Справа № 420/30026/25
06 листопада 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши у порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ» (вул. Церковна, буд. 29, м. Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 05471158) до Південного офісу Держаудитслужби (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ ВП 40477150) про визнання протиправним та скасувати пункт плану,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Акціонерного товариства “ОДЕСЬКА ТЕЦ» до Південного офісу Держаудитслужби, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати пункт 1.3.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на ІІІ квартал 2025 року, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 17.06.2025 № 122, в частині включення заходу державного фінансового контролю державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ».
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив в яких зазначив, що у справі, що розглядається, позивач просить визнати протиправним та скасувати пункт 1.3.1. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на III квартал 2025 року, затвердженого наказом Південного офісу Держаудитслужби від 17.06.2025 № 122, в частині включення заходу державного фінансового контролю - державного фінансового аудиту діяльності Акціонерного товариства «ОДЕСЬКА ТЕЦ». Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, спірний наказ не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що в силу положень частини першої статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства. Незгода з наказом про проведення перевірки може бути підставою для оцінки наслідків або результатів перевірки (припису, постанови, рішення про анулювання ліцензії, інших санкцій). Оскарження самого лише наказу не призводить до реального захисту прав суб'єкта перевірки, а тому не відповідає завданням адміністративного судочинства. Таким чином, можлива неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо порушує права, свободи чи законні інтереси позивача.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Тобто обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
З огляду на матеріали справи, АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» 29.09.2025 не підписано направлення представників Південного офісу та недопущено до проведення до заходу державного фінансового контролю, про що складено відповідний акт. Однак 30.09.2025 представники Південного офісу були допущені позивачем до проведення перевірки та особисто в.о. голови правління АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» підписав направлення на проведення перевірки.
У відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 року по справі № 816/228/17, якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізованого його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дії контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами для позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Такий спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також у порядку жодного судочинства.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, що оскаржений наказ про проведення перевірки було реалізовано, а перевірка є завершеною і наказ про призначення перевірки вичерпав свою дію.
Враховуючи вищевикладене, правова позиція ВПВС, висловлена у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, не є релевантною для цієї справи, а підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України відсутні.
За вказаних обставин суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача.
Керуючись ст. 238,248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Південного офісу Держаудитслужби про закриття провадження у справі.
Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка