з питань залишення позову без розгляду
06 листопада 2025 рокусправа № 380/9581/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 до 06.02.2025 (включно) грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та у зв'язку із звільненням, із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 у період з 28.02.2022 до 06.02.2025 (включно) перерахунок та виплату грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та у зв'язку із звільненням, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 28.02.2022 до 06.02.2025 (включно);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 28.02.2022 до 06.02.2025 (включно);
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; компенсації за невикористані щорічні відпустки, компенсації за невикористані додаткові оплачувані відпустки; матеріальної допомоги на оздоровлення; одноразової грошової допомоги при звільненні; премії за особистий внесок у загальні результати служби; надбавки за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за безперервний стаж за шифрувальну роботу, без індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; компенсацію за невикористані щорічні відпустки; компенсацію за невикористані додаткові оплачувані відпустки; матеріальну допомогу на оздоровлення; одноразову грошову допомогу при звільненні; премію за особистий внесок у загальні результати служби; надбавку за особливості проходження служби з урахуванням окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років; надбавку за безперервний стаж за шифрувальну роботу, з урахуванням індексації грошового забезпечення та раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неоформлення довідки про склад і вартість неотриманого ОСОБА_1 речового майна та щодо невиплати грошової компенсацїї вартості за неотримане речове майно позивачу при його звільненні з військової служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 оформити довідку про склад і вартість нестриманого ОСОБА_1 речового майна, нарахувати і виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно станом на день його звільнення з військової служби - 06.12.2025.
Ухвалою від 27.05.2025 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
Представник відповідача подав клопотання, у якому просить позовну заяву залишити без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування клопотання вказує, що в день виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 позивачу було видано грошовий атестат, в якому зазначені всі складові грошового забезпечення, які отримував позивач при проходженні військової служби. Вказує, що позивач виключений зі списків особового складу Військової частин НОМЕР_1 ще 06.02.2025, тобто вже після набрання чинності Закону № 2352-ІХ (19.07.2022). У витязі із Наказу № 40 від 06.02.2025 командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), містяться відомості про всі належні позивачу при звільненні виплати. Отже, оскільки з даним позовом позивач звернувся лише 12.05.2025, тому ним пропущено тримісячний строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, що встановлений законом та який повинен обраховуватися з дати звільнення позивача.
Суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою та п'ятою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом частин першої та другої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України при тлумаченні норми ст. 233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином, у цій статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Таким чином, строки звернення до суду із позовом про нарахування та виплату грошового забезпечення та його складових частин до 19.07.2022 не застосовувалися.
Законом України №2352-IX від 01.07.2022 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX ) внесені зміни до норм КЗпП України.
Зокрема, частини 1 і 2 ст.233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно з якою працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (ч. 2).
Згідно з новою редакцією ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
Закон № 2352-IX набрав чинності 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 положеннями ст. 233 КЗпП України встановлено 3-місячний строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, який починає свій відлік з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просить перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 Кодексу законів про працю України (19.07.2022).
Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 дійшов висновку, що: "Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року."
Крім того, на переконання Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (постанова від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23) початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.05.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Суд враховує, що у спірний період 01.03.2018 по 19.07.2022, частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Період з 19.07.2022 по 06.02.2025 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як видно з матеріалів справи, позивач листом від 10.05.2025 отримав картки особового рахунку за період з 2022-2025 рр., грошовий атестат від 06.07.2025 № 47 на адвокатський запит.
Отже, саме у травні 2025 року позивач був належно проінформований про види та розміри усіх складових грошового забезпечення, які він отримував (є моментом з якого позивач мав дізнатись про порушення його прав, та відліку часу для звернення за захистом свої прав до суду).
Крім того, Військова частина НОМЕР_1 не надала доказів ознайомлення позивача з грошовим атестатом у день звільнення.
Доказів, які б спростовували вказане вище, відповідач суду не надав.
Отже, відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався з травня 2025 року.
До суду з даним позовом позивач звернувся 13.05.2025, тобто у межах тримісячного строку, встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із чим заявлене клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду прийняте за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2025.
Суддя Кедик М.В.