05 листопада 2025 рокусправа № 380/19708/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає у відмові перерахувати ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум додаткових видів грошового забезпечення на підставі поданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки, протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії суми додаткових видів грошового забезпечення, згідно з довідкою виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.08.2025 № 2259/12/16778.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 склав довідку від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки. Однак отримав відмову в перерахунку пенсії.
Ухвалою від 06.10.2025 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 21.10.2025 (вх. 18324ел), у якому зазначає, що довідка сама по собі не породжує право позивача на перерахунок пенсії, адже підставою перерахунку пенсії є нормативно - правовий акт Кабінету Міністрів України. За цих підстав позивачу був проведений перерахунок пенсії з 01.01.2018. Крім того, після проведення останнього перерахунку пенсії позивача, Кабінет Міністрів України не приймав рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення, тому підстави для перерахунку пенсії - відсутні. Просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
На підставі заяви пенсіонера (від 06.08.2025 вх. № 12/10742), відповідно до розпорядження начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.06.2021 № 116/14/2/614 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 складено довідку від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: старший інженер групи.
Представник позивача звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку та виплати пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 18.09.2025 повідомило, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови 103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку не приймалось. Підстави для проведення перерахунку пенсії на підставі довідки від 29.08.2025 № 2259/12/16778 відсутні.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, Постановою № 704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункт 6 Постанови № 704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 1 Постанови № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків; з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Також, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 45), а саме, у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою № 45:
- пункт 5 викладено в наступній редакції: "Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням".
- додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Зі змісту вказаного рішення Окружного адміністративного суду м. Києва вбачається, що Постанова № 103 в наведеній частині визнана протиправною та нечинною у зв'язку з тим, що відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України. Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до частини другої статті 255 КАС України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, з набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Верховний Суд в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 дійшов висновку про те, що "дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача".
Як встановлено судом, на підставі заяви пенсіонера (від 06.08.2025 вх. № 12/10742), відповідно до розпорядження начальника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.06.2021 № 116/14/2/614 ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 з урахуванням правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 складено довідку від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді: старший інженер групи.
Позивач, отримавши нову довідку про розмір грошового забезпечення, звернувся до відповідача із відповідною заявою про перерахунок його пенсії з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у відповідній довідці.
Отже, у відповідача у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахунку пенсії позивача на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посад та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді, з урахуванням виплачених сум.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн суд враховує таке.
Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм висновується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Суд встановив, що 01.09.2025 між адвокатським об'єднанням "Мицик, Кравчук і Партнери" (виконавець) та ОСОБА_2 (клієнт) укладений договір про надання правової допомоги № 176 (далі - договір).
Відповідно до пункту 3.1 договору правова допомога, передбачена предметом цього договору оплачується відповідно до акту виконаних робіт.
Відповідно до акту виконаних робіт від 30.09.2025, виконавцем в інтересах клієнта, згідно з Договором, у повному обсязі виконано зобов'язання:
- консультація та узгодження позиції щодо перерахунку пенсії за довідкою розрахованою з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року, опрацювання заяви до ГУ ПФУ у Львівській області про нарахування пенсії за поданою ІНФОРМАЦІЯ_5 довідкою, опрацювання відповіді відповідача та копій документів пенсійної справи, опрацювання позиції Верховного Суду з питань перерахування пенсій - 5 год.;
- складання позовної заяви та оформлення додатків до позовної заяви - 2 год.;
Розрахунок здійснено відповідно до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години 1000 гривень (7 год. х 1000 гривень = 7000 гривень).
Таким чином, сума до оплати за виконану роботу становить 7000 гривень.
Відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції від 30.09.2025 № 12 позивач сплатив 7000,00 грн на рахунок отримувача адвокатського об'єднання "Мицик, Кравчук і Партнери", призначення платежу: за надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 01.09.2025 № 176.
Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
На переконання суду, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000,00 гривень є досить завищеними.
Так, надані адвокатом послуги, що пов'язані із наданням консультацій та узгодженням позиції щодо перерахунку пенсії за довідкою розрахованою з урахуванням прожиткового мінімуму 2018 року, опрацювання заяви до ГУ ПФУ у Львівській області про нарахування пенсії за поданою ІНФОРМАЦІЯ_5 довідкою, опрацювання відповіді відповідача та копій документів пенсійної справи, опрацювання позиції Верховного Суду з питань перерахування пенсій є подібними за своїм змістом та охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю роботи, пов'язаної із наданням таких послуг.
Отже, більшість послуг, що надані на виконання умов згаданого договору, були пов'язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація таких (поділ на окремі частини) не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.
Також, суд зазначає, що адміністративна справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 1000,00 грн.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо неперерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посад.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.08.2025 № 2259/12/16778 про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019, з урахуванням виплачених сум.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 968,96 грн судових витрат.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (Одна тисяча) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 05.11.2025.
Суддя Кедик М.В.