06 листопада 2025 р. № 400/10423/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 27 254,30 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту - Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - Відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 27254,30 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у відповідача наявний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 01.10.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 260 КАС України (без виклику сторін).
У відповідь на запит №400/10423/25 від 30.09.2025 р. щодо надання інформації про зареєстровану адресу відповідача, до суду надійшов лист з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Миколаївській області (вх. №4654/25/06-25 від 30.09.2025 р.), в якому зазначалося, що ОСОБА_1 була зареєстрована по АДРЕСА_2 , 31.03.2025 р. знята з реєстрації.
Ухвалу про відкриття провадження, надіслану на зареєстровану адресу відповідача, не отримано. Відомості про засоби телефонного та електронного зв'язку відповідача відсутні.
Отже, суд здійснив усі можливі дії для повідомлення відповідача про розгляд справи.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
За відомостями інтегрованої картки платника податків у відповідача наявна заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, що підлягає сплаті фізичними особами у сумі 27 254,30 грн., яку нараховано відповідно до податкових повідомлень-рішень:
- податкове повідомлення-рішення №168782-24/14-06 від 10.10.2023 р. у сумі 13627,15 грн., період - 2022 рік, строк сплати - 09.12.2023 р., сплачено - 0,00 грн., сума боргу - 13627,15 грн.;
- податкове повідомлення-рішення № 679697-24/14-06 від 25.06.2024 р. у сумі 13627,15 грн., період - 2023 рік, строк сплати - 11.10.2024 р., сплачено - 0,00 грн., сума боргу - 13627,15 грн.
Податкові повідомлення рішення відповідачем не оскаржувалися. Докази сплати податкової заборгованості відповідачем не надавалися.
Таким чином, податковий борг відповідача складає 27254,30 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем протягом граничних строків податкового боргу, ГУ ДПС у Миколаївській області звернулось з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
У силу п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
Згідно з підпунктом 14.1.114-2 п. 14.1 статті 14 ПК України, мінімальним податковим зобов'язанням є мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/ або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Відповідно до підпункту 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України, визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб. Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно із підпунктом 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:
земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;
суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
суми сплачених податків, зборів, платежів.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання в сумі 27254,30 грн., за нею рахується податкове зобов'язання з вказаного податку, яке перетворилось на податковий борг відповідача у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.5 ст. 42 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована податкова вимога від 29.01.2024 р. № 0002321-1307-1429, яка була направлена відповідачу та повернена за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг Відповідача з моменту винесення податкової вимоги від 29.01.2024 року не переривався і не був повністю погашений.
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у сумі 27 254,30 грн.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 27 254,30 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 27 254,30 грн. (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят чотири грн. 30 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання на користь зведеного бюджету Держави та Мостівської ТГ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 06.11.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська