06 листопада 2025 року м. Рівне №460/4634/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), про визнання неправомірними дій Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 28.02.2025 та скасування постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 28.02.2025 року за ВП №74777851.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача про накладення штрафу та відповідна постанова є неправомірними. Зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 року рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №460/17462/23 - скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 09 лютого 2023 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було призначено пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 09.02.2023 року, але оскільки відсутні підстави для її виплати (у позивачки відсутні умови призначення, встановлені ст. 30 Закону 2262), то дана пенсія була зупинена. Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 02.04.2025 позовну заяву після усунення недоліків прийнято до розгяду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 03.06.2024 державним виконавцем на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого листа та зобов'язано боржника виконати рішення №460/17462/23 суду протягом 10 робочих днів. Копії відповідної постанови надіслані боржнику до виконання та стягувачу до відома. У зв'язку з тим, що у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення, 17.09.2024, 21.11.2024 головним державним виконавцем Олійник Анастасією Георгіївною до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скеровано вимоги щодо виконання рішення суду. Проте жодної відповіді від боржника до відділу не надходило. До відділу надійшла заява від стягувачки про не виконання рішення суду по справі №460/17462/23. У своїй заяві стягувачка просить винести постанову про накладення штрафу на боржника. Враховуючи те, що боржником не надано жодних відомостей щодо виконання рішення суду головним державним виконавцем 19.11.2024 винесено постанову про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн., якою зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 днів. 03.12.2024 державним виконавцем повторно прийнято та скеровано вимогу державного виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду, якою роз'яснено боржнику, що невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Також відповідач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. 9.02.2025 державним виконавцем було скеровано повторно вимогу боржнику надати інформацію щодо виконання рішення суду, оскільки у матеріалах виконавчого провадження відсутня будь-яка інформація щодо виконання рішення суду. 18.02.2025 до відділу надійшов лист від боржника за №1700-0802-5/9923 про невиконання рішення суду. Так як у визначені державним виконавцем строки боржником не надано підтверджуючі документи щодо виконання вищезазначеного судового рішення, 28.02.2025 винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн, якою зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 днів. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимогах.
10.09.2025 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 року проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв'язку з відстороненням від посади судді Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є.
Відповідно до проведеного повторного 10.09.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Нор У.М.
Ухвалою суду від 12.09.2025 адміністративну справу №460/4634/25 прийнято до провадження судді Нор У.М. Розгляд справи призначено на 01.10.2025.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяви по суті та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі №460/17462/23 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі №460/17462/23 - скасовано та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 09 лютого 2023 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Постанова суду апеляційної інстанції набрало законної сили 18.03.2024.
На виконання вказаного рішення 10.04.2024 судом видано виконавчі лист, стягувачем за якими є ОСОБА_1 , а боржником - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А. від 03.06.2024 відкрито виконавче провадження № 74777851 з виконання виконавчого листа № 1 виданого у справі № 460/ /17462/23 та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
17.09.2024 у межах виконавчого провадження №74777851 було надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вимогу державного виконавця №24203 згідно якої, вимагає негайно надати інформацію щодо виконання рішення №460/17462/23 з наданням підтверджуючих документів.
У зв'язку із надходженням заяви стягувача про невиконання рішення суду по справі №460/17462/23, 19.11.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А. винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 грн.
У постанові державний виконавець вказав: «17.09.2024 державним виконавцем прийнято та скеровано до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вимогу державного виконавця якою зобов'язано боржником, надати інформацію щодо виконання вищезазначеного рішення з наданням підтверджуючих документів. Проте станом на 19.11.2024 відповіді на вимогу від боржника не надходило».
Відповідно до реєстру судових рішень Рівненським окружним адміністативним судом у справі №460/14568/24 винесено рішення від 31.01.2025, яким у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 19.11.2024. та скасування постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 19.11.2024 року за ВП №74777851, - відмовлено повністю.
03.12.2024 державним виконавцем повторно прийнято та скеровано вимогу державного виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду, якою роз'яснено боржнику, що невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
28.02.2025 винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн, якою зобовязано виконати рішення суду протягом 10 днів. Також в даній постанові зазначено, що відповідно до листа від 18.02.2025, який надійшов до відділу від боржника за №1700-0802-5/9923 рішення суду невиконано.
Вважаючи дії щодо накладення штрафу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов'язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у виді накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі - 10200,00грн.
За змістом ст. 75 Закону №1404-VIII, підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.
Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Системний аналіз вказаних правових норм дає підстав для висновку, що законодавство встановлює відповідальність боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання за невиконання рішення, а саме: накладення штрафу, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Отже, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, але не зробив цього. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Дослідженими доказами стверджується, що у зв'язку із надходженням заяви ОСОБА_1 про невиконання рішення суду боржником, а також щодо не виконання вимоги державного виконавця, якою було зобов'язано боржником, надати інформацію щодо виконання вищезазначеного рішення з наданням підтверджуючих документів. Проте позивач не виконав рішення суду.
Таким чинном 19.11.2024 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олійник А. у виконавчому провадженні №74777851 винесено постанову про накладення штрафу у сумі 5100,00 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду.
Як вже зазначалося вище судом Рівненським окружним адміністативним судом у справі №460/14568/24 винесено рішення від 31.01.2025, яким у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 19.11.2024. та скасування постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 5100 грн. від 19.11.2024 року за ВП №74777851, - відмовлено повністю.
Також суд зазначає, що 03.12.2024 державним виконавцем повторно прийнято та скеровано вимогу державного виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду, якою роз'яснено боржнику, що невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
28.02.2025 винесено постанову про накладення на боржника штрафу на користь держави у розмірі 10200 грн, якою зобовязано виконати рішення суду протягом 10 днів. Також в даній постанові зазначено, що відповідно до листа від 18.02.2025, який надійшов до відділу від боржника за №1700-0802-5/9923 рішення суду невиконано.
Як вже було зазначено судом раніше, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 09 лютого 2023 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
Суд зауважує, що наявні у матеріалах справи докази не дають підстав вважати, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №460/17462/23 виконана.
Натомість, державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, в тому числі перевіряє виконання рішення боржником, і у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.
Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи та докази по справі, судом не встановлено поважних причин невиконання рішення суду та жодних порушень процедури передбаченої Законом № 1404-VІІІ з приводу винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 19.11.2024
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідач приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і не порушив права та інтереси позивача у справі. Тому вказане рішення відповідає встановленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості.
Натомість позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання неправомірними дій Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо винесення постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 28.02.2025 та скасування постанови про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі 10200,00 грн. від 28.02.2025 року за ВП №74777851, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Відповідач - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Замкова, буд. 29,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43316386)
Суддя У.М. Нор