Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
06 листопада 2025 року №520/28043/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирський області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ПФ України в Харківській області) та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирський області (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ПФ України у Житомирський області) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 09.05.2024 №204450016181 про відмову позивачу в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про поновлення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати відповідача-1 поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з моменту припинення її нарахування та виплати, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає спірне рішення таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 22.10.2024 відкрито спрощене провадження у справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком по списку №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.09.1992 по 31.01.2006. З 01.02.2006 знята з обліку в зв'язку з вибуттям в м. Алушту. Паперову пенсійну справу ОСОБА_1 вислано за місцем вибуття. По 31.01.2014 отримувала пенсію за віком на території Автономної Республіки Крим - м. Алушта.
Відповідно до Витягу з реєстру Височанської територіальної громади від 01.03.2025 з 27.04.2023 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №520/28190/23, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.06.2023 року про призначення пенсії по інвалідності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.05.2024 №204450016181 позивачці було повідомлено, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви до страхового стажу не зараховано період роботи з 17.06.1991 по 01.04.1992 згідно трудової книжки б/н від 14.07.1961, оскільки виправлено дату наказу на прийняття та відсутній номер наказу на звільнення. До матеріалів пенсійної справи долучено Довідку МСЕК Серії МСЕ №046259 від 09.02.2005, що "видається інваліду", Виписка з акту(ів) огляду МСЕК відсутні. За даними реєстру застрахованих осіб періоди трудової діяльності відсутні. Страховий стаж особи становить: 19 років 00 місяців 00 днів. Інші документи передбачені пунктом 3 Порядку №637 та пунктами 2.2,2.8 Порядку №22-1 відсутні. Особа матиме право на пенсійну виплату при наданні необхідних документів. Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.05.2024 №204450016181 про відмову у поновленні пенсії за віком, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в подальшому - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону №1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом та припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.
Згідно з ч.2 ст.49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
Відповідно до ст.46 Закону №1058-IV, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Згідно зі ст. 51 Закону №1058, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону № 1058 щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні від 11.12.2003р. №1382-IV, реєстрація міста проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Суд зазначає, що позивач, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі і на пенсійне забезпечення.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 20.04.2023 р. № 21-1 (яка набрала чинності 31.05.2023 р.) було внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 р. за № 1566/11846 (в подальшому - Порядок № 22-1).
Зокрема, внесені зміни стосуються осіб, які у зв'язку з агресією російської федерації тимчасово проживають за кордоном та отримали тимчасовий захист або статус біженця.
Зазначені особи у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заяву про призначення (поновлення) та документи, необхідні для призначення (поновлення) пенсії, можуть надсилати засобами поштового зв'язку.
Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший; заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання; заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розділі II Порядку №22-1.
Відповідно до п. 2.8, п. 2.9 Порядку №22-1, поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
Згідно із п. 2.9 Порядку №22-1, під час подання заяв, передбачених пунктом 1.1 розділу І, пунктом 3.1 розділу III та пунктом 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред'являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). Особи, які тимчасово проживають за кордоном, надсилають копії вищезазначених документів, засвідчені в порядку, визначеному пунктом 2.23 цього розділу, та документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою.
В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.
Відповідно до п.2.22 Порядку №21-1, для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.
Згідно із п. 2.23 Порядку №21-1, при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Пунктом 4.1 Порядку №22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що відповідно до пункту 2.8 розділу II Порядку №22-1, громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим, та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави - окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Особа матиме право на пенсійну виплату при наданні необхідних документів.
Суд не приймає такі посилання представника відповідача як підставу для відмови у поновленні нарахування та виплати позивачу пенсії по інвалідності, оскільки позивач є громадянином України, не проживає на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, з 27.04.2023 фактичним місцем проживання/перебування ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , відповідно абзац пункту 2.8 Порядку №22-1, на який пенсійний орган посилається в оскаржуваному рішенні та який визначає порядок поновлення виплат пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим, та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, на позивача не поширюється.
Таким чином, позивач виконала усі умови, встановлені Порядком №22-1, та надала до пенсійного органу всі необхідні документи.
У відзиві на позов представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області наголошував на тому, що призначення пенсії на новим місцем проживання/реєстрації в Україні можливо при надходженні сформованої належним чином пенсійної справи, отриманої від пенсійного органу рф, в тому числі з документами про припинення виплати пенсії пенсійними органами рф. Проте, інформація про припинення виплати пенсії в органах пенсійного забезпечення рф позивачем не надана.
Суд не погоджується з такими твердженнями представника відповідача, з огляду на наступне.
Згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 встановлено, що Пенсійний фонд України для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема, отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики - статистичні дані та користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами (підпункти 2, 4 пункту 6).
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, визначено, що Управління Фонду має право, зокрема, отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб - підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань та користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами (підпункти 2, 4 пункту 6).
Положеннями частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із п.4.12 розділу IV Порядку №22-1, при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви про переведення виплати пенсії за новим місцем проживання надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається (електронна пенсійна справа передається) органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання).
Проте, відповідачем не було здійснено жодних передбачених законодавством дій стосовно перевірки документів для поновлення пенсії.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до цього часу, акціонерне товариство Укрпошта з 24.02.2022 тимчасово припинило приймання всіх видів міжнародних поштових відправлень призначенням до російської федерації, а тому відповідач не може з об'єктивних причин надіслати до компетентного органу російської федерації відповідний запит та отримати підтвердження припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Натомість, військова агресія російської федерації проти України, є форс-мажорною обставиною, яка не залежить ні від позивача, ні від відповідача.
При цьому, Головне управління ПФУ в Житомирській області є суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення.
В свою чергу, відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на її відновлення.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №308/3864/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Крім того, позивач не може нести негативних наслідків у зв'язку із відсутністю її пенсійної справи, оскільки протилежне позбавляє її права на її відновлення, яке вона має згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009.
Суд також не приймає твердження представника відповідача, викладену відзиві на позов, що на період дії воєнного стану листування з країною - агресором не здійснюється, тому отримати відомості щодо припинення виплати позивачу пенсії на території рф на даний час немає можливості, оскільки така позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем проживання (реєстрації) покладається саме на орган, що призначає (поновлює) пенсію, а позбавлення управління можливості направлення відповідного запиту про витребування пенсійної справи не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії.
Право на поновлення пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування пенсійної справи й отримання атестату про припинення виплати пенсії органами пенсійного фонду російської федерації.
Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона за відомо не може реалізувати своїх прав.
Жодних інших належних та обґрунтованих підстав для відмови у поновленні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійним органом ні в рішенні, на у відзиві на позов не зазначено.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.05.2024 №204450016181 про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню в судовому порядку.
Щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача про поновлення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Суд зазначає, що оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, заява позивача про поновлення пенсії вважається не розглянутою по суті.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача про поновлення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити нарахування та виплату пенсії позивачу та сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії, суд зазначає, що з урахуванням викладених обставин, зазначену позовну вимогу слід вважати передчасною, а тому також не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги допустити до негайного виконання рішення суду в частині присудження виплат позивачу пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням. Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283, пунктами 1 і 2 частини першої статті 289 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні суду звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Враховуючи, що в межах розгляду даної справи судом не ухвалено рішення про стягнення певних сум з відповідача, відсутні підстави для звернення рішення суду до негайного виконання.
Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, 3 під.2 пов., м.Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) та Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирський області (вул.Ольжича, буд.7, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирський області від 09.05.2024 №204450016181 про відмову ОСОБА_1 в поновленні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирський області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА