Справа № 420/33797/25
06 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною діяльності,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини ОСОБА_1 .
13.10.2025 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статті 160 КАС України, а саме з уточненням позовних вимог; належним чином засвідчених додатків до позовної заяви
22.10.2025 представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій просив суд:
- визнати протиправною діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини ОСОБА_1 , шляхом визнання протиправним та скасування наказу начальника в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини;
- зобов'язати військову частину виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Ухвалою суду від 27.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з чітко викладеними позовними вимогами та приведенням суб'єктного складу у відповідність згідно вимог КАС України.
03.11.2025 позивачем подано до суду заяву, у якій зазначено, що в прохальній частині позовної заяви зазначено вимогу про витребування від ІНФОРМАЦІЯ_1 документації, на підставі якої ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини. Позивач вказує, що без витребування даних документів неможливо уточнити позовні вимоги заяви та усунути недоліки, викладені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 по справі №420/33797/25.
Розглянувши заяву та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає наступне.
Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст та кількість позовних вимог впливають відповідно на вирішення питання підвідомчості спору конкретному суду та правильному вирішенню питання щодо судового збору, а також на з'ясування, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) тощо, а отже і з'ясуванню перешкод для відкриття провадження у справі.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Щодо неможливості уточнення позовних вимог заяви без витребування у ІНФОРМАЦІЯ_1 документації, на підставі якої ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини, то суд враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 2 статті 72 КАС України, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Однак, заявлене клопотання у прохальній частині позову про витребування доказів не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 80 КАС України, адже позивачем не зазначено про заходи яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу та обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Таким чином, у випадку необхідності витребування доказів, які зазначені позивачем, слід подати обґрунтоване клопотання про витребування доказів, яке б відповідало вимогам частини другої статті 80 КАС України.
Крім того, до заяви на виконання вимог ухвали суду від 27.10.2025 позивачем долучено дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Зі змісту даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вбачається, що позивача знято з військового обліку військовозобов'язаних на підставі абзацу 3 пункту 2 частини 5 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Дані сформовано 03.08.2025.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України встановлено спеціальний строк звернення до суду у відносинах публічної служби, якою передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункт 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, військова служба є різновидом служби публічної.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з прийняттям на публічну службу, її проходженням, звільненням з публічної служби, встановлюється місячний строк.
Так, у позовній заяві позивач оскаржує діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини ОСОБА_1 .
З наведеного слідує, що про оскаржувану "діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову та направлення для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини ОСОБА_1 " позивач дізнався 03.08.2025 з даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Однак до суду позивач звернувся 07.10.2025, тобто поза межами місячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску позивачем до позовної заяви не додано.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду від 27.10.2025, що перешкоджає вирішенню питання щодо відкриття провадження по справі та пропуск строку звернення до суду, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, встановивши позивачу 5-денний строк на усунення недоліків з дня отримання копії ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з чітко викладеними позовними вимогами та приведенням суб'єктного складу у відповідність згідно вимог КАС України або обґрунтованого клопотання про витребування доказів, відповідно до вимог частини другої статті 80 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтованими обставинами та доказами на підтвердження вказаних обставин.
Керуючись статтями 118, 121, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,-
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі за адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною діяльності.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.
Суддя Токмілова Л.М.