Справа № 420/25544/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці (далі відповідач) про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року, мотивуючи це тим, що 25.01.2025 імпортером Приватним акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» було подано до відповідача митну декларацію № 25UA5005000529U4, для оформлення товару. 29.01.2025 Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000003/2, яким було збільшено митну вартість товарів. Вважає, що прийняте Відповідачем оскаржуване рішення не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, не доведено які саме дані щодо числового значення складових митної вартості товарі, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті відсутні або містять розбіжності.
Ухвалою суду від 05.08.2025 року адміністративний позов залишено без руху.
25.08.2025 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшов відзив на позов від представника відповідача, в якому вимоги не визнає з підстав того, що Поставка товару заявлена на підставі посередницького
зовнішньоекономічного договору від 15.08.2023 № 1595, укладеного між продавцем «SIS Company» SP. Z.o.o, Польща та покупцем- ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" на комерційних умовах поставки, визначених у доповненні до контракту №28 CPT Odessa (UA).Умовами контракту передбачено надання проформи інвойс ( 3.3). У рахунку-фактурі від 23.01.2025 №WD02025000000058 є посилання на документ №Проекту GB- 2025-11 та на контракт 08122022 від 08.12.2022 . Зазначені документи не надано до митного оформлення.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ (ст.49 Митного кодексу)Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, є
Позивач надав до суду відповідь на відзив.
Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на віидзив.
Ухвалами суду від 06.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Одеської митниці, про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши заяви по суті справи, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
15 серпня 2023 року між Приватним акціонерним товариством «Рокитнівський скляний завод» (покупець) та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща (продавець), було укладено Контракт № 1595 на поставку Товару, а саме: соди кальцинованої (далі по тексту - сода) в асортименті, кількостях, та по цінах, зазначених у Специфікаціях, які з моменту їх підписання стають невід'ємними частинами Контракту.
Згідно пункту 2.2. Контракту, вартість Товару вказується в Специфікаціях прикладених до Контракту.
Згідно пункту 2.3. Контракту, оплата за Товар по даному Контракту здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок Продавця.
Згідно пункту 2.4. Контракту, умови оплати погоджуються Сторонами окремо і зазначаються у Доповненнях до даного Контракту.
Згідно пункту 3.1. Контракту, базисні умови поставок погоджуються Сторонами окремо і зазначаються у Доповненнях до даного Контракту.
Згідно пункту 5.1. Контракту, якість Товару повинна відповідати параметрам Товарів, які вказані в сертифікатах якості (відповідності), та вимогам до Товарів, які вказані в Доповненнях.
09 лютого 2024 року між Приватним акціонерним товариством «Рокитнівський скляний завод» та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща, було укладено Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року.
Згідно Додаткової угоди № 4 від 09.02.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року змінено пункт 2.5. Контракту та викладено в наступній редакції:
п. 2.5. Всі ціни та розрахунки по даному Контракту визначаються і здійснюються в євро (EUR) або доларах США (USD) про що вказується у Доповненнях до даного Контракту.
У всьому іншому, що не передбачено даною Додатковою угодою, Сторони керуються умовами Контракту № 1595 від 15.08.2023 року.
02.01.2025 року між Приватним акціонерним товариством «Рокитнівський скляний завод» та компанією SIS Company SP. Z o.o., Польща, було укладено Доповнення № 28 до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року на поставку Товару, а саме: карбонат динатрію (сода кальцинована, щільна, Na2CO3 min 99%).
Згідно Доповнення № 28 від 02.01.2025 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року: Товар - карбонат динатрію (сода кальцинована, щільна, Na2CO3 min 99%). Виробником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення є:
ETI SODA Uretim Pazarlama Nakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri No:47/A 06730 Beypazari-Ankara- Turkey, або
KAZAN SODA Mulk Kume Evleri 1. Cadde No:122Yenikent - Sincan-Ankara-Turkey
Обсяг поставки - 800 тон.
Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року: Поставка Товару здійснюється на умовах СРТ згідно Міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року:
СРТ Порт Одеса, ДП «Одеський морський торговий порт», термінал ДП «УНСК», м. Одеса, вул. Кутузова, 21, або
СРТ Порт Ізмаїл, ДП «Ізмаїльський торговельний порт», Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, або
СРТ Порт Кілія, ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ» вантажний термінал п/п «Кілія», Одеська обл., м. Кілія, вул. Железнякова, 4, або
СРТ Порт Чорноморськ, ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ», Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, або
СРТ Порт Орлівка, ТОВ «Річковий порт «Орлівка», Одеська обл., Ренійський район, с. Орлівка, Поромна дорога, 1.
Термін поставки - січень 2025 року - лютий 2025 року. Ціна - 334,63 дол. США/т. Загальна вартість - 267 704,00 дол. США. Умови оплати - 100% попередня оплата.
Вантажовідправником Товару який буде поставлятися згідно даного Доповнення є :1) ICINER IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. NO: 41 USKUDAR/ ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD. STR. «GEO MILEY» NO: 12, BURGAS 8000, BULGARIA, VAT: BG204542096, або
2) WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI CAD. NO:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria, VAT: BG204542096
Постачальником Товару, який буде поставлятися згідно даного Доповнення, є компанія GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria, VAT: BG204542096.
25.01.2025 року позивачем до Одеської митниці було подано електронну митну декларацію МД № 25UA500050000529U4 від 25.01.2025 року, в якій задекларував товар - продукт неорганічної хімії: карбонати натрію. SODA ASH DENSE / кальцинована сода гранульована (безводний карбонат динатрію у вигляді порошку) - 800 тон. Хімічний склад: Na2CO3 - 99,76%. CAS 497-19-8. Всього вага нетто: 800000 кг. Не є предметом військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: ETI SODA.
Вартість товару була визначена за основним методом (за ціною договору (контракту)) у загальній сумі 11 236 902,17 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату подачі декларації (курс валюти - USD: 41,9751) становить 267 704,00 дол. США.
Разом із митною декларацією, Позивачем до митного оформлення подані наступні документи:
Пакувальний лист WD02025000000058 від 23.01.2025 року, Рахунок-фактура (інвойс) № 586/264 від 23.01.2025 року. Рахунок-фактура (інвойс) № WD02025000000058 від 23.01.2025 року, Коносамент № 2 від 19.01.2025 року, Вантажна відомість б/н від 19.01.2025 року, Декларацію про походження товару (запис в рахунку-фактурі про походження товару) № 586/264 від 23.01.2025 року, Контракт № 1595 від 15.08.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, Доповнення № 28 від 02.01.2025 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, Договір доручення про надання брокерських послуг та декларування товарів № 015/ТБО від 14.12.2022 року, Генеральний акт 2 від 24.01.2025 року, Лист декларанта № 29/01-25-01 від 29.01.2025 року, Сертифікат аналізу № 86672 від 22.01.2025 року, Копія МД країни відправлення № 25160400ЕХ00002115 від 10.01.2025 року, Платіжну інструкцію в іноземній валюті № 15 від 20.01.2025 року, Специфікацію/ пакувальний лист б/н від 23.01.2025 року.
Відповідач не погодився із заявленою Позивачем митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року із застосуванням резервного методу та склав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року.
Так, у рішенні UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року підставами для відмови в прийнятті митної декларації за заявленою декларантом митною вартістю товарів відповідачем було вказано, що:
1) У рахунку-фактурі від 23.01.2025 №WD02025000000058 є посилання на документ №Проекту GB-2025-11 та на контракт 08122022 від 08.12.2022. Зазначені документи не надано до митного оформлення....
2) Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ (ст.49 Митного кодексу). Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Всупереч вимог частини 2 статті 53 банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару не надано. Таким чином, з огляду на пункт 4 частини другої статті 53 Кодексу, не надано належних документальних підтверджень ціни.
3) Заявлена у ЕМД торгівельна марка ETI SODA документально не підтверджена.
4) Товар постачається відповідно до умов поставки CPT Odessa. На комерційних умовах поставки CPT додаються вартості: навантаження на борт судна, морського фрахту до порту призначення Odessa (UA), митне оформлення у країні експорту. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
5) Крім того, згідно наданого коносаменту №2 у графі «вантажоодержувач» зазначено «To order», тобто конкретного вантажоодержувача не визначено. Жодних відомостей щодо визначення вантажоодержувача товару за даним коносаментом до митного оформлення не надано. Зазначене свідчить про наявність інших коносаментів, які не подані до митного оформлення.
6) Пакувальний лист надано постачальником (відповідно до доповнення до контракту №28) GREENLINE CHEMICALS LTD, який не здійснював його фактичне пакування та відвантаження, та не є вантажовідправником, згідно наданих документів.
7) У морському коносаменту від 19.01.2025 №2 зазначено, що оплата здійснюється згідно Charter Party. Таким чином, коносамент наданий не у повному обсязі, у зв'язку з не наданням договору Charter Party як невід'ємної частини коносамент.
8) Згідно наданої експортної митної декларації 25160400EX00002115 зазначений відправник товару - We Ic Ve Dis Ticaret Anonim Sirketi Sultantepe MAH. Pasalimani Cad 41, тоді як в ЕМД зазначено що особа провадить діяльність від імені «Грінлайн хімія» «WE IC VE DIS TICARET ANONIM SIRKETI on behalf: GREENLINE CHEMICALS LTD» також вказаний інший отримувач - Soda World LTD, United Kingdom, умови поставки FOB. Е-fatura зазначена у експортної митної декларації не надано. Ланцюг постачання товару, відомості щодо розміру посередницької винагороди компаній посередників, договори та рахунки з третіми особами до митного оформлення не подавались. Враховуючи, що товар відвантажувався на умовах поставки FOB, а також наявність компаній посередників - відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості (витрати на навантаження (вивантаження), НРР, транспортування оцінюваних товарів до порту.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товару позивач звернувся до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 вищезазначеної статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:
1) наявність розбіжностей між окремими документами;
2) наявність ознак підробки певних документів;
3) відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Згідно з ч.ч.5-6 ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Суд зазначає, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
У постановах від 31.03.2015 року та від 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.4-5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як вже було зазначено судом вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу.
Щодо зауважень що: У рахунку-фактурі від 23.01.2025 №°WD02025000000058 є посилання на документ №Проекту GB-2025-11 та на контракт 08122022 від 08.12.2022. Зазначені документи не надано до митного оформлення....
Позивач у позові вказав, що інформація у рахунку-фактурі від 23.01.2025 №°WD02025000000058 -« №Проекту GB-2025-11 № контракту 08122022 від 08.12.2022» є внутрішнім номером проекту продажу партії товару, та «№Проекту GB-2025-11» не є документом.
Суд зауважує, що рахунок-фактура № WD02025000000058 від 23.01.2025 року складений GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанія посередник як продавець) для покупця Sis company sp. z.o.o та посилається на укладений між ними контракт -08122022 від 08.12.2022, так як товар поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій, а тому ці документи не можуть мати значення для визначення ціни товару у ЕМД 25UA500050000529U4 від 25.01.2025 року
Відповідачем не враховано, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому Позивачу, в пакувальному листі GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника) наявні відомості про контракт між:
Виробником товару - ETI SODA Uretim Pazarlama Nakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri No:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey.
Вантажовідправник - WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI, CAD. NO:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria;
Компанія-посередник - GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria.
А в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації № 25UA500050000592U4 від 25.01.2025 року, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).
При цьому складання та оформлення вищевказаного рахунку-фактури GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанією посередником) знаходиться поза межами компетенції Позивача, та відповідно наявність у ньому розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
У наданому до митного органу рахунку-фактурі (інвойсі) № 586/264 від 23.01.2025 року складеному та оформленому Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o. міститься посилання на номер Контракту, а саме: Контракт № 1595 від 15.08.2023 року, Додаткову угоду № 4 від 09.02.2024 року та Доповнення № 28 від 02.01.2025 року, які було укладено між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).
Щодо зауважень, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої ст.58 МКУ (ст.49 Митного кодексу) суд враховує наступне.
До митного оформлення позивачем надавалась митному органу банківський платіжний документ -Платіжна інструкція в іноземній валюті № 15 від 20.01.2025 року, яка містить інформацію про платника (графа 50 збігається із відомостями про Позивача), отримувача коштів (графа 59 збігається з продавцем товару за зовнішньоекономічним контрактом), суму та валюту (графи 42, 267704 євро, що відповідає сумі згідно Рахунку-фактури (інвойс) № 586/264 від 23.01.2025 року), а також призначення платежу (графа 70, у якій міститься посилання на Контракт № 1595 від 15.08.2023 року та Доповнення № 28 від 02.01.2025 року до Контракту № 1595 від 15.08.2023 року).
Надана до митного оформлення Платіжна інструкція в іноземній валюті підтверджує інформацію оплати поставки товару за наявною у ній інформацією: номером та датою контракту, номером та датою специфікації, сумою за поставлену партію товару, назвою отримувача коштів та назвою відправника.
Тому посилання відповідача безпідставні та не обгрунтовані в цій частині.
Щодо зауважень що зЗаявлена у ЕМД торгівельна марка ETI SODA документально не підтверджена суд враховує наступне..
У товаросупровідних документах (сертифікат аналізу, пакувальний лист, копії митної декларації країни відправлення), так і на самому товарі була зазначена торговельна марка «ETI SODA», у зв'язку з чим Позивачем у ЕМД при декларуванні була зазначена разом з назвою товару і його торговельна марка.
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, при заповненні графи 31 митної декларації найменування торговельної марки зазначається за наявності у товаросупровідних та комерційних документах (зазначається повністю без будь-яких скорочень; якщо оригінальне написання найменування торговельної марки виконується мовою, в якій використовується латинський алфавіт, то в графі таке найменування зазначається латинськими літерами).
Таким чином, оскільки в товаросупровідних документах зазначена торгівельна марка «ETI SODA», позивач цілком обґрунтовано та правомірно зазначив її при заповненні графи 31 митної декларації.
Крім того, митним органом в оскаржуваному рішенні та відзиві не наведено жодних доводів, яким чином заявлена ним розбіжність могли б вплинути на числові показники складових митної вартості, враховуючи те, що сода розфасована у біг-бенах, та є продукцією для виробництва та її ціна залежить на ринку не від товарної марки, а від її якості.
Вказане свідчить про необґрунтованість доводів Відповідача щодо відсутності документів, які були підставою для визначення торговельної марки.
Щодо зауважень - Товар постачається відповідно до умов поставки CPT Odessa. На комерційних умовах поставки CPT додаються вартості: навантаження на борт судна, морського фрахту до порту призначення Odessa (UA) митне оформлення у країні експорту. У наданих до митного оформлення товаросупровідних документах відсутні дані щодо таких витрат та їх фактичного розміру, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар, то суд зазначає наступне..
Відповідно до п.5 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Відповідно до п.6 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
Згідно пункту 2.7. Контракту № 1595 від 15.08.2023 року, до ціни товару, що визначена сторонами у супровідних документах входить: вартість Товару, вартість упаковки, маркування, оформлення всіх необхідних товаросупровідних документів, навантаження на транспортний засіб, вартість митних процедур в країні Продавця.
Умови поставки заявленої партії товару зазначені у інвойсі- СРТ Порт Одеса.
На умовах CPT (Carriage Paid To) продавець оплачує вартість перевезення до узгодженого місця призначення, в даному випадку, до порту Одеса (UA). Це включає в себе: навантаження на борт судна, морський фрахт до Одеси та митне оформлення в країні експорту.
Отже, Покупець даного товару (ПрАТ «Рокитнівський скляний завод») не несе витрат на зазначені вище складові вартості товару, а тому суд відхиляє вказані зауваження як безпідставні.
Щодо зауважень - згідно наданого коносаменту №2 у графі «вантажоодержувач» зазначено «To order», тобто конкретного вантажоодержувача не визначено. Жодних відомостей щодо визначення вантажоодержувача товару за даним коносаментом до митного оформлення не надано. Зазначене свідчить про наявність інших коносаментів, які не подані до митного оформлення, то суд враховує наступне.
Наданий разом із митною декларацією Коносамент № 2 від 19.01.2025 р. містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам та в першу чергу Додатку №28 від 02.01.2023 року до контракту , складеним щодо поставки товару та не містить жодних розбіжностей, а саме - у наданому до митного оформлення коносаменті відображені відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування, а також печатка капітана судна.
У графі «Consigne» (Вантажоодержувач) Коносаменту № 2 від 19.01.2025 року який є бортовим коносаментом зазначено «TO ORDER» (на замолення).
Поняття коносаменту у міжнародній практиці та його застосування врегульовано у таких актах як Международная конвенция об унификации некоторых правил о коносаменте 1924 года, Конвенція ООН про морське перевезення вантажів 1978 року.
Також ст.134- 139 Кодексом торговельного мореплавства визначається питання застосування коносаменту за законодавством України.
З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що коносамент - документ, що містить умови договору морського перевезення, видається перевізником вантажовідправнику в посвідчення прийняття вантажу до перевезення із зобов'язанням доставити вантаж у порт призначення і видати його законному власнику коносаменту.
Коносамент є товаророзпорядчим документом. Ця функція виражається у тому, що угоди купівлі-продажу товарів, а також інші операції з товарами здійснюються за допомогою коносамента без фізичної передачі самих товарів. Тобто коносамент, що
представляє названі в ньому товари може бути куплений, проданий, переданий на певних умовах. Це можливо в силу того, що коносамент, будучи цінним папером, підтверджує право власності на конкретний вказаний у коносаменті вантаж.
Відправник, виступаючи законним власником коносамента, зберігає своє право розпоряджатися вантажем протягом часу його транспортування. Видача вантажу в порту призначення проводиться після пред'явлення коносамента. Як будь-який цінний папір коносамент персоніфікується з певною річчю (грішми), тобто поки вантаж перебуває в дорозі його можна продати, закласти. Таким чином, вантаж, як матеріальна цінність не виключається з торговельного обороту. Перепродаж товару в дорозі - не поодинока практика у зовнішній торгівлі.
Та коли в момент укладення договору морського перевезення вантажу, власник товару не можна визначити одержувача вантажу при перевезенні за ордерним коносаментом то зазначення у коносаменті «на замовлення» (to order) дозволяє до прибуття судна у порт визначитися з отримувачем товару.
Зі змісту поданих разом з митною декларацією у спірних правовідносинах документів (бортового коносаменту, пакувального листа, сертифікату аналізу на товар, інвойсу та інших документів, вбачається, що товар, його вага та кількість, співпадають із зазначеними у коносаменті № 2 від 19.01.2025 р., тобто оцінюваний товар можливо ідентифікувати з відповідною поставкою, а підстави для сумніву у достовірності числових значень складових митної вартості товару відсутні.
Щодо зауважень - Пакувальний лист надано постачальником (відповідно до доповнення до контракту №28) GREENLINE CHEMICALS LTD, який не здійснював його фактичне пакування та відвантаження, та не є вантажовідправником, згідно наданих документів суд зазначає наступне.
У пакувальному листі GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника) вказаний інший контракт, інший одержувач, тому що як встановлено раніше судом вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом та оскаржуваному рішенні - «код 4100 - не прямий контракт».
Між виробником (експортером товару) та ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» є компанія посередник «SIS Company» Sp. z o.o. (Poland), яка в свою чергу виступає постачальником поданого до митного оформлення товару.
Саме в зв'язку з тим, що партія товару продана Виробником товару посереднику, який в свою чергу, перепродав таку в подальшому Позивачу, в пакувальному листі складеному GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанії посередника) наявні відомості про контракт між:
Виробник товару - ETI SODA Uretim Pazarlama Nakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri No:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey.
Вантажовідправник - WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI, CAD. NO:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria;
Компанія-посередник - GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria.
Тоді як у поданій при митному оформленні декларантом митній декларації № 25UA500050000592U4 від 25.01.2025 року, вже вказані відомості про наявні господарський контракт між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).
Відповідачем не враховано, що складання та оформлення вищевказаного пакувального листа GREENLINE CHEMICALS Ltd (компанією посередником) знаходиться поза межами компетенції Позивача, та відповідно наявність у ньому розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.
Головне завдання пакувального листа- показати інформацію про конкретний товар, та його відмінність від інвойсу становить відсутність ціни за товар.
Законодавством не встановлено вимог до оформлення пакувального листа (є документом довільної форми).
Суд наголошує, що пакувальний лист не відносить до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів зазначені у ст.53 Митного кодексу України, та відповідачем не доведено яким чином дана обставина заважала визначитися з митної вартістю товару за іншими наданими декларантом документами.
Щодо зауважень - у морському коносаменту від 19.01.2025 №2 зазначено, що оплата здійснюється згідно Charter Party. Таким чином, коносамент наданий не у повному обсязі, у зв'язку з не наданням договору Charter Раrtу як невід'ємної частини коносамент суд враховує наступне.
.Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
При цьому, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару, є також безпідставною та належним чином не обґрунтованою.
Зокрема, поставка товару здійснюється на умовах СРТ, про що зазначено у інвойсі , тобто, витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов'язана з їх транспортуванням до борту судна у порту вивезення країни виробника товару вже включена до вартості.
Відповідно до п.5 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати понесені Покупцем (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Тобто, у разі включення до ціни товару вартості витрат на транспортування оцінюваних товарів, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.
При цьому, якщо відповідач вирішив дослідити зміст господарської операції посередника з продавцем товару, то він повинен був у такому разі враховувати, що у рахунку-фактурі виставленому GREENLINE CHEMICALS LTD на покупця Sis company sp.z.o.o. №WD 02025000000058 від 23.01.2025 року умови поставки зазначені- CPT Одеський порт Україна, що збігається з умовами поставки у інвойсі №586/264 від 23.01.2025 року, а тому суд відхиляє дані зауваження як безпідставні.
Щодо зауважень- згідно наданої експортної митної декларації 25160400EX00002115 зазначений відправник товару - We Ic Ve Dis Ticaret Anonim Sirketi Sultantepe MAH. Pasalimani Cad 41, тоді як в ЕМД зазначено що особа провадить діяльність від імені «Грінлайн хімія» «WE IC VE DIS TICARETANONIM SIRKETI on behalf: GREENLINE CHEMICALS LTD» також вказаний інший отримувач - Soda World LTD, United Kingdom, умови поставки FOB. Е-fatura зазначена у експортної митної декларації не надано. Ланцюг постачання товару, відомості щодо розміру посередницької винагороди компаній посередників, договори та рахунки з третіми особами до митного оформлення не подавались. Враховуючи, що товар відвантажувався на умовах поставки FOB, а також наявність компаній посередників - відсутнє документальне підтвердження складових митної вартості (витрати на навантаження (вивантаження), НРР, транспортування оцінюваних товарів до порту суд встановив наступне.
Відповідачем залишено поза уваги, що у копії МД країни відправлення вказані інші умови поставки, інший одержувач, вартість вантажу, тому що вантаж поставляється не за прямим контрактом, що зокрема було зазначено у митній декларації та власне митним органом у надісланому повідомленні в рамках проведення процедури консультацій з декларантом та оскаржуваному рішенні.
Як раніше вже зазначалось судом, що між виробником (експортером товару) та ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» є компанії посередники.
Саме в зв'язку з тим, що партія товару продана Виробником товару одному посереднику, який в свою чергу, перепродав її іншому посереднику «SIS Company» Sp. z o.o. (Poland), що в свою чергу виступає постачальником поданого Позивачем до митного оформлення товару, в копії декларації країни відправлення наявні відомості про контракт, вартість товару, умови поставки, рахунки-фактури, тощо, між виробником товару, вантажовідправником та посередником.
Виробник товару - ETI SODA Uretim Pazarlama Nakliyat ve Elektrik Uretim Sanayi ve Ticaret A.S. Yesilagac Quarter. Guragac Kumeevler TronaTesisleri No:47/A 06730 Beypazari-Ankara-Turkey;
Вантажовідправник - WE IC VE DIS TICARET A.S. PASALIMANI, CAD. NO:41, USKUDAR / ISTANBUL ON BEHALF OF GREENLINE CHEMICALS LTD., 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria;
Компанія-посередник - GREENLINE CHEMICALS Ltd, 2A Cont Androvanti Street, 2nd floor, 8000, Burgas, Bulgaria.
А в поданій при митному оформленні декларантом митній декларації № 25UA500050000592U4 від 25.01.2025 року, у відповідності до вимог МК України, вже вказані відомості про наявні господарські контракти (взаємовідносини) між ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» та Постачальником товару «SIS Company» Sp. z o.o., (Poland).
Заповнення вищевказаної МД країни відправлення знаходиться поза межами компетенції Позивача, та відповідно наявність у ній розбіжностей чи відсутність певних відомостей не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості товару.
Експортна митна декларація не є джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки цей документ не передбачений переліком документів, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість товару. Окрім цього, експортна митна декларація не міститься у переліку документів, які декларант, уповноважена ним особа або перевізник надають митному органу під час переміщення товарів через митний кордон України при перевезенні автомобільним транспортом (п. 2 ч. 1 ст. 335 МК України).
Отже, інформація яка міститься в експортній декларації не свідчить про розбіжності у наданих документах або відсутність документів на підтвердження митної вартості, а тому суд вважає безпідставним таке зауваження.
Крім того, п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було надано жодних доказів недостовірності заявленої позивачем вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Так, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 року по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер'їлдіз проти Туреччини).
Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Відтак, наявність в оскаржуваному рішенні припущень митного органу свідчить про його невмотивованість.
З огляду на викладене, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Митний орган зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також необхідно врахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» є такими, що підлягають задоволенню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 26761,72 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7774 від 28.07.2025р.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Одеської митниці на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 26761,72 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 72, 77, 80, 134, 142, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» до Одеської митниці задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці UA500050/2025/000003/2 від 29.01.2025 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500050/2025/000037 від 29.01.2025 року.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Рокитнівський скляний завод» суму сплаченого судового збору у розмірі 26761,72 грн.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Рокитнівський скляний завод» (34200, Рівненська область, Сарненський район, смт. Рокитне, вулиця Патріотична, будинок 18) код ЄДРПОУ 00293462.
Відповідач - Одеська митниця (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, код ЄДРПОУ 44005631).
Суддя Е.А.Іванов