06 листопада 2025 р. справа № 400/9814/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаАдміністрації Державної прикордонної служби України, вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на 01.01.2025 року, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.07.2025 року.
Ухвалою від 17.09.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
30.09.2025 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 320/29450/24. Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.08.2025 року відкрито провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року у справі № 320/29450/24. Адміністрація Держприкордонслужби вважає, що результат розгляду Верховним Судом справи може вплинути на прийняття рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/9814/25, а саме визначить чи підлягає застосуванню розрахункова величина 1 762 грн. при обчисленні розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, починаючи з 20.05.2023 року.
Суд розглянув клопотання про зупинення провадження у справі в порядку письмового провадження.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 236 КАС України, передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12.12.2019 року у справі № 826/25204/15 Верховний Суд узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові об'єднана палата наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Об'єднана палата вказала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Враховуючи закріплені частиною 2 статті 265 КАС України правила щодо втрати чинності нормативно-правовим актом (або його окремої частині) лише з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, рішення у справі № 320/29450/24 взагалі не може вплинути на спірні правовідносини, які виникли у цій справі.
Крім того, суд не вбачає об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 320/29450/24, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України, ухвала окремо не оскаржується.
Суддя А. О. Мороз