06 листопада 2025 р. № 400/11681/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача заінтересована особа: Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54005, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за період з 2019-2021 в розмірі 20 344,00 грн,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; стягнення невиплаченої разової щорічної грошової допомоги за період з 2019-2021 в розмірі 20344,00 грн.
Рішенням від 22.02.2022 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту прані та соціального захисту населення Миколаївської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги;
- в решті позовних вимог - відмовлено.
На виконання рішення 18.04.2023 року видан виконавчий лист.
27.10.2025 року від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення з зобов'язанння Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги на стягнути з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що 04.12.2024 року головним державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 76685600 та надано відповідачу (боржнику) 10 робочих днів для виконання рішення суду у справі № 400/11681/21.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження № 76685600 станом на 22.10.2025 року є завершеним.
22.10.2025 року позивачу з з Єдиного державного реєстру виконавчих провадженьстало відом, що виконавче провадження № 76685600 завершено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 (повернення ВД у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63).
На підставі відомостей, внесених до Реєстру, станом на 06.02.2025 року Департаментом не виконано рішення суду без поважних причин. Крім того, Департаментом не надано доказів, що рішення не виконано з поважних причин. У зв'язку з цим, державним виконавцем ВПВР УЗПВР у Миколаївській області ПМУМЮ (м.Одеса)) винесено постанову про накладення штрафу на користь держави у розмірі 5100 грн. Станом на 21.02.2025 року Департаментом повторно не виконано рішення суду без поважних причин, що стало підставою для повторного накладення штрафу на користь держави - 10200 грн.
Згідно листа відділення поліції №1 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області від 28.03.2025 року № 77, наданого у відповідь на звернення позивача, Департамент повідомляв, що позивач знаходиться в списку осіб, сплата коштів яким передбачена державним бюджетом для забезпечення виконання рішень суду та вказано на те, що в кошторисі на 2022 не заплановано кошти, що передбачені Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач зазначає, що бмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність права на нарахування та виплатиту йому недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Примусовий порядок виконання рішення завершено, однак саме рішення суду залишилось невиконаним у повному обсязі. Виконавче провадження завершено формально, без досягнення фактичного результату. З моменту набрання рішенням законної сили - 25.03.2022 року - Департамент не здійснив жодних дій, спрямованих на виконання рішення. Протягом тривалого часу рішення суду не виконано без поважних причин, що свідчить про систематичну бездіяльність суб'єкта владних повноважень та фактичне ухилення від виконання судового рішення. Така поведінка порушує права позивача, та суперечить принципу обов'язковості судового рішення та потребує належної правової оцінки суду.
Сторони про розгляд заяви повідомлені належним чином та надали заяви про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд розглянув заяву по суті та зазначає наступне:
Положеннями ст. 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 ркоу, зазначив про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України зазначив, що бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно зі ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі № 400/11681/21 зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Станом на момент розгляду даної заяви, рішення суду у від 22.02.2022 року у справі № 400/11681/21 не виконано. Виплата нарахованої грошової допомоги позивачу не здійснена.
Згідно ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 378 КАС України, наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись ст.ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України -
1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення або заміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.02.2022 року у справі № 400/11681/21 на стягнення з Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 03194499) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, встановленої на відповідний рік, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя О.В. Малих