06 листопада 2025 року справа №320/13241/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.12.2022 № 00364670702.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, чим порушує права та законні інтереси позивача. Також представник позивача наголосив, що висновки акту перевірки є бездоказовими та такими, що суперечать дійсним обставинам, що додатково підтверджує протиправність прийнятого на їх підставі спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що спірне рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами перевірки позивача, якою виявлені порушення ним вимог валютного законодавства при виконання зовнішньоекономічного контракту, отже спірне рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив відповідача фактично дублює зміст акту перевірки та не містить жодних обґрунтованих доводів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Також вказав, що наведені відповідачем у відзиві висновки суду касаційної інстанції не мають нічого спільного з предметом спору у даній справі. Окрім того наголосив, що об'єктивність обставин неможливості виконання іноземного контракту підтверджена документально, що протиправно не взято відповідачем до уваги при прийнятті спірного рішення.
Розглянувши у письмовому провадженні подані сторонами (їх представниками) документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство зареєстровано в ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість.
Позивачем (Генпідрядник) укладено договір від 26.12.2018 № 261Д з Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Замовник), за умовами якого Замовник зобов'язується прийняти і оплатити, а Генпідрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений цим Договором строк будівельні роботи (Роботи) по об'єкту: «Реконструкція дюкерних переходів через р. Дніпро» (1, 2, 5, пускові комплекси), ДСТУ Б.Д. 1.1.-1:2013 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015) (Об'єкт). Загальна вартість Договору становить 369 932 013,92 грн.
Для належного виконання зазначеного договору, позивач (Генпідрядник) уклав з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Субпідрядник, Компанія) договір субпідряду від 07.08.2020 № 07082020, за умовами якого Генпідрядник зобов'язується прийняти і оплатити, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання власними та/або залученими силами, виконати і здати у встановлений цим Договором строк будівельні роботи (Роботи) по об'єкту: «Реконструкція дюкерних переходів через р. Дніпро» (1, 2, 5 пускові комплекси), ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015) (Об'єкт). Субпідрядник зобов'язується забезпечити залучення компанії Kanal-Tьrpe Gochsheim GmbH & Co.KG, Germany (Партнер) для проведення робіт на будівельному майданчику Об'єкта. Джерело фінансування - кошти, отримані по договору Генпідряду від Замовника. Загальна вартість договору становить 47 419 279,16 грн (1445833,15 Євро). З метою підготовки до транспортування обладнання на Об'єкт, забезпечення придбання витратних матеріалів, Генпідрядник здійснює оплату авансового платежу у розмірі 20 % від ціни договору. Авансовий платіж може бути розділений на частини. Оплата за викопані роботи проводиться Генпідрядником на підставі підписаних Сторонами Акту(ів) приймання виконаних монтажних робіт та Довідки(ок) про вартість виконаних монтажних робіт у розмірі не більше 95% від загальної вартості виконаних монтажних робіт по Договору з дати підписання Сторонами Акту(ів) приймання виконаних монтажних робіт та Довідки(ок) про вартість викопаних монтажних робіт протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів з моменту підписання такого(их) Акту(ів). Оплата за виконані роботи у розмірі по більше 5% від загальної вартості викопаних монтажних робіт по Договору проводиться Генпідрядником на підставі підписаних Сторонами Акту(ів) приймання виконаних монтажних робіт та Довідки(ок) про вартість виконаних монтажних робіт протягом 20-ти (двадцяти) банківських днів після введення Об'єкту в експлуатацію відповідно до чинного законодавства в Україні.
Відповідно до листа субпідрядної компанії IBG Hydro Tech GmbH, у зв'язку з триваючою пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, влада України та Німеччини запровадила обмеження на пересування людей всередині та за межами країн, в яких були зареєстровані сторони Договору субпідряду, а також не було можливості організувати відрядження для виконання робіт в місті Києві (Україна). Запроваджені обмеження також призвели до скорочення тривалості робочого часу та зменшення обсягів виробництва, у зв'язку з чим неможливо було придбати та самостійно виготовити матеріал для виконання робіт в необхідній кількості. Враховуючи обсяг робіт та необхідність безперервного виконання робіт за Договором субпідряду, накладені обмеження унеможливили для IBG HydroTech GmbH» виконання Договору субпідряду з 01.10.2020 з незалежних від сторін обставин.
Між сторонами вказаного договору 17.12.2021 укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої, у зв'язку із відсутньою можливостю виконання робіт пов'язаною з обставинами непереборної сили, Сторони вирішили продовжити строк виконання робіт по договору і внести зміни до договору та виклали пункт 3.1. Договору у наступній редакції: «Строк виконання Робіт відраховується з дати припинення визнаних сторонами обставин непереборної сили та надання Субпідряднику фронту робіт з підписанням відповідного акту і виконується в строки визначені сторонами у Додатку № 2 до даного Договору «Графік виконання робіт», який є його невід'ємною частиною. Зміна строків виконання Робіт може здійснюватися лише за згодою Сторін, після попереднього письмового звернення Субпідрядника до Генпідрядника з наданням всіх необхідних обґрунтувань, шляхом укладення Сторонами додаткової угоди до даного Договору».
Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 31.08.2020 № 1 позивач сплатив на користь IBG Hydro Tech GmbH суму 86 400,00 Євро в рахунок виконання Договору від 07.08.2020 № 07082020.
Наказами Товариства від 24.02.2022 № 01-ОД та № 02-ДО, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України і введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», враховуючи вимушене зупинення господарської діяльності Товариства, на підставі статей 34, 113 Кодексу законів про працю України, установлено початок простою усіх підрозділів та працівників підприємства з 01.03.2022 до завершення воєнного стану або повного чи часткового скасування даного наказу у зв'язку з відновленням роботи підприємства. Призупинено з 24.03.2022 дію трудових договорів з усіма працівниками підприємства.
Відповідно до листа від 18.11.2022 субпідрядної компанії IBG Hydro Tech GmbH, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, активними бойовими діями на території України та введенням воєнного стану на всій території України, на перебування працівників IBG HydroTech GmbH в Україні застосовуються встановлені обмеження та рекомендації, пов'язані з ризиком для їх життя та здоров'я, у зв'язку з чим виконання робіт за Договором субпідряду в період з 24 лютого 2022 року є неможливим з незалежних від сторін обставин.
Також, у відповідь на запит Товариства, компанія IBG Hydro Tech GmbH 12.12.2022 підтвердила неможливість виконання договору субпідряду від 07.08.2020 № 07082020. Також зауважено, що відповідно до пункту 9.1. умов договору, сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове виконання зобов'язань за договором, якщо таке невиконання викликане обставинами непереборної сили (форс-мажор) і їх наслідками.
Компанія зазначила, що листом від 28.02.2022 № 2024/02.0.-7.1. Торгово-промислова палата України засвідчила форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У зв'язку з наведеним компанія IBG Hydro Tech GmbH підсумувала, що з 24.02.2022 офіційно діють обставини непереборної сили, у зв'язку з чим діяльність компанії призупинена на території України, водночас, форс-мажорні обставини звільняють суб'єкта господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до Сертифікату № 3200-23-0095 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.01.2023 № 008/03.23 Київська обласна (регіональна) Торгово-промислова палата засвідчила Товариству форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022, які тривають.
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за імпортним контрактом від 07.08.2020 № 07082020 з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Німеччина) згідно від 24.09.2021 листа ДІС України № 21892/7/99-00-07-07-02-07, за результатами якої складено акт від 14.10.2022 № 30535/26-15-07-02-03-03/39954243 (далі - Акт), яким зафіксовано виявлене під час перевірки порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» в частині невиконання послуг (будівельні роботи) на загальну суму 86400 Євро (еквів. 2738560,32 грн) за контрактом від 07.08.2020 № 07082020, укладеним з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Німеччина).
Зі змісту Акту вбачається, що перевіркою проведення розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за імпортним контрактом від 07.08.2020 №07082020 з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Німеччина) встановлено, що Товариство 31.08.2020 перерахувало компанії IBG Hydro Tech GmbH грошові кошти в сумі 84 600 Євро в рахунок виконання Договору від 07.08.2020 № 07082020. Граничний строк виконання робіт з вказаним договором 30.08.2021. Проте компанією IBG Hydro Tech GmbH жодних будівельних робіт не проводилось. Відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 632 по взаємовідносинах зі вказаною компанією станом на 07.10.2022 обліковується дебіторська заборгованість в сумі 84600 Євро.
Відповідач в Акті зазначив, що висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 07.08.2020 № 07082020 з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Німеччина) до перевірки не надано. Довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 07.08.2020 № 07082020 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано. Документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 07.08.2020 № 07082020, до перевірки не надано. Таким чином, перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту послуг (будівельні роботи) встановлено порушення частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII, в частині невиконання будівельних робіт за контрактом від 07.08.2020 № 07082020, укладеним з компанією IBG Hydro Tech GmbH (Німеччина) на загальну суму 86400,00 Євро (еквів. 2738560,32 грн).
На підставі Акту відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 12.12.2022 № 00364670702, якими позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 2738560,32 грн. -
Таке податкове повідомлення-рішення відповідача оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, проте було залишено без змін.
Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.12.2022 №00364670702 протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з наведених норм основного закону у зв'язку з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Разом з тим, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс).
За приписами підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до підпунктів 14.1.39., 14.1.162. пункту 14.1. статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктами 16.1.7., 16.1.8. пункту 16.1. статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
У свою чергу контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів (підпункт 19-1.1.4. пункту 19-1.1. статті 19-1 Кодексу).
Також контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 19-1.1.34., пункту 19-1.1. статті 19-1 Кодексу).
За приписами підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до підпункту 111.1.1. пункту 111.1. статті 111 Кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються юридична відповідальність, зокрема, фінансова.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (пункт 111.2. статті 111 Кодексу).
Таким чином, контролюючий орган, у даному випадку відповідач, наділений повноваженнями здійснювати контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, а також застосовувати до платників податків фінансову відповідальність у вигляді пені за порушення строків проведення відповідних розрахунків.
У свою чергу, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VІІІ), який встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Відповідно до статті 3 Закону № 2473-VIIІ, відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов'язки для суб'єктів валютних операцій або погіршують їхнє становище, не мають зворотної сили.
У разі якщо норма цього Закону чи нормативно-правового акта Національного банку України, виданого на підставі цього Закону, або норми інших нормативно-правових актів Національного банку України допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків резидентів та нерезидентів у сфері здійснення валютних операцій або повноважень органів валютного нагляду, така норма трактується в інтересах резидентів та нерезидентів.
Згідно з частиною першою, другою статті 4 Закону № 2473-VIIІ, валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою, четвертою, шостої, десятою статті 11 Закону № 2473-VIIІ, валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIIІ, Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, окрім іншого, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Згідно з частинами першою статті 13 Закону № 2473-VIIІ, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIIІ, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
За приписами частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIIІ, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Пунктом 21 розділу постанови Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 «Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Згідно з підпунктом 2 пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженого постановою Національного банку України від 02.01.2019 №7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIIІ, у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
У свою чергу, відповідно до статті 14-1 Закону України від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив на користь IBG Hydro Tech GmbH суму 86 400,00 Євро в рахунок виконання Договору від 07.08.2020 № 07082020, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті від 31.08.2020 № 1, проте будівельні роботи за вказаним договором контрагентом-нерезидентом не виконані у визначені строки.
Також судом встановлено, що листом від 28.02.2022 № 2024/02.0.-7.1. Торгово-промислова палата України засвідчила форсмажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Листом від 24.02.2022 № 79/30/30/02-22 ПрАТ «АТ «Київводоканал» повідомило своїх контрагентів, що га період дії воєнного стану для всіх контрагентів призупинена відповідальність за повне або часткове невиконання зобов'язань за договорами. Одночасно просило про збереження об'єктів та їх функціонування у стані придатному для оновлення робіт на об'єктах, про оновлення яких буде проінформовано додатково.
Окрім того, Київською обласною (регіонально.) Торгово-промисловою палатою видано Товариству сертифікат № 3200-23-0095 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 06.01.2023 № 008/03.23, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 24.02.2022, які тривають.
Також, контрагент-нерезидент компанія IBG Hydro Tech GmbH листом зазначила, що у зв'язку з триваючою пандемією коронавірусної хвороби COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, влада України та Німеччини запровадила обмеження на пересування людей всередині та за межами країн, в яких були зареєстровані сторони Договору субпідряду, а також не було можливості організувати відрядження для виконання робіт в місті Києві (Україна). Запроваджені обмеження також призвели до скорочення тривалості робочого часу та зменшення обсягів виробництва, у зв'язку з чим неможливо було придбати та самостійно виготовити матеріал для виконання робіт в необхідній кількості. Враховуючи обсяг робіт та необхідність безперервного виконання робіт за Договором субпідряду, накладені обмеження унеможливили для «IBG HydroTech GmbH» виконання Договору субпідряду з 01.10.2020 і до, з незалежних від сторін обставин.
Також, контрагент-нерезидент компанія IBG Hydro Tech GmbH листом зазначила, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, активними бойовими діями на території України та введенням воєнного стану на всій території України, на перебування працівників «IBG HydroTech GmbH» в Україні застосовуються встановлені обмеження та рекомендації, пов'язані з ризиком для їх життя та здоров'я, у зв'язку з чим виконання робіт за Договором субпідряду в період з 24.02.2022 є неможливим з незалежних від сторін обставин.
Разом з тим, при проведенні перевірки позивача і формуванні відповідачем висновку про порушення позивачем частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIIІ, що виразилось у порушенні строків виконання контрагентом робіт за іноземним контрактом, а також при застосуванні спірним рішенням до позивача пені, відповідачем не з'ясовувались та не враховувалися питання об'єктивної неможливості дотримання позивачем відповідних строків в межах Договору від 07.08.2020 № 07082020, враховуючи дію в Україні карантинних обмежень у 2020-2022 роках та чинного до цього часу воєнного стану.
Таким чином, виходячи з об'єктивної оцінки наведених норм та наявних у справі доказів, суд доходить висновку про те, що у позивача не було об'єктивної можливості забезпечити виконання контрагентом умов іноземного контракту у строки, передбачені положеннями вищевказаних актів законодавства. Одночасно суд зазначає, що така неможливість фактично спричинена не винною поведінкою позивача, а об'єктивними обставинами та поведінкою контрагента за договором від 07.08.2020 № 07082020.
При цьому суд зазначає, що виходячи з наведеного слідує, що у розумінні Кодексу, пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов'язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а стаття 13 Закону № 2473-VIIІ містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.
Разом з тим, відповідачем під час перевірки не встановлено допущення позивачем строку розрахунків за іноземним контрактом, а встановлено неотримання послуг за відповідним контрактом від контрагента-нерезидента, яке, як встановлено судом, відбулося у зв'язку з наведеними вище об'єктивними обставинами.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню спірним податковим повідомленням-рішенням.
Окрім наведеного суд зазначає, що у розумінні пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Платники податків, податкові агенти, а також інші суб'єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень (пункт 110.1. статті 110 Кодексу).
Відповідно до статті 111 Кодексу, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з пунктом 112.2 статті 112 Кодексу особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Окрім того, за приписами пункту 112.7 статті 112 Кодексу, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.
З наведеного в сукупності слідує, що у цілях застосування норм Кодексу вина та умисел є тотожними категоріями і кваліфікуючими ознаками вини як суб'єктивної сторони складу протиправного порушення платника податків є: 1) удавані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов'язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи контролюючих органів); 2) цілеспрямовані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов'язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи контролюючих органів); 3) існування у платника податків фізичної змоги забезпечити дотримання правил та норм у сфері податкової справи; 4) явно та очевидно нерозумні діяння платника податків; 5) явно та очевидно недобросовісні діяння платника податків; 6) діяння платника податків, явно та очевидно вчинені без належної обачності.
Суд вважає, що усі перелічені критерії охоплюються судовою доктриною неприпустимості безпідставного одержання податкової вигоди.
При цьому, згідно з пунктом 112.7 статті 112 Кодексу, порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
За приписами пункту 112.8. статті 112 Кодексу, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
У взаємозв'язку з вищенаведеним в сукупності, суд вважає, що у діях позивача відсутні ознаки правопорушення у розумінні податкового законодавства. Разом з тим, під час прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем з незрозумілих для суду підстав, були проігноровані наведені очевидні та документально підтверджені обставини відсутності умислу та вини позивача у спірних правовідносин.
Наведені обставини в сукупності є цілком достатніми підставами для визнання протиправним оскарженого податкового-повідомлення рішення та, відповідно, його скасування в силу своєї протиправності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн, що підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 12.12.2022 № 00364670702.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» (ЄДРПОУ 36174765, пров Тбіліський, 4/10, оф 308, м. Київ, 04116) судові витрати у сумі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.