06 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13810/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Лариси Сергіївни від 05.11.2025 (вх.№81726/25 від 05.11.2025) про відвід судді у справі №440/13810/25 за адміністративним позовом Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Громадська організація "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про:
- визнання протиправним і скасування рішення КДКА Полтавської області від 04.09.2025, яким вирішено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 видане Харківською обласною КДКА 15.01.2003 року) - відмовити;
- зобов'язання КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 15.01.2003 видано Харківською обласною КДКА, рішення № 1 від 29.06.1993).
Ухвалою суду від 09.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
13.10.2025 представником позивача надано до суду квитанцію про сплату судового збору та копію рішення КДКА Полтавської області від 04.09.2025 в повному обсязі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.11.2025 представником Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Ларисою Сергіївною через систему "Електронний суд" подано заяву про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. у справі №440/13810/25, у якій просить відвести суддю Алєксєєву Н.Ю. від розгляду справи № 440/13810/25; розгляд відводу здійснювати іншим складом суду; всі судові засідання у справі № 440/13810/25 щодо розгляду заяви про відвід здійснювати за участі Криворучко Л.С. та ОСОБА_3, ухвалити судове рішення про участь Криворучко Л.С. та ОСОБА_3 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані Криворучко Л.С. та ОСОБА_3 електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі "Відеоконференцзв'язок" (ВКЗ) та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; копії ухвал надіслати на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.11.2025 для вирішення по суті заяви представника Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Лариси Сергіївни від 05.11.2025 про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. передано справу №440/13810/25 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею з розгляду заяви про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Канигіну Т.С., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути заяву представника Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Лариси Сергіївни про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. у справі №440/13810/25 у порядку письмового провадження. Обов'язок суду призначати судове засідання у даному випадку не передбачений нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, оцінивши доводи, викладені у заяві заяву представника Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Л.С. про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. у справі №440/13810/25, дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
У частині третій статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України наведено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За доводами представника позивача, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Наведеним, на думку заявника, встановлено умисне порушення суддею норм матеріального права, умисне порушення права позивача на участь у судових засіданнях, умисне порушення права позивача на публічний розгляд справи; дії судді направлені на умисне обмеження права адвокатів та громадськості у цілому про узурпацію влади в органах адвокатського самоврядування, про незаконне привласнення окремими адвокатами повноважень членів органів адвокатського самоврядування поза межами строків на які їх було обрано тощо.
Також заявник стверджує, що умисне порушення суддею норм матеріального права призвело до порушення права позивача на справедливий і публічний розгляд справи № 440/13810/25, порушення права позивача на участь у судових засіданнях, бути об'єктивно вислуханим та почутим, що навіть у стороннього розсудливого спостерігача викликає думку, що суддя має намір таємного здійснення правосуддя, має намір ухвалювати необґрунтовані судові рішення які абсолютно не відповідають завданням адміністративного судочинства.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.05.2007 у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", у сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 07.12.2000 зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Водночас, відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний: 1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; 2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; 3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв'язків судді; 4) виявляти повагу до учасників процесу; 5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання; 6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції; 7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; 8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду; 9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п'яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання; 10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв'язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Доводи представника позивача про необ'єктивність та упередженість судді Алєксєєвої Н.Ю. ґрунтуються виключно на суб'єктивних уявленнях та припущеннях, не підтверджені жодними доказами, а також не свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді Алєксєєвої Н.Ю. або зацікавленість останньої у результаті розгляду цієї справи (заяви).
Допущення Алєксєєвою Н.Ю. , на думку заявника, порушення норм процесуального права, тобто незгода позивача з судовим рішенням Алєксєєвої Н.Ю. не може бути підставою для відводу судді Алєксєєвої Н.Ю., оскільки відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи заяви про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості та об'єктивності судді Алєксєєвої Н.Ю., оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію".
Заявником не надано та судом не встановлено доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Алєксєєвої Н.Ю., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Алєксєєвої Н.Ю.
Підсумовуючи вищевикладене, відсутні визначені законом обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Алєксєєвої Н.Ю. у справі №440/13810/25, а тому заява задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" Криворучко Лариси Сергіївни від 05.11.2025 (вх.№81726/25 від 05.11.2025) про відвід судді Алєксєєвої Н.Ю. у справі №440/13810/25 за адміністративним позовом Громадської організації "Антикорупційний фронт Лариси Криворучко" до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.С.Канигіна