про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
Справа № 500/6058/25
06 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху), при цьому причини пропуску строку звернення до суду визнано неповажними.
Позивачу у цей строк необхідно було усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин пропуску цього строку.
29.10.2025 до суду надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків позову, у якій обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин щодо нарахування та виплати грошового забезпечення діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Розглядаючи питання дотримання строків звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізналася та повинна була дізнатись.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є поведінка відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 01.03.2018 по 14.02.2025.
Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв'язку із проходженням позивачем публічної (військової) служби.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вже зазначалось судом, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).
Закон № 2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Стаття 233 КЗпП України (в редакції, чинній на дату подання позовної заяви до суду) врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів таким чином.
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд звертає увагу, що доводи відповідача про дію редакції частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком в період з 19.07.2022 є безпідставними, оскільки як зазначалось вище, саме з 19.07.2022 набув чинності Закон №2352-ІХ, відповідно до якого частина друга статті 233 КЗпП України передбачала тримісячний строк для звернення до суду з дня одержання письмового повідомлення про суми нараховані та виплачені при звільненні.
Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі № 280/6779/22 зазначив, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22 та інших.
Тобто, з 19.07.2022 відсутня законодавча норма щодо звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, відтак застосуванню підлягає тримісячний строк.
З матеріалів позовної заяви видно, що позивач з позовом щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 14.02.2025 звернувся до суду 15.10.2025, що вказує на необхідність застосування до спірних правовідносин строків, встановлених статтею 233 КЗпП України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Щодо доводів представника позивача про неодержання письмового повідомлення суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Пунктом 1 розділу XXХІ Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 20.07.2018 № 623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.08.2018 за №936/32388, ари переміщеннях по службі, переведеннях, а також при звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий підрозділ (бухгалтерія) зобов'язаний забезпечити їх усіма належними видами грошового забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті (додаток 4). Грошовий атестат особам рядового і начальницького складу видається: у всіх випадках переміщення по службі з одного органу управління (підрозділу) до іншого, у тому числі при направленні в заклади освіти ДСНС для навчання. У разі якщо грошовий атестат із будь-яких причин при вибутті не був виданий, фінансовий підрозділ зобов'язаний надіслати цей атестат за новим місцем служби вибулого; при направленні з органу управління (підрозділу) для подальшого проходження служби до військових формувань або правоохоронних органів; при відрядженні до органів державної влади та в інших випадках, коли особу рядового і начальницького складу залишено на службі; при звільненні в запас або відставку із призначенням пенсії.
Тобто, у разі звільнення особи зі служби цивільного захисту, з ним повинні провести розрахунок всіх належних до виплати сум та видати грошовий атестат, в якому, зокрема, зазначається інформація про виплачені за час проходження служби основні та додаткові види грошового забезпечення, виплачену грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, суми виплаченої одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби та інші види грошового забезпечення, не передбачені формою грошового атестата.
Згідно із витягом з наказу (по особовому складу) "Про кадрові питання" від 14.02.2025 позивача звільнено зі служби цивільного захисту зі списків складу ГУ ДСНС України у Тернопільській області та знято зі всіх видів забезпечення 14.02.2025. Тобто, позивач звільняючись із військової служби був обізнаний про складові, які підлягають виплаті та розмір після їх виплати.
Окрім того, позивач долучає до позовної заяви довідку Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Тернопільській області від 28.05.2025 №6430/01-478/6430/9 про нараховане і виплачене грошове забезпечення за період з 01.02.2018 по 14.02.2025, що свідчить про його обізнаність із непроведенням індексації грошового забезпечення саме із цієї дати, адже позивач звертався до суду в інших справах про стягнення грошового забезпечення із урахуванням отриманої інформації від відповідача.
Представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду вказує на те, що позивач про порушення своїх прав дізнався з листа від 17.09.2025. Однак, суд зазначає, що позивачем не обгрунтовано причин пропуску строку звернення до суду з 28.05.2025 - дати отримання довідки про нараховане і виплачене грошове забезпечення за період з 01.02.2018 по 14.02.2025. Крім того, отримуючи грошове забезпечення у спірний період сторона позивача не могла не знати про порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів. За таких обставин, стороною позивача не наведено жодних непереборних, вагомих та істотних обставин, що перешкоджали зверненню до суду як з 14.02.2025, так і з 28.05.2025, а відтак безпідставно пропущено строк звернення до суду.
Отже, на переконання суду, як під час проходження служби так і будучи виключеним зі списків особового складу відповідача, а також отримавши 28.05.2025 достовірну інформацію про суми нарахованого грошового забезпечення у спірний період позивач був обізнаний про порушення його прав, що є предметом спору у цій справі.
Вказана позиція суду, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 25.01.2025 у справі № 400/4829/24.
Також суд зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 17.09.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на нарахування грошового забезпечення в належному розмірі і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Суд не встановив переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав, тому не визнає поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Вказане зумовлює повернення позивачу позовної заяви та доданих до неї матеріалів згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Повернення позовної заяви та надання позивачу права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою позовною заявою, не є обмеженням доступу до суду, гарантованого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про його повернення.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
Визнати наведені представником позивача - адвокатом Єрьоміною В.А. у заявах про поновлення строку звернення до суду від 29.10.2025, 22.10.2025 причини пропуску строку звернення до суду неповажними. У задоволенні заяв представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. про поновлення строку звернення до суду від 22.10.2025 і 29.10.2025 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 14.02.2025 не у повній мірі та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення відповідно до п. 5 Порядку №1078.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 06 листопада 2025 року.
Суддя Грицюк Р.П.