про відмову в забезпеченні позову
06 листопада 2025 р. № 400/11943/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОбласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго», вул. Миколаївська, 5а,м. Миколаїв,54034,
до відповідачаГоловного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області, просп. Центральний, 288,м. Миколаїв,54003,
прозаява про забезпечення позову до подання позовної заяви,
05 листопада 2025 року Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд:
1) зупинити дію припису №096 від 14.10.2025р., винесеного за наслідками складання Акту №223 від 14 жовтня 2025 року (позапланової перевірки), Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про вимогу до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,1285 Гкал/год на будинок, на безпідставно нераховану та несплачену суму в розмірі 2195,27 грн;
2) зупинити дію індивідуальних актів, винесених за наслідками складання Акту №224 від 14 жовтня 2025 року (позапланової перевірки):
-припису №098 від 14.10.2025р., винесеного Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про вимогу до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,0807 Гкал/год на будинок, на безпідставно нераховану та несплачену суму в розмірі 60,51 грн;
-рішення №120 від 15 жовтня 2025 року, винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про застосування до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" штрафу у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 1226,85 грн. та про зобов'язання протягом 30 календарних днів повернути споживачу суму необґрунтовано одержаної виручки в загальному розмірі - 1226,85 грн;
3) зупинити дію індивідуальних актів, винесених за наслідками складання Акту №225 від 14 жовтня 2025 року (позапланової перевірки):
-припису №097 від 14.10.2025р., винесеного Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про вимогу до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" здійснити перерахунок за послугу з теплопостачання за опалювальний період 2024/2025, шляхом зменшення нарахувань за рахунок розподілу теплового навантаження в розмірі 0,6843 Гкал/год на будинок, на безпідставно нераховану та несплачену суму в розмірі 86,62 грн;
-рішення №122 від 28 жовтня 2025року, винесене Головним управлінням Держпродспоживслужби у Миколаївській області про застосування до ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" штрафу у розмірі 100 відсотків від суми необґрунтовано одержаної виручки, що становить 457,61 грн. та про зобов'язання протягом 30 календарних днів повернути споживачу суму необґрунтовано одержаної виручки в загальному розмірі - 457,61 грн.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зауважує, що заявником не наведено доводів, які б свідчили про очевидну протиправність оскаржуваних приписів, актів та рішень. Також заявником не наведено обґрунтувань, що приписи, якими покладені зобов'язання здійснити перерахунок споживачам, та рішення впливають на майнове становище позивача, відновлення якого, у разі задоволення позову, може бути ускладнене або унеможливлене. Навіть у випадку задоволення позову таке рішення не передбачає виконання. Твердження про те, що ефективний захист або поновлення прав буде ускладнене, нічим не обґрунтовані.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносини з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина перша статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета позову;
4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд наголошує, що наявність очевидних ознак протиправності приписів може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та, відповідно, про відмову у її задоволенні
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 152, 154, 248, 294, 295 КАС країни, суд,-
В задоволенні заяви Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вероніка Володимирівна Птичкіна