Справа № 640/22323/21
06 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАНВ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа № 640/22323/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАНВ" (01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 50, кв. 16) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві податкових повідомлень-рішень № 0025645/0706 від 07 квітня 2021 року та №0025649/0706 від 07 квітня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «НІКАНВ» не було обізнане про призначення та проведення ГУ ДПС у м. Києві документальної позапланової невиїзної перевірки. З наказом про проведення перевірки, відомостями про дату її початку та місце проведення ТОВ «НІКАНВ» не було ознайомлене у встановлений законом спосіб. Всупереч пунктів 116, 117 Порядку поштові відправлення не зберігалися в об'єкті поштового зв'язку, а на наступний день після надходження цих поштових відправлень вони безпідставно поверталися до відділення поштового зв'язку ГУ ДПС у м. Києві. Тобто, вбачається порушення норм податкового законодавства стосовно належного вручення документів платнику податків, оскільки поштовою службою не було зазначено в повідомленні про вручення ані причини невручення, ані дати такого невручення поштових повідомлень, що суперечить п. 42.5. ст. 42 ПК України. На підтвердження фактів здійснення господарських операцій та показників податкової звітності з податку на додану вартість в частині декларування податкового кредиту, ТОВ «НІКАНВ» було своєчасно (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки (в межах строку, визначеного п.п. 86.7. ст. 86 ПК України)) додано до заперечень, адресованих ГУ ДПС у м. Києві, первинні документи щодо операцій, які стали підставою для декларування ТОВ «НІКАНВ» від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за листопад 2020 року. Однак, податковим органом не було досліджено подані ТОВ «НІКАНВ» документи, з яких слідує підтвердження реальних змін у майновому стані сторін (ТОВ «НІКАНВ» та його контрагентів) та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача. ТОВ «НІКАНВ», у своїх запереченнях та у скарзі ТОВ «НІКАНВ» посилалося на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та на об'єктивний факт неможливості їх розгляду без проведення перевірки, у відповідності до п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ТОВ «НІКАНВ» просило призначити документальну позапланову перевірку ТОВ «НІКАНВ» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення на додану вартість, задекларованого у попередньому звітному періоді за листопад 2020 року. «НІКАНВ». Однак податковим органом було проігноровано вищезазначене звернення. Таким чином, прийняті з істотними процедурними порушеннями порядку проведення перевірки, на підставі упереджених, помилкових та необгрунтованих тверджень, вкладених в акті перевірки, оскаржувані рішення є протиправними, такими, що не відповідають вимогам та критеріям до правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, що вказані в ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-ІХ, визначено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025 року, Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 “Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 10.03.2025 року адміністративну справу №640/22323/21 розподілено судді Г.П. Самойлюк.
Ухвалою від 17.03.2025 року прийнято до провадження адміністративну справу № 640/22323/21. Вирішено, що розгляд справи буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України, у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовному заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що під час перевірки не було надано жодних підтверджуючих первинних документів, зокрема: договорів з додатками, актів виконаних робіт (наданих послуг), накладних, ВМД, товарно-транспортних накладних, CMR, платіжних доручень, банківських виписок, первинних документів, які мають відношення щодо формування від'ємного значення з ПДВ за перевіряємий період регістрів бухгалтерського обліку (ОСВ, журнали-ордери, обороти по рахунку, аналізи та картки рахунків), в яких відображені господарські операції, проведені підприємством за листопад, грудень 2020 року. При цьому, ТОВ «НІКАНВ» повідомлялось про проведення перевірки у встановленому порядку.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКАНВ» (код 42753728) є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС України у м.Києві.
18 лютого 2021 року Головним управління Державної податкової служби у місті Києві, на підставі пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПКУ, у зв'язку з поданням ТОВ «НІКАНВ» декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за грудень 2020 року, видано наказ № 1539-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НІКАНВ» з 26.02.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів. Перевірку провести з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2020 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за листопад 2020 року у Головному управлінні ДПС за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, 2, кім. 205.
Наказ № 1539-п від 18.02.2021 року та повідомлення про проведення перевірки від 19.02.2021 року направлені на адресу ТОВ «НІКАНВ» засобами поштового зв'язку, проте були повернуті до Головного управління ДПС України у м.Києві з відміткою «адресат не значиться».
За результатом проведеної перевірки контролюючим органом складено акт № 20090/Ж5/26-15-07-02/42753728 від 12.03.2021, в якому зафіксовані наступні порушення норм податкового законодавства, а саме: п.44.1 ст.44, ст. 185.1 ст. 185, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 9.1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 802111 грн. в т.ч. за грудень 2020 на суму 802111 грн., та завищено суму від'ємного значення з ПДВ (сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, рядок 21 декларації з ПДВ ) на загальну суму 2482328 грн., в т.ч. за грудень 2020 на суму 2482328 грн.; .44.1 ст.44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, посадовим особам контролюючого органу не надано документів під час перевірки.
07 квітня 2021 року Головним управлінням ДПС України у м.Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0025645/0706, яким збільшено ТОВ «НІКАНВ» податкове зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1200639,00 грн., та податкове повідомлення-рішення №0025649/0706, яким зменшено ТОВ «НІКАНВ» розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість на суму 2482328 грн.
09.06.2021 року ТОВ «НІКАНВ» подало заперечення на акт перевірки від 12.03.2021 № 20090/Ж5/26-15-07-02/42753728, які рішенням від 30.06.2021 року залишені без розгляду.
09.06.2021 року ТОВ «НІКАНВ» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0025645/0706 від 07.04.2021 року, яку рішенням ДПС України від 19.07.2021 року залишено без задоволення, ППР без змін.
09.06.2021 року ТОВ «НІКАНВ» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0025649/0706 від 07.04.2021 року, яку рішенням ДПС України від 01.07.2021 року залишено без розгляду.
Позивач, вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення №0025645/0706 від 07 квітня 2021 року та № 0025649/0706 від 07 квітня 2021 року звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Згідно п. 78.4, 78.5, 78.6, 78.7, 78.8 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Статтею 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до п. 86.1, 86.4, 86.8 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В постанові від 01 жовтня 2025 року по справі № 460/5464/20 Верховний Суд вказав, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац другий пункту 79.2 статті 79 ПК України визначає, що виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2021 року Головним управління Державної податкової служби у місті Києві, на підставі пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПКУ, у зв'язку з поданням ТОВ «НІКАНВ» декларації з податку на додану вартість з від'ємним значенням, яке становить більше 100 тис. грн. за грудень 2020 року, видано наказ № 1539-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НІКАНВ» з 26.02.2021 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.
Наказ № 1539-п від 18.02.2021 року та повідомлення про проведення перевірки від 19.02.2021 року направлені на адресу ТОВ «НІКАНВ» засобами поштового зв'язку, проте були повернуті до Головного управління ДПС України у м.Києві з відміткою від 23.02.2021 «адресат не значиться».
Відповідно до пунктів 42.2, 42.5 статті 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, з урахуванням приписів ПК України, наказ № 1539-п від 18.02.2021 року та повідомлення про проведення перевірки від 19.02.2021 року вважаються врученими ТОВ «НІКАНВ» належним чином, а тому у Головного управління Державної податкової служби у місті Києві були наявні підстави розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
При цьому, суд вважає неспроможним посилання позивача на порушення відповідачем норм податкового законодавства стосовно належного вручення документів платнику податків, через невиконання працівниками АТ «Укрпошта» Правил надання послуг поштового зв'язку, оскільки відповідач Головне управління Державної податкової служби у місті Києві не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання ТОВ «НІКАНВ» поштової кореспонденції, які від нього не залежать. Відносини між оператором поштового зв'язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.05.2022 (справа № 810/3116/18) зазначено, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов'язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.
У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Також, суд не приймає до уваги доводи позивача, що ТОВ «НІКАНВ» було своєчасно (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки (в межах строку, визначеного п.п. 86.7. ст. 86 ПК України)) додано до заперечень, адресованих ГУ ДПС у м. Києві, первинні документи, однак, податковим органом не було досліджено подані документи, з огляду на наступне.
Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Судом встановлено, що за результатом проведеної перевірки ТОВ «НІКАНВ», контролюючим органом складено акт № 20090/Ж5/26-15-07-02/42753728 від 12.03.2021 року, який направлявся на адресу ТОВ «НІКАНВ» засобами поштового зв'язку, проте був повернутий до Головного управління ДПС України у м.Києві з відміткою від 17.03.2021 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Тобто, з урахуванням приписів п. 86.7 ст. 86 ПК України, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку ТОВ «НІКАНВ» мав подати у строк до 31.03.2021 року включно.
Однак, заперечення на акт перевірки № 20090/Ж5/26-15-07-02/42753728 від 12.03.2021, разом з копіями документів, були подані ТОВ «НІКАНВ» лише 09.06.2021 року.
При цьому, рішенням Головного управління ДПС України у м.Києві від 30.06.2021 року заперечення ТОВ «НІКАНВ» залишені без розгляду, з підстав пропуску строку їх подання. Будь-яких доказів на підтвердження оскарження вказаного рішення та його скасування суду не надано.
Згідно п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що платник податків ТОВ «НІКАНВ» після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки не було надано документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, а відтак у відповідача Головного управління ДПС України у м.Києві не було можливості їх врахувати під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0025645/0706, № 0025649/0706 від 07 квітня 2021 року.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що разом з позовною заявою ТОВ «НІКАНВ» до суду надано копії документів, зокрема договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних, накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів списання тощо.
Однак, в позовній заяві та в заявах по суті справи представником позивача не обґрунтовано жодним чином факт співставлення документів, наданих до суду, із порушеннями, які були виявлені під час проведення документальної виїзної перевірки, а також з даними показників бухгалтерської звітності з первинними документами разом із податковою звітністю позивача.
Також, позивачем не надано до суду висновків спеціалізованих державних установ, які здатні провести судово-економічну експертизу та надати оцінку первинним документам позивача через призму податкового законодавства України.
В той же час, суд не наділений повноваженнями замість податкового органу проводити перевірки, передбачені Податковим кодексом України, показників бухгалтерської та податкової звітності суб'єктів господарської діяльності.
Верховний Суд в постанові від 10 лютого 2022 року по справі № 420/6441/19 зазначив, що платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.08.2019 року по справі №160/8441/18.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення №0025645/0706 від 07 квітня 2021 року та № 0025649/0706 від 07 квітня 2021 року прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням та встановленням всіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКАНВ" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.
.