Справа № 420/14056/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом фірми «СВІТАЛ» у формі приватного підприємства (вул. Сонячна, буд. 5, офіс 405, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 24772440) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фірми «СВІТАЛ» у формі приватного підприємства до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) № 1334/15-32-09-07-04, № 1337/15-32-09-07-04 від 09.01.2025р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу від 27.11.2024р. № 12247-п «Про проведення фактичної перевірки ПП ФІРМА СВІТАЛ» в період з 29.11.2024 р. по 06.12.2024 р. ГУ ДПС в Одеській області була проведена фактична перевірка АЗС підприємства. За результатами перевірки був складений акт № 53373/15-32-09-07-04 від 09.12.2024р., в якому зазначені наступні порушення: - зберігання пального без наявності відповідної ліцензії (порушено вимоги ст. 73 Закону України № 3817-ІХ); незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (порушено вимоги пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ).
Не погоджуючись із висновками в вищенаведеному акті, підприємство подало до ГУ ДПС в Одеській області заперечення на акт, в яких звертало увагу на відсутність порушень з боку підприємства. Подані заперечення підприємства були відхилені.
09.01.2025р. ГУ ДПС в Одеській області прийняло податкові повідомлення - рішення № 1334/15-32-09-07-04, № 1337/15-32-09-07-04, якими наклало на підприємство штрафні санкції відповідно у розмірі 175000,00 грн та 680000,00 грн за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК та ст. 28 Закону України № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Позивач податкові повідомлення-рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Щодо висновку ГУ ДПС в Одеській області, викладеного в Акті перевірки, що залишки на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3 належать контрагентам-покупцям пального, на підставі чого встановлено факт зберігання ФІРМА «СВІТАЛ» пального без відповідної ліцензії, позивач вказує, що операція з реалізації паливних карток та талонів на пальне, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Також позивач вказує, що з 27 липня 2024 року і до 1 січня 2025 року паралельно діють обидва Закони - і Закон № 481, і Закон № 3817, які містять дві суперечливі одна одній норми, - ч. 33 ст. 18 Закону № 481 та п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817. На думку позивача, з урахуванням принципу, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПКУ, до ПП ФІРМА «СВІТАЛ» повинна застосовуватися саме норма ч. 33 ст. 18 Закону № 481, яка встановлює, що ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, термін дії яких закінчився або за яких не сплачено черговий платіж, продовжують свою дію (вважаються діючими) до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, та ставить ПП ФІРМА «СВІТАЛ» у більш вигідне становище.
Позивач заперечує щодо застосування до нього положень п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, однак зазначає, що на виконання вищевказаних вимог ПП ФІРМА «СВІТАЛ» на початку липня 2024 року було подано до ГУ ДПС в Одеській області заяву на отримання нової ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а також сплачено та сплачуються усі платежі до дня отримання нової ліцензії. Зважаючи на це, ПП ФІРМА «СВІТАЛ» вважає, що ним були повністю дотримані всі необхідні вимоги п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817.
ПП ФІРМА «СВІТАЛ», з посиланням на ч. 19 ст. 15 Закону №481, зазначає, що має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях роздрібної торгівлі пальним на підставі діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а також вказує, що ліцензії з реєстраційними номерами 15140314201900258, 15140314201900259, 15140314201900260 діють, тому на їх підставі ПП ФІРМА «СВІТАЛ» має законне право здійснювати діяльність із роздрібної торгівлі пальним до їх переоформлення/отримання нових ліцензій, а відтак і зберігати пальне ПП ФІРМА «СВІТАЛ» також має право.
Щодо порушення позивачем пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, а саме незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, позивач з посиланням на а. 8 п. п. 230.1.3. п. 230.1 ст. 230 ПК України вказує, що фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С.
Формування довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального здійснюється автоматично, відповідно до а. 11 пп. 230.1.3. п. 230.1 ст. 230 ПК. Встановлені на АЗС позивача витратоміри-лічильники не мають технічної можливості заповнювати в автоматичному режимі «довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» фактичними показниками щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального з перерахуванням у літри, приведені до температури 15° С, так як це не закладне у них заводом виробником. Як стверджує позивач, про ці обставини податковим органам було відомо. У зв'язку з цим, дані щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального позивач передає у відповідних Z-звітах (добових та змінних), які формуються автоматично через встановлені на АЗС РРО.
Отже, як стверджує позивач, відсутність вини ПП «ФІРМИ «СВІТАЛ» у неможливості у встановленому законодавством порядку автоматичного формування електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального унеможливлює притягнення ПП «ФІРМИ «СВІТАЛ» до фінансової відповідальності.
Також позивач вказує, що ГУ ДПС в Одеській області в період з 28.06.2022 р. по 07.07.2022 р. проводило перевірку діяльності позивача, в тому числі з питання дотримання порядку подання електронних документів, які містять дані про залишки пального та про обсяг обігу пального, та в такий же самій ситуації не встановило порушень, так як перевіряючи знали про неможливість при встановлених на АЗС рівномірах-лічильниках та витратомірах лічильниках приводи обсяги до 15 градусів та автоматично формувати електронні документи.
Викладене, на думку позивача, свідчить, що підприємством не допускались порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ.
Щодо безпідставності та незаконності проведення перевірки позивач посилається на норми абзаців першого-четвертого підпункту 81.1 статті 81 ПКУ та зазначає, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПКУ направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава). Правова підстава проведення перевірки обов'язково зазначається як у наказі про проведення перевірки, так і в направленні на проведення такої перевірки. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18, постанову від 01.06.2022 у справі №520/7331/21, позивач вказує, що для зазначення підстави для проведення перевірки недостатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України, особливо, якщо вказаний підпункт містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки.
ГУ ДПС в Одеській області у своєму наказі № 12247-п від 27.11.2024 всупереч вимогам ПКУ та практики Верховного Суду не конкретизувало зазначену ним підставу для здійснення фактичної перевірки, - не вказало, яка інформація та про яке порушення ПП ФІРМА «СВІТАЛ» законодавства у сфері зберігання та обігу пального вона свідчить.
Також з наказу № 12247-п від 27.11.2024 «Про проведення фактичної перевірки ПП ФІРМА «СВІТАЛ» та направлення на перевірку від 27.11.2024 вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки став лист ДПС від 25.11.2024 № 32651/7/99-00-09-03-01-07, відповідно до якого фактична перевірка ПП ФІРМА «СВІТАЛ» могла стосуватися виключно питання законності/незаконності обігу пального, - реалізації/роздрібного продажу пального після 01.11.2024, за відсутності/наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а не будь-яких питань.
ГУ ДПС в Одеській області також вказало як підстави для проведення фактичної перевірки «дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)», які не передбачені в пп. 80.2.2, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ, що є порушенням, на думку позивача.
Отже, на думку позивача, наказ № 12247-п від 27.11.2024 «Про проведення фактичної перевірки ПП ФІРМА «СВІТАЛ», сама фактична перевірка та складені за її результатами документи, не відповідають вимогам податкового законодавства.
Ухвалою суду від 12.05.2024 року відкрито провадження по справі та повідомлено сторін, що справа буде розглядатись в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.05.2025 року об 11.40.
26.05.2025 року до суду від відповідача за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов.
Відповідно до відзиву відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав.
Щодо підстав проведення фактичної перевірки, відповідач посилається, зокрема на Постанови Верховного Суду від 07.06.2022 року по справі №360/4140/20, від 08.12.2022 року по справі № 140/2889/21, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21, в яких наголошено, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо та зазначає, що що видання керівником контролюючого органу наказу про призначення перевірки саме по собі не створює небезпеки правам чи законним інтересам підприємства позивача, оскільки сам по собі факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідворотних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише тільки процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Разом з тим, приписами Податкового Кодексу не встановлено обмежень у разі наявності фактичних підстав для призначення та проведення фактичних перевірок щодо інтервалу та кількості фактичних перевірок.
Щодо висновків фактичної перевірки про встановленні порушення ПП «Світал» вимог законодавства, а саме щодо факту зберігання ПП ФІРМА «СВІТАЛ» пального без відповідної ліцензії відповідач наголошує на порушенні вимог ст. 28 Закону України № 3817-IX, оскільки станом на дату початку перевірки - 29.11.2024 згідно Єдиного державного реєстру ліцензіатів, термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, зокрема №15170314201900260, яка видана Товариству для здійснення роздрібного продажу пального завершився з 01.11.2024.
Щодо порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ відповідач зазначив, що Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 затверджений Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України», однак позивач не подавав до контролюючого заяву, разом із документами, які підтверджують обставини неможливості виконання податкових обов'язків.
Також податковий орган зазначив, що п. 2 розділу І Закону України від 09.08.2023 №3303-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції» передбачено для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, умови звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо, зокрема подання оформлених з дотриманням порядку, встановленого статтею 230 цього Кодексу, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, або електронного документа за весь період починаючи з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», із зазначенням фактичних залишків пального станом на перший та останній дні визначеного цим абзацом періоду та обсягу обігу пального та/або спирту етилового за цей період, за умови подання таких документів протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції». Однак, ФІРМА "СВІТАЛ" У ФОРМІ ПП не скористалась можливістю, передбаченою п. 2 розділу І Закону.
Отже, на думку контролюючого органу, доводи наведені Позивачем не спростовують порушення, встановлене перевіркою та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 27.05.2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, з урахуванням того, що строк на подачу відповіді на відзив не сплив, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Наступне підготовче засідання призначено на 10.06.2024 року об 11:00.
10.06.2025 року до суду від представника позивача за допомогою системи «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів.
Ухвалою суду від 10.06.2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.07.2025 року о 10:00.
У судове засідання призначене на 01.07.2025 року сторони не з'явились.
Від представника позивача 01.07.2025 року надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, враховуючи клопотання представника позивача, ухвалою суду, що занесена до протоколу судового засідання від 01.07.2025 року, продовжено розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Фірма «СВІТАЛ» у формі приватного підприємства зареєстроване як юридична особа 07.05.1997 року, код ЄДРПОУ - 24772440, основний вид господарської діяльності - 47.30 Роздрібна торгівля пальним.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024р. № 12247-п та на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, від 27.11.2024 року № 24276/15-32-09-07-04 та № 24275/15-32-09-07-04, на підставі п.п.19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 , п.п. 19-1.1.14 п. 19-1.1 ст. 19-1, ст. 20, п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, на виконання листа ДПС від 25.11.2024 № 32651/7/99-00-09-03-01-07, (вх. Головного управління ДПС в Одеській області від 25.11.2024 № 5063/8) з метою запобігання та виявлення порушень законодавства платниками податків, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального, дотримання умов ліцензування, проведено фактичну перевірку ПП ФІРМА «СВІТАЛ», код ЄДРПОУ 24772440, податкова адреса: 65009, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Сонячна, буд. 5, кв. (офіс) 405 та адресою господарської одиниці: Одеська обл., Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса-Вознесенск-Новій Буг, № 3 з 28 листопада 2024 року тривалістю 10 діб. Перевірку провести за період діяльності з 16.10.2023 по дату закінчення фактичної перевірки з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами перевірки було складено Акт “ про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним» від 09.12.2024 року № 53373/15-32-09-07 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого фактичною перевіркою встановлено порушення:
- порушення ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817- ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової 10 сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального»;
- п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівномірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891.
На підставі Акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області були прийняті:
податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 № 1334/15-32-09-07-04, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 175000 гривень за порушення пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами) та п. 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівномірів лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891;
податкове повідомлення-рішення 09.01.2025 № 1337/15-32- 09-07-04, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 680000 гривень за порушення ст. 28 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-1Х «Про державне регулювання виробництва обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронний сигаретах та пального».
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 09.01.2025 № 1334/15-32-09-07-04 та № 1337/15-32- 09-07-04, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).
Статтею 80 Податкового кодексу України визначений порядок проведення фактичної перевірки.
Згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
За приписами п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених у цьому пункті.
Правове формулювання пункту 80.2 статті 80 ПК України, контекст якої передбачає (встановлює) можливість проведення перевірки, як за наявності виключно (хоча б) однієї підстави, указаної в цій нормі, так і за наявності одночасно декількох таких підстав у їх сукупності, що є мірою достатності для виникнення у контролюючого органу права на призначення перевірки. Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
За приписами пункту 81.1 статті 81 ПК України в копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу
Згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024р. № 12247-п «Про проведення фактичної перевірки ПП Фірма «Світал», правовою підставою для проведення фактичної перевірки АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км.35 +600 а/ш Т-16-02 Одеса-Вознесенськ-Новій Буг, № 3 визначено п.п. 80.2.2, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу пального.
У спірному наказі зазначено, що метою проведення перевірки є здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, проведення контрольних розрахункових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитись у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів.
Тобто, єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.
Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає перелік сфер об'єктів податкового контрою, інформація про можливі порушення в яких має бути перевірена на предмет її підтвердження/спростування, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Застосована законодавцем у цій нормі конструкція щодо наявної/отриманої інформації «яка свідчить про можливі порушення» - дає підстави для висновку, що вона має вказувати саме на можливі порушення платником податків законодавства у визначеній сфері, тобто ті ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях, порушення, які підлягають перевірці на підставі цієї інформації.
Аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, яка порушується платником.
Тобто, згідно з вимогами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме - наявність/отримання інформації від визначеного кола суб'єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з'ясувати питання дотримання суб'єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Тобто отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов'язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.
Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко визначені нормами ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло.
Отже, правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.
Ці правові висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 та постановах Верховного Суду від 11.07.2022 у справі №120/5728/20-а, від 21.12.2022 у справі №500/1331/21, що враховується судом, відповідно до ч. 5 статті 242 КАС України.
Суд зазначає, що в наказі Головного управління ДПС в Одеській області від 27.11.2024р. № 12247-п «Про проведення фактичної перевірки ПП Фірма «Світал» наявне посилання на лист ДПС від 25.11.2024 року №32651/7/99-00-09-03-01-07, у якому повідомлено, що за результатами аналізу даних, наявних в інформаційних системах Державної податкової служби України встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють роздрібний продаж пального, за відсутності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним (статус ліцензії згідно з Єдиним реєстром «термін дії завершився 01.11.2024») продовжують здійснювати реалізації пального на окремих автозаправних станціях. При цьому, факти продажу пального на цих АЗС підтверджується інформацією з реєстраторів розрахункових операцій, що надійшла до ДПС.
Враховуючи викладене, а також висновки Верховного Суду, суд вважає, що посилання податкового органу на підпункт 80.2.2 статті 80 ПК України та лист ДПС щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни, є достатньою підставою для проведення фактичної перевірки.
Згідно з підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Так, Верховний Суд у своїх постановах від 11 липня 2023 року у справі № 240/959/20, від 05 липня 2023 року у справі № 460/2663/22, від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20, від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16, від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17, від 22 травня 2018 року у справі №810/1394/16, від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17 зауважив, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:
- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Аналіз змісту пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України дає підстави для висновку, що зазначена норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які покладені на органи ДПС. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Таким чином, у випадку, що розглядається, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Суд зазначає, що норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.
Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.1, 19-1.1.14, 19-1.1.16, 19-1.1.17 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального; здійснюють інші функції, визначені законом.
Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та пального.
Зазначений висновок узгоджується із сталою практикою Верховного Суду, викладеною в постановах від 21 липня 2022 року у справі № 320/1864/21, від 06.04.2023 у справі №440/14765/21, від 19 квітня 2023 року у справі № 360/2657/20, від 20 липня 2023 року у справі № 520/5288/21.
В свою чергу ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.
За обставин даної справи, у наказі ГУ ДПС у Одеській області №12247-к від 27.11.2024 року «Про проведення фактичної перевірки» визначені правові та фактичні підстави проведення фактичної перевірки.
З огляду на все вищевикладене, суд вважає, що доводи позивача про порушення процедури призначення фактичної перевірки є безпідставними та необґрунтованими.
Що стосується суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
В ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.п. 230.1.3 п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та п. 6 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівномірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891, а саме: встановлено факт відсутності формування та подання щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, який розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса Вознесенськ - Новій 1009533) з 10.05.2024 по 31.10.2024 Буг №3 з 10.05.2024 року по 31.10.2024 року.
У відповідності до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв'язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п.п. 230.1.4. п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників та рівномірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України. У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри - лічильники та рівноміри - лічильники, їх серійні (ідентифікаційні номери), а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних під категорій згідно УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.
Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Процедура створення та ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр), а також порядок передачі облікових даних (обсягу обігу та залишку пального) з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів визначена Порядком ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891.
Відповідно до п.п. 5, п.п. 10 п. 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять: зведені за добу підсумкові облікові дані щодо: обсягів фактичних залишків пального на початок та кінець звітної доби та добового обсягу обігу пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, у розрізі всіх наявних у розпорядника акцизного складу акцизних складів з уніфікованою нумерацією - для усіх розпорядників акцизних складів, крім зазначених в абзаці третьому цього підпункту; добового фактичного обсягу реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С, - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких провадиться діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову підакцизну продукцію (пальне); - інформацію про дні, в які акцизний склад не працює.
Відповідно до п. 6 Порядку №891, електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу (обсяг реалізованого та обсяг отриманого) пального, зазначені в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, формуються після проведення останньої операції з обігу пального за звітну добу, але не пізніше 23 години 59 хвилин такої доби, до початку проведення операцій з обігу пального за добу, що настає за звітною добою, та подаються до ДПС не пізніше 23 години 59 хвилин, що настає за звітною добою.
Згідно п.п. 2 п.7 Порядку №891 інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру: автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами; відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Відповідно до п. 12 Порядку №891, формат даних, структура Реєстру та форма електронних документів для наповнення Реєстру визначаються Мінфіном.
Згідно п. 1 розділу II Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників і рівномірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 27.11.2018 року №944 (далі - Формат даних), реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1); довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2).
Відповідно до п. 5 розділу II Формату даних, основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
У свою чергу, відповідно до п.п. 2 п.7 Порядку №891, інформація, зазначена в підпункті 5 пункту 5 цього Порядку, вноситься до електронних документів для наповнення Реєстру:
автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів та рівнемірів починаючи з граничних строків, зазначених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів рівнемірами та витратомірами;
відповідальною особою розпорядника акцизного складу - під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра або витратоміра, а також у період з 1 червня 2019 р. до граничних строків, передбачених у пунктах 12 і 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Кодексу, для обов'язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами.
Згідно п. 12 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Положеннями п. 27 підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України, установлено, що вимоги щодо обладнання витратомірами-лічильниками вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), та вимоги для таких підприємств щодо щоденного формування даних про добовий фактичний обсяг реалізованого пального, а також відповідальність для таких підприємств за порушення таких вимог застосовуються з 1 січня 2020 року.
В ході розгляду справи встановлено, що на АЗС позивача встановлені витратоміри-лічильники, які є сертифікованими в Україні та зареєстровані в податкових органах та відповідному реєстрі.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказував на відсутність вини підприємства у вчиненні виявленого контролюючим органом порушення, з тих причин, що у зв'язку з відсутністю відповідного технічного функціоналу витратомірів-лічильників підприємство було позбавлено можливості формувати та направляти довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
У позові зазначено, що витратоміри-лічильники не мають технічної можливості заповнювати в автоматичному режимі «довідку про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» фактичними показниками щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального з перерахуванням у літри, приведені до температури 15° С.
За приписами п. 1281.3 ст. 1281 ПК України, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Таким чином відповідальність розпорядника акцизного складу відповідно до п. 1281.3 ст. 1281 ПК України наступає у разі незабезпечення саме з його вини своєчасного подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.
Положеннями пункту 109.1 статті 109 ПК України визначено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В свою чергу з аналізу п. 12 та 27 підрозділу 5 розділу XX ПК України слідує, що розпорядники акцизних складів зобов'язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
При цьому п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України щодо обов'язку розпорядників акцизних складів щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С, діє в редакції Закону України № 2628-VIII від 23.11.2018, який набрав чинності з 01.01.2019 року.
Відтак законодавець чітко встановив обов'язок щодо подання суб'єктом господарювання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового та встановив відповідальність за його несвоєчасне виконання.
Однак в даному випадку позивачем виконання вказаного обов'язку забезпечено не було. При цьому, нормативно-правові акти, які регулюють дані правовідносини, зокрема, Податковий кодекс України та Порядок №891 не містять виключень щодо технічної можливості чи неможливості створення відповідних довідок.
За таких обставин доводи позивача про відсутність підстав для застосування до підприємства штрафних санкцій згідно п. 1281.3 ст. 1281 ПК України є безпідставними.
Щодо доводів позивача про те, що відповідна звітність подавалась в Z-звітах, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, суд звертає увагу на те, що дослідженням наданих позивачем звітів встановлено, що в них не міститься інформація про відпуск пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД, а тому подання таких Z-звітів не може нівелювати обов'язок щоденного довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, встановлений п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 1334/15-32-09-07-04 від 09.01.2025 року.
Щодо другого оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
За результатами проведення фактичної перевірки контролюючим органом також встановлено порушення позивачем ст. 28 Закону України № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме встановлено факт зберігання ПП «ФІРМА «СВІТАЛ» пального без відповідної ліцензії в кількості 3 604,0 літрів (бензин А-95-Євро 5-Е5), в кількості 10 645,6 літрів (ДП-3-Євро5-ВО) за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса-Вознесенськ-Новій Буг, №3, на підставі чого прийнято податкове повідомлення-рішення № 1337/15-32-09-07-04 від 09.01.2025 р.
Так, в акті перевірки № 53373/15-32-09-07-04 від 09.12.2024 р. зазначено, що в ході аналізу даних реєстраторів розрахункових операцій, що надійшли до ДС, встановлено, що 14.11.2024 за даними РРО (фіскальний номер 3000829743) здійснено реалізація бензину в кількості 40,0 літрів за адресою: Одеська область, Лиманский район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш T-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3.
В ході перевірки Товариством надано змінний звіт АЗС від 14.11.2024, а також Х- звіт від 14.11.2024 № 2233 в якому відображається інформація про те, що зазначено вище об'єм проведений як «тех. пролив» без відображення суми реалізації. Також, відповідно до Х- звіт від 14.11.2024 № 2233 залишок бензину А-95-Євро 5- E5 на початок зміни та на кінець зміни в кількості 3 614,16 літрів не змінився.
Крім цього, оператором АЗС о 12 годин 25 хвилин 02.12.2024 наданий Х-звіт від 02.12.2024 № 2251, з урахуванням якого був складений додаток 1 до акту фактичної перевірки від 02.12.2024 в якому співставленні залишки Х-звіту та фактичні залишки з урахуванням похибка заміру фактичних залишків 0,8 %. Розбіжність в ході співставлення становить 10 літрів при допустимій похибці 28,83 літри.
Таким чином, залишок бензину А-95-Євро 5- 5 в період з 14.11.2024 по 02.12.2024 змінився в межах похибки в кількості 10 літрів. Враховуючи вищенаведені обставини факту реалізації бензину А-95-Євро 5- ES в кількості 40,0 літрів не встановлено.
02.12.2024 в ході перевірки встановлено наявність фактичних залишків пального за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35-600 а/ш Т-16- 02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3, асаме: бензин A-95-Євро 5- Е5 в кількості 3604,0 літрів, ДП-3-Євро5-ВО в кількості 10 645,6 літрів.
Відповідно до наданого Х-звіту від 02.12.2024 № 2251 (фіскальний номер PPO 3000829743) за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш T-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3 відображено в наступній кількості:
«резервуар 1» - бензин А-95-Євро 5- Е5 залишок 0,00 літрів;
«резервуар 4» - бензин А-95-Євро 5- В5 залишок 3614,16 літрів;
«резервуар 6» - бензин А-95-Євро 5- ЕЗ залишок 0,00 літрів;
«резервуар 2» ДП-3-Євро5-ВО залишок 10 645,60 літрів;
«резервуар 5» бензин А-92-Євро 5- Е5 залишок 0,00 літрів.
Вищезазначені обсяги зафіксовано у додатку до акту фактичної перевірки від 02.12.2024 у присутності представників ПП ФІРМА «СВІТАЛ» та під особистий підпис.
Також, відповідно до інформаційного екрану, який відображає показники обліку пального відповідно до встановлених рівномірів-лічильників станом на 02.12.2024 відображено наступна інформація:
«резервуар 1» A-95 + залишок 0,00 літрів;
«резервуар 2» ДП залишок 10 622,52 літрів;
«резервуар 4» А-95 залишок 3592,63 літрів;
«резервуар 5» A-92 залишок 945,38 літрів;
«резервуар 6» А-95 залишок 396,81 літрів.
Крім цього, за результатами знятих залишків представниками ПП ФІРМА «СВІТАЛ» в присутності фахівця Головного управління ДПС в Одеській області складено акт інвентаризації за формою Підприємства від 02.12.2024 за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3 щодо залишків палива в резервуарах. Відповідно до складного акту інвентаризації встановлено наступні фактичні залишки пального:
ДП - 10 622,82 літрів (дані Х звіту від 02.12.2024 - 10 645,60 літрів);
А-95 - 3614,16 літрів (дані Х звіту від 02.12.2024 - 3 614,16 літрів);
A-95 + - 0,00 літрів (дані Х звіту від 02.12.2024 - 0,00 літрів);
A-92 Е - 0,00 літрів (дані Х звіту від 02.12.2024 - 0,00 літрів);
A-92 У - 0,00 літрів (дані Х звіту від 02.12.2024 - 0,00 літрів).
Станом на 29.11.2024 (дата початку перевірки) відповідно до Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів), статус ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, зокрема №15170314201900260, термін дії з « 01» липня 2019 року до « 01» липня 2024 року, яка видана ПП ФІРМА «СВІТАЛ» для здійснення роздрібного продажу пального за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3 - «термін дії завершився з 01.11.2024».
Також в Акті перевірки зазначено, що підприємством для перевірки надано завірені оборотно-сальдові відомості по 361 рахунку відповідно до яких зокрема, сальдо на кінець жовтня 2024 (kt) відображається в сумі 1 833 502,19 грн., по наступним контрагентам: Автомобільний дім (0,5грн.), Відділ освіти Визирка (387 690,0 грн.), Знамянська с/р (13 930,14грн.), Іванівський територіальний центр соціального обслуговування (12 980,80грн.), КТІ «Кремидівська хвиля» (41 922,0 грн.), РОHО-4 (85 540,0 грн.), СФГ Іосіфова M.I. (4500,0 грн.), ТОВ «Розетка. МЕД» (16 999,0 грн.), ТОВ «УКРЕГС» (11 880,0 грн.), управління освіти, культури, туризму, молоді та спорту Доброславської с/р (1 224 194,10грн.), ЧП МАКІТРА (33 865,65 грн.).
Згідно ЄРПН в жовтні 2024 Підприємством зареєстровано податкові накладні щодо реалізація пального суб'єктам господарювання, які зазначені вище, зокрема: ПП «МАКІТРА» код за ЄДРПОУ 32096982 дизельне паливо в кількості 2 000,0 літрів на загальну суму 90 000,0 грн., ТОВ "УКРЕГС" код за ЄДРПОУ 40100909 дизельне паливо в кількості 550,0 літрів, бензин А-95 в кількості 900,0 літрів на загальну суму 73 350,0 грн., ТОВ "ДП РОДЕКС" код за ЄДРПОУ 31210447 дизельне паливо в кількості 920,0 літрів на загальну суму 41 400,0 грн.
Листом від 06.12.2024 № 06.12.2024 ПП ФІРМА «СВІТАЛ» зазначило, що талони на підприємстві іменні, закріплені та видані кожній організації з оригінальною печаткою покупця. Талони використовують тільки бюджетні організації. Тобто, фактичне отримання пального, яке зберігається на АЗС відбувається за пред'явленням покупцем іменного талону.
Враховуючи вище наведені обставини, Головне управління ДПС в Одеській області дійшло висновку, що залишки на АЗС за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 30+600 а/ш Т-16-02 Одеса Вознесенськ - Новій Буг, №3 належать контрагентам-покупцям пального.
Оскільки відповідно до Єдиного реєстру ліцензіатів ліцензії на право зберігання пального чи/ або зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, оптової торгівлі пальним за наявності місця, чи місцях роздрібної торгівлі пальним за адресою Одеська область, Лиманський район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш Т-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг, №3, ПП ФІРМА «СВІТАЛ» не отримувались, контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем ст. 28 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
За статтею 28 Закону України № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
Суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, у позовній заяві позивач послається на те, що з 27 липня 2024 року і до 1 січня 2025 року паралельно діють два закони, які регулюють спірні правовідносини. Отже, оскільки з 27 липня 2024 року і до 1 січня 2025 року паралельно діють обидва Закони - і Закон № 481, і Закон № 3817, які містять дві суперечливі одна одній норми, - ч. 33 ст. 18 Закону № 481 та п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, то з урахуванням принципу, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПКУ, на переконання позивача, до ПП ФІРМА «СВІТАЛ» повинна застосовуватися саме норма ч. 33 ст. 18 Закону № 481, яка ставить ПП ФІРМА «СВІТАЛ» у більш вигідне становище.
Крім того, позивач зауважив, що навіть якщо застосовувати положення п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, з чим категорично не погоджується ПП ФІРМА «СВІТАЛ», позивач дотримався встановлених вимог цього Закону та на початку липня 2024 року подав до ГУ ДПС в Одеській області заяву на отримання нової ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, а також сплачував усі платежі до дня отримання нової ліцензії.
Надаючи оцінку наведеним доводам, судом встановлено наступне.
Закон України № 3817- ІХ набрав чинності 27.07.2024.
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України № 3817-1X визначено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон України № 481/95-BP) втрачає чинності з 01 січня 2025 року, положення Закону України № 481/95-BP до дня втрати чинності застосовується в частині, що не суперечить положенням Закону України № 3817-IX.
Відповідно до пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України № 3817-IХ регламентовано дії суб'єктів господарювання щодо здійснення господарської діяльності починаючи з дня введення воєнного стану в Україні та до дня набрання чинності Закону України № 3817-ІX.
Згідно із абзацом першим пункту 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України № 3817-IХ, суб'єкт господарювання, який починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності цим Законом (27.07.2024) здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої закінчився у цей період, та який не отримав нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому Закон України № 3817-IХ набрав чинності:
подати заяву про отримання нової ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у порядку, визначеному Законом У країни № 481/95-ВР;
сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, у тому числі за період з дня закінчення строку дії раніше виданої/наданої ліцензії до останнього дня третього місяця, наступного за місяцем, в якому набрав чинності Закон України № 3817-IX, або до дня отримання нової ліцензії.
Відповідно до пункту 3 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України № 3817-IХ ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України № 481/95-ВР до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному цим Законом.
Тобто, з 27.07.2024 положення ст. 18 Закону України № 481/95-ВР щодо дії ліцензій, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії, не застосовуються, оскільки суперечать положенням Закону України № 3817-1X.
Пунктом 6 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України № 3817-IX встановлено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному Законом України № 481/95-BP.
У разі, якщо з дня, наступного за останнім днем дії попередньої ліцензії (термін дії якої закінчився після набрання чинності Закону України № 3817-IX), суб'єкт господарювання не отримав нової ліцензії то діяльність такого суб'єкт господарювання вважається як без ліцензійна та застосовуються фінансові санкції передбачені ст. 73 Закону України № 3817-IX.
Відповідно до ст. 28 Закону України № 3817-IX суб'єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб'єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
Отже, Товариство має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях роздрібної торгівлі пальним, на підставі діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
Як встановлено судом, станом на 29.11.2024 (дата початку перевірки) згідно Єдиного державного реєстру ліцензіатів, дія ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №15170314201900260, термін дії з « 01» липня 2019 року до « 01» липня 2024 року, яка видана Товариству для здійснення роздрібного продажу пального за адресою: Одеська область, Лиманский район, с. Першотравневе, км 35+600 а/ш T-16-02 Одеса - Вознесенськ - Новій Буг №3, завершився з 01.11.2024 року.
Позивач даний факт не заперечує.
Отже з 01.11.2024 року позивачем здійснювався продаж та зберігання пального з ліцензією на право роздрібної торгівлі пальним, строк якої закінчився, не отримавши нової ліцензії.
При цьому, посилання позивача на звернення до ГУ ДПС в Одеській області на початку липня 2024 року з заявою на отримання нової ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та сплата ним усіх платежів до дня отримання нової ліцензії, обставин справи не спростовує. Адже, як повідомив сам позивач, ліцензія за результатами розгляду тієї заяви не була отримана через відсутність усього пакету документів. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, нова ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видана ПП Фірма «Світал» 20.12.2024 року, реєстраційний номер 15170314202400235, тобто вже після проведення відповідачем фактичної перевірки. Станом на момент проведення перевірки діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним, видана позивачу, була відсутня.
Враховуючи, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 1337/15-32-09-07-04 від 09.01.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, а доказів здійснення інших витрат, пов'язаних з розглядом справи до суду не надано, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову фірми «СВІТАЛ» у формі приватного підприємства (вул. Сонячна, буд. 5, офіс 405, м. Одеса, 65009; код ЄДРПОУ 24772440) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; код ЄДРПОУ ВП 44069166) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.