виключення можливості субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, під час вирішення цієї справи, суд зазначає, що вказані висновки стосуються регулювання питання порядку переміщення поліцейських, а не компенсації невикористаних відпусток.
Таким чином, суд, вирішуючи спір у даній справі, враховує правову позицію вказану Верховним Судом в постановах від 19 січня 2021 року по справі № 160/10875/19 та від 04.11.2021 року по справі №440/5244/19.
Відповідно до отриманої довідки №180ВПС/119-2025 від 13.02.2025 позивач під час проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 щорічну оплачувану відпустку за 2015 рік не використав у кількості 03 діб, за 2017 рік щорічну оплачувану відпустку не використав у кількості 15 діб основної та 14 діб додаткової відпустки. Додаткову оплачувану відпустку згідно ст. 19-1 Закону України «Про відпустки» за 2021 та 2022 роки ОСОБА_1 не використав.
Відповідач, листом №Д-117вс/119-12/01-2025 від 07.04.2025 відмовив у нарахуванні та виплаті, повідомивши, що станом на день звільнення з Національної поліції України 10.11.2022 діяв «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260.
Таким чином, Головним управлінням національної поліції в Харківській області допущено протиправні дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022
Щодо розміру компенсації, суд зазначає, що вона розраховується на основі середньоденної заробітної плати, яку, у свою чергу, розраховують виходячи з місячного грошового забезпечення поліцейського на день звільнення.
Згідно отриманої довідки про доходи №189 від 19.02.2025, позивачу у вересні 2022 року нараховано заробітну плату в сумі 14 627,35 грн., в жовтні 2022 року нараховано у сумі 17 191,01 грн., усього 31 818,36 грн. При цьому порахована, що загальна сума доходу становить 31 818,36 грн., середньомісячна заробітна плата складає 15 909,18 грн., середньоденна заробітна плата складає 521,61 грн.
Отже компенсація за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 складає 27123,72 грн (521,61 грн. *52).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 27123,72 грн (двадцять сім тисяч сто двадцять три гривні 72 копійки).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області, щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації за 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУ НП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 27123,72 грн (двадцять сім тисяч сто двадцять три гривні 72 копійки).
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані 52 доби основної та додаткової відпусток за період проходження служби в ГУНП в Харківській області з 07.11.2015 по 10.11.2022 в сумі 27123,72 грн (двадцять сім тисяч сто двадцять три гривні 72 копійки).
Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, б. 13, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення з 01.06.2016 по 31.10.2017 р.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06 листопада 2025 року.
Суддя Бадюков Ю.В.