04 листопада 2025 року Справа № 480/4652/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4652/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою і з урахуванням уточненням позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо відмови здійснити внесення актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно якої ОСОБА_1 визнаний непридатним за ст. 86В розкладу хвороб (наказ МО України 1999 р. №207);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити внесення актуальної інформації щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме інформації, згідно якої ОСОБА_1 визнаний непридатним за ст. 86В розкладу хвороб (наказ МО України 1999 р. №207).
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у травні 2056 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключення з військового обліку, оскільки 28.10.2003 виключений з військового обліку за статтею 86в Наказ МО України 1999 року №207 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо внесення актуальних персональних даних до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно із законодавством. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 13.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання ІНФОРМАЦІЯ_4 відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач відповідно до матеріалів справи визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку, 28.10.2003 медичною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним за ст. 86В Наказ МО України 207 1999 р. (а.с.9)
У травні 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" про виключення з військового обліку, оскільки визнаний непридатним з військового обліку за статтею 86В Наказ МО України 207 1999 р. призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 (зворот.стор. а.с.10)
Листом від 27.05.2025 №4/1086 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що наказ Міністерства оборони України від 09.06.2006 № 342, відповідно до наказу МОУ від 15.01.2015 №24 "Про внесення змін до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань", втратив чинність. Тому відомості у військовому квитку військовозобов'язаного про зняття з військового обліку згідно наказу МОУ від 09.09.2006 № 342, починаючи з дня вступу в законну силу наказу МОУ від 15.01.2015 №24, - є не актуальні, а вказана категорія осіб підлягають взяттю (поновленню) на військовий облік військовозобов'язаних, так як відпала підстава, за якою їх було виключено. На даний час визначення придатності до військової служби відбувається на підставі наказу МОУ №402 від 14.08.2008. (а.с.11)
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України визначено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ)
В ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (ч.1). Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч.5). Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч.9).
Згідно ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (п. 3 Порядку №1487).
В абз. 3 п. 79 Порядку № 1487, зазначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Відтак до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить взяття, зняття або виключення військовозобов'язаних з військового обліку.
Наказом Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999 було внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства оборони України № 2 від 04.01.1994 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України".
Відповідно до пункту 74 розділу ІІ Медичний огляд у Збройних Силах України проводиться з метою виявлення придатності до військової служби призовників, військовозобов'язаних та показників для правильного розподілу їх за видами Збройних Сил України, родами військ і за військовою спеціальністю згідно із станом здоров'я та фізичним розвитком.
Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який без шкоди для здоров'я дозволяє їм виконувати передбачені статутами ЗС України, інструкціями, керівництвом службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у певному виді Збройних Сил України, роді військ у мирний та воєнний час. Пунктом 75 розділу ІІ передбачено що Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток № 1 даного Положення), що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі - Розклад хвороб).
Відповідно до пункту "в" статті 86 Розладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, природжені вади розвитку органів та систем: з незначним порушенням функцій - непридатні до військової служби у мирний час, обмежено здатні у воєнний час.
Згідно із відомостей військового квитка, в п.13 зазначено, що ОСОБА_1 28.10.2003 медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано "непридатним" за статтею "86в" Розкладу хвороб (наказ Міноборони України від 1999р. № 207). (зворот. стор. а.с.9)
Відповідач у листі від 27.05.2025 зазначив, що наказ МОУ №342 від 09.06.2006, відповідно до наказу МОУ від 15.01.2015 №24 втратив чинність. Тому відомості у військовому квитку про зняття з військового обліку згідно наказу №342 від 09.06.2006 не є актувальними, а вказана категорія осбі підлягає взяттю (поновленню) на військовий облік військовозобов'язаних.
У розділі VI зроблена відмітка "постановці на військовий облік не підлягає (наказ МОУ №342 від 09.06.06. (а.с.9)
Суд з цього приводу зазначає, що згідно з частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Подальші внесення зміни до законодавства України не скасували результат проходження позивачем 28.10.2003 медичного огляду комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 , який визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 86в розкладу хвороб (наказ МО України №207 від 1999 року).
Ухвалами суду неодноразово було зобов'язано надати додаткові документи, однак відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження скасування рішення військово-лікарської комісії про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що дії відповідача з приводу повторного взяття на військовий облік військовозобов'язаних позивача є протиправними, оскільки вчинені з неповно встановленими обставинами та з порушенням вимог чинного законодавства.
Щодо вимоги зобов'язання відповідача здійснити внесення актуальної інформації щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд повідомляє наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен був прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову про внесення змін до відповідного Реєстру.
При цьому, приписи п. 4 Порядку № 559 не передбачають обов'язкової особистої явки військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.
З аналізу приписів Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, слідує, що вирішення питання про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відноситься до дискреційних повноважень відповідача.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Крім того, щодо дискреційних повноважень, Верховний Суд зазначав, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Наведені висновки викладені у постанові Верховного Суду, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 806/2208/17.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
В свою чергу, з огляду на вказані положення, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача в даному випадку є зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення про внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку, з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні суду.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 968,96 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення актуальної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з приводу ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повторно розглянути звернення про внесення змін до відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у зв'язку з його непридатністю до військової служби на підставі відомостей, що зазначаються у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 19.10.2009, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко