Справа № 420/34707/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДПОУ НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
14 жовтня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (сформована в системі «Електронний суд» 13.10.2025 року) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), у якій представник позивача просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. Кузьменка І.М. від 06.10.2025 року по ВП № 79281140 про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_2 виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн.;
відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати ІНФОРМАЦІЯ_3
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. судові витрати.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Аракелян М.М.
Ухвалою суду від 20.10.2025 року відхилено клопотання позивача про відстрочення/розстрочення сплати судового збору; адміністративну позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання суду доказів сплати судового збору у сумі 2422,40грн.; встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
31.10.2025 року надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (сформована в системі «Електронний суд» 30.10.2025 року) про неможливість подати доказ у встановлені строки, у якій зазначено, що виконати ухвалу суду від 20.10.2025 року в частині сплати судового збору наразі об'єктивно неможливо у зв'язку з повною відсутністю бюджетного фінансування за відповідним кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки»), з якого здійснюється оплата судових зборів. Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України офіційно повідомлено про вичерпання асигнувань на 2025 рік та пошук додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень і сплати судового збору Позивачем вжито всіх можливих заходів для виконання ухвали суду - в день подачі позовної заяви подано службові звернення до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (заявка на бюджетні асигнування, витяг з розрахунку завірений ЕЦП начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 додаються), рапорт на сплату судового збору від 24.10.2025 (вх. №4298), однак у зв'язку з відсутністю коштів у кошторисі їх виконати не виявилося можливим. Таким чином, у зв'язку з відсутністю реальної можливості перерахувати кошти, ІНФОРМАЦІЯ_1 не має змоги надати до суду доказ сплати судового збору.
31.10.2025 року надійшло клопотання позивача (сформоване в системі «Електронний суд» 30.10.2025 року), у якому позивач просить суд:
відстрочити та/або розстрочити сплату судового збору, або зменшити його розмір;
у разі відмови у відстроченні сплати судового збору - розстрочити сплату судового збору;
у разі відмови у розстроченні судового збору - зменшити розмір судового збору та надати термін для його сплати;
у разі відмови у зменшенні розміру судового збору, - надати додатковий термін на його сплату представниками ІНФОРМАЦІЯ_4 з особистих грошових коштів.
У клопотанні, зокрема, зазначено, що станом на сьогодні фінансування для сплати судового збору не отримано. Причини затримки пов'язані з тим, що через дії відповідача щодо стягнення виконавчих зборів ІНФОРМАЦІЯ_5 фактично позбавлений можливості здійснювати видатки на сплату судових зборів та виконання судових рішень. ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. надсилає постанови про стягнення виконавчого збору до органів казначейства для виконання, без стягнення основного боргу, унаслідок чого Казначейство списує кошти лише на виконавчий збір. Лист Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області від 20.10.2025 свідчить, що на виконанні перебувають виконавчі документи про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_4 витрат виконавчого провадження та виконавчого збору на загальну суму 732 905,60 грн. Надходження коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_4 є періодичними та не перекривають зазначену суму, а усе, що надходить, автоматично списується Казначейством для погашення виконавчого збору, хоча пункт 10-2 Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» прямо забороняє стягнення виконавчого збору під час дії воєнного стану. За таких умов ІНФОРМАЦІЯ_5 об'єктивно не має можливості самостійно та вчасно перерахувати судовий збір. Позивач ужив усіх необхідних заходів для отримання коштів, але їх фактичне спрямування на інші обов'язкові платежі позбавляє можливості виконати ухвалу суду у визначений строк. Судами задовольнялись заяви військових частини в ухвалах П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі №420/18923/21, від 24.09.2024 у справі №420/31026/23, від 26.08.2022 у справі №420/19869/21, ухвалах Третього апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі №280/7079/24, від 14.01.2025 у справі №160/25007/24, від 22.01.2025 у справі №160/26104/24, від 22.01.2025 у справі №280/8284/24. На підтвердження поважних причин для відстрочення сплати судового збору в рамках наведених справ апелянти надавали розрахунки на потреби в коштах, зокрема видатків за КЕКВ 2800, додаткові заявки-розрахунки, рапорти помічника командира з правової роботи на сплату судового збору. Позивач невідкладно здійснив всі залежні від нього та у межах службової компетенції заходи, щодо реалізації можливості для оскарження оскаржуваної постанови ВПВР УЗПВР у Херсонській обл. У справі № 420/34707/25 наявні об'єктивні підстави для застосування вище зазначених положень, оскільки позивач є органом військового управління, здійснює діяльність в умовах воєнного стану та не має можливості вплинути на виконання виконавчих документів, які блокують виділені бюджетні кошти.
Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 3 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»:
- ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який поданий суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум з розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору
Отже сума судового збору складає 2422,40грн. (3028*0,8=2422,40).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як роз'яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 виклала правову позицію, відповідно до якої положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач у клопотанні не наводить підстав для застосування судом норм ст.8 ЗУ «Про судовий збір», що пов'язані із захистом соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; суд не вбачає наразі підстав для відстрочення чи розстрочення/зменшення позивачу сплати судового збору.
Отже у задоволенні клопотання про відстрочення/розстрочення/зменшення розміру сплати судового збору слід відмовити.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух. У зв'язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом із тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Окрім того, згідно рішень Європейського суду основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до ч. ч. 2,6 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Враховуючи подання клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви до закінчення встановленого судом строку, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на усунення недоліків позовної заяви, встановивши позивачу 20 денний строк на усунення недоліків з дня отримання ухвали шляхом надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 2422,40рн.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 161, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №420/34707/25 на 20 днів з дня вручення копії даної ухвали позивачеві.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала окремо від кінцевого судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Аракелян