Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
06 листопада 2025 року справа №520/11618/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХСНАБТОРГ" до Головного управління ДПС у Харківській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТЕХСНАБТОРГ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС України у Харківській області), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.02.2024 №0081130414 форми «ПС» про застосування до ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ" штрафу у розмірі 2040,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 05.10.2023 №0317100414 форми «ПС» про застосування до позивача штрафу у розмірі 8160,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.08.2023 №0263930414 форми «Н» про застосування до ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ" штрафу у розмірі 175718,84 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПС України від 20.03.2023 №0055220414 форми «ПС» про застосування до позивача штрафу у розмірі 3400,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вважає спірні рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" 30.05.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Позивачем до суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він підтвердив викладену правову позицію, викладену у позовній заяві, та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 роз'єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені у справі №520/11618/24. У межах справи №520/11618/24 залишено вимоги: - про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 15.02.2024 №0081130414 форми «ПС» про застосування до ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ" штрафу у розмірі 2 040,00 грн.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "САНТЕХСНАБТОРГ" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС в Харківській області. Основний вид економічної діяльності товариства - 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ", податковий номер 42794869, питання несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за період: серпень-вересень 2023 року.
У ході проведення камеральної перевірки встановлено: порушення ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ" підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасного подання декларацій з податку на додану вартість за період: серпень-вересень 2023 року.
За наслідками камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області складено акт від 24.01.2024 №2581/20-40-04-14-03/42794869 "Про результати камеральної перевірки ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ", податковий номер 42794869, питання несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за період: серпень-вересень 2023 року".
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 15.02.2024 №0081130414, яким за несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість застосовано штрафні санкції, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1201.1 статті 1201 ПК України у сумі 2 040,00 гривень.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі також ПК України, у редакції, чинній на час проведення перевірки) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
У постанові від 21 січня 2021 року у справі №813/2519/17 Верховний Суд зазначав, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Верховний Суд дійшов висновку про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
У постанові від 19 квітня 2022 року у справі № 816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
У постанові від 16 січня 2024 року у справі № 440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов'язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов'язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов'язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.
У такій справі контролюючий орган під час камеральної перевірки встановив розбіжності між даними податкової декларації та даними Єдиного реєстру податкових накладних, що і стало підставою для збільшення позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість. Верховний Суд дійшов висновку про протиправність таких дій контролюючого органу, оскільки безпосередньо у пункті 201.10 статті 201 ПК України міститься пряма норма про те, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Суд зазначає, що у пункті 76.3 статті 76 ПК України законодавець встановив для контролюючого органу два строки, у які може бути проведена камеральна перевірка. Розмежування цих строків здійснюється за предметом камеральної перевірки: 1) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання; 2) камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
У практиці Верховного Суду наявні висновки щодо застосування абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України у контексті розуміння інших питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, а строк для її проведення визначається з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України. Верховний Суд до інших питань послідовно відносить питання своєчасності сплати грошових зобов'язань (зокрема, постанова Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №821/850/18), своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН (зокрема постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі №240/2549/19, від 04 березня 2021 року у справі №820/3499/17, від 17 липня 2020 року у справі № 826/4776/17).
За змістом статті 76 ПК України камеральна перевірка, яка проводиться в межах 30 календарних днів, є обов'язковою і стосується усієї податкової звітності суцільним порядком. Під час саме такої перевірки можуть бути перевірені усі показники податкової звітності на предмет арифметичного, методологічного та/або логічного зв'язку, узгодженості відповідних показників поточного періоду, їх зіставлення з показниками попередніх періодів.
За змістом встановлених у справі обставин ГУ ДПС здійснило перевірку своєчасності подання податкової звітності та встановило порушення позивачем строків подання податкових декларації з податку на додану вартість за серпень - вересень 2023 року.
Так, безпосередньо в Акті перевірки зазначено, що перевірка стосувалася саме податкової звітності, а його висновки ґрунтуються на порушенні позивачем строків подання відповідних податкових декларацій.
Суд зазначає, що такі питання за своїм змістом охоплюються вжитою у абзаці першому пункту 76.3 статті 76 ПК України конструкцією "камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку", адже не стосуються ані питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань, ані питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Тому питання наявності/відсутності податкових декларацій, а так само перевірка правильності їх заповнення могли бути предметом камеральної перевірки виключно в межах 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, а якщо платник податків подав уточнюючу декларацію, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем її фактичного подання.
Отже, таку камеральну перевірку ГУ ДПС могло провести виключно в межах 30 календарних днів з дня подання податкових декларацій позивачем.
Суд враховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, викладені у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, відповідно до яких, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Отже, провівши камеральну перевірку податкових декларацій поза межами встановленого законодавством граничного строку з формалізацією її результатів у відповідному акті, на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, тому таке порушення є істотним, призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки. Акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
Відповідно до пункту 1, 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.02.2024 за №0081130414.
Приписами частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень, не було доведено (доказано) правомірності власного рішення, що є предметом оскарження у даній справі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХСНАБТОРГ" (провулок Новожанівський, будинок 11, місто Харків, Харківська область, Харківський район, 61053, код ЄДРПОУ: 42794869) до Головного управління ДПС у Харківській області (вулиця Григорія Сковороди, будинок 46, місто Харків, Харківська область, Харківський район, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.02.2024 №0081130414 форми "ПС" про застосування до ТОВ "САНТЕХСНАБТОРГ" штрафу у розмірі 2040,00 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС в Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХСНАБТОРГ" (код ЄДРПОУ: 42794869) у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА