Справа № 420/14580/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін згідно зі ст.262 КАС України адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
09 травня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24, відносно завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту на суму 394966,00 грн;
від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24 відносно відсутності реєстрації податкових накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 3400,00 грн
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувані ППР винесені відповідачем передчасно, адже граничним днем для їх винесення було 19.03.2025, але відповідач виніс їх 13.03.2025, чим фактично позбавив позивача на адміністративне оскарження акту перевірки контролюючого органу.
Також звертає увагу на те, що відповідач не надав вмотивованої відповіді на аргументи, викладені в запереченнях до акту перевірки.
На думку позивача, зазначеними діями відповідач порушив вимоги п. 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.
Щодо відсутності інформації у формі 20-ОПП про об'єкти оподаткування, зокрема орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А», а також відсутності інформації про власні або орендовані транспортні засоби, - позивач зазначив, шо ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» є юридичною особою, місцезнаходження якої: 67840, Одеська область, Овідіопольський р-н, село Молодіжне, вул. Новоселів, будинок 1-А, корпус 1, приміщення 4, в особі Директора Кучмея Віталія Володимировича, який діяв на підставі Статуту, 08 жовтня 2021 року укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінн Пропертіз» договір оренди №645 нежитлового приміщення 4А загальною корисною площею 77,50 (сімдесят сім цілих п'ятдесят сотих) квадратних метрів на (четвертому «А») поверсі Будівлі, розташованої по вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А» у м. Києві.
Стосовно надання показників лічильників спожитих послуг з опалення приміщень, електрична енергія, що витрачається на вентиляцію та кондиціювання,- позивач вказав, що враховуючи умови Договору оренди №645, компенсація вартості спожитих послуг з опалення приміщень, розраховувалась у співвідношенні площі приміщення відповідно до акту встановленої потужності, адже окремі лічильники були відсутніми, а тому Орендар брав покази загального лічильника та вираховував середній показник у відповідності до орендованої підприємством площі. Таким чином, Орендар виставляв регулярно Орендодавцю рахунки за спожиті комунальні послуги, що останній оплачував їх у строки визначені умовами Договору.
Щодо ненадання інформації стосовно послуг паркування транспортних засобів та доказів перебування директора підприємства у м. Київ, зокрема надання доказів досягнення «пошуку потенційних інвесторів»,- позивач зазначив, що оскільки - автостоянка, що зазначена в Додатковій угоді 1 до Договору оренди, не є об'єктом капітального будівництва через відсутність її міцного зв'язку із земельною ділянкою, будучи замощенням частини ділянки, використовувалась підприємством в потенційних інвесторів та контрагентів підприємства, не передана в оренду паркування транспортних засобів третім особам, тому можна стверджувати, що зазначений об'єкт має всі необхідні умови для застосування норми підпункту «е» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
У зв'язку із тим, що Директор має право діяти від імені товариства без довіреності, представляючи його інтереси у всіх організаціях й установах, а також тому, що Директора не можна позбавити визначеного українським законодавством права представляти інтереси товариства відрядження до міста Київ, директор приймав особисто і не оформлював наказами. Окремо зазначає, що відрядження Директор ОСОБА_1 здійснював особисто, за власний кошт.
Щодо ненадання інформації про пошуки потенційних інвесторів, то на думку підприємства не зрозуміло на підставі яких саме норм чинного законодавства ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» повинно надати запитувану інформацію контролюючому органу, тому дані порушення, що зазначені в акті перевірки, є надуманими та такими, що не мають будь-якого нормативного підґрунтя.
Щодо ненадання документів форми КБ-2в та №КБ-3 відносно виконання будівельних робіт ТОВ «СМК СТРОЙ»,- позивач вказав наступне.
Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 №554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» (зі змінами), яким затверджено форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт» (форма №КБ-3), втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 20.01.2014 №16 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Мінрегіону України від 04.12.2009 за №554 та від 01.03.2013 №77», типові форми КБ-2в та КБ-3 стали примірними.
Застосування примірних форм КБ-2в та КБ-3 не обумовлено сторонами в Договорі.
Зазначає, що акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт у будівництві мають самостійно розроблену форму та містять обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.
Сторонами Договору підряду між ТОВ «СМК СТРОЙ» та ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» №9 від 09.11.2022 року визначено, що виконання робіт обумовлено наданням Підрядником актів приймання виконаних підрядних робіт, а також надання Замовнику документів, які підтверджують якість матеріалів вимогам державних стандартів, будівельним нормам або проектної документації. ТОВ «СМК СТРОЙ» надало ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» виконавчо-технічну документацію газопостачання вузла приймання та сушки зерна зернопотоку, що відповідає вищевказаним державним стандартам та будівельним нормам. Акт приймання виконаних підрядних робіт №ОУ-0000082 засвідчує наслідки правового характеру у вигляді передачі підрядником виконаних будівельних робіт,, тому на думку позивача під час проведення перевірки не було взято до уваги дані норми чинного законодавства та в подальшому не застосовано під час складання акта про результати документальної позапланової ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» перевірки.
Окремо вказує, що Сторонами було узгоджено локальний кошторис, що є Додатком №1 до Договору підряду, а тому посилання про відсутність будь-яких первинних документів, які розкривають суть господарських операцій є помилковим.
Локальні кошториси є первинними кошторисними документами, складаються на окремі види робіт на підставі обсягів, які були визначені при розробці робочої документації.
Договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Договірна ціна на виконання будівельних робіт формується генпідрядником на виконання робіт і погоджується із замовником.
Таким чином, сторони, підписавши кошторис на газопостачання вузла приймання та сушки зерна зернопотоку ТОВ «ЕлеваторСервісГруп», погодили ціни на конкретні види виконаних робіт за Договором підряду. Платіжні інструкції, що було надано Товариством під час перевірки містять докази оплати виконаних робіт за Актом приймання виконаних підрядних робіт, водночас вартість прийнятих будівельних робіт не перевищила розміру договірної ціни, визначеної у Кошторисі на будівельні роботи.
Щодо ненадання первинних документів відносно виконання монтажних робіт обладнання для зберігання зернових у відповідності до Договору підряду №1910-1М від 21.10.2021 між ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» та ТОВ «Будівельна компанія «ТАЙМСТРОЙ»,- позивач вказав, що ним надано під час перевірки первинні документи, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Будівельна компанія «ТАЙМСТРОЙ», а саме:
затверджене сторонами технічне завдання на виконання робіт по монтажу обладнання для зберігання зернових, що є додатком №1 до Договору підряду від 21.10.2021;
акти здачі-приймання робіт №9, №13, №12, що обумовлюють роботу по монтажу обладнання, згідно Додатку 1 до Договору підряду (технічного завдання);
платіжні інструкції, що підтверджують оплату за надані послуги, що визначені додатковими угодами до Договору підряду.
Вищезазначені документи є офіційними документами, що засвідчують факти, які спричинили наслідки правового характеру, а саме надання ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТАЙМСТРОЙ» послуг у відповідності до умов Договору підряду, а ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» прийняло їх та оплатило у повному обсязі в сумі, визначеної п.2.1 Договору підряду.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та щодо податкового повідомлення-рішення від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24 (форми «ПН») зазначив, що в порушення вимог пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні операцій з вартості послуг: «Оренди приміщення, послуги утримання, послуги паркування, компенсація газу витраченого на опалення приміщення, компенсація за електроенергію, компенсація електроенергії на вентиляцію приміщення» за первинними документами, які не доводять їх використання в господарській діяльності підприємства на вартість послуг у сумі 616342 грн, які не були використані у господарській діяльності платника податків (сума ПДВ 123268 грн).
У відзиві також вказано, що позивачем не наведено обґрунтування економічної доцільності витрат на оренду вказаного приміщення, кінцевої спрямованості, отримання доходу, прогнозованого та реального позитивного впливу на діяльність підприємства, внаслідок чого можна прийти до висновку, що вказані операції не являються господарською діяльністю позивача. ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» повинно скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі зведену податкову накладну на загальну суму ПДВ 123268 грн
Щодо результатів перевірки визначення податкового кредиту повідомлення-рішення від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24 (форми «В4») відповідач вказав наступне.
Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на загальну суму 271698 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації».
Оскільки було завищено на 271698 грн показник у рядку 10.1 (колонка Б) Декларації внаслідок врахування всупереч п.п. «а» п. 198.1. п.198.2 п.198.3. п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4, ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) по взаємовідносинам з ПП «ЕЛІТ-ЕЛЕКТРО ПЛЮС» (код за ЄДРПОУ 35565474; і.п.н. 355654715531), ТОВ «СМК СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 40303835; і.п.н. 403038315541), ПП «КРАЇНА МРІЙ» (код за ЄДРПОУ 31068839; і.п.н. 310688315532), ТОВ «ФОРУМ-АЛЬЯНС» (код за ЄДРПОУ 35366736; і.п.н. 353667308312), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТАЙМСТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 44114029; і.п.н. 441140223178).
Із загальної суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість у рядку 17 (колонка Б) Декларацій з ПДВ за грудень 2024 року у розмірі 2755148 грн:
показник по рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України, за основною ставкою» задекларовано у загальній сумі 4843 грн / (0,18 % від загальної суми задекларованого податкового кредиту);
показник по рядку 16 «Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у загальній сумі 2750305 грн (або 99,82% від загальної суми задекларованого податкового кредиту).
Окрім того, відповідач звернув увагу, що позивачем не надано обґрунтувань в адміністративному позові щодо низки інших порушень, встановлених в акті перевірки.
Перевіркою встановлено завищення суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «СМК СТРОЙ» (код за ЄДРПОУ 40303835; і.п.н. 403038315541) з періодом березень 2023 року на суму 15483,53грн
Перевіркою встановлено завищення суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ПП «КРАЇНА МРІЙ» (код за ЄДРПОУ 31068839; і.п.н. 310688315532) з періодом грудень 2023 року на суму 95 грн
Перевіркою встановлено завищення суми ПДВ по взаємовідносинам з контрагентом - постачальником ТОВ «ФОРУМ-АЛЬЯНС» (код за ЄДРПОУ 35366736; і.п.н. 353667308312) на загальну суму ПДВ у розмірі 12669,71 грн (сплата 20.10.2022 року п/і №238 на суму 37509,03 грн (у т.ч. ПДВ 6 251,51 грн) та 08.11.2022 року п/і №291 від на суму 38509,27 грн (у т.ч. ПДВ 6 418,21 грн), у т.ч за жовтень 2022 року на суму ПДВ 6 251,51 грн, за листопад 2022 року на суму ПДВ 6418,21 грн.
ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» неправомірно перенесено інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них - до Податкової декларацій з ПДВ та Додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до Податкової декларацій з ПДВ.
Щодо доводів позивача про порушення контролюючим органом процедури прийняття податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, що згідно вимог чинного законодавства заперечення на такий акт у разі незгоди, платник направляє протягом 10 робочих днів, однак вказані заперечення отримані після винесення податкових повідомлень рішень відповідно до строків визначених Податковим кодексом України, окрім того нормами зазначеного кодексу не передбачено права контролюючих органів відступлення від строків та порядку прийняття податкових повідомлень-рішень.
Процесуальні дії у справі.
Суд ухвалою від 14.05.2025 відкрив провадження у справи, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам у справі строки для надання заяв по суті.
Ухвалою від 06.11.2025 суд залишив без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/14580/25 за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області.
На підставі направлень №2737/15/32-07-08-17 та №2738/15/32-07-08-17 від 11.02.2025, виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, головними державними інспекторами відділу якості перевірок, координації, звітності та аналізу управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 07.02.2025 №1351-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» (податковий номер 44402376) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
В ході проведення перевірки відповідачем надано запит від 17.02.2025 року, який отримано головним бухгалтером 17.02.2025, у т.ч. з питань, щодо взаємовідносин з ТОВ «Квінн Пропертіз Юкрейн» (код 33887093), в якому, зокрема містились вимоги:
надати первинні документи та надати письмові пояснення щодо використання орендованого приміщення за адресою: м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд17/52 «А» у господарської діяльності ТОВ «ЕлеваторСервісГруп», код за ЄДРПОУ 44402376;
надати показники лічильників, по яким в Актах виконаних робіт (послуг) нараховуються «Компенсація газу витраченого на опалення приміщення», «Компенсація за електроенергію», «Компенсація електроенергії на вентиляцію приміщення» тощо;
надати пояснення щодо послуг паркування (який саме автомобіль був припаркований у місті м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд17/52 «А»);
надати накази на відрядження (з якою метою було відрядження) до м.Київ керівника або іншої особи (працівника) ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» з врахуванням актів виконаних робіт (послуг) отриманих від ТОВ «Квінн Пропертіз Юкрейн» (код 33887093)».
На вказаний запит ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» листом від 18.02.2025 вих.№38 повідомило, зокрема про таке:
«Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп», «Орендар», юридична особа, що створена та діє за законодавством України, місцезнаходження якої: 67840, Одеська область, Овідіопольський р-н, село Молодіжне, вул. Новеселів, будинок 1-А, корпус 1. приміщення 4, особі Директора Кучмея Віталія Володимировича, який діяв на підставі Статуту, 08 жовтня 2021 року було складено iз Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінн Пропертіз Юкрейн», юридичною особою, що створена та діє за законодавством України, місцезнаходження якої: Україна, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького 17/52, в особі Директора Левінзона Ростислава Михайловича, як Орендодавцем, договір оренди №645 нежитлового приміщення 4А загальною корисною площею 77,50 (сімдесят сім цілих п'ятдесят сотих) квадратних метрів на (четвертому «А») поверсі Будівлі, розташованої по вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А» у м. Києві, із метою сприяння зростанню компанії, складання маркетингової стратегії на ринку, пошук потенційних інвесторів, досягненням таких цілей, як отримання прибутку, скорочення витрат або зменшення ризиків шляхом ведення перемовин із потенційними клієнтами, організацією рекламних заходів, вивчення ринкових умов та динаміку конкуренції такого роду підприємств, що результативніше та ефективніше було організувати саме у столиці.
У зв'язку із тим, що Директор має право діяти від імені товариства без довіреності, представляючи його інтереси у всіх організаціях й установах, а також тому, що Директора не можна позбавити визначеного українським законодавством права представляти інтереси товариства відрядження до міста Київ, директор приймав особисто і не оформлював наказами. Відрядження Директор ОСОБА_1 здійснював особисто, за власний кошт. У зв'язку зі складною ситуацією з місцями для паркування з м. Києві, було прийнято рішення про необхідність оренди одного такого місця біля орендованого офісу для паркування автомобілів відвідувачів офісу при проведенні переговорів з потенційними клієнтами, зустрічей з можливими інвесторами та рекламних заходів, та було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди №645 від 08.10.2021 року».
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт документальної позапланової виїзної перевірки від 26.02.2025 №8319/15-32-07-08-19, яким зафіксовано порушення позивачем вимог:
п.189.1 ст. 189, п.п. «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4, ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), Закону України від 16.07.1999р. №996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Наказу №21, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за №159/28289 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України) в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за грудень 2024 року в сумі 394966 грн, оскільки ним завищено від'ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 394966 грн;
п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) у встановлені законодавством терміни не складено зведену податкову накладну та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість у сумі 123268 грн.
Акт перевірки від 26.02.2025 №8319/15-32-07-08-19 отримано позивачем 26.02.2025, про що зазначено позивачем у позовній заяві, а також свідчать підписи керівника та головного бухгалтера ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» в Акті перевірки.
Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» подано заперечення, оформлене листом №26 від 10.03.2025, проте листом від 18.03.2025 №4153/КПР/15-32-07-08-06 позивача повідомлено, що станом на момент отримання листа Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТОВ «ЕлеваторСервісГруп»» від 26.02.2025 8319/15-32-07-08-19 прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24 та №10793/15-32-07-08-24, які надіслані за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами).
На підставі висновків акту перевірки від 26.02.2025 №8319/15-32-07-08-19 відповідачем було винесено такі податкові повідомлення-рішення:
від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24, яким за порушення п.189.1 ст.189, п.п. «а» п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п.200.4, ст.200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 394966,00 грн;
від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24, в якому, зокрема зазначено, що, у порушення пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14, п.189.1 ст. 189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.201 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), ТОВ «ЕлеваторСервісГруп»» не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні операцій з вартості послуг: «Оренди приміщення, послуги утримання, послуги паркування, компенсація газу витраченого на опалення приміщення, компенсація за електроенергію, компенсація електроенергії на вентиляцію приміщення» за первинними документами, які не доводять їх використання в господарській діяльності підприємства на вартість послуг у сумі 616342 грн, які не були використані господарській діяльності платника податків (сума ПДВ 123268 грн y - період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення: грудень 2021 січень 202 лютий 2022, березень 2022, квітень 2022, травень 2022, червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022 (не складено зведену податкову накладну та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку на додану вартість у сумі 123268 грн за грудень 2024 року). У зв'язку з виявленими порушеннями, до ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» застосовано штраф в сумі 3400,00 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.
Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
За змістом підпункту 134.1.1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Статтею 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 189.1 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер;
к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України;
л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема, превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Наведені норми підтверджують висновок про те, що первинні документи для цілей оподаткування повинні містити відомості про факти реальної підприємницької та іншої діяльності, які впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Абзацом другим пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88) визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
З аналізу викладених норм слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Відповідно до пункту 2.3 Положення №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до пункту 2.14 Положення №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Як слідує з матеріалів справи та змісту акта перевірки, ТОВ «ЕлеваторСервісГруп», укладено Договір оренди №645 від 08.10.2021 року з ТОВ «Квінн Пропертіз Юкрейн» (код за ЄДРПОУ 33887093; і.п.н. 338870926599).
У формі 20-ОПП «Відомості про об'єкти оподаткування платника податків» за період з 01.12.2021-31.12.2024, яка подана ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» до органу ДПС України, не вказано жодного орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А».
Вказане зафіксовано в акті перевірки (на сторінках 9-10 акту) та не заперечується сторонами.
Водночас, позивачем у позовній заяві зазначено лише про те, що ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» є юридичною особою, місцезнаходження якої: 67840, Одеська область, Овідіопольський р-н, село Молодіжне, вул. Новоселів, будинок 1-А, корпус 1, приміщення 4, в особі Директора Кучмея Віталія Володимировича, який діяв на підставі Статуту, 08 жовтня 2021 року, було укладено із Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінн Пропертіз» договір оренди №645 нежитлового приміщення 4А загальною корисною площею 77,50 (сімдесят сім цілих п'ятдесят сотих) квадратних метрів на (четвертому «А») поверсі Будівлі, розташованої по вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А» у м. Києві.
З наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві продубльовано зміст його листа від 18.02.2025 року вих.№38 до органу ДПС України із зазначенням про наявність договору оренди нежитлового приміщення №645 від 08 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» та ТОВ «Квінн Пропертіз».
Проте, зазначення факту про наявність договору оренди жодним чином не спростовує висновок відповідача про те, що у формі 20-ОПП «Відомості про об'єкти оподаткування платника податків» за період з 01.12.2021-31.12.2024, яка подана ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» до органу ДПС України - не вказано жодного орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 17/52 «А», а тому з наведених мотивів вказані доводи позивача відхиляються.
Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі по тексту - Порядок №1588), платник податків зобов'язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку.
Згідно пунктів 8.2-8.4 Порядку №1588, об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об'єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об'єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.
Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Отже, платник податків зобов'язаний подавати повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Окрім того, як зазначає позивач у позові та встановлено актом перевірки, відрядження керівника ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» до м.Києва жодним чином не оформлювалось відповідними наказами, а позивачем, своєю чергою, не надано ані під час перевірки, ані до суду документів, що підтверджують оренду нерухового майна, яке пов'язано безпосередньо з господарською діяльністю ТОВ «ЕлеваторСервісГруп».
З огляду на викладене, суд вважає вірним висновок контролюючого органу про те, що в порушення вимог пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами) ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» не нараховані податкові зобов'язання з ПДВ при здійсненні операцій з та доповненнями) ТОВ вартості послуг: «Оренди приміщення, послуги утримання, послуги паркування, компенсація газу витраченого на опалення приміщення, компенсація за електроенергію, компенсація електроенергії на вентиляцію приміщення» за первинними документами, які не доводять їх використання в господарській діяльності підприємства на вартість послуг у сумі 616342 грн, які не були використані у господарській діяльності платника податків (сума ПДВ 123 268 грн), а також висновок про те, що ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» повинно скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі зведену податкову накладну на загальну суму ПДВ 123268 грн
Також суд зазначає, що доводи позивача про надання показників лічильників спожитих послуг з опалення приміщень, електрична енергія, що витрачається на вентиляцію та кондиціювання, та доводи про ненадання інформації стосовно послуг паркування транспортних засобів, доказів перебування директора підприємства у м. Київ, зокрема надання доказів досягнення «пошуку потенційних інвесторів»,- жодним чином не спростовують вищевказаний висновок контролюючого органу.
Отже, суд доходить висновку щодо правомірності зменшення від'ємного суми ПДВ у розмірі 123268,00, а також правомірності ППР від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24, яким визначено суму штрафу за вказані порушення у розмірі 3400,00 грн.
Стосовно ППР від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24 та доводів позивача про ненадання документів форми КБ-2в та №КБ-3 відносно виконання будівельних робіт ТОВ «СМК СТРОЙ» з підстав того, що застосування примірних форм КБ-2в та КБ-3 не обумовлено сторонами в Договорі підряду між ТОВ «СМК СТРОЙ» та ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» №9 від 09.11.2022, суд зазначає таке.
В контексті вказаних доводів позивача, на сторінці 17 акта перевірки зафіксовано, що до перевірки позивачем надано: завірена копія Договору підряду №9 від 09.11.2022, кошторис Додаток до Договору №9 від 09 листопада 2022р, Додаткова угода №1 від 08 лютого 2023 року до Договору підряду №9 від 09 листопада 2022р., кошторис від 09 листопада 2022 року, та Акт №ОУ-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25 грудня 2023 року.
Вказане не заперечується сторонами по справі.
Так, на сторінці 19 акта перевірки зафіксовано, що позивачем до перевірки не надано жодного первинного документу форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» і №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати», «Підсумкова відомість ресурсів по об'єкту» тощо.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв'язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16.10.2025 у справі №640/9286/19.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Пунктом 44.3 статті 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше як 1095 днів з дня податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Однак, як до початку перевірки, так і під час її проведення, позивачем не надано достатній обсяг первинних документів, що стосуються предмета перевірки в частині взаємовідносин між ТОВ «СМК СТРОЙ» та ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» за договором підряду №9 від 09.11.2022.
Крім того, суд вказує, що позивачем не надано до суду відповідних первинних документів, зокрема накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, складених за результатами виконання договору підряду №9 від 09.11.2022.
Суд зазначає, що свого часу у будівництві для оформлення виконаних будівельних робіт між сторонами використовувалися специфічні форми первинної облікової документації, затверджені наказом Мінрегіонбуду України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» від 04 грудня 2009 року № 554 (далі - Наказ №554), який втратив чинність на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 16 від 20 січня 2014 року): № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт»; № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».
При цьому, хоча суд погоджується з доводами позивача в цій частині, однак такі доводи не спростовують загального висновку контролюючого органу, адже наданий позивачем перелік первинних документів за договором підряду №9 від 09.11.2022 не є достатнім для розкриття суті господарської операції.
Так, наданий позивачем під час проведення перевірки Акт №ОУ-0000082 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25 грудня 2023 року не містить деталізації по видах робіт, обсягах використаних та списаних будівельних матеріалах, що є суттєвим для будівельної діяльності.
Суд зауважує, що, за висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 25.03.2021 по справі № 813/2781/17, з урахуванням приписів пункту 2 частини 9 Закону №996-ХІV акт приймання-передачі послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції. В актах виконаних робіт мають бути конкретний перелік наданих послуг, місце і дата їх надання, а також зазначено, в чому виражено їх результат.
Більше того ВС у згаданій вище постанові вказав, що формально складені первинні документи не можуть слугувати належною підставою для формування даних податкового обліку.
Як вбачається з Акта перевірки, Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000082 містить в собі найменування таких робіт» «Роботи з монтажу та проектування обладнання «Технічного переоснащення вузлу приймання та сушіння зерна за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Молодіжне, вулиця Фермерська, 7/2а» на загальну суму 186666,67 грн без ПДВ.
Водночас, згідно з додатковою угодою від 08.02.2023 №1 до Договору підряду №9 від 09.11.2022, сторони передбачили виконання додаткових робіт зі встановлення стайок під газопровід, газових фільтрів, крани шарові фланцеві та додатковий газопровід з встановленням манометрів.
При цьому, кошторис на виконання робіт містить в собі найменування відповідних робіт, а саме: проектні роботи, будівельно-монтажні роботи, виконавчо-технічна документація, встановлення та виготовлення стойок, фільтр газовий, кран кульовий фланцевий Ду 50 мм.
Дослідивши зазначені документи, суд доходить висновку про невідповідність Акта здачі-прийняття робіт №ОУ-0000082 щодо зазначення проведених детальних робіт, а також відсутність підтвердження наявності відповідних матеріалів та ресурсів, які має забезпечити підрядник за договором підряду №9 від 09.11.2022.
Позивач ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду не надав документів, що засвідчують використання відповідних матеріальних ресурсів, що залучені для виконання робіт за до Договором підряду №9 від 09.11.2022 та додатковою угодою від 08.02.2023 №1, Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000082 містить загальних обсяг робіт без їх деталізації, що свідчить про формальність його складання.
Окрім того, у виконавчо-технічній документації визначено в якості підстави для проектування договір підряду на проектні роботи, однак в матеріалах справи відсутній такий договір, натомість міститься договір підряду №9 від 09.11.2022.
Суд зауважує, що для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов'язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов'язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій.
При цьому, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит) (постанова Верховного Суду від 28.02.2020 справа №826/4567/15).
З огляду на викладене, суд вважає вірним висновок контролюючого органу про те, що позивачем до перевірки не було надано оформлених належним чином первинних документів на підтвердження факту отримання робіт (послуг), наявність яких передбачена діючим законодавством України, та які розкривають суть господарської операції тощо.
Стосовно доводів позивача про ненадання первинних документів відносно виконання монтажних робіт обладнання для зберігання зернових у відповідності до Договору підряду №1910-1М від 21.10.2021 між ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТАЙМСТРОЙ», суд зазначає таке.
В контексті вказаних доводів позивача, на сторінці 19 акта перевірки зафіксовано: «Слід зазначити, що до перевірки не надано жодного первинного документу форми №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» і №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і витрати», «Підсумкова відомість ресурсів по об'єкту» тощо.
Також, найменування робіт, яке вказано в «Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг)» не відповідає номенклатурі монтажних робіт, яка вказана Замовником ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» в «Технічному завданню на виконання робіт по монтажу обладнання для зберігання зернових» (Додаток №1 до Договору підряду №1910-1М від 21 жовтня 2021 року).
До перевірки, не було надано оформлених належним чином первинних документів на підтвердження факту отримання робіт (послуг), наявність яких передбачена діючим законодавством України, та які розкривають суть господарської операції тощо.
Так, відповідно до п.1.1. Договору підряду №1910-1М від 21.10.2021, укладеного позивачем з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ТАЙМСТРОЙ», підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи по монтажу обладнання згідно додатку №1 до договору підряду №1910-1М на проведення монтажних робіт за адресою: с Молодіжне, Одеська обл., Овідіопольський р-н, вул. Фермерська, 7/2-а.
У п.1.2. означеного договору передбачено, що перелік робіт, що підлягає виконанню, вказаний у технічному завданні.
У додатку №1 до Договору підряду №1910-1М від 21.10.2021 міститься детальний перелік обладнання, що підлягає монтажу у відповідності до зазначеного договору.
Разом з тим, як вказано в Акті перевірки, позивачем надані Акти здачі-прийняття робіт із зазначенням загального найменування робіт: «Роботи по монтажу обладнання, згідно Додатку №1 до Договору підряду №1910-1М на проведення монтажних робіт, за адресою: с Молодіжне, Одеська обл., Овідіопольський р-н, вул. Фермерська, 7/2-а.».
Водночас, у вказаних актах здачі-прийняття робіт жодним чином не конкретизовані проведені роботи з монтажу обладнання, яке передбачено додатком №1 до Договору підряду №1910-1М від 21.10.2021, а матеріали справи не містять документів, що засвідчують використання відповідних матеріальних ресурсів.
З урахуванням наведеного, суд погоджується з контролюючим органом, що найменування робіт, яке вказано в «Актах здачі-прийняття робіт (надання послуг)» не відповідає номенклатурі монтажних робіт, яка вказана Замовником ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» в «Технічному завданню на виконання робіт по монтажу обладнання для зберігання зернових» (Додаток №1 до Договору підряду №1910-1М від 21 жовтня 2021 року), адже в Актах не зазначено здійснення монтажу конкретного обладнання, а зазначено лише предмет Договору підряду №1910-1М без урахування Додатку №1.
Крім того, суд вказує, що позивачем не надано до суду відповідних первинних документів, зокрема накладних на отримання та використання будівельних матеріалів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, акти списання будівельних матеріалів, складених за результатами виконання договору підряду №1910-1М від 21 жовтня 2021 року та додатків до нього тощо.
Надані позивачем Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 9 від 20 листопада 2022 року, № 13 від 06 грудня 2022 року, № 11 від 30 листопада 2022 року, № 12 від 06 грудня 2022 року не містять деталізації по видах робіт, обсягах використаних та списаних будівельних матеріалах, що є суттєвим для будівельної діяльності.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновком Акта перевірки, що ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» неправомірно перенесено інформацію зі складених первинних документів до облікових регістрів, а з них до Податкової декларацій з ПДВ та Додатку 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до Податкової декларацій з ПДВ».
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строків для прийняття ППР без дотримання права позивача на подання заперечень до акта перевірки, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п1ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом1якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Отже, податкові повідомлення-рішення за результатами проведення контролюючим органом, зокрема, документальної перевірки приймаються контролюючими органами протягом п1ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Винятком не прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом вказаного строку є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
У ході розгляду справи установлено, що акт перевірки від 26.02.2025 №8319/15-32-07-08-19 було отримано позивачем 26.02.2025, про що зазначено позивачем у позовній заяві.
Отже, податкові повідомлення-рішення за вказаним актом перевірки повинні були бути прийняті контролюючим органом до 20.03.2025 включно.
Водночас, спірні ППР від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24, від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24 були прийняті 13.03.2025, тобто в межах строку, установленого пункту 86.8 статті 86 ПК України.
Суд також відхиляє посилання позивача на правову позицію Верховного Суду у постанові від 13 липня 2023 року у справі №420/14623/22, адже спірні правовідносини та обставини у вказаній справі та у справі, що розглядається є відмінними, зокрема, висновки Верховного Суду стосуються проведеної камеральної перевірки, в той час як у справі, що розглядається була проведена документальна позапланова виїзна перевірка.
Таким чином, твердження позивача про порушення відповідачем строків для прийняття ППР не знайшли свого підтвердження, а тому підлягають відхиленню.
Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом1якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід1ємною частиною матеріалів перевірки.
За встановленими обставинами, акт перевірки від 26.02.2025 №8319/15-32-07-08-19 було отримано позивачем 26.02.2025.
Отже заперечення на вказаний акт перевірки позивач мав можливість подати до 13.03.2025 включно.
Не погодившись з висновками акту перевірки, ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» було подано заперечення, оформлене листом №26 від 10.03.2025, проте листом від 18.03.2025 №4153/КПР/15-32-07-08-06 позивача повідомлено, що станом на момент отримання листа Головним управлінням ДПС в Одеській області, на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» від 26.02.2025 року 8319/15-32-07-08-19 прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.03.2025 року №10792/15-32-07-08-24 та №10793/15-32-07-08-24, які надіслані за податковою адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення згідно ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами).
Сторонами не заперечується, що заперечення на акт перевірки були отримані відповідачем 17.03.2025.
У постанові КАС ВС від 18.10.2021 у справі №824/640/19-а встановлено, що позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, спірне рішення прийняте до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених правил та процедур, прийнято передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим є таким, що прийняте з порушенням закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню, як передчасно прийняте.
Тобто, обставини справи характеризуються прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення на третій робочий день після отримання позивачем акту перевірки.
Натомість, у даній справі відповідачем дотримано 10-денний строк для забезпечення законного права позивача на подання заперечень до акту перевірки, адже спірні ППР прийнято в останній день для подання позивачем заперечень до акту перевірки, а саме 13.03.2025.
Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18 висловив правову позицію, відповідно до якої порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватися з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Разом із тим, у постанові від 20.10.2020 у справі №816/4605/15 Верховний Суд зазначив, що допущені територіальним органом доходів і зборів процедурні порушення, у тому числі й ті, що пов'язані, зокрема з оформленням результатів контролюючого заходу, недотриманням строку прийняття податкових повідомлень-рішень тощо, не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення, та можуть бути прийняті судом до уваги за умови підтвердження належними та допустимими доказами добросовісного виконання таким платником власного податкового обов'язку.
З огляду на вказані правові позиції Верховного Суду, суд доходить висновку, що за відсутності належних доказів та обґрунтувань щодо відсутності порушень податкового законодавства в діях позивача, а також наявність належних та достатніх доказів, які дійсно підтверджують вчинені позивачем порушення, скасування податкових повідомлень-рішень лише через їх несвоєчасне прийняття в даному випадку є неприпустимим, оскільки позивачем не надано доказів на спростування виявлених порушень, а тому оскарження таких рішень в судовому порядку фактично є намагання уникнути відповідальності.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2022 року у справі №160/2552/21.
Також суд звертає увагу, що подання платником податку заперечень до акту перевірки засобами поштового зв'язку має супроводжуватись належною зацікавленістю платника податку у їх своєчасному отриманні та розгляді з боку контролюючого органу.
Суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості надіслати заперечення до акту перевірки на офіційну електронну адресу Головного управління ДПС в Одеській області, або ж заздалегідь повідомити контролюючий орган про їх надіслання засобами поштового зв'язку тощо.
Проте, доказів вжиття заходів з метою своєчасного сповіщення Головного управління ДПС в Одеській області про подання заперечень до акту перевірки позивачем не надано, а судом не встановлено.
Також суд зазначає, що неврахування контролюючим органом заперечень до акту перевірки під час розгляду питання про прийняття ППР не позбавляє платника податків спростовувати висновки акта перевірки у суді та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваних ППР.
Отже, суд доходить висновку про те, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 13.03.2025 №10792/15-32-07-08-24, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 394966,00 грн та податкове повідомлення-рішення від 13.03.2025 №10793/15-32-07-08-24, яким застосовано до ТОВ «ЕлеваторСервісГруп» суму штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн за відсутність складення та реєстрації податкової накладної, прийняті відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень контролюючого органу, а тому заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 КАС України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕлеваторСервісГруп» (67840, Одеська обл., Одеський р-н, с Молодіжне, вул.Новоселів, 1-А, корп.1, офіс 4, код ЄДРПОУ 44402376) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, місто Одеса, вул.Семінарська, будинок 5, ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.